Можливий "патронат" певних країн над областями та містами України, які постраждали від бойових дій, у процесі їх відновлення.
Після міжнародної конференції з постачання України зброї пройшла і конференція, пов'язана з економічною допомогою нашій країні, після російського вторгнення. Пройшла вона у Варшаві та зібрала 6,5 млрд доларів для допомоги Україні.
Що обіцяють
Донорська конференція у Варшаві має стати відправною для європейського плану Маршалла для України.
"Зараз у цьому столітті війна проти України є людською трагедією, що означає, що далекоглядні лідери сьогодні повинні встати і дати сигнал, що ми будемо мужні, будемо тверді, щоб підтримати Україну не лише словом, не лише промовами – цього недостатньо – потрібні рішення, потрібні гроші, нам потрібна сильна координація, нам потрібна політична воля", - заявив президент Євроради Шарль Мішель.
Крім того, Мішель позначив три пріоритети та три цілі, які він бачить для використання трастового фонду.
"По-перше, це гуманітарна допомога. Ми хочемо переконатися, що українська влада отримує максимальну підтримку для надання необхідної гуманітарної допомоги людям в Україні, які страждають через всі ці звірства і труднощі. Перша мета – гуманітарна підтримка.
Друга мета – ліквідність. Важливо якнайбільше підтримати Україну бюджетною підтримкою, грантами та кредитами – підтримати країну максимально на економічному рівні. Саме тому ми вважаємо, що цей трастовий фонд може бути корисним і для того, щоб дати сильний сигнал впевненості, довіри та дати можливість уряду, владі керувати країною у короткостроковій та середньостроковій перспективі. І третій пункт – відбудова країни", – перерахував він.
На думку Мішеля, трастовий фонд має бути активований "якнайшвидше".
Говорячи про відновлення повоєнної України, Мішель зазначив, що "мета не в тому, щоб відновити Україну минулого".
"Мета – побудувати сучасну, процвітаючу, спрямовану у майбутнє Україну.
Це означає, наприклад, що коли буде відновлення інфраструктури, її важливо відновлювати відповідно до потреб майбутнього, зважаючи на зміну клімату, цифрову трансформацію світу та ті проблеми, з якими ми стикаємося в ЄС та з якими стикається весь світ”, – пояснив він.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, виступаючи із заключним словом на конференції, що окрім допомоги у 6,5 млрд доларів, Польща додатково виділить 100 млн євро гуманітарної допомоги Україні.
Він також наголосив на необхідності посилення санкцій проти Росії.
"Повне ембарго на російські газ і нафту необхідне. І ми маємо забезпечити конфіскацію російських активів та федеральних резервів. Більше не може бути жодних табу. Кошти мають бути спрямовані на відновлення України", - сказав польський прем'єр.
Українське бачення
Президент України Володимир Зеленський описав своє бачення ефективної допомоги партнерів для сприяння перемозі та відновленню України.
"Це гроші, технології, фахівці та можливості зростання, необхідні для повернення до мирного життя, модернізації та соціального розвитку. Це буде інвестиція у стабільність усієї Центральної та Східної Європи... Відновлення України має стати таким самим історичним прикладом з нашого часу, як і відновлення європейських країн після Другої світової", - наголосив Зеленський.
Він наголосив, що якщо допомога буде достатньою та своєчасною, це додатково сприятиме тому, щоб українці, які через війну виїхали за кордон, повернулися на батьківщину.
Також президент повторив свою ідею про "патронат" певних країн над областями та містами України, які постраждали від бойових дій, у процесі їхнього відновлення.
Як це спрацювало у 20 столітті
План Маршалла офіційно називався Програмою відновлення Європи, а своє крилате ім'я отримав на честь держсекретаря США Джорджа Маршалла, який його висунув. План запустили влітку 1947 року, він передбачав надання Європі допомоги з боку США на гігантську суму 13.325 мільярдів доларів (сьогоднішній еквівалент – приблизно, 169.5 мільярдів). Усього півтора мільярда із цієї суми були кредити, решта – майже 90% – гранти.
Цілями плану були відновлення зруйнованих війною регіонів, усунення торгових бар'єрів, модернізація промисловості, підвищення добробуту Європи та запобігання поширенню комунізму. Характерно, що, як і сьогоднішня допомога Україні, план отримав у США широку двопартійну підтримку: як президента-демократа Гаррі Трумена, так і Конгресу, де більшість тоді становили республіканці.
Повоєнне відновлення Європи розпочиналося повільно. Дещо більші успіхи демонстрували Велика Британія, Франція та Нідерланди, але в цілому, очевидно, був потрібний свіжий підхід. У Західній Європі внаслідок бомбардувань було зруйновано 5 мільйонів житлових будинків, зібралося 12 мільйонів біженців. Виникає мимовільна аналогія із сьогоднішньою ситуацією, що виникла в Україні.
Ще одна аналогія – продовольча безпека. Україна є одним із основних світових експортерів зернових. Напередодні прийняття Плану Маршалла ситуація в Європі із продовольством також була важкою: у 1946–1948 роках вироблялося лише дві третини довоєнних обсягів продуктів харчування.
Допомогу отримали 18 країн: не лише союзники, а й нейтральні держави, а також колишні вороги: Західна Німеччина (12% усіх коштів), а пізніше окремо – і Японія. Не всі пам'ятають, що допомогу було запропоновано і Радянському Союзу. Представники адміністрації Трумена зустрілися з В'ячеславом Молотовим, щоб скласти спільний звіт про промислові підприємства, товари та інфраструктуру Німеччини, вивезені СРСР із окупаційної зони. Молотов ухилився від надання звітів. Після шести тижнів переговорів радянська делегація відхилила всі американські пропозиції і навіть відмовилася включити до плану допомоги радянську окупаційну зону Німеччини, як і інші країни: Польщу, Румунію.