ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Партія регіонів, "Наша Україна" і "Не Так!" представили шляхи реформування сфери соціальних гарантій

Корреспондент.net, 24 березня 2006, 22:09
0
4

Представники Партії регіонів та блоку "Наша Україна" погоджуються, що систему соціальних пільг потрібно змінювати на адресу допомогу, а представники блоку "Не Так!" вважають, що відміна пільг суперечила би Конституції, яка передбачає лише можливість поліпшення соціальних гарантій громадян, передає УНІАН.

Про це йшлося сьогодні під час квадратного столу  за участю представників цих сил.

Зокрема, член Партії регіонів, колишній голова Федерації профспілок України Олександр Стоян заявив, що він і раніше виступав проти системи пільг. На його погляд, система пільг існує через низький рівень заробітних плат в країні.

"Якщо ми зробимо зарплату на рівні 1200-1500 грн., то 80% пільговиків відпаде", зазначив Стоян. На його думку, на пільги мають право лише інваліди, тобто ті категорії населення, які не можуть на себе заробити. При цьому він звернув увагу, що на всі пільги мало би видаватися по кілька бюджетів, але закони, яким передбачені ці пільги, не виконуються. Позиція Партії регіонів полягає у тому, щоби провести ревізію пільг, підняти рівень зарплат і перейти на систему адресної допомоги.

Представник "Нашої України" Олексій Кучеренко також пропонує проаналізувати, зробити "аудит пільг", визначити можливості держави і продумано, поступово переходити на систему адресної допомоги. Він зауважив, що така спроба переходу на адресну допомогу була невдалою в Росії, оскільки неправильно було запущено цей механізм: відмінили пільги, але протягом кількох тижнів ще не встигли забезпечити покрити їх грошима, тому це викликало масове невдоволення громадян, і тому треба врахувати цей негативний досвід і продумати кожен крок зміни системи на адресну допомогу в Україні.

Водночас представник блоку "Не Так!" Михайло Папієв зазначив, що ця політична сила - проти ревізії пільг і переходу на адресну допомогу, бо це суперечить Конституції. Він зауважив, що треба запитати у самих громадян, чи вони згодні на зміну механізму соціальних гарантій. Папієв звернув увагу, що у 2004 році був експеримент у двох містах України - Смілі і Броварах, де громадянам пропонувалося самим визначити, чи вони хочуть отримувати пільги грошима, чи пільгами, і цей експеримент був позитивно сприйнятий. Тому Папієв висловив здивування, що у 2005 році його не було продовжено. Також він зазначив, що у бюджеті немає коштів на забезпечення пільг, але самі пільги громадяни отримують, однак при цьому держава не розраховується у повному обсягу з підприємствами, які надають ці пільги. Наприклад, з транспортниками розраховуються лише на 15% від обсягу наданих пільг. У цьому контексті Папієв нагадав, що Конституція передбачає лише поліпшення рівня соціальних гарантій, чого не варто очікувати при переході на грошову компенсацію.

Також учасники квадратного столу висловили свої погляди на питання пенсійного забезпечення та можливості збільшення відрахувань до Пенсійного фонду, збільшення рівня зарплат. Як зазначив Папієв на систему єдиного соціального внеску з нарахувань на фонд заробітної плати, чим стимулювати роботодавця збільшувати рівень зарплат. Також Папієв вважає, що зменшення податкового навантаження мало би сприяти росту зарплат. На його думку потрібно використовувати політику "кнута і пряника" - з одного боку зменшувати податкове навантаження, а з іншого - людина повинна зрозуміти, що якщо вона не сплачує відрахувань у Пенсійний фонд, то і пенсію вона не отримає. Якщо відрахування робилися би з суми. меншої, ніж 1,5 тис. грн. до Пенсійного фонду, то краще взагалі не робити ніяких відрахувань, а "покласти гроші на книжку", щоб таким чином забезпечити себе у старості, пояснив Папієв дієвість такого механізму.

Представник "Нашої України" Кучеренко погодився, що необхідно зменшувати навантаження на фонд заробітної плати, але при цьому продумати такі кроки, щоб не відбулося провалу у надходженнях до різних фондів, в тому числі і Пенсійного фонду. Він також зазначив, що необхідно стимулювати виведення зарплат із тіні.

"Де якийсь тіньовий обіг. Там завжди потужний футбольний клуб, у залежності від амбіцій власника, а не в залежності від економічної ситуації… І це стосується і Донецька, і Львова, там у західних регіонах тепер усі у баскетбол грають… Це шалені кошти, наприклад річний бюджет ФК "Динамо-Київ" - приблизно 70-80 млн. дол… Це тіньові кошти, які не потрапляють до людей", - сказав Кучеренко.

Опоненти представника "Нашої України" не відреагували на репліку про футбольні клуби.

Зі свого боку Стоян, торкаючись проблем соціальних гарантій, зауважив, що за нинішньої влади рівень цих гарантій є найнижчим, і це пояснюється також економічною кризою у країні, до якої призвела нинішня влада. Він звернув увагу на той факт, що нині мінімальна пенсія складає 350 грн., а мінімальна зарплата - 300 грн., і навіть при тому, що уряд обіцяє "відірвати" зарплату від пенсії - до 351 грн., у цій ситуації не можна говорити про систему соціальних гарантій.

Окрім того, Стоян звернув увагу на суттєве зменшення закладів соціальної сфери при підприємствах: лише торік на 30% менше було оздоровлено дітей у дитячих таборах, які були у власності підприємств, і тенденція такого скорочення буде продовжуватися. Як вважає колишній голова Федерації профспілок, це пов’язано з переходом підприємств у приватну власність і тим, що новий власник не хоче утримувати заклади соціальної сфери. Він запропонував внести до Верховної Ради відповідний законопроект про введення податкових пільг для тих власників, які утримуватимуть такі заклади, що могло би поліпшити ситуацію.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах