ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Експерт: Відтворювати неіснуючу гетьманську столицю Батурин немає сенсу

26 серпня 2009, 15:00
0
6

Колишня гетьманська столиця Батурин не підлягає повній реставрації, а відтворювати більшість її об'єктів немає сенсу, оскільки точні відомості про них не збереглися і вони не стануть історичними пам'ятниками, переконаний заступник голови Українського товариства охорони пам'яток історії і культури Микола Пархоменко.

Крім реставрації палацу останнього гетьмана українського козацтва Кирила Розумовського, на яку витрачено понад 45 мільйонів гривень, у Батурині відбудовують об'єкти, які не збереглися до нашого часу, зокрема, дерев'яну цитадель Батуринської фортеці, зазначив Пархоменко в інтерв'ю Газеті по-українськи.

"Повністю відтворювати неіснуючу гетьманську столицю немає сенсу. Територія древнього Батурина вже забудована: на місці замку та навколо палацу - сучасне село. Про більшість колишніх об'єктів немає свідчень, тільки археологічні залишки, та й ті не досліджені. Згідно із законодавством, об'єкт, який зроблено за приблизним проектом, не є пам'ятником", - зазначив чиновник.

На його переконання, неправильно відтворювати неіснуючі пам'ятники, коли руйнуються справжні. У зв'язку з цим Пархоменко наголосив, що країна з катастрофічною швидкістю втрачає дерев'яні церкви XVI - початку ХХ століття, щорічно горять по 10 храмів.

"Це унікальне явище у світовій культурі: на відтворення неіснуючих пам'ятників держава виділяє у багато разів більше, ніж на реставрацію і збереження існуючих", - додав він.

Вкладення ж коштів у спорудження нових пам'ятників Пархоменко пояснює вигідністю проектів з точки зору освоєння бюджетних коштів, а також завищення обсягів робіт і зловживань.

За його словами, замовник і генпідрядник між собою домовляються про ціну. Чим більші обсяги - тим більший заробіток. Існують випадки, коли тендер на освоєння бюджетних коштів виграє той, хто запропонував найвищу вартість робіт, продовжує заступник голови Товариства охорони пам'яток.

"Звичайно, реставрацію повинні оплачувати вище, але в два-три рази, а не в п'ять-шість. Це повинні контролювати державні установи, такі як Міністерство регіонального будівництва, Міністерство культури, Держбуд. Але вони цього не роблять", - зазначив експерт з охорони пам'яток історії та культури.

Пархоменко також переконаний, що в Україні є об'єкти, які заслуговують більшої уваги, ніж Батурин. Це, зокрема, архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври, історичний центр Львова, пам'ятки стародавнього Чернігова та багато інших.

"Таких церков, як в Україні, ніде в світі не споруджували, а дерево не може бути довговічним без відповідної підтримки", - згадав чиновник унікальні пам'ятки дерев'яного зодчества.

"У Греції чи Італії ніхто не відновлює Колізей або амфітеатри - там тільки залишки античних споруд. Але вони мають більшу цінність, ніж, якби були повністю відтворені, бо автентичні", - підсумував фахівець.

Нагадаємо, днями в Батурині у Національному історико-культурному заповіднику Гетьманська столиця Президент України Віктор Ющенко взяв участь в урочистому відкритті відновленого з його ініціативи палацу останнього гетьмана українського козацтва Кирила Розумовського.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах