ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Екс-суддя КС розповів, чому указ Ющенка - конституційний

Корреспондент.net, 18 квітня 2007, 16:50
0
2

Доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного суду України у відставці Микола Козюбра вважає, що указ Президента Віктора Ющенка про дострокове припинення повноважень Верховної Ради відповідає принципам верховенства права, а відповідно, і Конституції

Таку думку Козюбра висловив у своїй статті в газеті Дело. За його словами, якщо додержуватися статті 90 Конституції, то вона передбачає тільки три підстави для припинення повноважень парламенту: нестворення коаліції, нестворення уряду і відсутність засідань.

Але треба рахуватися з тим, що стаття 90 розміщена в розділі Верховна Рада України і стосується організації роботи Ради та її відносин, з одного боку, з урядом, а з іншого - із Президентом.

Водночас парламент є представницьким органом корпусу виборців. І, крім зв’язків у трикутнику парламент - уряд - Президент, повинні регулюватися зв’язку Верховної Ради зі своїми виборцями.

Водночас, за словами екс-судді КС, у статті 90 цього немає, і ці зв’язки повинні базуватися на інших статтях, зокрема на тих положеннях, де мова йде про те, що людина є вищою соціальною цінністю, і обов’язок держави захищати її та забезпечувати її права і свободи, і те, що носієм державної влади є винятково народ, а також на статтях ІІІ, що забезпечують право на свободу волевиявлення.

Нарешті, у цьому контексті можуть бути згадані і статті щодо формування коаліції та повноважень Президента як гаранта Конституції. Тобто, на дану проблему необхідно дивитися комплексно, зазначив він.

На переконання Козюбри, указ Президента був спрямований на забезпечення захисту прав громадян, що порушувалися в результаті масових депутатських переходів. "У принципі, у мотивувальній частині указу аргументи могли б бути більш широко розкритими - наприклад, могли б пояснити, чому не застосовується стаття 90. Цього, на жаль, немає. Але в указі абсолютно правильно звертається увага на те, що тими подіями, що йому передували, було перекручене волевиявлення народу", - зазначає екс-суддя КС.

"Якщо спотворюється волевиявлення народу, тобто всі конституційні підстави для того, щоб застосувати цей дійсно непростий і непопулярний засіб впливу на Верховну Раду. Узагалі практика розпуску парламенту має місце в Європі порівняно часто. Припинення повноважень парламенту з мотивів невідповідності співвідношення сил у Верховній Раді співвідношенню сил у суспільстві також час від часу трапляється, хоча і значно рідше. Подібні випадки, наприклад, були у Франції.

Тому, вважаю, Президент мав конституційні підстави для свого указу. У тій ситуації, що склалася, це був, по суті, єдиний цивілізований вихід", - переконаний Козюбра.

Визнаючи, що в сформованій ситуації є питання, яке треба обговорювати, він, водночас, підкреслює: "Указ Президента є, він діє, і поки Конституційний суд не визнав його суперечної Конституції, він повинний діяти".

"Інше питання, чи можливо провести дострокові вибори 27 травня? Швидше за все, немає. Часу дійсно обмаль, і сам виборчий закон є дуже недосконалим, його обов’язково треба змінювати, але це вже справа політиків", - додає екс-суддя КС.

Експерт також зазначає, що Конституція і закони - це живі інструменти, що повинні тлумачитися відповідно до умов, що міняються. "Звичайно, ніхто не говорить про те, що прийняття рішень повинне відбуватися на основі "революційної правосвідомості". Але тлумачити ті або інші норми необхідно в дусі відповідних статей Конституції й у дусі того, що відбувається в реальному житті. Масові переходи депутатів - це абсолютно ненормальне явище. І, як мені здається, насамперед, це треба враховувати при розгляді справи щодо відповідності указу Конституції", - зазначає Козюбра.

Водночас він визнає, що Конституційному судові зараз дуже важко: "Багато суддів там є вихідцями із судів загальної юрисдикції. Недостача широкого погляду на справу системного розуміння Конституції, відсутність досвіду роботи в занадто специфічній сфері конституційної юрисдикції ускладнює прийняття ними рішень. Крім того, варто вважатися з тим, що сам склад суду формувався не за ознакою професіоналізму, а в значній мірі за ознакою партійної приналежності або особистої відданості. Це також відбивається на роботі суду. Не можна не згадати і про тиск на Конституційний суд, що, безумовно, є".

На думку Козюбри, з огляду на такі умови, дуже важко прогнозувати, яким буде рішення КС, і чи буде воно взагалі. "Цілком можливо, що рішення взагалі не буде", - зазначає він, пояснюючи, що КС - це не той інститут, що вислухав обидві сторони процесу і прийняв рішення в інтересах однієї з них, і що іноді, ознайомившись з позицією сторін, суд приймає рішення, що не збігається з цими позиціями.

"Неприйнятним є явище, коли ті питання, що повинні були б вирішувати політики, переводять на суд. Як наслідок, навіть якщо буде якесь рішення Конституційного суду з питання стосовно конституційності указу Президента, воно буде певною мірою політичним, і навряд чи можна  сказати, що ситуація буде цим вичерпана.

У будь-якому випадку, остаточно вирішити проблему повинні політики шляхом переговорів і домовленостей. Не від рішення Конституційного суду варто очікувати вгамування пристрастей, що сьогодні мають місце в Україні. Саме політики повинні усвідомити свою відповідальність за цивілізований вихід із ситуації", - підкреслює у своїй статті суддя КС у відставці.

Нагадаємо, слідче управління Генеральної прокуратури України порушила кримінальну справу за фактом втручання в діяльність суддів Конституційного Суду, у тому числі і діяльність судді-доповідача Сюзанни Станік при розгляді по суті справи по поданню щодо конституційності Указу Президента про дострокове припинення повноважень парламенту.

За матеріалами УНІАН

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах