ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Київ хоче перейменувати вулицю Воровського в Бульварно-Кудрявську

Корреспондент.net, 14 грудня 2006, 10:58
0
23

Комісія з перейменування вулиць, встановленню пам’ятних знаків і меморіальних дошок Київської міської державної адміністрації пропонує міськраді столиці перейменувати вулицю Воровського в Бульварно-Кудрявську.

Таким чином, КМДА має намір повернути вулиці Воровського історичну назву, яку вона мала до 1919 року.

Крім того, комісія пропонує назвати вулицю, яка у майбутньому з’єднає мікрорайон ДВРЗ із Броварським проспектом, ім’ям письменника Івана Багряного. При цьому комісія відмовилася підтримати ініціативу посольства Росії і перейменувати площу Червоної Пресні біля кінотеатру "Жовтень" на площу імені (актора і режисера) Сергія Бондарчука.

Замість цього комісія ініціює створення алеї пам’яті кінозірок на території кіностудії імені Довженка в Києві, де буде обладнано меморіал Бондарчука.

Комісія також запропонувала встановити меморіальні дошки і пам’ятні знаки педагогу Софії Русоіой (по вулиці Велика Житомирська, 34), меценату Євгенію Чикаленко (по Ярославовому Валі, 6), педагогу, письменнику і лікарю Янушу Корчаку (по Владимирській, 47).

У вересні посольство Польщі просило Київраду назвати одну з вулиць у Києві ім’ям польського публіциста, політика Єжи Гедройца. Дипломатичне представництво заявило, що в Києві існує багато вулиць, названих іменами польських діячів, зокрема Вацлава Воровського, Ванди Василевської, однак ці люди були більшовиками, і Польща зараз не дуже ними пишається.

У вересні 2005 року КМДА заявила про намір перейменувати міські вулиці з радянськими назвами, а також повернути вулицям їх історичні назви.

Вацлав Вацлавович Воровський

Вацлав Вацлавович Воровський (псевдоніми: П. Орловський, Шварц, Жозефіна, Фавн і ін.) (15 (27) жовтня 1871, Москва - 10 травня 1923, Лозанна) - російський революціонер, публіцист, літературний критик. Один з перших радянських дипломатів.

Народився в 1871 у Москві в родині поляків. У 1894 вступив у РСДРП. Після в’язниці і заслання жив в еміграції. У 1905 приїхав в Петербург, працював у більшовицьких газетах і журналах, займався закупівлею зброї для бойових дружин. У 1906 брав участь у роботі IV з’їзду РСДРП у Стокгольмі. Після чергового посилання жив у Москві. У 1915-1916 працював у Петрограді на заводі "Сименс-Шуккерт" (сучасний завод "Електросила").

З 1917 - на дипломатичній роботі. Вбитий у 1923 р. у Лозанні, Швейцарія. Похований у Некрополі  Кремлівської стіни в Москві.

За матеріалами Українські Новини, Wikipedia.org

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах