На Донбасі сепаратисти провели "голосування" за глав і депутатів "республік". Україна і Захід говорять про порушення мінських угод.
У самопроголошених "ЛДНР" в неділю 11 листопада пройшли "вибори" глав "республік" і "депутатів народних зборів".
Ще до реєстрації кандидатів сумнівів не було, що "перемогу" здобудуть діючі глави "ДНР" і "ЛНР" Денис Пушилін і Леонід Пасічник.
Україна і Захід не визнають "вибори", оскільки вони суперечать мінським угодами, які передбачають проведення виборів на Донбасі у відповідність до українських законів.
Однак Росія наполягає, що вибори в "ЛДНР" не йдуть врозріз з Мінськом-2, а є "необхідним кроком". Корреспондент.net розповідає подробиці.
Опозиціонерів не пустили
І в Донецьку, і в Луганську конкурентами нинішніх в. о. керівників стали маловідомі кандидати. Опозиціонери, які могли б скласти реальну конкуренцію, в "ЛНР" свої кандидатури не висували, а в "ДНР" не були допущені до виборів.
Конкурентами Пушиліна стали чотири маловідомих політики - юрист Олена Шишкіна, "депутат" Роман Храменков, "екс-заступник міністра освіти і науки" Володимир Медведєв і громадський працівник Роман Євстифєєв.
Білборд з Пасічником / EPA
Тих, хто міг створити Пушиліну якусь конкуренцію, під різними приводами на "вибори" не пустили. На початку жовтня "ЦВК ДНР" відмовила в реєстрації одному з адептів "Новоросії" Павлу Губарєву, а комбата Сходу Олександра Ходаковського, який вважався одним з найбільш небезпечних конкурентів, просто не пустили в "республіку" з РФ.
Пушилін, який є главою делегації "республіки" на переговорах у Мінську, очолив "ДНР" після вбивства Олександра Захарченка. Він родом з Макіївки.
Він йшов на вибори з програмою розвитку Сила Донбасу і обіцяв "продовжити курс Олександра Захарченка", провести реформи фінансового, бюджетного та податкового адміністрування, створити умови для розвитку підприємництва та залучення інвестицій.
Основним претендентом на "виборах" у "ЛНР" був Пасічник. Основною тезою його програми було "будівництво сильної і незалежної республіки", "збереження народу і його безпеки в єдиному політичному, культурному, економічному і цивілізаційному просторі з Російською Федерацією".
Його конкуренти також маловідомі: керівник "республіканського комітету профспілки працівників освіти і науки" Олег Коваль, голова "Перевальського територіального відділення громадського руху Луганський економічний союз" Людмила Руснак і глава "республіканської профспілки працівників залізничного транспорту" Наталія Сергун.
Пушилін і Пасічник
Пасічник очолив "ЛНР" після того, як його попередник Ігор Плотницький втік до Москви і склав із себе повноваження. До 2013 року служив у СБУ.
На "виборах" до "Народної ради ДНР" між собою конкурували "громадські рухи" Донецька республіка, очолювана Пушиліним, а також Вільний Донбас. В "ЛНР" беруть участь два "громадських об'єднання": очолюваний Пасічником Мир Луганщині, і Луганський економічний союз.
Результати в "ЛНР" і "ДНР"
Пасічник здобув "перемогу" з результатом 68,3 відсотка голосів після підрахунку всіх бюлетенів, заявили в "ЦВК ЛНР". На "виборах" "депутатів Народної ради ЛНР" лідирував Мир Луганщині, набравши 74,12 відсотка голосів.
Явка на так званих виборах в "ЛНР" склали 77 відсотків, як повідомляє місцевий "ЦВК".
У Донецьку / EPA
"ЦВК ДНР" опрацював 97,52 відсотка бюлетенів - з 60,9 відсотка лідирує Пушилін, стверджують сепаратисти. "Громадський рух" Донецька Республіка набрав 72,74 відсотка голосів. Повідомляється про явку близько 80 відсотків.
У ДНР за підсумками "виборів" повинні обрати 100 "депутатів", в ЛНР - 50.
Іноземні "спостерігачі"
Напередодні старту голосування сайт "ЦВК ДНР" повідомив, що в Донецьк для спостереження за "виборами" приїхали російські сенатори Сергій Цеков і Ольга Ковітіді, а також депутати Держдуми РФ Андрій Козенко, Казбек Тайсан, Дмитро Саблін, Віктор Водолацкий і Олександр Ющенко. Делегація прибула також від Південної Осетії.
Козенко, який також є координатором інтеграційного комітету Росія-Донбас", пояснив високу явку "підтримкою курсу на зближення з РФ".
"Голосування" проходить відповідно до міжнародного законодавства і не суперечить мінським угодами, а значить, його результати повинні бути прийняті до уваги і справедливо заслуговують визнання не тільки Росією, але і європейськими країнами", - підкреслив він.
Сепаратисти показали іноземних спостерігачів
Крім того, в Донецьку заявили про приїзд "представників" Бельгії, Франції, Італії, Греції, Австрії та Німеччини, від якої "спостерігачем" став член партії Альтернатива для Німеччини Гуннар Ліндеманн.
Всього - "більше 90 спостерігачів з декількох десятків країн", пишуть провладні російські ЗМІ.
Як пише британська газета Independent, до складу делегації входить "представник Ємену", який насправді є студентом одного російського медичного вищого навчального закладу; "Чилієць", який воював на боці сепаратистів; громадянин Фінляндії, який останні два роки очолював одне з сепаратистських інформаційних агентств.
"Вибори" як продуктовий ярмарок
Для залучення людей поруч з "виборчими дільницями" відкривалися ярмарки з дешевими продуктами, лотереї та інше.
Як пише
Коммерсант, продукти продавалися на 70 відсотків дешевше, безпрограшні лотереї дозволяли отримати квитки в театр і картки для поповнення рахунку мобільного зв'язку. Для дітей організували творчі майстер-класи та флешмоби.
Студенти розповіли газеті, що за голос на "виборах" їм обіцяли поставити деякі заліки автоматом. Школярам за участь у заходах поруч з "ділянками" обіцяли п'ятірки.
За словами кореспондента видання, в Донецьку всі відповідали, що голосують за Пушиліна. Більшість пояснювали це тим, що просто не знають інших кандидатів.
Газета також цитує місцевих жителів, для яких Пушилін був "свідомим вибором".
"Був Захарченко, тепер буде Пушилін. Якщо на нього зробила ставку Росія, значить, нас можуть визнати нарешті, - цитує видання людей.
Єдино можливим виразом невдоволення був бойкот голосування, пише газета.
"Я не прийду на вибори, бо не хочу робити картинку для телебачення, що в Донецьку всі прямо за Пушиліним", - розповіла пенсіонерка Марина.
Як пише
Лига.net, бюджетників на "вибори" зганяли, а пенсіонерам видали пенсії перед виборами.
Про це також пише
Радіо Свобода. Як зазначає видання, більшість "виборців" - пенсіонери та люди старші за 35 років.
Деяким працівникам бюджетної сфери назвали конкретний час, коли вони повинні "проголосувати". Жінці, яка працює в університеті, сказали, що вона повинна прийти з 8 до 9 ранку.
"Я прийшла, всіх повикреслювала, кинула в бокс і пішла", - розповіла вона.
За повідомленням очевидців, бойовики на переході в Станиці Луганській запитують у людей, чому вони не на ділянках і погрожують: "Якщо не повернетеся сьогодні (на непідконтрольну територію, - ред.) і не проголосуєте, вам "хана".
Журналіст з Горлівки Микита Синіцин у своєму блозі на сайті 112 Україна зазначив, що в "ЛДНР" сильно завищили явку, розповідаючи про величезні черги на "виборчих дільницях".
"На території "ДНР" створено 408 виборчих дільниць, на яких проголосували 1,6 мільйона чоловік, тобто, в день виборів кожен, у середньому, обслужив 3921 людину або 326 осіб на годину - 11,04 секунди на кожного", - підрахував він.
Україна говорить про суперечність Мінську-2
Київ виступав проти цих "виборів": глава МЗС України Павло Клімкін назвав їх "цирковою виставою", а президент Петро Порошенко висловлював упевненість, що західні країни введуть нові санкції проти Москви.
"Ці "вибори" Російська Федерація в традиційній для себе манері робить тільки для того, щоб спочатку усунути своїх попередніх маріонеток, які були безпосередньо задіяні у вбивствах, тортурах, порушення законодавства... Тепер Росія робить цей крок тільки для того, щоб "вибрати" вже призначених наступних маріонеток", - говорив український лідер.
У день "виборів" Порошенко обговорював введення миротворців ООН на Донбас разом з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
"На моє глибоке переконання, тільки миротворці здатні забезпечити компонент безпеки мінських угод", - сказав президент України.
Зустріч пройшла в рамках урочистостей на честь сторіччя закінчення Першої світової війни. Російський президент Володимир Путін під час зустрічі не брав участі, але був на тому ж заході.
Представники України в мінській контактній групі зажадали її "негайного позачергового скликання", щоб "провести спеціальні консультації з вимогою до РФ відмовитися від руйнівних сценаріїв дестабілізації ситуації на Донбасі".
Напередодні Євген Марчук, представник України на цих переговорах, повідомив, що в ході неофіційного спілкування в кулуарах з боку російських переговірників пролунав натяк на "обмін Криму на Донбас" - в обмін на врегулювання на Донбасі Україні пропонується відмовитися від Криму.
Росія "вибори" визнає
У Москві проведення "виборів" вважають "необхідною в умовах сьогодення мірою".
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков відзначав, що російській владі "надзвичайно важливо", хто буде керувати "республіками". Як запевнив Пєсков, вплив Москви на глав "ЛДНР" - безмежний.
"Ми ще раз повторюємо: Москва, безумовно, має вплив на керівництво цих "республік", але він не безмежний", - підкреслив він.
Як пояснив повпред РФ у контактній групі Борис Гризлов, комплекс заходів, підписаний у Мінську, регулює тільки муніципальні вибори в Донбасі.
"Тому формально мінському процесу ["вибори"] не суперечать", - заявив він.
Перший заступник голови комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров заявив, що "Росія повинна визнати результати виборів". Він підкреслив, що після "виборів" Києву варто сісти за стіл переговорів з "республіками".
"Якщо Київ постарається зараз силою вирішити проблему Донбасу, то наслідки будуть тяжкими. Як мінімум - "республіки" заявлять про вихід зі складу України", - цитує сенатора РІА Новости.
Відзначимо, що помічник президента Росії Владислав Сурков, якого називають куратором по Україні, направив привітання Пушиліну і Пасічнику.
Світ називає "вибори" шоу і обмірковує санкції
Всі західні країни і організації, такі як ОБСЄ та НАТО, розкритикували "голосування", назвавши його загрозою мирному процесу.
"Так звані "вибори"... йдуть врозріз з духом і буквою мінських угод, що містять положення про організацію місцевих виборів в регіоні", - заявила на брифінгу офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Майя Косьянчич.
Голова ОБСЄ, глава МЗС Італії Енцо Моаверо Міланезі висловив "велику стурбованість" "виборами". Рішення про їх проведення, на думку дипломата, суперечить "букві і духу" мінських угод.
Постійний доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер згоден, що "вибори" в "ЛНР" і "ДНР" є порушенням мінських домовленостей. Він додає, що в даному випадку про вибори взагалі говорити не можна.
"Те, що там відбувається, - це шоу. Це взагалі не заслуговує на те, щоб називатися виборами. Тому що там немає ніякого вибору. Ті, хто висунув свої кандидатури, - це все промосковські, проросійські кандидати. Це фарс", - сказав німецький політик
DW.
Як зазначає видання, навіть у фракції "лівих" в Європарламенті, традиційно займає більш доброзичливу до Росії позицію, не вважають "вибори" корисними.
"Ці "вибори" в дійсності не сприяють знаходженню компромісу між двома сторонами, адже таким чином спіраль тільки буде розкручуватися", - заявив Хельмут Шольц, експерт фракції "лівих" з питань, пов'язаних з Росією і Україною.
Причина, за його словами, в тому, що "вибори" не були узгоджені з урядом України.
Спецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер сказав Коммерсанту: "Найкраще, що могла б зробити Росія, - це виконати мінські угоди".
"Це могло б бути справжнє припинення вогню, виведення будь-яких росіян з лінії конфлікту, виведення іноземних військ з території України. Цьому могло б сприяти угода з ООН про введення миротворчої місії", - сказав він.
Всі ці дії, за словами Волкера, не тільки "підвищили б рівень безпеки" в Донбасі, а й сприяли б виконанню політичних пунктів мінських угод.
Про які наслідки говорять експерти
США 8 листопада розширили список санкцій через ситуацію в Україні. Волкер не виключав подальших санкцій через "вибори" в "ЛДНР".
Європейські політики також говорять, що переможці "виборів" ймовірно потраплять до списку санкцій ЄС. Відзначимо, що Пушилін вже в нього входить.
Депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс зазначає, що проведення цих "виборів" стане "великим ударом" по мінському процесу.
"Я бачу багато спроб з боку Росії перешкодити імплементації мінських угод", - додає він.
З точки зору Галера, говорити про кінець мінського процесу немає підстав, адже ці "вибори" "не мають значення".
"Так, це чітке порушення мінських домовленостей. Але це (кінець мінського процесу, - ред.) нам нічого не дасть, у нас немає нічого іншого, крім "Мінська". Там немає ніякого руху, але якщо думаєш, чи викидати те, що ти маєш, то поки немає ніякої заміни, треба зберігати те, що є", - упевнений євродепутат.
9 листопада прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу за ч. 3 ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність країни) проти організаторів "виборного процесу". За українським законодавством, їм загрожує довічне позбавлення волі.
Пушилін і Пасічник схожі тим, що обидва не були помічені в бойових діях проти український боку. Український експерт з мас-медійним комунікацій Тарас Семенюк вважає, що їхня перемога була очевидна, оскільки "обидва вони дещо "ліберальніші", ніж Плотницький і Захарченко".
"Їх поява може означати підготовку Росії до ведення більш прагматичних переговорів з Києвом. У Кремлі розраховують на перемогу або, як мінімум, зміна конфігурації сил в українському парламенті на користь проросійських сил, які могли б почати діалог з ватажками "ДНР" і "ЛНР", чого Росія і домагається останні чотири роки", - вважає він.
З тим, що врегулювання українського конфлікту в більшій мірі залежить від виборів в Україні, згоден і експерт Російського ради з міжнародних справ Олександр Гущин.
"Вибори" не вплинуть на врегулювання конфлікту на сході України, впевнений український політолог Вадим Карасьов. Передбачуваність цих виборів показує, що Росія зацікавлена в підтримці статусу-кво, додає експерт.
Експерти на сторінках бельгійського видання EUObserver пишуть, що фальшиві "вибори" на Донбасі "анулюють букву і дух мінських угод".
"Існує твердження, що остаточне визнання провалу Мінських угод змусить ЄС скасувати санкції, тому що вони прив'язані один до одного. Але це абсурд. Тому що так Росія могла б дуже легко позбутися від тиску Європи і США, вийшовши з угоди в односторонньому порядку", - пишуть експерти.
Вони закликають ЄС прив'язати всі санкції до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, а також "зупинці всіх форм багатовекторної війни, яку веде Росія".
Як пише Independent, отримавши нові режими на чолі з Пушиліним і Пасічником, Кремль, найімовірніше зможе розраховувати на набагато більш тісне і міцне співробітництво.
"Обидва ці кандидати - слухняні технократи, на відміну від войовничо налаштованих і непередбачуваних військових, на зміну яким вони прийдуть. Вважається, що Пушилін підтримує тісні зв'язки з Владиславом Сурковим - ключовим помічником Путіна, який, як багато хто вважає, є архітектором стратегії Кремля в Україні", - написала газета.
Наближений до Кремля директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков вважає, що "вибори" не порушують мінські угоди, оскільки в них, як він каже, прописані умови проведення виключно місцевих виборів.
"Минулі вибори дають впевненість в тому, що мінський процес мирного врегулювання конфлікту буде продовжений, а мінські угоди і надалі будуть виконуватися "республіками", - сказав він ТАСС.
Він підкреслив, що російська влада "розглядає підсумки виборів як найважливіший сигнал для української влади".
"Києву необхідно перестати витрачати дорогоцінний час і почати прямий діалог з Донбасом", - підсумував він.