ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Думки політологів про вибори до Верховної Ради

Корреспондент.net, 4 квітня 2006, 21:56
0
13

Провідні політичні експерти вважають, що парламентські вибори-2006 загалом були демократичними, передає УНІАН.

Про це повідомили у Центрі досліджень політичних цінностей.

Так, відповідаючи на запитання "Чи були вибори-2006 демократичними?" директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку Дмитро Видрін підкреслив, що вірить спостерігачам, особливо з Європи, які, як відомо, визнали вибори-2006 демократичними. “Я не пам’ятаю випадків, щоб європейські спостерігачі колись недемократичні вибори назвали демократичними, можна пригадати досвід Білорусі та інших країн", - сказав політолог. При цьому він зазначив, “тому якщо наші друзі з ОБСЄ та інших європейських структур не побачили фатальних порушень, то я цілком схильний вірити їм, а не тим маргінальним партіям, які  намагаються грати на зрив виборів в Україні".

“Тому, раз ми йдемо до Європи, то треба їй і довіряти", - наголосив Видрін.

Натомість голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній відзначив появу на українських виборах-2006 кількох нових факторів. За його словами, “по-перше, нинішній Президент України, на відміну від попереднього, очевидно, щиро прагнув, щоб ці вибори стали демократичними". На думку Донія, “не зовсім це вийшло не через діяльність центральної влади, як раніше, а через те, що в Україні відбуваються тектонічні зміни у політиці".

“У політиці запанував бізнесовий підхід. Бізнес викуповував місця в списках до Верховної Ради та до місцевих рад, причому робилося це у списках усіх провідних партій: і провладних, і опозиційних, і лівих, і правих. Після того, як були викуплені місця у списках, почався масовий підкуп дільничних комісій, що призвело до численних фальсифікацій у процесі підрахунку голосів", - сказав експерт.

Він висловив припущення, що “українську демократію поки що рятує лише те, що цей "бізнес у політиці" не керується з одного центру, а конкурує між собою". На його думку, “внаслідок цього фальсифікації відбувалися не в один бік, а в різні сторони, в залежності від того, хто в якому регіоні має більше можливостей".

У цьому контексті директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначив, що "у політології є таке поняття як "демократія" з прикметниками". За його словами: “Наприклад, імітаційна, фасадна, неліберальна демократія. Застосовуючи ось цей термін "демократія" з прикметниками, я б сказав, що ці вибори були олігархічно-демократичними, тому що на цих виборах, незважаючи на конкуренцію політичних сил і на відносно вільне голосування, тим не менш перемогу отримали крупні політичні партії, які представляють, перш за все, великий бізнес і великий український капітал". Тому, на думку Карасьова, “ці вибори були демократичними, але не до кінця: ця олігархічна демократичність була проявлена під час формування комісій, під час підрахунку голосів і знайшла своє відображення у новій структурі Верховної Ради, яка фактично буде напівзакритим клубом великого капіталу".

У свою чергу президент Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв висловив припущення, що вже настав час розвести кілька аспектів виборчої кампанії. “Маю на увазі, по-перше, виборчу кампанію, пов’язану з процедурами агітації й діалогу виборчих блоків та партій із виборцем, - була доступність інформації. У цьому сенсі можна стверджувати, що вибори були демократичними й відкритими. Крім того, в ході виборчої кампанії був невисокий рівень адміністративного втручання: він був, але був значно менший, аніж у 2004 році", - сказав Єрмолаєв.

“Стосовно виборчих процедур, то політолог висловив думку, що й тут “ми можемо фіксувати демократичний характер голосування". Зазначивши, що “звичайно, були проблеми, пов’язані з дефіцитом місця, чергами й т. д., але, можливо, це та плата, яку змушений платити виборець в умовах, коли ми бажаємо демократії, але ще недостатньо фінансуємо її організацію", він підкреслив “питання, пов’язані з прозорістю й чесністю підрахунку голосів". “Я стверджував і хочу повторити свою думку: я сумніваюсь у тому, що порушення під час підрахунку були керовані з одного центру. Я думаю, що, скоріше за все, спробою вплинути на підрахунок займалися практично всі політичні сили, в першу чергу три лідери. Я думаю, що ця пікантна ситуація, пов’язана зі спробою переглянути підсумки й історичною дискусією поміж лідерами перегонів стосовно того, хто більше впливав і говорить про те, що з трьох центрів впливали на роботу комісій (причому кожен із центрів впливав на ту електорально-регіональну частину, де в нього найбільший вплив, а відповідно, як то кажуть, "рильце в пушку", скоріш за все, у всіх трьох штабів). Водночас, враховуючи, що все це відбувалося в умовах "конкуренції порушень", і враховуючи, що єдиної відвертої централізації цього не було, то навряд чи ці маніпуляції суттєво вплинули на результат. Наскільки мені відомо, ті, хто сьогодні виступає за перегляд підрахунку (за великим рахунком вони мають на це право), тим не менше розуміють, що навряд чи при перерахунку вони отримають радикально інший результат. Таким чином, я хочу охарактеризувати ці вибори як "демократичний бардак"", - підсумував Єрмолаєв.

Водночас директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Юрій Якименко висловився, що “вибори були більш демократичними, аніж усі попередні вибори, можливо, за винятком перших". За його словами, “підрахунок голосів, звичайно, проводився з певними проблемами, тому що були проблеми організаційного характеру, технологічного в першу чергу". Але, на думку експерта, “зараз немає підстав говорити про те, що їх результати були сфальсифіковані такою мірою, щоб проводити повністю перерахунок голосів". “У першу чергу, виборчий закон був розроблений так, щоб максимально унеможливити фальсифікації, він робився опозиційними силами під свої потреби (скажімо так, якби вони були в опозиції), тому він був максимально технологічно ускладнений. По-друге, політичні партії мали своїх представників у виборчих комісіях, які так само могли контролювати процес підрахунку голосів і взагалі все, що відбувалося на виборчих дільницях. Вперше в українській історії було надане право присутності спостерігачів неурядових організацій, тому, на мій погляд, були всі можливості проконтролювати й сам виборчий процес, і процес підрахунку голосів. І якщо результати когось не влаштовують (особливо ті партії, які вклали значні кошти у виборчу кампанію, але не подолали 3%-ий бар’єр), то це вже проблема самих цих партій, а не питання чесності та демократичності виборів", - сказав Якименко.

Загалом демократичними вибори назвав директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський. За його словами, “усі політичні гравці, які мали гроші для того, щоб брати участь у кампанії, всі мали можливість представити свою точку зору: не було обмеження агітації, не було жодних проблем із проведенням вуличних та інших акцій, тобто вся кампанія перед голосуванням була проведена за абсолютно демократичними стандартами. Звичайно, були певні елементи адміністративного впливу, але я вважаю, що вони не набагато більші, аніж у так званих демократичних країнах". Маючи на увазі “очевидну позицію Президента щодо того, яким політичним силам він симпатизує, та безсовісну позицію деяких міністрів, наприклад, міністра внутрішніх справ, який використовував свою посаду не за призначенням під час кампанії", Погребінський висловив думку, що “великою проблемою була сама організація й технологія проведення голосування, але це відображало загальний стан безладу в державі: відсутність сконсолідованої владної вертикалі, поганий закон про вибори (який був зроблений у розрахунку на те, що владі не можна довіряти проведення кампанії), невиконання регіональними керівниками обов’язків, які зазвичай мали щодо організації цього процесу (вони взагалі не знали, чи залишаться на своїх посадах незалежно від результатів виборів), погана робота з підготовки списків виборців". За словами політолога, “цей безлад у день голосування був абсолютно прогнозований, але, на мою думку, це суттєвим чином не вплинуло на волевиявлення громадян, і ми отримали таку яскраво відображену в результатах виборів волю громадян, їх схильність підтримувати особи, а не програми, їх схильність підпорядковуватися популістським позиціям". Все це відображає стан українського суспільства, і в цьому розумінні, мені видається, що вибори були демократичними", - підкреслив Погребінський.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах