Дайджест іноземної преси про звільнення української льотчиці.
Повернення в Україну Надії Савченко обговорює весь світ.
Експерти та спостерігачі сперечаються з приводу того, хто більше виграв від звільнення української льотчиці - Київ або Москва.
Корреспондент.net зібрав публікації світових ЗМІ з приводу звільнення Савченко.
З надією на потепління відносин - The New York Times
Росія і Україна обмінялися знаменитими полоненими, що може посприяти результативності переговорів про врегулювання конфлікту на сході України.
Обмін, як і більша частина дипломатії навколо цього конфлікту, був зрежисований так, щоб підтвердити запевнення Росії, що вона ніяк не бере участі в цій війні. Традиційного для обміну військовополоненими ритуалу, що вказує на його рівноцінність, не було.
Українська льотчиця, лейтенант Надія Савченко була звільнена з-під варти в російському місті Ростов-на-Дону і вилетіла в Україну на літаку українського президента. У Києві посадку літака захоплено вітали її прихильники і журналісти. Пізніше президент Порошенко вручив Савченко медаль "Золота зірка" за героїзм. "Це тільки початок, - сказав Порошенко. - Як ми повернули Надю, так ми повернемо Донбас і Крим".
У російської влади була ідея обміняти Савченко на росіянина Віктора Бута, засудженого за контрабанду зброї, що перебуває в федеральній в'язниці суворого режиму в США, але американський посол в Україні відкинув цю пропозицію.
Навіщо Росії це було потрібно? - Sueddeutsche Zeitung
Якщо в київському "Борисполі" Савченко вшановували як героїню, то в Москві росіян, на яких її обміняли, зустрічали тільки дружини. У короткому коментарі на державному ТБ було сказано, що обидва чоловіки перебували в Україні в якості добровольців: як це часто буває у російських військових, вони вчасно звільнилися зі служби і лише потім поїхали воювати в Україну.
В цілому, обмін, що відбувся, можна розцінювати як хороший сигнал, але не більше. Повернення Савченко на батьківщину стало тріумфом для Петра Порошенка, і навряд чи це змусить його йти на прописану в мінських домовленостях зміну української конституції і проведення виборів на Донбасі.
Сама Савченко ще на посадковій смузі заявила про намір знову вирушити на війну. А Росія, як і раніше, утримує понад два десятки українців, спійманих, подібно Савченко. Найвідоміший з них - режисер Олег Сенцов.
Тим часом, якби самокритика входила до репертуару російського керівництва, йому слід було б запитати себе, а що взагалі дала "операція Савченко" Росії?
Тільки викрадення з території України, показовий процес і тяжби з приводу її обміну на найвищому дипломатичним рівні. За ці два роки Москва зробила з українки з націоналістичними поглядами народного героя.
Невже це було потрібно для того, щоб обміняти її на двох сірих службистів, яких в разі чого без проблем можна було повернути в Росію без шуму.
Кому співчувати легше - Bloomberg Views
Обмін полоненими під час неоголошених війн - поважна традиція.
Контраст з Савченко не міг бути більш разючим. Росія, як видається, мало піклувалася про свій особистий склад, захоплений в Україні: можливість заперечувати їх причетність виявилася важливішою.
У київському "Борисполі" Савченко радісно зустрічав натовп журналістів і політиків. У московському "Внуково" Александрова і Єрофєєва зустрічали тільки їхні дружини.
І Росія, і Україна несуть відповідальність за цей конфлікт. Ультранаціоналістичний батальйон Савченко "Айдар", швидше за все, був би заборонений в будь-якій європейській країні
Однак історія Савченко і двох ГРУ-шників показує, чому Україні співчувати легше. Яскрава, демонстративна непокора Савченко та її гаряча підтримка на батьківщині були чистішими, людянішими, ніж офіційне зречення Росії від Александрова і Єрофєєва і їх неохочий порятунок.
Крім того, у Савченко набагато більш переконливе пояснення того, як вона опинилася в полоні, ніж у російських військовослужбовців: вона захищала свою країну.
У цьому сенсі обмін не рівнозначний. Україна здобула моральну перемогу.
Нервовий проблемний герой - Lenta.ru
Свою першу промову Савченко вимовляла босоніж (який в цьому був символізм - поки неясно) і з дуже роздратованими інтонаціями.
У далекій від дипломатії манері депутат Верховної Ради відразу ж наказала, щоб до неї ніхто не торкався - що, з урахуванням кількості присутніх, було важко здійснити.
Зрозуміло, що повернення Савченко до України - не дуже хороша новина для внутрішньополітичних розкладів. Дивіденди від її звільнення сьогодні закінчаться, а почнуться серйозні проблеми.
Тому наскільки швидко Савченко розбереться в ситуації і, маючи статус діючого депутата Верховної Ради і навіть члена постійної делегації в ПАРЄ, почне ставити незручні запитання. І все ж можна припустити: операція навряд чи відбулася б, якби у Порошенка не було певних очікувань і конкретного плану. На що ж розраховує президент України?
Перше - іміджеві вигоди. З певного часу Порошенко монополізував тему звільнення української навідниці і зібрав всі важелі впливу на ситуацію в своїх руках.
Тому в очах багатьох українців і «західних партнерів» обмін виглядає як його особиста перемога. Немає сумнівів, що саме така позиція буде посилено розкручуватися в найближчі дні, але навряд чи президент України розраховує цим задовольнитися.
На лідируючі позиції в рейтингу електоральних симпатій до України стрімко повертаються Юлія Тимошенко і її партія «Батьківщина».
І хоча повернення Тимошенко поки віртуальне, оскільки виборів в країні найближчим часом не передбачається, ситуація в будь-який момент може змінитися непередбачуваним чином.
Не виключено, що президент розраховує, що повернення Савченко стане ударом по «Батьківщині», за чим послідує крах цієї політичної сили.
Малоймовірно, що помилувана виявиться хорошим політиком: риси характеру, які вона демонструвала досі, неможливо поєднуються з парламентською діяльністю навіть при характерній українській специфіці. Дуже далека від кулуарної дипломатії Савченко почне здійснювати неправильні вчинки і говорити неправильні слова, що, безумовно, зашкодить іміджу партії.
Захід зіграв свою роль - Der Spiegel
Обмін полоненими використовує для політичних інсценувань і Київ. Президент Порошенко поспішив засвітитися з Савченко перед представниками преси.
Для Порошенка момент виключно відповідний. Рівно два роки тому він був обраний президентом - з тих пір його рейтинг стрімко падає. Реформи буксують, а сам президент досі прив'язаний до старих знайомств.
Серед тих, хто зустрічав Савченко в аеропорту, була Юлія Тимошенко. Зустріч між Савченко і Тимошенко пройшла дивно: босонога Савченко зі скуйовдженою короткою стрижкою відхилила букет квітів, протягнутий елегантно одягненою і бездоганно прибраною Тимошенко.
Савченко взагалі справляла враження жвавої і готової продовжувати боротьбу людини: як ніби вона вийшла не з в'язниці, а все ще веде боротьбу за Східну Україну в складі батальйону добровольців.
Під час тюремного ув'язнення в Росії Савченко заручилася симпатіями багатьох українців. У неї вже є місце в парламенті: на парламентських виборах партія Тимошенко поставила її на перше місце в своєму списку.
Це було задумано лише як піар-хід. Однак Савченко, схоже, ставиться до цього більш ніж серйозно: на наступному тижні вона планує взяти участь в засіданні Верховної Ради.
Підтвердження участі Росії у війні? - Відомості
Ми не знаємо умов угоди, але крім зрозумілого гуманістичного мотиву є ще цілком прагматичний політичний мотив радіти її ув'язнення.
Цей обмін або вже став плодом домовленостей, спрямованих в кінцевому рахунку на врегулювання ситуації на південному сході України, або робить можливими такі домовленості.
Обмін виглядає нерівноцінних: Україна отримала героя, Росія - двох невиразних чоловіків, від яких вона раніше офіційно відхрестилася. Військовополоненими вони так і не були визнані, залишившись, по суті, заручниками.
Але сенсу події це не змінює: по-перше, обмін військових де-факто означає визнання Росією своєї участі в конфлікті, по-друге, він формалізує один з необхідних механізмів комунікації протиборчих сторін.
Аналогії з обмінами шпигунів за часів справжньої холодної війни не випадкові.
У тій війні противники були чітко позначені, а методи протидії мали свої правила. І хоча подібні угоди були складні, обставлялися безліччю умов і відбувалися посередниками, це був взаємовигідний механізм.
Нинішня несправжня холодна війна, в якій одна зі сторін вдає, що не бере участь, довгий час була позбавлена адекватних механізмів комунікації між сторонами.
Обміняв Кремль Савченко на ослаблення санкцій? Не в найближчі місяці. Реалістичний термін за умови прогресу у врегулюванні - 2017 рік. А поки головна нагорода для Росії - відчуття проявленого гуманізму.