ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Крим готується вшанувати пам’ять жертв депортації

Корреспондент.net, 14 травня 2007, 16:58
0
3

Меджліс кримськотатарського народу готується до Дня пам’яті жертв депортації, що пройде в Криму на наступному тижні, 18 травня.

У прес-службі меджлісу повідомили про те, що питання підготовки до жалобних заходів, присвячених до 63-ї річниці депортації кримськотатарського народу з півострова, обговорювалися на розширеному засіданні меджлісу за участю голів регіональних меджлісів і депутатів Верховної Ради автономії, обраними з числа кримських татар.

Планується, що 18 травня жалобні мітинги пройдуть у всіх містах та районах автономії. Вранці у Сімферополі біля пам’ятних знаків у парку "Салгірка" і на залізничному вокзалі пройдуть жалобні молебні.

Біля пам’ятних знаків будуть виставлені жалобні варти. Потім з різних районів міста кримські татари п’ятьма колонами пройдуть на центральну площу Леніна, де з 13:00 до 15:00 відбудеться Всекримський жалобний мітинг.

Члени меджлісу підтримали ініціативу Кримськотатарського молодіжного центру про проведення в ніч з 17 на 18 травня на центральній площі Леніна в Сімферополі акції "Запали вогонь у своєму серці". Планується, що з тисячі запалених свічок на площі буде викладена карта Криму з цифрою 63 усередині і кримськотатарський національний прапор.

18 травня після закінчення Всекримського жалобного мітингу в Сімферополі, о 17:00 в Бахчисараю в пантеоні кримськотатарського народу, на території Зинджирли - медресі, поруч з могилами видатних кримськотатарських просвітителів Ізмаїла Гаспринського й Амета Озенбашли відбудеться перепоховання останків кримськотатарського діяча Едіге Кьиримала, який довгі роки очолював кримськотатарську діаспору в Німеччині. Едіге Кьиримал помер і був похований у Німеччині 27 років тому, у 1952 році він видав книгу про історію кримськотатарського народу та його депортації з Криму.

На засіданні меджлісу також було розглянуте питання, яке стосується сформованої суспільно-політичної ситуації в Україні в зв’язку з підготовкою до проведення дострокових виборів депутатів Верховної Ради України.

Члени меджлісу ознайомилися з інформацією голови ЦВК щодо виборів делегатів 5-го курултаю (національного з’їзду кримських татар, - ред.) Ахтема Чийгоза про перебіг 1-го етапу виборів делегатів Курултаю, який відповідно до плану організаційних заходів повинен завершитися 16 травня.

За даними Чийгоза, на сьогоднішній день завершена робота з обрання обранців у республіці Узбекистан і Роздольненському районі Криму, крім того, у 13 регіонах півострова обрані 80% обранців, у 9 регіонах визначено більш 50% обранців, найскладніша ситуація з виборами складається в Сімферопольському районі та Сімферополі.

Вибори Курултаю проходять за змішаною системою. 50 делегатів обираються за пропорційною системою від політичних рухів і виборчих блоків кримських татар, а 200 делегатів - за мажоритарною, двоступеневою системою: спочатку кримські татари обирають обранців, які потім на своїх конференціях обирають делегатів Курултаю. За даними прес-служби Меджлісу, очікується, що у виборах делегатів Курултаю візьме участь близько 180 тис. кримських татар.

11 травня 1944 року тодішній керівник СРСР Йосип Сталін підписав підготовлену НКВД постанову "Про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР".

Депортація кримських татар почалася рано-вранці 18 травня і була завершена до вечора 20 травня.

У телеграмі НКВД на ім’я Сталіна вказувалося, що виселенню піддалося 183155 осіб. У матеріалах комісії СНК наводиться інша цифра - у 70 ешелонах вивезено 188626 осіб.

Основну масу депортованих складали жінки, діти і старі. По фронтах були видані спеціальні накази про звільнення з армії кримських татар. Вони також направлялися на спецпоселення. Виключення було зроблено лише для старших офіцерів, які продовжували воювати і піддалися виселенню вже після закінчення війни.

Долю кримських татар незабаром розділили вірмени, болгари і греки. 24 червня 1944 року почалося їхнє виселення з Криму.

Депортації піддалися близько 11 тис. вірменів, більш ніж 12 тис. болгар та 14,5 тис. греків. Разом з ними були відправлені на спецпоселення турки, які проживали в Криму, курди, перси, цигани. Усього за роки війни з Криму було депортовано більш 300 тис. жителів.

За матеріалами Інтерфакс-Україна

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах