ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Кравчук дав три поради Ющенку

Корреспондент.net, 21 лютого 2006, 18:08
0
4

Лідер опозиційного блоку партій "Не так!", перший Президент України Леонід Кравчук під час чату на Кореспондент.net розповів, чи комфортно йому в опозиції, прокоментував українсько-російські відносини, досягнення і помилки нинішньої влади, розповів, що він найбільше цінує в жінках і які вареники він любить.

- Чи комфортно Ви почуваєте себе в опозиції?

- Добре. Ви знаєте, після спокійного перебування в українському політикумі. А я всі ці роки, крім 94-го і 95-го, у мене всі ці роки були неспокійними. Оскільки були спроби звинуватити мене у всіх смертних гріхах, що стосується "Бласко", валютних заощаджень народу, моїх незліченних багатств і власності і так далі. Цим займалися і прокуратура, і силові органи. Я до цього ставлюся спокійно, але це забирало час. Потім жити стало спокійно. А вже в останній рік я перебуваю в реальній опозиції. До цього я не знав, що це таке. Я був у протестному стані до Кучми, наприклад, але це не була опозиція, що оформилася. Мені дуже цікаво. По-перше, я дуже багато дізнаюся про владу. Опозиція - це створення альтернативних програм, виступи, активні дії, що вимагають затрат сил й інтелекту, пошуку. Багато утомлюєшся. Для того, щоб прийти до влади, потрібно побувати в опозиції. Тільки не потрібно захоплюватися. Зараз коли я слухаю Президента Ющенка, я бачу, що вони все ще протестують, замість того, щоб щось вирішувати.

- Як Ви оцінюєте свої шанси на прохід 3-відсоткового бар’єру?

- Наші зустрічі з виборцями в областях, у районах, у багатьох населених пунктах кажуть, що гарні. А ми активно беремо участь у поїздках по регіонах - от завтра я вилітаю в Харків, Довженко (Валентина Довженко - лідер партії "Жінки за майбутнє", - ред.) вже на півдні (Одеська, Херсонська області), Шуфрич багато їздить. Наші опитування - у нас своя соціологічна служба (вона нас не заспокоює, дає реальні результати) - свідчить, що ми вже переступили трипроцентний бар’єр, навіть перебуваємо в районі 4%, навіть трохи більше.

- Читаючи слоган Вашого блоку "Не так!" хочеться запитати - а як? Чому За 14 років до цього, навіть будучи Президентом, Ви так і не зробили "так"?

- Так, мені не вдалося багато чого зробити, я про це завжди кажу, казав і неприховую. Але, я знову наголошую, що мені вдалося проголосити Україну незалежною державою і підписати всі необхідні міжнародні документи, щоб ми могли жити незалежно і вільно. Що не вдалося зробити Ющенку і Кучмі, хай вони за це відповідають. Хоча можу сказати, що не завжди Президентові вдається зробити в країні все. Є люди, у яких є трохи більше можливостей і сил, щоб це зробити.

- Як Ви ставитеся до нової політичної реформи Ющенка чи підтримуєте Ви зміни до Конституції?

- У Ющенка поки немає реальних пропозицій, виписаних по статтях. У нього є філософія, що ці зміни не відповідають інтересам українського народу, і що її потрібно приймати на референдумі. Я не підтримую цього. Вважаю, що ті зміни, які внесені, прийняті і набули чинності є такими, що відповідають інтересам України. Звичайно, можна було б повернутися, наприклад, до вирішення питання про прокурорський нагляд, але це згодом. Я проти такого бажання Президента "галопом" прийняти нову Конституцію. Я гадаю, що на це його штовхає оточення, щоб повернути повноваження. Але тоді це вже не буде європейська модель.

- Що спільного в блоку "Не так!" з Партією регіонів і які є розбіжності, через які не відбулося об’єднання синьо-білого табору?

- Ми з Партією регіонів співробітничаємо давно. Співробітничаємо, але це не означає, що ми повністю поділяємо їхні погляди, а вони - наші. Ми проти федералізації країни. Ми вважаємо, що ця тема є небезпечною для єдності України. Ми вважаємо, що тему федералізації можна замінити темою збільшення прав регіонів, наприклад, економічних. Ми проти другої державної мови, я вже про це раніше розповів. Ми робимо більший акцент на освіту, медицину - на ті сфери, де вирішуються не тільки соціальні питання, але й освіти, захист населення. Ми маємо досить зрозумілу і чітку програму судової реформи, прокурорської реформи, - я гадаю, що вона в нас набагато сильніша, ніж у Партії регіонів. Що стосується економічного і політичного курсів, то ми тут однодумці. Ми вважаємо, що політичний, економічний, зовнішньополітичний курси нинішньої влади не відповідають інтересам України, а тому повинні бути змінені.

- Чому Ваш блок називається "Не так!"?

- Ну, нам влада підказала назву нашого блоку. Оскільки передмайданська епоха, і сама майданська епоха була ознаменована гаслами "Ющенко так!" "Україна так!". Робився акцент саме на "так!". Я пам’ятаю, як Ющенко сказав на інавгурації такі слова: "Україна житиме не по поняттях, а за законами, у нас буде політична й економічна стабільність, ми забудемо, що таке кризи, ми всі отримаємо високу зарплату". Це лише короткий виклад - суть. Але при цьому ми вже пережили 6 криз - цукрову, м’ясну, бензинову, газову і так далі. Стабільність? Навряд чи хтось насмілиться стверджувати зараз, що в Україні є стабільність. Думаю, ніхто. Ціни, курс економічний, відносини із сусідами, усе це викликає занепокоєння. Казалося "Так!", а все це не так. Ми хочемо сказати, що робиться в Україні не так, як обіцяно, але це не означає, що ми підносимо попередню владу над нинішньою. Ні, ми кажемо, що те, що було обіцяно, не робиться, а робиться з точністю до навпаки.

- На Ваш погляд, навіщо Ахметов пішов у політику?

- Ахметов? Ну, він якось і сам сказав про це, і Янукович сказав, що він хоче себе реалізувати не тільки як бізнесмен, як великий теоретик економічного блоку, але й як політик. Недавня його заява була заявкою на публічність. Але я гадаю, що такі люди йдуть до парламенту із метою не тільки політичною, а й для того, щоб захистити свої інтереси. Думаю, що Ахметов теж про це думає.

- Ви серйозно вважаєте, що нинішня влада проводить антиросійську політику?

- Публічно вона проголошує політику співробітництва з Росією, але ті дії, що робляться владою, скажімо створення Спільноти демократичного вибору. Росія не входить до цієї зони, її не запросили. Таким чином, виходить, що ми, Україна, висловлюємося про бажання впливати на Росію. Тобто  факт - проголошується одне, а робиться інше. Усі ми чуємо заяви команди Ющенка і фракції "Наша Україна", які фактично в недружньому тоні висловлюються щодо політики стосовно Росії. Я не ідеологізую Росію, вона іноді перевищує принципи, що затверджені міжнародним співтовариством. Але ми повинні з Росією співробітничати, ми не можемо скаржитися на Росію, але треба навчитися співробітничати. Сказати, що нинішня влада проводить антиросійську політику публічно... А скажіть, де Ющенко або прем’єр-міністр казав щось проти Росії? Я вважаю, що Україна винна тому, що не може домовитися, а Росія винна тому, що хоче впливати.

- Як Ви прокоментуєте спробу створення "помаранчевої" коаліції?

- Це добра спроба. Усе-таки прагнуть створити коаліцію. Але для того, щоб створити коаліцію в парламенті, потрібно 226 голосів. Якщо їх немає, тоді потрібно шукати попутників, які підуть на компроміси, вигоди, насамперед  посадові пропозиції. Але це вже не моноліт. Але, як я бачу сьогодні, 226 - це 50+1 відсоток голосів. Я не бачу можливості, навіть якщо припустити, що "Наша Україна", БЮТ і СПУ, а вони разом набирають 35 відсотків за найбільш сприятливого розподілу. Поки можна казати тільки про ці сили, які при владі. Усі блокуються. Усі, хто йде до парламенту, ставить перед собою такі завдання. Але хто зможе це зреалізувати, вирішить виборець.

- Що Ви можете, як перший Президент, порадити Президентові нинішньому?

- Перше, що я б порадив: найголовніше - привести до управління професіоналів, на всіх рівнях. Приклади, коли до влади приходять люди, які не визначилися, не знають дуже багато, можна говорити годинами. Факт конфронтації в уряді Юлії Тимошенко, коли побили горшки і висікли один одного публічно, свідчить про те, що до влади прийшли несерйозні люди. До влади прийшли люди некомпетентні, невідповідальні, які іноді перебирають повноваження Президента на себе. Президентові необхідно зробити професійну команду. Друге: будувати політику не на основі кланових принципів або тільки на національно-патріотичних почуттях, а на інтересах всього українського народу або більшості. Інакше в нас буде політика тільки західних областей, а в ній не будуть враховані інтереси півдня і сходу України. Третє: зробити все, щоб Україна на поділялася за географічним принципом схід-захід, за національним, конфесіональним. Тоді Україна відчує, що Президент Ющенко є Президентом усієї країни, а не тієї частини України, яка його підтримала під час виборів і підтримує зараз.

- Чи можлива коаліція між Партією регіонів і "Нашою Україною" в парламенті?

- У політиці все можливо. Казати, який розподіл сил буде у парламенті, які будуть можливості створення уряду, зараз не можна. Я не буду цього виключати, але й не буду підтверджувати. Виступи високих посадових осіб і з того, і з іншого боку свідчать про неможливість такої угоди. Але є досвід підписання угоди між Ющенком, Єхануровим і Януковичем. Це вже було на практиці. Тому виключати нічого неможливо. Усе це було і може повторитися. Вони розійшлися, але все можливо. Такі союзи не є міцними. Я гадаю, що ті союзи міцні, котрі мають спільну платформу, котрі мають спільний погляд на внутрішню і зовнішню політику. Все інше, це вже відповідно до ситуації, як буде складатися.

- Як Ви ставитися до Юлії Тимошенко?

- До Юлії Тимошенко ставлюся добре. Не казатиму, чи погоджуюся я з її політичною філософією. Вона цілеспрямований політик. Розумний популіст. Уміє захищати себе й інтереси тієї політичної сили, яку очолює. Уміє на ту саму тему у Брюсселі казати одне, в Україні - інше. І їй вірять і там, і тут.

- На яку кількість місць у Верховній Раді Ви розраховуєте?

- На сьогоднішній день ми розраховуємо на 35-40 місць. Але, гадаю, ця цифра може змінитися вбік збільшення.

- Ви кажете, що підписали всі документи для незалежності! Чому немає до цього часу визначених кордонів між Росією й Україною в Азовському і Чорному морях?

- Документи про незалежність - договори, що визначають тільки загальні напрями відносин України з іншими країнами. А те, про що запитуєте Ви, мова йде про кордони. Це абсолютно конкретні рішення, що вимагають вивчення, компромісів. Вони рано або пізно будуть вирішені. Будуть вирішені складно. Адже мова йде іноді про територіальні претензії. Зустрічаються історичні моменти, це потрібно вміло провести. Україна це поступово робить. Залишилися тільки водні кордони з Росією. З Румунією теж вирішуються. Усе це поступово вирішується. Головний документ - це незалежність України, що визнає весь світ - це Акт про незалежність України, підписаний у Біловезькій пущі.

- Чи підтримуєте Ви вступ України до СОТ? І чи підтримуєте Ви намагання України вступити до ЄС?

- Наша фракція, я особисто - ми підтримуємо європейський вибір України, у нас це є в програмі. Але ми підтримуємо її не безоглядно. Україна повинна вступити до СОТ, якщо не буде обмеження прав країни, якщо не будуть утискатися права вітчизняного виробника. Якщо Україна не перетвориться на країну, куди скидатимуться шкідливі відходи. Ми вважаємо, що цей вступ має бути тоді, коли: а) будуть прийняті всі закони, що захищають інтереси України; б) Україна адаптує своє національне законодавство до європейського (особливо у сфері економіки); в) буде створена достатня промислова, наукова база, здатна конкурувати на європейському ринку. Що стосується ЄС, то ми також підтримуємо наміри України стати членом ЄС. Але ми, знову наголошую, реалісти. Це повинне бути обопільне бажання. Ми повинні у всіх відносинах підготуватися до такого важливого рішення, а сьогодні необхідно жити в реаліях. Наш ринок сьогодні переважно на сході - треба використовувати ЄЕП, щоб цей ринок працював на Україну.

- Як Ви вважаєте, хто переважно є Вашим електоратом?

- Я думаю, у нас електорат різноманітний. Я зустрічаюся з людьми, там є і фермери, і представники бізнесу, учителі. Лікарі, викладачі ВНЗ, багато молоді. Назвати всіх важко. Але рівень нашого електорату вищий за середній рівень, це більш аналітично налаштовані люди, люди більш освічені. Жінки, адже в нашому блоці партія "Жінки за майбутнє". Але я повторюю - люди, які читають, слухають й роблять аналітичні висновки.

- Що для Вас важливіше: справжня незалежність України чи дешевий газ?

- Так порушувати питання не можна. Газ не передбачає втрату Україною незалежності. Коли газ був по 50 доларів за 1000 кубометрів, то загрози для незалежності не було. Якщо сьогодні ми купуватимемо по 180 доларів, як заявляла Росія (хоча Росія вже знизила до 95 доларів), то я ставлю запитання: що важливіше для незалежності - економічний спад, безробіття, високі ціни при дорогому газі, або нормальні ціни при дешевому газі. Це може потрясти економіку країни. Потрясіння економіки є загроза для незалежності. Але це не означає втрату незалежності. Для мене незалежність - це головне. Я боровся за неї. Підписував необхідні документи в Біловезькій пущі. Але хотів би, щоб наші керівники вміли домовитися про дешевий газ, не зміщуючи понять. Те, що вони не вміють домовитися, це їхні проблеми. Незалежність може бути дорогою і дешевою для людини. Хотілося б, щоб людина жила добре, для цього потрібно, щоб влада вміла домовлятися.

- Як Ви гадаєте, чи будуть фальсифікації на березневих виборах?

- Безумовно, вони вже готуються. У нас є дуже багато документів, що свідчать про наміри сфальсифікувати вибори. Яким чином? Обмежити представництво опозиційних партій у різного рангу виборчих комісіях. Використовувати ресурс влади для пропаганди своїх програм - від Президента до самих-самих українських окраїн. Ми збираємо ці документи. Скажімо, недавно ми зустріли опір деяких каналів, які не хотіли брати ролики блоку "Не так!". Канал "1+1" тривалий час відмовлявся брати наші ролики навіть після рішення ЦВК. Таких прикладів, які свідчать про те, що йде підготовка до фальсифікації результатів виборів, багато.

- Якби Ви були зараз Президентом, чи була б розкрита справа Гонгадзе і які Ваші стосунки з Леонідом Кучмою? І хто, на Вашу думку, замовник цього вбивства?

- Я не знаю, чи була б розкрита справа Гонгадзе, але її просто не було б за мого президентства. Оскільки взагалі неприпустимо навіть думати про те, що Кравчук міг би якось впливати на будь-які органи з розправи над журналістом. Ну, скажімо, у 1991 або 1994 роках вибори в Україні були найбільш демократичними. Ні я, ні мої опоненти не зверталися до суду, щоб вирішувати свої проблеми судовим шляхом, а не через народне волевиявлення. Ми не можемо назвати жодного прикладу переслідування за президентства Кравчука. І я не хочу бути одним з тих, хто фантазує щодо такого, неймовірно болючого для матері, для дружини, для дітей, як смерть Георгія Гонгадзе.

- Чи не хочете Ви спробувати свої сили у статусі Президента?

- У нас обрано Президента. Він має працювати ще чотири роки. Якщо народ не зажадає відставки, як у 94-му році зажадали моєї відставки. Я пішов тоді на дострокові вибори. Програв, і до суду не подавав. Хоча точно знаю, що вибори були сфальсифіковані на користь мого опонента. За 4 роки багато чого може змінитися й у суспільному житті України, і в моїм особисто. Друге, знаєте, я вже пройшов найвищі сходинки політичного життя. Найвища з них перша - перший Президент України. Вище вже не буває. Я вдячний долі і народу Україну за таку можливість. Я доклав усіх зусиль для того, щоб зробити все можливе для України. Що вдалося, що не вдалося.

- Що Ви найбільше цінуєте в жінках? Чи подобаються вам розумні жінки?

- Розумні люди всім подобаються. Усе залежить від того, яка роль приділяється жінці. Є подруга, а є жінка-супутниця на довге, довге, довге життя. Краса, розум - я в такій послідовності ставлю. Якщо жінка, як картина - минуєшся. А чоловік завжди милується, інакше він не чоловік. А взагалі я люблю і ціную всіх жінок без винятку. І хотів би, щоб усі чинили відповідно до мого прикладу. Навіть якщо жінку не дуже кохаєш, повага - обов’язкова якість чоловіка. Чоловік, який не поважає жінку, є подоба чоловіка, напівчоловік.

- В одному з інтерв’ю Порошенко сказав, що після виборів проблеми з Росією вирішаться самі собою. Ваша думка.

- У політиці нічого саме собою не вирішується. Це я можу відповідально заявити як людина, яка в політиці 42 роки. Петро Олексійович значно менше, тому він дозволяє собі такі екскурси. Усе вирішуватиметься на основі врахування корінних інтересів народів двох країн і глобальної світової ситуації. Як влада українська і влада російська зможуть врахувати інтереси двох народів і сьогодні, і в глобальній перспективі - це залежатиме від якості влади й української, і російської. Сьогодні цього немає, якості влади немає. А якщо хочеться, щоб вирішувалося все саме собою, треба звільнити Україну від влади.

- Як Ви ставитеся до проблеми визнання ОУН-УПА?

- Я ставлюся позитивно. Завжди голосував за те, щоб їх було урівняно з іншими категоріями громадян, які брали участь - в історичному аспекті - у боротьбі за нашу незалежність. Це було б справедливо. Але в парламенті є інші сили, які не бажають цього. Наша фракція - СДПУ(о) - голосувала позитивно.

- Якщо Ви пройдете до парламенту, які питання піднімете насамперед?

- Увесь комплекс соціальних питань. У першу чергу - це пенсійне законодавство. Закон прийнято, але в зв’язку з ним є дуже багато незадоволення. Друге - економічні відносини з Росією і з іншими країнами-сусідами, Європою. Це весь комплекс питань, які зараз законодавчо неврегульовані. Ми відразу піднімемо питання про судову реформу, у нас відпрацьовано процес. Про державний суверенітет законопроект у нас також розроблено. І законопроекти, що стосуються вчителів, лікарів і так далі.

- Якими будуть Ваші дії з виправлення помилок, допущених нинішньою владою?

- Приймаючи відповідні закони, ми виправлятимемо помилки. Два шляхи виправлення помилок влади: гарні закони і гарні кадри. Сьогодні немає ні того, ні іншого. Ми будемо робити так, щоб до влади прийшли гарні кадри, незалежно від кольору. Оскільки в Україні є один колір, синьо-жовтий. А всі ці помаранчеві штучки-дрючки навіяні політичними лідерами, які в’їжджають на них до влади.

- Як Ви ставитеся до повідомлення комісара Єврокомісії про те, що колишні радянські республіки не будуть членами ЄС?

- Я думаю, він погарячкував. Через певний час ці колишні радянські республіки можуть стати набагато демократичнішими й багатшими, ніж країни ЄС. Тоді що, їх не приймати тому, що вони просто країни колишнього СРСР? Або, наприклад, хтось зробить заяву, що країни, які входили в Австро-Угорську імперію, не будуть кудись входити? Це ж абсурд! Я думаю, що або подання неточне, або комісар десь обмовився.

- Чи вважаєте Ви можливою ситуацію, за якої Верховна Рада не зможе створити більшість після виборів і Президент її розпустить?

- Заперечувати все я не можу. Все можливо. Але є одна обставина, що схиляє мене до того, що більшість усе-таки буде створено. А саме, що нові депутати, які прийшли до Верховної Ради, розумітимуть свою величезну відповідальність, що буде завтра. Якщо не буде створено більшості й уряду, тоді Президент розпускає парламент і треба йти на повторні вибори. Не думаю, що комусь з депутатів цього захочеться. Це особисте питання кожної людини, яка йде в депутати. Але є й загальноукраїнський інтерес. Ми ж розуміємо, що уряду не буде до листопада місяця, поки формування, поки те, поки інше. І Україна весь цей час буде без влади. Хаос і анархія! Я як людина, як громадянин цієї країни, як людина, котра любить свою землю, не можу цього допустити. Я шукатиму всі способи і можливості, щоб створити більшість, щоб Україна мала управління. Це моя особиста мета, як людини. І нашого блоку загалом.

- Назвіть, будь ласка, три головні помилки сучасної влади.

- Перша головна помилка - абсолютно необґрунтована, невиважена, непродумана кадрова політика. Друга - відсутність стратегічного плану розвитку України на 5-10 років. Немає національної стратегії. І третя помилка - полегшений погляд на проблеми, і видається бажане за дійсне. Жодна  українська влада не давала стільки обіцянок, як нинішня, і так легко говорила про успіхи, яких немає. Тобто неправда на високому рівні стає нормою. Це небезпечно.

- Ви пишете мемуари?

- Я уже видав книгу мемуарів "Маємо те, що маємо". Зараз я вже готую другий том. Практично всі документи зібрані, але життя настільки швидко змінюється, що видати книгу без урахування нинішніх виборів до парламенту (а президентські вибори 2004 року охоплені), що це було б некоректно. Поки говорити про якусь єдність України, нації, держави, правлячої еліти, як про єдиний орган, неможливо. Доведеться, мабуть, писати і третій том. Однак хотів би підвести риску, щоб далі мемуари мали особистий характер, розповісти більше про себе. Дуже багато було сказано, але це йшли як фрагменти якоїсь проблематики, а хотілося б: моя доля, моя доля. Щоб це проходило б через мене, не моя проблема, а проблема через мене.

- Якому політикові Ви ніколи не подасте руки?

- Я не про політиків кажу, я кажу про брудних людей, про безсовісних, про ідейних кілерів, що використовують ЗМІ з метою вбивства. Вони вбили не одну людину, маючи таку зброю, як газета, наприклад. Таким людям я ніколи не подам руки, тому що вони не політики. Вони не тільки в газетах, це й депутати, й інші люди. Я просто не можу з ними спілкуватися, не можу перебувати разом з ними в якійсь дискусії, у суперечках. Я на них дивлюся, як на ідейних убивць. Якою може бути розмова?

- Що Ви вважаєте реальними досягненнями нинішньої влади, якщо вони, звичайно, є?

- Головне з усіх, що можна виділити, - це свобода слова. Хоча паралельно є й дикі приклади, скажімо, з тим самим телеканалом ТЕТ. Його закривають, намагаються позбавити ліцензії за якісь неморальні передачі, а на інших каналах цього не помічається. Другий успіх - це визнання української влади і більш уважне ставлення до України на Заході. Скажімо, надання Україні статусу країни з ринковою економікою, обговорення питань про входження в європейські структури, більш лояльне ставлення до України. Це успіх на західному напрямі поряд з неуспіхом на східному.

- Яке Ваша улюблена страва?

- Моя улюблена страва - вареники з підсоленим сиром. Оскільки вареники я люблю за своїм власним рецептом, то там дуже багато факторів, що перетворюють їх на ідеальні. Доводиться весь час собі відмовляти або обмежувати - продукт висококалорійний.

- Як Ви оцінюєте роботу МЗС під керівництвом Тарасюка?

- Думаю, що МЗС працює з перекосом в один бік. Дивиться переважно на Захід. А коли дивишся в один бік, починає боліти шия, до голови припиняється надходження крові, що не сприяє повноцінному і здоровому мисленню. А на Сході ми дуже багато чого втрачаємо. Що ж ми придбали на Заході? З’явилося більше уваги, але наші амбіції на Заході поки ще не реалізовані, а на Сході вже загублені. Я хочу побажати всім, хто з нами спілкувався, добра, успіхів і правильного вибору 26 березня. Ці вибори будуть дійсно вибором між старою владою і новою. Хочу, щоб всі уважно стежили, читали і слухали. Тоді вибір прийде сам собою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах