RU
 

Глухий формат. Києву все важче впливати на переговори з Донбасу

Корреспондент.net,  13 травня 2015, 10:58
0
1035
Глухий формат. Києву все важче впливати на переговори з Донбасу
Фото: АР
Київ дуже зацікавлений в участі США у переговорній групі щодо Донбасу

Нормандський формат переговорів щодо Донбасу перестає влаштовувати Київ. Приєднання до них США може змінити ситуацію.

Роль Сполучених Штатів у конфлікті на сході України досі зводилася до залаштункової участі, пише Дмитро Москаленко у №17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року.

Вашингтон не кличуть на мінські зустрічі, підписи держсекретаря Джона Керрі немає під угодами, свою позицію американська дипломатія доносить на двосторонніх зустрічах з європейськими лідерами.

Але при цьому вплив США на ситуацію на Донбасі значно вищий їхнього формального статусу – починаючи від постійних контактів керівництва України з Білим домом і закінчуючи приїздом групи десантників для навчання бійців Нацгвардії.

«Вони [США] фактично ними [учасниками переговорів у форматі четвірки] і є», – заявив заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий.

Днями посол США в Росії (і колишній глава диппредставництва в Україні) Джон Теффт в ефірі Эха Москвы заявив, що президент Барак Обама не проти стати п'ятим учасником.

«Я думаю, що якби його запросили, то він би з радістю погодився брати участь у цьому процесі», – сказав дипломат, зазначивши, що особисто з президентом це питання не погоджував, але йому здається, що сам Обама поставився б до цього позитивно.

Проте в Білому домі дали зрозуміти, що поки що не мають наміру збільшувати групу, хоча мінські угоди підтримують.

«У нас немає ніякого інтересу до зміни формату цієї групи», – процитували ЗМІ офіційного представника президента.

У пошуках формату

Незважаючи на заяву Вашингтона, у Москві до ідеї офіційного оформлення участі Штатів у врегулюванні конфлікту поставилися спокійно і фактично схвалили цю пропозицію. Головна умова участі, яку висуває американцям Кремль, – неухильне виконання мінських угод.

«Якщо якась із країн готова і може вплинути на Київ з тим, щоб спонукати його до виконання Мінська-2, то, природно, в Москві це вітатимуть», – сказав прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Київ теж не проти. Але з інших мотивів. Для України це шанс переламати ситуацію в четвірці, яка зараз складається не на її користь.

«Я особисто думаю, що це правильно, щоб США були учасниками переговорів. <...>. Останнім часом Ангела Меркель їздила в США й узгоджувала позиції з президентом Бараком Обамою, позиція всередині ЄС узгоджувалася, тому тепер це не тільки позиція Франції та Німеччини, але позиція Євросоюзу, узгоджена зі Сполученими Штатами», – заявив Чалий.

До включенню в переговори нового учасника підштовхує і слабкий механізм виконання домовленостей у Мінську.

«Можливість забезпечити виконання зобов'язань у США вища, ніж у Німеччини та Франції. Але якщо Берлін і Париж перебувають «на розтяжці» між Вашингтоном і Москвою, то США в цьому плані більший адвокат України, з усіма витратами політики адміністрації Барака Обами, – вважає політолог Володимир Золотарьов. – По-друге, США виступають найбільш послідовним союзником України. Це країна, яка є гарантом української незалежності згідно з Будапештським меморандумом [про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї]. Раніше авторитетні експерти вже висловлювалися, що існують проблеми з виконанням мінських угод і розширення формату могло б бути одним зі шляхів їхнього вирішення».

Тим часом репліка посла Теффта, спеціаліста з пострадянському простору, може мати й інше пояснення.

У США стали розуміти, що втрачають ініціативу в українській кризі. Тому останнім часом ми можемо бачити їхню активізацію

Семен Уралов, шеф-редактор інтернет-видання Однако.Евразия

«У США стали розуміти, що втрачають ініціативу в українській кризі. Тому останнім часом ми можемо бачити їхню активізацію. Це і відправлення обмеженого контингенту інструкторів в Західну Україну, і витягнутий з рукава [в РФ] політичний пенсіонер [опозиціонер, екс-прем'єр Росії Михайло] Касьянов, який намагається вивести на новий рівень проект «санкції». Для Києва це може означати те, що повна безсуб'єктність влади буде визнана на офіційному рівні. Тому що, якщо переговори будуть вести США, це означає, що від Києва в українському конфлікті вже нічого не залежить», – прокоментував слова дипломата шеф-редактор інтернет-видання Однако.Евразия Семен Уралов.

Берлінські вечори

Американці нагадали про себе незабаром після закінчення останньої зустрічі четвірки в столиці Німеччини. Там українська делегація зіткнулася з дивною одностайністю європейців, Москви, а також самопроголошених республік й ОБСЄ в рамках нормандської четвірки. Їх об'єднало прагнення до суворого і буквального виконання мінських угод. Саме раптове єднання і не дозволило Києву внести додаткові ініціативи в домовленості або відкоригувати попередні.

Тому глава МЗС України Павло Клімкін охарактеризував переговори досить похмуро: «Я оцінюю цю зустріч як дуже важку, це традиційно. Нам вдалося домовитися з низки питань, а з решти питань ми продовжуватимемо дискусію».

Київ практично відразу після підписання угоди в Мінську прагнув внести в неї додаткові положення. Наприклад, про миротворців. Однак серед учасників переговорів сформувалася уперта опозиція – Захід спочатку хоче бачити виконання тих пунктів, неформальними гарантами яких під час підписання виступили глави Німеччини та Франції.

«Головною проблемою Європи та її основних фігурантів у переговорному процесі [Німеччини та Франції] стала відсутність політичної волі впливати на Росію. Існує ризик, що Європа все одно тією чи іншою мірою підіграватиме РФ», – зазначила аналітик міжнародного інформаційно-аналітичного центру Росія – Україна Олександра Решмеділова.

Крім того, на роботу четвірки впливає небажання шукати компроміс.

«Минулі переговори показали, що ключовою проблемою залишається розуміння та інтерпретації. Начебто всі декларують, що вони за мир і що є прогрес, але ці речі кожен учасник переговорів продовжує розуміти по-своєму і часто в своїх інтересах», – вважає політолог Олексій Якубін.

Питання введення миротворчих сил, схоже, хвилює тільки Україну. Країна готова на будь-які умови, аби її прохання про схвалення миротворчого мандата було виконане

Зокрема, питання введення миротворчих сил, схоже, хвилює тільки Україну. Бажання Києва бачити на Донбасі посередницькі війська є настільки сильним, що Клімкін окремо заявив: миротворці будуть не виключати місію ОБСЄ, а доповнювати її. Тобто країна готова на будь-які умови, аби її прохання про схвалення миротворчого мандата було виконане.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров після засідання розповів, що ініціатива Клімкіна розвитку не отримала. Хоча німці і французи принципово проти неї не виступали.

«Про неї [ініціативу введення миротворчих сил на Донбас] згадав наш український колега Клімкін. Але якого-небудь розвитку ця ідея не отримала, й інші міністри її не коментували», – зазначив Лавров.

Москва позиціонує себе найбільшим противником цієї ініціативи, щоправда, це ще не означає, що під час голосування в ООН вона не змінить позицію.

А ось ОБСЄ після зустрічі в Берліні може серйозно виправити імідж. Не секрет, що на адресу організації давно звучать звинувачення в упередженості. Причому в інтересах обох сторін конфлікту.

«Мені здається, люди незадоволені нашою роботою тільки тому, що до кінця не розуміють, що ми, власне, робимо в Україні і навіщо ми тут потрібні», – сказав спікер місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків в інтерв'ю Корреспоненту ще в лютому, додавши, що суть мандата зводиться до двох пунктів – моніторинг та звітність про ситуацію на місцях.

Очевидно, європейці загалом задоволені діяльністю спостерігачів, оскільки, по суті, дали їй високу оцінку.

По-перше, глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр повідомив, що всі сторони переговорів погодилися підтримати місію ОБСЄ грошима і людьми вже найближчим часом, тому чекати завершення її роботи не варто. Особливо після телефонної розмови Президента України Петра Порошенка з німецьким канцлером Меркель, під час якої він виступив за збільшення кількості спостерігачів.

По-друге, був підтриманий ряд ініціатив ОБСЄ – про відведення озброєнь калібром менше 100 мм і танків, а також з організації постійної присутності місії в зоні конфлікту. Цікаво, що пункт про відведення вже підтримали представники «ДНР».

Разом зі згаданим міністри підтримали й ініціативу ОБСЄ зі створення робочих груп у рамках тристоронньої комісії (тієї самої, єдиної, куди входять представники самопроголошених республік). По суті, вони повинні стати основними формами обговорення і вирішення питань безпеки, політичного процесу, гуманітарних питань, а також економіки і відновлення регіону.

«Віце-спікер народної ради ДНР» Денис Пушилін негайно заявив, що інакше, як через групи, сепаратисти вести переговори з Києвом і не збираються.

Берлінська зустріч в цілому зафіксувала прихильність європейської сторони букві мінських угод і їхній повній реалізації. У рамках нинішнього формату Києву змінити що-небудь буде дуже складно

Берлінська зустріч в цілому зафіксувала прихильність європейської сторони букві мінських угод і їхній повній реалізації. У рамках нинішнього формату Києву змінити що-небудь буде дуже складно, вважає Решмеділова.

«Змінити ситуацію може тільки зміна формату переговорів. Найбільш дієвим уявляється женевський формат – за участю України, Росії, США та ЄС. Дивно, що Київ не дуже і наполягає на поверненні цього формату», – каже аналітик.

Однак для зміни формату може знадобитися значно більше зусиль, ніж здається на перший погляд, – а все через несприятливу ​​обстановку у світі, зазначає Якубін.

«Прямої участі [в переговорах] не хочуть і у Вашингтоні – це нова пряма зона відповідальності, а зараз є справи і важливіші – Близький Схід, Іран та активність бойовиків Ісламської держави в Іраку і Сирії», – вважає політолог.

Таким чином, перебування у становищі «присутнього відсутнього» учасника мінських угод залишає Штатам більше можливостей для різних маневрів без наслідків і розголосу.

***

Цей матеріал опублікований в № 17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: СШАпереговориДонбас
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі