ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Порошенко: Востаннє з Тимошенко спілкувалися дуже мило

Корреспондент.net, 2 лютого 2006, 17:00
0
7

Петро Порошенко під час чату на сайті Korrespondent.net розповів про конфлікт з Олександром Зінченком, стосунки з Юлією Тимошенко й іншими українськими політиками, а також назвав плюси і мінуси роботи "помаранчевої" команди після приходу до влади.

- Чи можливе возз’єднання помаранчевих сил?

- Я вже казав про те, що вони приречені бути разом. Якщо не домовляться самі, їх змусять виборці. Незважаючи на те, що вже стало модним називати їх "партії війни", їхні позиції, на жаль, досить сильні.

- Поясніть, будь ласка, свою політичну позицію (чому Ви в тіні, чому Вас майже не чути)?

- Я не в тіні, моя присутність на Кореспондент.net найкраще тому підтвердження. Сьогодні я більшу частину часу проводжу в регіонах, оскільки йде кампанія. Мені приємно, що серед політиків, яких хочуть бачити в регіонах, є й моє прізвище.

- Як Ви ставитеся до створення спільного підприємства з "РосУкрЕнерго"?

- Я думаю, що ключова роль на внутрішньому енергоринку повинна належати Україні, незалежно від організаційних форм господарчих суб’єктів.

- Чи правда, що після корупційного скандалу Президент уникає Вас?

- Ні, неправда. Я цього не відчуваю. Хоч я ніколи не нав’язувався, не нав’язуюся і нав’язуватися не буду.

- Кого Ви бачите на посаді майбутнього прем’єр-міністра, спікера, секретаря РНБО?

- Професіонала, патріота, чесну людину. Обов’язковий критерій усіх трьох посад.

- Коли Ви приїдете до Рівного?

- Запрошуйте, незабаром буду

- Так чому ви 33-й номер?

- Мені приємно, що в загальнопартійній дискусії я потрапив до першої десятки нашого партійного списку. Але 33-й номер обрав собі сам. Подобається. Партнери пішли назустріч.

- Чи можлива післявиборча коаліція з Партією регіонів?

- Петро Порошенко і, я впевнений, фракція блоку "Наша Україна" ніколи не голосуватиме за прем’єра Януковича.  Чи можливі ситуативні домовленості про голосування щодо конкретних законопроектів? Напевно, так. Також як і, наприклад, у 2003 році фракції СДПУ(о) і "Регіонів" підтримали закон про основи національної безпеки, де чорним по білому йдеться про євроатлантичну інтеграцію України – вступ до НАТО – абсолютною більшістю голосів.

- Увесь свій бізнес ви переписали на родичів і передали в управління трастової компанії. Що тепер?  Чи настав час усе повертати?

- Це неправда. Я вважаю аморальним діяти в радянському стилі, переписуючи щось на родичів. Я публічно заявив, що діяльність політика в Україні повинна і буде максимально прозорою. Політик зобов’язаний дистанціюватися від бізнесу в прийнятній для всього світу формі – шляхом передачі його публічному інвестиційному фонду. Що я й зробив. Як  доказ – продаж приналежних мені особисто активів у банку "Мрія" було зроблено інвестиційним фондом.

- Зовсім недавно в регіональному штабі НСНУ були виявлені листівки з чорним піаром проти опонентів.  Чи можете Ви якось прокоментувати цю ситуацію? Нагадаю, що зовсім недавно Тимошенко заявила, що з’являться фальшиві листівки з антитимошенківським піаром.

- Блок "Наша Україна" веде і вестиме позитивну виборчу кампанію. У центральному штабі ніяких негативних технологій не розробляється і не може розроблятися. Якщо це правда з приводу регіонального штабу, яким чином туди потрапили агітматеріали? Це питання до тих, у кого вони були. Хоча, на жаль, під низкою тверджень у цих листівках я міг би підписатися.

- Перемога Партії регіонів на виборах – майже доконаний факт. Парадокс влади очевидний: пряма конфронтація Президента і парламенту. Чого нам від цього чекати?

- Зовсім очевидною є перемога сил, що входять до "помаранчевої" коаліції. Питання полягає в тому, наберуть вони більше половини голосів або трохи менше. Вихід з політичної кризи, яка, зовсім очевидно, безвідповідально була ініційована парламентом, - початок роботи Конституційного суду і повернення в правове поле ситуації в країні. Хоча, з мого погляду, у цьому, мабуть, є й позитив: демонстрація наслідків набуття чинності політреформи, коли насправді парламент не здатен нести відповідальність за формування виконавчої влади за умов неструктурованого суспільства.

- Юлія Володимирівна вчора в Європарламенті сказала про створення коаліції з НСНУ в майбутньому парламенті. Чи вірите Ви в ці слова?

- Я хотів би, щоб слова збігалися зі справою. Це було гасло парламентської кампанії 2002 року, з яким ми перемогли на виборах. На жаль, на мій погляд, у Юлії Володимирівни були інші гасла.

- Скажіть, так буде все-таки вибачатися перед Вами Зінченко чи ні?

- Я переконаний, що Зінченко повинен вибачитися перед українським народом за свідому чи ні участь у сценарії спроби дискредитації не лише в очах українського суспільства, але й усього світу "помаранчевої" команди. Буде він це робити чи ні – справа його совісті. Особисто мені його просто шкода. Його використовували. А розуміння цього до нього прийшло занадто пізно.

- Чи можливе потепління в російсько-українських відносинах після виборів?

- Можливо, моя відповідь буде несподіваною. Насправді  ніякого охолодження наших відносин не існує. Просто сьогодні подібна форма участі Росії у виборчій кампанії в Україні є більш професійною, ніж це було 2004 року. Цілі залишилися ті самі. Після парламентських виборів, запевняю вас, стабілізація настане дуже швидко. Інша річ, вирішення питань, які не вирішувалися роками – ні за Кучми, ні за Януковича: демаркація кордонів, зона вільної торгівлі без винятків та обмежень, Керченська протока, енергетичне співробітництво і багато чого іншого. Успіхами тут ні Кучма, ні Янукович похвалилися не можуть. Після виборів – абсолютно реально – перераховані питання вдасться погодити вже у 2006 році. Добра воля України і Росії, я впевнений, буде продемонстрована.

- Мені відомо, що Ви маєте відношення до заводу "Ленінська кузня". Скажіть, наскільки правдивою є інформація про те, що його буде закрито, а на його місці побудовано розважальний комплекс? Де ж Ваша обіцяна боротьба за підйом економіки?

- Я не маю впливу на процес прийняття рішень керівництвом заводу "Ленінська кузня". Але під час мого керівництва заводом "обіцяна боротьба" полягала у виплаті трирічних боргів перед бюджетом по зарплаті. І в тому, що завод після трирічного простою почав займатися своєю прямою справою: будувати кораблі. Запевняю, що всі кораблебудівники заводу будуватимуть кораблі й у майбутньому.

- Чи справедлива оцінка Ваших статків в останньому рейтингу польського видання "Wprost"?

- Знаєте, я дуже обережний у висловленнях стосовно журналістів. Але у випадку з "Wprost" можу заявити про те, що форма отримання інформації цим виданням, принаймні те, що стосується України, найвищою мірою є  недостовірною, а іноді авантюрною. І використовується за згодою редакції (або без) у політичних цілях України.

- Як Ви ставитеся до вступу до НАТО?

- Я вважаю, що питання забезпечення безпеки країни і захисту національних інтересів вимагають серйозної уваги. Рівень сьогоднішньої захищеності є недостатнім. Керч, неврегульованість низки питань з Румунією, газ – найкраще тому підтвердження. Я вважаю, що вступ до НАТО – одна з можливих форм вирішення цих питань.

- Чи розглядається Ваша кандидатура на посаду майбутнього прем’єра в парламенті?

- Не знаю, ким сьогодні можуть розглядатися кандидатури на посаду прем’єра, крім українського народу.

- Якою би Ви хотіли бачити Україну через рік, 10 і 20 років? Які у Вас короткострокові і довгострокові цілі? І якими короткостроковими цілями Ви могли б пожертвувати заради довгострокових?

- Я хотів би бачити Україну демократичною, багатою, суверенною, єдиною, європейською країною. Стратегічні цілі полягають у досягненні цього результату. Уже через рік ми можемо пройти велику дистанцію в цьому напрямку: новий парламент буде спроможним реалізувати програму блоку "Наша Україна" у частині проведення податкової реформи, пенсійної, житлово-комунальної, військової, соціальної. І вже до кінця 2006 року забезпечити законодавчу базу для реалізації програми Президента. Я вірю, що 31 грудня 2006 року ми будемо зустрічати з цим результатом.

- Чи підтримаєте Ви на посаду прем’єр-міністра Тимошенко?

- Одного разу я ж це зробив.

- Як Ви ставитеся до Литвина?

- Я знаю, ціную роль Литвина і парламенту в тому, що в Україні в листопаді-грудні 2004 року не пролилася кров. Більшості, на жаль, це невідомо. Хоча сьогодні в нас з’явилося дуже багато псевдогероїв, які претендують на роль носіїв "ленінської колоди". Я вважаю, що навіть тільки цим Литвин з честю витримав іспит на громадянську позицію і заслуговує поваги.

- Як Ви ставитеся до Кравчука? Чи вважаєте його блок сильним? Які в нього шанси на виборах (і чи взагалі є)?

- Під час останнього прямого ефіру з ним я сказав, що дуже ціную той внесок, який Леонід Макарович зробив у створення незалежної української держави як перший Президент. Водночас я не поділяю ні економічної політики, що проводилася за його президентства, ні його політичних поглядів після відставки. Хоча він найкращий з команди свого політичного блоку.

- Як ви ставитеся до Володимира Путіна?

- Я мав можливість кілька разів з ним зустрічатися. Можу заявити, що це обізнаний, жорсткий і у своєму розумінні проросійський керівник держави.

- Чому справа Гонгадзе розглядається в закритому режимі? Ви як колишній секретар РНБО повинні знати, яка державна таємниця приховується? Ви знаєте цю таємницю?

- Я не мав доступу до матеріалів справи Гонгадзе як секретар Радбезу, хоча робив усе можливе, щоб зберегти від знищення докази у справі Гонгадзе в 2003-2004 роках. Я вважаю, що справа Гонгадзе повинна бути уроком побудови демократії і свободи слова в Україні. Мотиви рішення судді про закритий режим мені невідомі, тому коментувати їх не можу.

- Ваше ставлення до політреформи?  Чи вважаєте Ви її правильною, чи обов’язково потрібно провести референдум?

- Я особисто не бачу ніяких трагедій у проведенні референдумів з ключових стратегічних питань розвитку нашої держави. Головною проблемою повинна бути поінформованість суспільства про суть питань, що виносяться на референдум, а не перетворення референдуму на арену політичної боротьби. Політреформа – я вже сказав, що це авантюра. Хоча особисто я голосував за неї, розуміючи, що це плата за безкровну революцію 2004 року. Якби  пролилася кров, то на багнетах Кучми і Януковича був би побудований інший авторитарний диктаторський режим. Тому політреформа була виходом.

- Чому Ви не вимагаєте вибачень у Турчинова, адже він теж звинуватив Вас у корупції?

- Тому що я мав науку із судового процесу із Зінченком. Для мене важливий факт судового доказу неправди цих панів, а не їхнього вибачення. Вибачення вони можуть залишити при собі.

- Чи правда, що Ви хотіли квартиру в знаменитому будинку на Грушевського, а Вам відмовили і тому Ви стали злим на цілий світ?

- Мені дуже шкода, якщо я на Вас, шановний авторе запитання, справляю враження злої людини. Повірте, це не так. Я не згоден з політикою забудови в Києві загалом і на дніпровських схилах зокрема. Але як киянин, а не як посадова особа. Оскільки до моїх посадових обов’язків проблеми спорудження будинку не входили.

- Чому в Україні впав ріст ВВП? Які причини і що треба робити для його підйому?

- Уряд Януковича не має ніякого відношення до росту ВВП у 2004 році. Під час затвердження бюджету 2004 року вони планували ВВП на рівні спочатку 6, після дискусії в парламенті – 7,8%. Вони не прийняли жодного рішення, що сприяло розігріву цього питання. А сприятлива зовнішня кон’юнктура, у тому числі, завдяки якій було забезпечено ріст, від них ніяк не залежала. У 2005 році з економіки за рахунок детінізації і боротьби з корупцією в державний бюджет надійшло на 70% більше коштів, які були спрямовані, у першу чергу, на соціальні програми. Вилучення коштів охолоджує економіку – це об’єктивність процесу. Але ріст ВВП на рівні 3-4% у Європі вважається досить успішним. Якщо хтось вважає, що ті десятки мільярдів, які надійшли в економіку, потрібно знову повернути оточенню Кучми і Януковича, я категорично проти. Податки повинні платити всі. Усі повинні жити відповідно до своїх коштів. Держчиновники, аж до прем’єр-міністра, зобов’язані звітувати про джерела коштів для своїх далеко не скромних витрат. На жаль, багато хто з легкою посмішкою вважає, що це можна ігнорувати. Не вийде.

- Як Ви думаєте, хто стане новим прем’єром після виборів?

- Це буде професіонал, патріот і чесна людина.

- Чим Ви можете пояснити відставку уряду?

- Бажанням політичних аутсайдерів отримати дивіденди в обстановці планованого ними політхаосу. Не вийшло. Ні хаосу, ні дивідендів.

- Як, на Вашу думку, припинити конфлікт між Президентом і Верховною Радою?

- Обрати нову Верховну Раду, що і буде зроблено через два місяці.

- Коли буде переглянуто податковий кодекс України?  Чи потрібен для цього парламент?

- Конституція України каже, що "зміни податків можливо лише законами України", тобто повинні бути прийняті парламентом. Програма блоку "Наша Україна" передбачає різке зниження податку на додану вартість як непрозорого, зниження податку на зарплату, що викликає зростання реальних доходів населення, і детінізацію зарплатних схем. І податку на прибуток, що сприятиме розвитку економіки України і стимулюванню інвестицій. Пенсійна реформа, що теж буде проведена у 2006 році, приведе до того, що пенсія залежатиме від стажу чесної заробітної плати. Зарплати, які по встановлювали собі генералітет, депутати, які не підтримали пропозицію "Нашої України" (Партія регіонів, комуністи), які розраховують на пенсію в 10-20 тисяч гривень, теж потраплять під ці вимоги. І багато чого іншого. Читайте програму блоку "Наша Україна".

- Ви задоволені якістю роботи "5 каналу"? Хто, на Вашу думку, є зараз його обличчям?

- Можливо, я найсуворіший критик "5 каналу", але основи редакційної політики, підписані Скрипіним, Лясовським і Шевченком, чітко регулюють права власника. Новини "5 каналу" я вважаю збалансованими і чесними. Як і більшість глядачів. Маніпуляцій у стилі "Інтеру" зразка 2004 року на "п’ятому" неможливі.

- Підбийте підсумок 2005 року. Плюси, мінуси. Наскільки впоралася нова влада зі своїми завданнями?

- Мінуси: кадрові проблеми, у першу чергу в прокуратурі, де, знаючи про своє місце в списку Партії регіонів, тодішній генпрокурор імітував роботу. Неможливість провести за кучмівсько-януковичеського складу парламенту судову, податкову і пенсійну реформи, неготовність в умовах свободи слова і демократії ефективно протистояти інформаційній війні, розв’язаній проти влади. Досягнення: практичне виконання основних передвиборчих тез: виведення військ з Іраку; отримання статусу країни з ринковою економікою в ЄС з відкриттям найбільшого  ринку у світі для українських товаровиробників; підвищення соціальних виплат; прийняття бюджету 2006 року зі значним перерозподілом фінансового ресурсу в регіони. А також план Ющенка з придністровського врегулювання; нові стандарти чесної приватизації, установлені продажем "Криворіжсталі". Я сподіваюся, усе це – необоротні процеси встановлення свободи слова і демократична підготовка до парламентських виборів 2006 року, і багато чого іншого.

- Ваша оцінка ролі Березовського та Тимошенко в сьогоднішньому українському політикумі? До речі, вона ж недаремно подалася сьогодні до Лондона.

- Востаннє я з Тимошенко спілкувався в жовтні. Спілкування було дуже милим, про зміст розмови прошу не запитувати. З Березовським я не знайомий, не розмовляв, і вважаю його роль в українському політикумі трохи міфологізованою.

- Наскільки Ви довіряєте новому генеральному прокуророві?

- Я вважаю, що минуло ще дуже мало часу, щоб оцінювати роботу генпрокурора. Але впевнений, що суспільство чекає чесної правової оцінки дій фальсифікаторів виборів, учасників непрозорої антидержавної приватизації, організаторів побоїщ біля ЦВК, замовників справи Гонгадзе й інших резонансних справ. Професійний рівень генпрокурора, я сподіваюся, дасть відповіді на ці питання.

- Чому за рік не посадили жодного бандита? Час і можливості були!

- Я думаю, що це питання до списку Партії регіонів, які забрали з цього року як мінімум дві третини (часу – ред.) шляхом успішної і не дуже імітації діяльності. З іншого боку, процедура дотримання законів і відсутність політичного замовлення повинна бути обов’язковою умовою здійснення правосуддя в Україні.

- Яке у Вас хобі?

- Я граю в теніс. Пробував кататися на лижах. Читаю книги, але, на жаль, останнім часом, чомусь це дуже рідкісне хобі.

- Які Ваші найулюбленіші солодощі?

- Швець без чобіт. Не їм солодощів. Але з мене в цьому приклад не беріть. Дякую вам за чат. Дякую "Кореспонденту" за запрошення і чесність. До зустрічі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах