Європейські міністри приїхали в Україну з нагадуванням про прийняття політичних рішень для врегулювання на Донбасі.
В Україну приїхали міністри закордонних справ Німеччини і Франції Франк-Вальтер Штайнмаєр і Жан-Марк Еро.
Високопоставлені гості провели зустрічі з вищим керівництвом держави в Києві і з'їздили в Краматорськ, вперше побувавши в зоні проведення антитерористичної операції.
Міністри розбурхали українське суспільство гучними заявами про необхідність внесення зміни до Конституції і прийняття особливого статусу Донбасу.
Після таких слів українська влада змушена була виправдовуватися, наголошуючи, що Європа не тисне на Київ.
Корреспондент.net зібрав інформацію про візит європейських дипломатів.
Про що говорить Європа
На прес-конференції після зустрічі з президентом України Петром Порошенком глава французького МЗС Жан-Марк Еро зробив заяву про те, що Київ повинен провести вибори на Донбасі і поміняти Конституцію.
"Хочу порівняти цей процес з будівництвом будинку. І зараз ми закладаємо фундамент. Йдеться про припинення вогню, звичайно, про відведення військ в трьох пілотних зонах. До цього також додається законопроект про місцеві вибори на Донбасі, а також про спецстатус, - сказав Еро. - А на наступному етапі цього безперервного процесу - це затвердження Радою згаданих мною закону про вибори і спецстатус Донбасу, а також відбувається розширення пілотних зон, відведення і збереження під контролем важкого озброєння, здійснюються кроки щодо забезпечення доступу спостерігачів до територій Донбасу, відбувається створення просунутих баз ОБСЄ. Це такий, можна сказати, другий етап".
"Третім етапом буде затвердження Верховною Радою дати проведення виборів, завершення конституційної реформи, ухвалення законів про амністію, одночасно і паралельно розведення військ на всій лінії фронту, створення нових пропускних пунктів, звільнення заручників, закінчення виведення військ і повний доступ до кордону", - сказав Еро.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр також заявив, що пункти Мінських угод, що стосуються безпеки, повинні здійснюватися паралельно з політичними кроками.
"Як ми бачимо останнім часом, безпека неможлива без посилення політичного процесу. З іншого боку, продовження політичного процесу неможливо без безпеки. Тому нам необхідно працювати над тим, щоб ми це втілили розумно і паралельно, тобто пакет безпеки і політичний пакет", - сказав він.
Новий режим тиші
Сторони конфлікту домовилися про режим «тиші» з півночі 15 вересня.
Далі повинна почати діяти схема, за якою поступово з двох сторін від лінії розмежування відводяться війська. Спочатку в одному секторі, потім в іншому - і так, поки вони не будуть відведені на всій лінії розмежування.
А в звільнені сектори має прибути моніторингова місія ОБСЄ, яка буде контролювати, щоб війська не поверталися в них.
Європейські міністри наполягали на тому, що процеси забезпечення безпеки і політичні пункти повинні виконуватися паралельно.
Еро наголосив на важливості підписання наступного тижня угоди про початок розведення сторін на Донбасі, яке, на його думку, принесе нову динаміку врегулюванню конфлікту.
Відповідь Києва
Українська влада як і раніше не хоче навіть чути про жодні політичні кроки до повного припинення бойових дій і роззброєння військ противника.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що сам він зовсім не вірить в заяви про припинення вогню.
"Реально, припинення вогню буде тоді, коли ОБСЄ матиме доступ до всієї території Донбасу та коли вона зможе працювати 24 години на добу", - сказав Клімкін.
"Тому зараз потрібно йти кроками від розмежування, насправді посилюючи ОБСЄ, досягнувши того, що ОБСЄ реально контролює ситуацію, що ОБСЄ вийде на кордон і тільки тоді ми будемо говорити про якийсь прогрес в сфері безпеки, і вони це прекрасно розуміють", - зазначив міністр.
Чи є тиск?
Штайнмаєр і Еро провели зустріч і з лідерами українських парламентських фракцій.
На зустрічі йшлося, в тому числі, і про законодавчі акти, які необхідно прийняти Раді для врегулювання конфлікту.
Але Клімкін каже, що Європа не змушує Раду голосувати за зміну Конституції.
"Вони не змушують нас, і ви можете про це з ними поговорити, спочатку щось приймати, тому, якщо ми зараз це приймемо, це означає, що ті, хто зараз Росією поставлений при владі, вони просто будуть легітимізовані і нічого більше", - сказав Клімкін.
Він наголосив, що Україна не допустить інтеграції Донбасу як колонії Росії, а буде домагатися, щоб український Донбас реально повернувся до нормального життя.
Україна готова до компромісів заради врегулювання ситуації на Донбасі, але не за рахунок своїх національних інтересів і суверенітету, заявила перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.
"Торгувати суверенітетом і національними інтересами ми не погодимося", - сказала вона.
Після зустрічі з міністрами Геращенко заявила журналістам, що до виконання головних блоків мінських домовленостей, зокрема, безпекового та гуманітарного, немає жодних підстав для того, щоб розглядати в парламенті політичний блок, зокрема, закон про місцеві вибори на окупованих територіях.
"І взагалі: як можна проводити вибори на окупованих територіях? Звідти повинні вийти найманці, звідти повинно бути виведено російське озброєння", - зауважила вона.
При цьому, додала Геращенко, вибори на цих територіях можливі тільки за українським законодавством і за участю українських політичних партій і засобів інформації.
Мир для "галочки"?
Європейські партнери хочуть досягти успіху на українському напрямку, однак врегулювання конфлікту на Донбасі, згідно з їхньою позицією, буде лише "для галочки", заявила Ірина Геращенко.
"Не секрет, що європейська сторона хоче врегулювання конфлікту. І Україна хоче. Питання лише в тому, що ми хочемо реального врегулювання, а не "для галочки". Провести псевдовибори – це "для галочки", сказати: окей, все гаразд. Україна ніколи не піде на те, щоб вдавати, що штучний мир встановлено, коли щодня тривають обстріли і вбивають наших військових і там перебувають російські війська", - заявила Геращенко, коментуючи твердження, що європейська сторона нібито тисне на Україну в питанні прийняття закону про "особливий статус" Донбасу.
За її словами, європейські політики діють відповідно до своєї "не зовсім сприятливої внутрішньої кон'юнктури".
Мітинг для гостей
У Краматорську до приїзду міністрів закордонних справ Франції і влаштували мітинг.
Близько 200 осіб вийшли до кортежу з високопоставленими особами.
Серед мітингувальників були матері українських військовослужбовців, а також громадські активісти з Краматорська і Слов'янська.
Жінки вийшли на акцію, щоб попросити європейських політиків вплинути на якнайшвидше звільнення полонених.
Активісти, в свою чергу, виступили проти надання особливого статусу Донбасу.
До учасників акції ніхто з візитерів не вийшов.