ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Україна поминає жертви Голодомору (обновляється)

Інтерфакс-Україна, 26 листопада 2006, 19:10
0
30

У суботу, 25 листопада, в Україні День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. У церквах країни - панахиди за померлими голодною смертю. У Софійському соборі Києва пройшла спільна молитва ієрархів християнських церков.

На молитві в "Софії Київській" були присутні Президент України Віктор Ющенко зі своєю родиною, спікер парламенту Олександр Мороз, мер столиці Леонід Черновецький, депутати Верховної Ради, члени уряду, громадські діячі, свідки Голодомору.

Ця трагічна дата в Україні офіційно відзначається вже понад 10 років. Перший указ про Дні скорботи та пам’яті жертв Голодомору в Україні в 1932-1933 роках було підписано першим президентом незалежної України Леонідом Кравчуком напередодні 60-річчя Голодомору - 19 лютого 1993 року. Тоді було затверджено заходи пам’яті Голодомору пам’яті цієї дати та оргкомітет з їх проведення.

26 листопада 1998 року другий президент країни Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня пам’яті жертв Голодомору, котрий з того часу відзначається щорічно кожну четверту суботу листопада. Згодом до указу було внесено зміни, і цей день звучить тепер як День пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій.

Цього року президент України Віктор Ющенко вніс на розгляд парламенту як невідкладний проект закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні. Він кваліфікує Голодомор 1932-1933 років в Україні як геноцид української нації. Крім того, проект закону забороняє заперечення факту Голодомору, встановлюючи за це адміністративну відповідальність.

На минулому тижні народні депутати відклали розгляд цього президентського законопроекту. Разом з тим до Верховної Ради було внесено альтернативний законопроект про Голодомор 1932-1933 років депутатами від Партії регіонів. Заступник керівника фракції Партії регіонів Євген Кушнарєв сказав, що в їхньому законопроекті говориться про факт Голодомору також, як і в президентському законопроекті, і Голодомор розцінюється як трагедія.

У 2003 році під час 58-ий сесії Генеральної асамблеї ООН 36 країн-учасниць цієї організації стали співавторами спільної заяви з нагоди 70-ої річниці Голодомору в Україні, а ще третина держав-членів ООН беззастережно підтримала цей документ. З того часу більше 10 країн світу на високому рівні визнали Голодомор в Україні актом геноциду. Серед них парламенти США, Канади, Естонії, Аргентини, Австралії, Італії, Угорщини, Литви, Грузії та Польщі.

Офіційний Київ сподівається, що рішення про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом проти українського народу буде прийнято на сесії Генассамблеи ООН восени 2007 року. МЗС України та Російської Федерації останнім часом обмінялися коментарями з приводу теми Голодомору.

 

У Києві посадили другу частину калинового гаю (Reuters)

 
У Києві анонсовані заходи за участі керівників України. Зокрема, запланована церемонія закладання символічного каменю на місці майбутнього меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Уже привезено кущі калини для посадки другої черги калинового гаю пам’яті жертв Голодомору на схилах Дніпра. Торік було висаджено першу чергу гаю з 300 кущів.

Лідери країни візьмуть участь у жалобній ході від Софійської площі до Пам’ятного знака "Жертвам голодоморів 1932-1933 років" на Михайлівськ площі. Потім на спомин жертв Голодомору багато людей в Україні запалять свічі у своїх будинках, які будуть горіти всю ночь.

Відповідно до одного з останніх оприлюднених соцопитувань, дві третини українців (65%) вважає, що Голодомор 1932-33 років в Україні був викликаний діями тодішньої влади. Про це свідчить опитування, проведене 8-14 вересня Київським міжнародним інститутом соціології.

Як повідомив президент КМІС Валерій Хмелько, відповідно до результатів опитування, на питання "чи був цей голод викликаний головним чином діями влади або природних обставин" 65% опитаних відповіли "діями влади", 11,4% - "природними обставинами", 5% - не задумувалися над цим питанням раніше і 12,7% утруднилися відповісти. Усього про Голодомор чули або читали 94,4% опитаних.

У регіонах країни

У Донецькій області тривають скорботні заходи пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.

Напередодні в Донецьку на Рутченківському полі відбувся мітинг біля пам’ятнику "Жертвам політичних репресій та Голодомору". У мітингу взяли участь свідки голодоморів та репресовані, члени обласного відділення Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих, а також керівники області та міста, представники політичних партій, громадських організацій, релігійних громад різних конфесій, молодь.

Відбулося покладання квітів до меморіальної дошки на будинку Донецької державної музичної академії імені С.Прокоф’єва, де в 30-40 роки минулого сторіччя розташовувалося облуправління НКВД.

Також покладено квіти до барельєфа поетові Василю Стусу на будинку філологічного факультету Донецького Національного університету, а також відбудеться науково-практична конференція про Голодомор 1932-1933 років у Донецькій області.

В усіх релігійних громадах області проходять поминальні панахиди за загиблими. Сьогодні ж біля пам’ятника Тарасу Шевченко в Донецьку відбудеться мітинг-реквієм, під час якого буде оголошено загальнонаціональну хвилина мовчання. На закінчення заходів відбудеться загальнонаціональна акція "Запали свічу".

У Луцьку сьогодні відбудуться скорботна ходи та мітинг, присвячені Дню пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій.

Лучани в цей день підтримають всеукраїнську акцію "Запали свічу". Планується, що під час цієї загальнонаціональної акції люди з запаленими свічами пройдуть поминальною ходою від Театральної площі до стін в’язниці Луцька. Там, на Замковій площі відбудеться мітинг Скорботи, на якому жертв Голодомору та політичних репресій вшанують хвилиною мовчання. Також, у цей день у Волинському академічному драматичному театрі відбудеться вистава сестер Тельнюк "У.Б.Н.", присвячена пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Громадськість Луганської області вшанувала пам’ять жертв Голодомору. У Луганську зранку відбувся жалобний мітинг та панахида. Було організований також збір підписів під звертанням до депутатів Верховної Ради України про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

"Як тільки Верховна Рада прийме відповідний закон, я першим подам позов до КПУ, щоб Компартію визнали винною в цьому і заборонили", - заявив на мітингу юрист Іван Шмегельский.

У свою чергу керівник луганської обласної організації товариства "Просвіта" Володимир Семистяга виразив переконання, що парламент "дозріє" і визнає Голодомор геноцидом українського народу.

У цей же день о 15:00 з покладання квітів до пам’ятного знака жертвам сталінських репресій і хресту жертвам голодоморів почнуться офіційні заходи, у рамках яких біля пам’ятника Тарасу Шевченко відбудеться панахида, хвилина мовчання і запалювання свічок. На великий екран будуть транслюватися заходи з Києва.

Голова луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні Ірина Магрицька повідомила про те, що під час Голодомору 1932-1933 років у Луганській області вмерло 25% населення. За її словами, тоді найбільше постраждали північні сільські райони області, у першу чергу, села Троїцького, Новопсковського, Біловодського, Міловського, Марковського районів.

Мешканці Харківської області вшановють пам’ять двох мільйонів своїх земляків, котрі загинули під час Голодомору 1932-33 р. Під час Голодомору 1932-1933 р. загинув кожен третій житель Харківської області.

У різних документах кількість людей, які померли в цей час у Харківській області від голоду, сягає 2 млн осіб - це кожен третій мешканець Харківської області. У ті страшні роки Харків був столицею Української РСР, і більшовики зробили область своєрідним еталоном у проведенні геноциду селян. Загалом по Україні, за різними підрахунками, у цей період від голоду померло від 10 до 12 млн жителів, переважно селян.

У суботу, 25 листопада, в області заплановано цілий комплекс заходів, покликаних нагадати нащадкам про трагедії. На всіх будинках приспущено Державний Прапор України, о 16:00 буде припинено роботу на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності. Припиниться рух транспорту. Пройде жалобний мітинг, загальнонаціональна хвилина мовчання, акція "Запали свічу!". Відбудеться покладання вінків та композицій з житніх та пшеничних колосків до Пам’ятного знаку - Хреста жертвам Голодомору в Молодіжному парку.

Також за участі представників консульства Республіки Польща відбудеться покладання квітів на українсько-польському Меморіалі жертвам тоталітаризму в 6-му кварталі Лісопарку.

У Харкові та області до Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій заплановано відкриття виставок, зокрема, пересувні виставки в загальноосвітніх школах, у Харківському історичному музеї, книжкова виставка "Трагічна сторінка історії України" у Харківській обласній універсальній бібліотеці.

В Івано-Франківську в День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій посадять калиновий гай. Про це повідомили в Головному управлінні

 Люди вийшли  вшанувати жертв кремлівського режиму
правової роботи і внутрішньої політики Івано-Франківської облдержадміністрації.

Калиновий гай посадять біля меморіального комплексу "Дем’янів Лаз", де спочивають українці, закатовані на початку 1941 року НКВД. В акції візьмуть участь керівники області, студентська молодь.

У цей день у всіх храмах Прикарпаття проходять панахиди за жертвами голодоморів та політичних репресій. Потім в Івано-Франківську, на Вічевому майдані, делегації з районів, керівники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, релігійних конфесій, свідки голодоморів, представники політичних партій, суспільних і молодіжних організацій візьмуть участь у Загальнонаціональній Хвилині мовчання і громадському вічі.

Після віче почнеться акція "Запали свічу". Її учасники скорботною ходою пройдуть до Меморіального скверу, де покладуть вінки та квіти, композиції з пшеничного та житнього колосся, запалять свічі біля символічного Хреста. Там же відбудеться Поминальна панахида.

В Ужгороді на спомин Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій пройде низка скорботних заходів.

На Театральній площі відбудеться мітинг-реквієм за жертвами Голодомору та політичних репресій. Також буде транслюватися виступ Президента Віктора Ющенко і загальнонаціональна хвилина мовчання. Після чого відбудеться панахида за померлими та скорботна хода до пам’ятника першому президенту Карпатської України Августину Волошину, до пам’ятних Хрестів на могилах січових стрільців, до пам’ятних знаків жертв сталінських репресій та інших пам’ятних місць. Схожі мітинги-реквієми відбудуться й у районних центрах, селищах і селах області. У церквах і храмах відбудуться панахиди за загиблими.

До дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій у Житомирській області вшанували пам’ять репресованого письменника-земляка Клима Поліщука і провели наукову конференцію. У селі Краснопіль Чуднівського району відбувся літературно-музичний вечір з нагоди 115-ї річниці з дня народження Поліщука.

У Житомирі з ініціативи державного університету імені Івана Франко і за підтримки облдержадміністрації відбулася студентська наукова конференція про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

Злочин проти людяності

Український Голодомор 1932-1933 років визнано злочином проти людяності. Парламенти 10 країн світу визнали Голодомор геноцидом українського народу. Ще в 1988 році комісія конгресу США, а також міжнародна комісія визнали Голодомор актом геноциду.

Голод був наслідком не тільки примусового знищення хлібозаготівель у той період, але повного вилучення продовольства у всіх регіонах СРСР, населення яких на 2/3 і більше складали українці. Терор голодом, депортації, масових репресій індивідуального характеру були спрямовані у відношенні України як національної республіки.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, котрий виник внаслідок адміністративних заходів московської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не дорахувалася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч осіб на день, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини.

Учені дійшли до висновку, що тривалість життя українців у 1933 році в чоловіків становила 7,3 роки, а в жінок - 10,9 року. Наслідки 1930-х років, на думку експертів, Україна відчуває донині.

Як стверджують фахівці, якби Україна не пережила Голодомори, її населення на сьогодні було вдвічі більше - до 100 млн чоловік.

Офіційно День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні відзначається щорічно в четверту суботу листопада.

За матеріалами УНІАН, Інтерфакс-Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах