ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Зінченко: Існує табу на моє прізвище

Корреспондент.net, 17 березня 2006, 18:17
0
19

Гість чату Korespondent.net Олександр Зінченко каже про гучний конфлікт із Петром Порошенком і його наслідки, про свій вихід із СДПУ(о) і відхід з телеканалу "Інтер", про уряди Тимошенко і Єханурова, про своє ставлення до Президента Ющенка, про те, "хто посадить Кучму" і що буде, на його думку, у разі приходу до влади Партії регіонів після виборів.

- Ваше ставлення до можливої коаліції "Нашої України", Партії регіонів та СПУ? Ваше ставлення до БЮТ?

- Це не коаліція. Коаліціями можуть бути стійкі об’єднання. У цьому разі мова може йти лише про ситуативну домовленість з розподілу влади. До БЮТ ставлення як до партнерів, багато наших політичних позицій ідентичні, деякі близькі.

- Скільки Ви плануєте одержати голосів на виборах?

- Ми плануємо на загальнонаціональних виборах пройти тривідсотковий бар’єр і серйозно позмагатися в низці регіонів.

- Чи не вважаєте, що, йдучи на вибори, Ви відбираєте голоси в "помаранчевих"?

- Не вважаю. У країні йде виборча кампанія між партіями і блоками. Бажано, щоб ця кампанія була ще й змаганням людей, стратегій, тому про жоден відбір голосів мова йти не може.

- Як розвиватимете патріотизм, якщо не потрапите в парламент?

- Патріотизм розвивається не лише від зусиль партій, а й від абсолютно послідовної і чіткої політичної і моральної позиції. Тому вважаю важливим намагатися сполучати особисту позицію і партійну.

- Які Ваші спогади про помаранчеву команду?

- Різні. І гарні, як спогади про найяскравіший період власної політичної біографії. І не дуже, як про період нереалізованих можливостей.

-   З телебаченням для Вас покінчено назавжди?

-   Думаю, ні. Мова не йде про менеджерську роботу. Але телебачення настільки захопливе заняття, що мені не хотілося б розлучатися з ним назавжди.

- На скільки відсотків Ви розраховуєте на виборах?

- Ми розраховуємо подолати 3-відсотковий бар’єр і серйозно поборотися в низці регіонів країни, у тому числі й у столиці.

- Як Ви оцінюєте роботу нинішнього голови Секретаріату Президента?

- Поки я не хотів би відповідати на це запитання.

- Ви стояли поряд з Ющенком, чому зараз Ви не з ним?

- Я підтримую Президента в його прагненні змінити країну, змінити всю систему влади. Водночас хотів би бачити цю роботу набагато динамічнішою й ефективнішою. Мається на увазі повний поділ гілок влади, реальна незалежність від виконавчої судової гілки, рішуча кадрова політика, позбавлення людей, які компрометують нову владу...

- Як Ви ставитеся до проекту "Віче"?

- Готовий посперечатися з низкою положень, що обстоює Віче, але в одному, думаю, ми однодумці. Виборча кампанія повинна включати серйозну дискусію про стратегії розвитку країни. "Віче" підготувало низку серйозних пропозицій. Це гарний предмет для дискусії й діалогу. Особливо мені є близькою ідея конкурентноздатної країни. І механізмів наближення вирішення цього завдання.

- Як Ви гадаєте, Ющенко знав про корупцію чи він сам час від часу крав?

- Про корупцію Ющенко знав, але я категорично заперечую будь-які натяки з приводу Президента. Він людина моральна і не допускає жодної двозначності в цьому питанні. Слава Богу. Це повна протилежність попередньому Президентові.

- Чому Ви втекли від СДПУ(о)?

- Міф. Ніхто нікуди не втікав. Залишаючись у партії, я вийшов з її керівних органів, докладно пояснивши мотиви мого вчинку і колегам по партії і суспільству (газета "Дзеркало тижня", березень 2003 року). Після того, як Медведчук став головою адміністрації Президента Кучми, партія послідовно перетворювалася на придаток АП. Починаючи з кампанії 2002 року, партія все більше робила акценти на фінанси на шкоду політичній роботі.

- Чи збіжаться результати виборів із соцопитуваннями? Чому немає реакції перших осіб на затримання журналістів у Білорусі?

- Не збіжаться, відмінності буду досить серйозними, для деяких - несподіваними. Занадто велика кількість тих, хто реально не визначився і це серйозно спричинить за собою зміни нинішньої соціологічної оцінки.

Щодо білоруських подій я відповідав на одній із прес-конференцій під час поїздок: нічого спільного з демократією це не може мати, але в даному разі  це не виключення з правил, а, на жаль, правило.

- Ви збираєтеся перепрошувати перед Порошенком?

- Перепрошувати не збираюся.

- Які ваші стосунки з Петром Порошенком після скандалів і звинувачень?

- У мене немає стосунків сьогодні з Петром Порошенком.

- Чи не вважаєте Ви, що Тимошенко переграла і Вас, і Порошенко під час торішньої кризи?

- Я взагалі не вважаю, що все, що сталося, має заслуговувати на подібну оцінку. На мій погляд, за жодних обставин не йшла мова про яку-небудь "гру". Розвиток ситуації мав власну логіку, але не вписується в картковий пасьянс.

- Які верстви населення складають електорат Вашої партії?

- Основний напрям розвитку партії - домогтися того, щоб її соціальний склад адекватно відповідав соціальному складу населення країни і кожного конкретного регіону. Складно казати про який-небудь авторитет, якщо в сільському регіоні в партії відсутні впливові аграрії, а у вузівському центрі вчені або викладачі. Динаміка цих процесів у партії на нинішньому етапі мене абсолютно влаштовує. Сьогодні партія - це лікарі, інженери, військовослужбовці, звільнені в запас, учені, фермери... За п’ять останніх місяців партія зросла майже вдесятеро.

- Скільки, на Вашу думку, вкрав Леонід Кучма?

- Не люблю рахувати гроші в чужій кишені. Але зовсім зрозуміло, що режим Кучми створив умови для встановлення в країні кланово-олігархічних відносин. Левова частка економіки опинилася в тіні, бути або не бути приватизації того або іншого підприємства й у чиїх руках воно опиниться, вирішувалося, у тому числі, у його кабінеті.

- Хто посадить Кучму?

- Для того, щоб серйозно говорити на цю тему, варто спочатку дочекатися вирішення набагато "простіших питань" - відповідальності організаторів фальсифікації президентських виборів 2004 року, справедливого вирішення справ про повернення незаконно приватизованих підприємств і т.п. а за умов, коли найбільші олігархи відчули слабке місце влади, швидке вирішення подібних питань не бачиться можливим. Хоча це зовсім не означає забуття в питанні про особисту відповідальність попереднього Президента.

- Ваша оцінка політичної реклами на телебаченні?

- Політична реклама в її нинішньому вигляді не вирішує завдання прояснення позицій, ясності цілей і т.п., частіше це звичайне зомбування. До речі, працює дивне правило - хто більше заплатив, того частіше показують.

- Як Ви оцінюєте виборну кампанію в Україні ? Чи не занадто багато чорного піару?

- Ось чого-чого, а "чорного піару" у нашій країні ніколи не бракувало. Нинішня кампанія - не виняток.

- Чи можете Ви прокоментувати відмову "5-го каналу" запросити Вас на дебати?

- "5-й канал" так і не відповів на запитання, якими саме соціологічними дослідженнями він користувався, визначаючи учасників дебатів, і що саме привело до досить специфічного складу учасників дебатів, пославшись загалом на наявність якихось соціологічних досліджень. Це тим більше дивно, коли мова йде не просто про позицію каналу, а про спеціальний проект із залученням грошей фонду "Відродження" і посольства США.

- Погодилися б Ви провести теледебати з якоюсь партією? І чому саме з цією партією?

- З будь-якою партією, якщо в неї є позиція і розмова буде йти про зміст виборчої кампанії. Ми готові до дискусії в будь-який час, на будь-якому каналі, з будь-якою партією.

- Ваше ставлення до російської мови як до другої державної?

- Державна мова в Україні - українська. Відповідно до Конституції. Ефективне вживання російської мови в Україні зумовлено значним переважанням російськомовного мовлення в теле- і радіопросторі, пануванням на книжковому і газетному ринку. Жодної розмови про обмеження і бути не може. Хоча одну проблему дійсно потрібно вирішити: це розширення годин на вивчення чудової російської літератури в середній школі і можливість здавати іспити  рідною мовою в будь-якому ВНЗ країни з назвою "національний". Це означає, що школяр із Криму може без проблем здавати іспити російською мовою  в Київському або Львівському університетах, або в Могилянці.

- Чи не здається Вам, що ми ніколи не побудуємо країну з дієвими законами доти, поки ці закони не будуть стосуватися кожного? Якщо суд ухвалив Вам вибачитися перед Порошенком, то Ви повинні це зробити, навіть якщо не згодні.

- По-перше, Вам треба ознайомитися з рішенням суду, який саме і не зобов’язує мене перепрошувати, тому я цього не збираюся робити.

- Чому Вас не видно і не чутно останніми місяцями?

- Зараз ми з Вами спілкуємося. Подивіться у веб-камеру. Дякую Кореспонденту за цю можливість. Але наявна система виборчої кампанії робить вирішення подібного завдання дійсно складним. Я виступив на більшості регіональних телевізійних компаній. Учора в мене були ефіри понад годину в Кривому Розі, півгодини в Черкасах. Позавчора в теледискусії з Партією регіонів ми виграли в Дніпропетровську... Хоча на загальнонаціональному рівні зробити помітною нашу присутність вкрай важко. Насамперед через те, що національні канали надають перевагу 6-7 партіям або блокам. Це теж опосередковано формує точку зору, спотворюючи реальну картину. Повторюся, на низці електронних ЗМІ існує табу на прізвище Зінченко. Наприклад, радіо і телебачення "Ера", "5 канал" й інші.

- Як Ви ставитеся до НАТО і необхідності вступу України до цієї організації?

- Вважаю це несвоєчасним завданням і постановкою проблеми. Радикально змінюється сам блок, у нас на очах. Змінюється його стратегія і спрямованість. Австрія, Швейцарія, Швеція і Фінляндія не є членами НАТО, але всі вони - провідні країни за соціальними стандартами життєвого рівня населення. Пріоритетне завдання України - інтеграція у провідні світові економічні структури.

- Як Ви дивитеся на питання створення ще однієї автономної республіки - Закарпаття?

- Вважаю, що введення автономії в Закарпатті є невиправданим.

- Ваше ставлення до федералізму в Україні?

- Федералізація в її сепаратистських політичних концепціях - шкідлива і суперечить Конституції. Зауважу лише, що це жодною мірою не суперечить завданню посилення економічної самостійності регіонів, розвитку місцевого самоврядування, формуванню бюджету країни знизу вгору. Не вирішивши цього завдання, у нас так і залишиться більшість регіонів носіями принизливої характеристики "депресивний".

- Партія регіонів лідирує. Якщо вони прийдуть до влади, як Ви думаєте, які можуть бути наслідки?

- Лідирує - не означає переможе. Але це дійсно реальна загроза, оскільки мова йде не про перемогу Партії Януковича, а про появу в країні нового Господаря або Папи. Повернення до кримінальної-олігархічної системи влади, до функціонування економіки України в режимі, аналогічному багаторічній негативній практиці донецького регіону - з колосальним впливом тіньової економіки, відсутністю середнього класу, із призначенням своїх "наглядачів" у ключових економічних структурах.

- У Вашій програмі є щось таке, що відрізняє Вас від усіх інших?

- Партія патріотичних сил України у своїх списках не має олігархів, відкрито обговорювала кандидатури на всіх рівнях на чатах і форумах. Її списки - це списки людей, які не збираються доводити, що вони будуть успішними, а що вони є успішними й ефективними керівниками, менеджерами, керівниками, фахівцями. Це чесні люди, які поставили перед собою дивне для багатьох завдання: не гратися в політику, а зробити все, щоб політика була чесною, щоб влада була прозорою, щоб фінанси стали дійсно публічними, щоб чиновник служив своїй Батьківщині, а не перебував біля державної годівниці, перерозподіляючи бюджетні доходи. Ми запропонували зовсім конкретні проекти, як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівні. Мова йде про велику програму створення в країні соціального рентного фонду. Якби  він був створений сьогодні, то "Криворіжсталь була б продана не за 4,2 млрд. доларів, а за значно більше. Мова йде про те, що "Криворіжсталь" - це не тільки споруда, але й землі і надра на суму як мінімум 7 мільярдів гривень. І доходи від приватизації подібних підприємств на 20% формували б доходи кожного громадянина України. Крім низки інших національних проектів, ми запропонували і серію ефективних регіональних проектів: мости в Києві і київський "Артек", міні-Давос - у Чернівцях... Загалом ці проекти можна було б об’єднати в наше бачення створення конкурентноздатної економіки.

- ЄС або ЕП - що важливіше і краще для України?

- Не слід шукати відповідь у термінах "або-або", це класичний приклад того, де вона лежить лише в площині "і-і". ЄС - майже 40% нашого торговельного обороту, Росія - понад 18%. Усюди потрібно шукати можливості для реалізації наших національних інтересів. І це добре, що вони ніколи і ніким не можуть бути зведені до одновекторності.

- Хто був би, на Вашу думку, найкращим прем’єром для України після 26 березня?

- Ці питання варто вирішувати після виборчої кампанії.

- На записах Мельниченка є розмова нібито між Вами та Кучмою, де Ви обговорювали закриття газети "Kyiv Post". Така розмова була?

- Ні.

- З ким би Ви хотіли співробітничати - з Тимошенко або Єхануровим?

- З Тимошенко ми успішно співробітничали в найтяжчій виборчій кампанії. Ми - політичні партнери. З Юрієм Єхануровим у мене стосунки звичайні, але, звичайно, не такі, як з Тимошенко.

- Як Ви передбачаєте будувати відносини з путінською Росією? Як вона себе поведе у разі перемоги "помаранчевих"?

- Росія будуватиме відносини з тією політичною силою, яка переможе. Це не тільки її бажання, у неї просто не буде іншої можливості.

- Яку оцінку Ви поставите Тимошенко як прем’єру? На Вашу думку, хто є досвідченішим - вона або Єхануров?

- Уряд на чолі з Тимошенко вирішив дуже складне завдання - уник дефолту в першому кварталі 2005 року. Уже це робить його досить успішним. Уряд Єханурова утримує ситуацію, а не розвиває. Хоча у нинішньому становищі розраховувати на які-небудь стратегії не доводиться. Обидві відставки вважаю невиправданими і поспішними.

- Ваша дочка була дуже гарним ведучим спортивного розділу новин. Чим вона зараз займається?

- Сьогодні ранком з величезним задоволенням подивився її чудовий фільм про Роже Федерера. Це класна робота. Тому вона в чудовій телевізійній формі.

- А розкажіть про місця дозвілля, у яких Ви проводите час зі своєю родиною, який ресторан вам, наприклад, подобається?

- Риболовлю і полювання не люблю. Найкращий відпочинок - на відкритому повітрі: прогулянки в лісі, подорожі. Дуже любимо відпочивати в Криму, і вважаємо це зовсім унікальним світовим рекреаційним центром. У Києві серед ресторанів дуже любимо посидіти з родиною в "Нобелі" - причому не тільки пообідати, але й поспілкуватися, там дуже гарна атмосфера.

- Розкажіть про Ваші стосунки з Ігорем Плужниковим. Чи знайомі Ви з новим власником "Інтеру" паном Хорошковським?

- Звичайно знайомий. Хоча, після того, як він став власником, ми не зустрічалися. Думаю, що історія ця ще матиме продовження. Крапки над "і" розставить час. Обговорювати мої стосунки з Ігорем Плужниковим після його смерті я не вважаю коректним.

- Розкажіть про те, як Ви втратили канал "Інтер". І чи не збираєтеся його собі повернути?

- Тут двома словами не розповіси. Мої кілька останніх докладних інтерв’ю цих питань стосувалися: газета "Бульвар", журнал "Публичные люди", "Українська газета" та інші. Мова йде про банальну крадіжку. Будучи держсекретарем, до цього питання я не повертався, вважаючи це неможливим на такій посаді, неможливим використовувати своє нове службове становище і вплив.

- Як Ви гадаєте, Ахметов домовився з Президентом про перемир’я?

- Чимала кількість людей намагалася зробити саме так. Я гадаю, що було великою помилкою новообраного демократичного Президента запрошувати до себе вітчизняних олігархів або підписувати меморандум з Партією регіонів. Тактичні вигоди виявилися незначними порівняно зі стратегічною зміною політичної ситуації. Саме ця обставина формує мою оцінку осінньої ситуації 2005 року як політичну кризу.

- Ваше ставлення до заяви Президента про те, що він розпустить парламент, якщо туди пройдуть "не ті" люди?

- Хто пройде в парламент - вирішують громадяни України на вільних виборах. Я вважаю, що існує одна причина розпуску парламенту - це великі фальсифікації виборів. А висловлювати невдоволення "тим" або "не тим" не варто. Хоча списками низки партій дійсно можна налякати навіть досвідчених співробітників карного розшуку. Реальна загроза для країни - це повернення до режиму кримінальних-олігархічних кланів і поява нового Господаря - Ріната Ахметова. І в політичних партій, і у виборців ще є можливість замислитися над цим.

- Ваш коментар -  чи можливий після виборів імпічмент Президента Ющенка?

- Ні. Я не вірю в такий розвиток ситуації.

- Якщо вже заговорили про Ахметова, про його матеріальний добробут ми знаємо. А наскільки забезпечені Ви, який у Вас бізнес?

- Бізнесом я не займаюся, і давно. Думаю, що, ймовірно, і не буду ним займатися. Я професійний політик. Найсерйозніші гроші я заробляв, працюючи на "Інтері". Сьогодні мої доходи не можна порівняти з тим часом, але я не відчуваю з цього приводу ніякого дискомфорту.

- Який Ваш річний доход за податковою декларацією і хто спонсор Вашої партії?

- Спонсорів партії в нас немає. Хтось вважає - на жаль, а я вважаю - на щастя. На запитання про декларацію я вже відповідав на форумі "Української правди" і за бажанням журналістів вона була опублікована. Так що я нічого не приховував і не приховую. Думаю, взагалі в публічній політиці подібні питання повинні бути загальноприйнятими, а не винятковими.

- Навіщо Вам політика - адже там втрачають людське обличчя?

- Якби  я не прийняв на себе публічних зобов’язань перед українським народом, я зараз би не був політиком, а займався б іншою справою. Але здійснити те, про що мріяли багато поколінь наших попередників, завдання не тільки захопливе, але й вкрай відповідальне. Вважаю, що маю певні знання і навички, щоб бути серед тих, хто хоче будувати нову країну, змінити всю систему влади. Переконаний, що якщо ставитися до політики тільки як до місця інтриг і протиріч, ніколи не вдасться реально змінити країну. Політика може бути чесною, якщо чесними будуть політики. І я радий, що сьогодні від людей залежить набагато більше, ніж учора. Й оскільки народ помилятися не може, влада неминуче змінюватиметься на краще. Я вірю в Україну й у її майбутнє. У її успіх. І не збираюся спостерігати за подіями, лежачи на дивані і дивлячись на екран телевізора. А усім, хто сьогодні долучився до нашої розмови, бажаю, насамперед, здоров’я, віри у власні сили і терпіння. Добра вам і щастя.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах