ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Україна поминає жертв аварії на Чорнобильській АЕС

Корреспондент.net, 26 квітня 2006, 11:54
0
25

У середу, 26 квітня виповнюється 20 років із дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. У церквах по всій Україні відбулися поминальні молебні, приспущені державні прапори. Керівництво країни бере участь у заходах, присвячених річниці трагедії.

Вибух стався о 1 годині 23 хвилині в ніч на суботу, 26 квітня, 1986 року на четвертому енергетичному блоці. У результаті був зруйнований реактор, величезна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище.

Піднявшись на висоту 1500 метрів, речовини були перенесені вітром у Скандинавію, Центральну і Південно-Східну Європу, Північну Італію.

Спочатку керівництво радянської України і Союзу РСР намагалося приховати масштаби трагедії, однак після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими і європейськими засобами масової інформації почалася евакуація.

За даними експертів, сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, що дорівнює наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму. Усього в Україні була заражена територія загальною площею 50 тис. кв. км у 12-ти областях. У країні налічується 3,2 млн потерпілих внаслудок катастрофи. У ліквідації наслідків аварії в 1986-1987 роках брали участь близько 600 тис. чоловік зі всього колишнього Радянського Союзу.

Близько 130 тис. жителів Київської області евакуйовані з заражених радіацією районів, радіоактивному опроміненню були піддані близько 600 тис. чоловік, у першу чергу, ліквідатори аварії (пожежні, військові, фахівці, що гасили пожежу, дезактивовували місцевість, споруджували захисний комплекс на 4-м блоці АЕС - саркофаг). З обігу вилучено близько 5 млн гектарів землі, навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

У пам’ять про ці трагічні події 24-26 квітня в Києві відбувається міжнародна науково-практична конференція "20 років Чорнобильській катастрофі. Погляд у майбутнє". У багатьох країнах світу за участю дипломатичних представництв України відбудуться відповідні тематичні заходи. Заплановано також проведення спеціального засідання Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Напередодні чергової річниці все частіше лунають заяви від різних міжнародних і вітчизняних організацій про те, що наслідки катастрофи значно занижені. Так, наприклад, Міжнародна екологічна організація Greenpeace відзначає, що довгострокові наслідки аварії на Чорнобильській АЕС на здоров’я людей дуже недооцінені. В оприлюдненій нею доповіді вказується, що чорнобильська радіація стала або стане в майбутньому причиною 100 тис. смертей від раку, а офіційні дані Міжнародного агентства ООН з атомної енергії (МАГАТЕ) - це величезна недооцінка людських страждань.

Радіоактивне опромінення уразило близько 600 тис. осіб
 

Аналогічної думки дотримують і українські вчені. На їхню думку, деякі міжнародні організації свідомо занижують розміри трагедії, а реальне число потерпілих може перевищити офіційні дані в 25 разів. Так, згідно з даними звіту ООН, щорічний показник смертності для жителів "брудних" територій на 2% перевищує смертність жителів іншої частини України. Однак українські дослідники підрахували, що якщо прийняти цей коефіцієнт для всіх категорій потерпілих України, Білорусі і Росії, то вийде, що за останні 20 років внаслідок Чорнобиля уже померло більше 102 тис. осіб, що в 25 разів перевищує оцінки і прогнози авторів доповіді ООН.

Президент України Віктор Ющенко заявив, що українці дотепер не знають усієї правди про Чорнобильську катастрофу. Головною причиною відсутності інформації про Чорнобиль він вважає замовчування колишнім радянським урядом справжніх масштабів катастрофи. Президент закликав міжнародне співтовариство сприяти Україні в подоланні наслідків спричинених Чорнобильською катастрофою, адже сама Україна матеріально може не впоратися з цим завданням. До 2015 року загальний збиток, нанесений Україні аварією, може скласти 170 млрд доларів.

За час, що минув від аварії на станції накопичені десятки тисяч кубічних метрів твердих радіоактивних відходів. Проблема радіоактивних відходів - одна з найбільш актуальних проблем, що стоять перед Україною сьогодні. Окремої уваги заслуговує експлуатація об’єкту "Укриття" і роботи з його перетворення в екологічно безпечну систему. "Укриття" залишається небезпечним, у ньому перебуває близько 200 тонн ядерного палива і матеріалів. Максимальний рівень гамма-випромінювання всередині об’єкту і сьогодні складає більше 3000 рентген на годину.

Панахида

Цієї ночі у всіх українських храмах відбулася панахида. Президент Віктор Ющенко взяв участь у поминальному молебні і церемонії покладання квітів до Меморіального кургану "Героям Чорнобиля" у Києві.

У поминальних заходах також взяли участь прем’єр- міністр Юрій Єхануров, голова Верховної Ради Володимир Литвин, секретар РНБО Анатолій Кінах, перший заступник Глави Секретаріату Президента України Іван Васюник, київський міський голова Леонід Черновецький, члени уряду, громадські і політичні діячі.

В українських храмах відбулася всеношна панахида (Бі-бі-сі)
 

Після покладання квітів учасники заходу запалили свічі біля підніжжя меморіалу у пам’ять про загиблих під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Після цього митрополит Київський і всія України Володимир провів поминальний молебень. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання під акомпонемент дзвонів.

Після цього Президент встановив свічу в пам’ять про загиблих у Храмі Входу Господнього в Єрусалим (Чорнобильська церква) і поспілкувався з рідними ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Планується, що в середу, 26 квітня, Віктор Ющенко сьогодні відвідає Чорнобильську АЕС, зустрінеться з ліквідаторами аварії.

У 20:00 у Києві біля архітектурно-декоративного знаку, присвяченого переселенцям із Прип’яті, почнеться вечір пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.

Секретно

Потужність вибуху на ЧАЕС у 1986 році була еквівалентна вибухові 30 тонн тротилу. Гриф "Секретності" було знято ще з низки  документів Галузевого державного архіву СБУ.

Зазначені документи сьогодні були оприлюднені для преси в Музеї СБУ в Києві на зустрічі керівництва спецслужби з тими співробітниками, що з перших днів аварії на ЧАЕС брали участь у її розслідуванні та ліквідації її наслідків.

Інші розсекречені документи стосуються графіку динаміки радіаційного фону в Києві 30.04-02.05 1986р., даних про радіаційний стан в зоні аварії 1.05.1986р., стану радіаційного забруднення в Україні 16.10.1986р., стану лісових масивів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо ЧАЕС 9.10.1986р., даних про кількість евакуйованих населених пунктів та громадян за травень 1986р., даних про загибель МІ-8 в зоні 4-го реактору 2.10.1986 тощо.

Після урочистої частини заходу, на якій голова СБУ Ігор Дрижчаний вручив нагороди ветеранам-чорнобильцям, відбулася перша публічна демонстрація відеокадрів, знятих над станцією в наступний за аварією день, журналісти мали нагоду поспілкуватися з учасниками тих подій.

Так, Анатолій Гулевич, який на момент аварії був співробітником підрозділу контррозвідки, стверджує, що тодішній керівник українського КДБ Степан Муха "побоявся" доповідати керівництву України інформацію, яку готували співробітники спецслужби саме про можливі загрози на ЧАЕС ще до аварії, і що ця інформація п’ять місяців пролежала "у сейфі".

"Вона тільки потім була виявлена московською комісією, яка приїхала для розслідування - чому не було вчасно докладено інформацію? Це було вже після аварії 26 квітня, десь у червні, і всі ці матеріали були докладені. Тобто, співробітник не знищив ці матеріали з правками Мухи, він тримав їх у себе в сейфі. Ось якби розсекретили ці матеріали - це було б цікаво", - говорить Гулевич, додаючи, що відповідних "об’ємних довідок" було десь п’ять-десять.

У свою чергу Віктор Клочко, який на момент аварії був начальником Прип’ятського міського відділу КДБ УСРС, серед іншого, розповів, що ще в лютому 1986 доповідав керівництву про ризики, що виникають у зв’язку з експлуатацією 4-го блоку ЧАЕС.

"У доповіді було написано чітко і зрозуміло - що на таких режимах, на яких ганяють блок, його ганяти не можна... Ми інформували, що на цьому 4-му блоці працюють на різних режимах, граничних до допустимого. Тому ми говорили, що це, можливо, може призвести до аварії", - говорить Клочко. Він зазначає, що доповідь базувалася на результатах відповідних перевірок: "Ми робили перевірки на основі тих перевірок і доповідали. А що далі - я не знаю, я ж був лише начальник міськвідділу". На запитання, чи реально було запобігти аварії, Клочко відповідає ствердно.

Щодо самої аварії він зазначає, що реальні масштаби катастрофи стали зрозумілі вже на ранок 27-го квітня, а документи засекречували, "щоб не було паніки".

За словами Клочка, однією з версій, яку перевіряла спецслужба, було проникнення на станцію з метою проведення диверсії, але вона відпала "буквально через день". "Не було ніякого проникнення, і, відповідно, пронесення якихось вибухових речовин", - зазначив він.

У матеріалах, розповсюджених прес-центром СБУ, зазначається, що усього в заходах із розслідування причин аварії та контррозвідувального забезпечення ліквідації її наслідків брали участь понад 1500 співробітників органів держбезпеки України. На сьогодні чимало з них внаслідок тяжких хвороб, отриманих під час ліквідації аварії, пішли з життя.

За матеріалами Интерфакс, proUA, УНІАН

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах