За роки з моменту підписання Мінського протоколу і прийняття механізмів його реалізації більшість пунктів так і не були виконані.
Рівно п'ять років тому після важких боїв активної фази війни на Донбасі було підписано першу мінську угоду, яка передовсім передбачає припинення вогню на сході України.
За цей час миру на Донбасі досягти не вдалося. Тривають порушення режиму тиші, в останні тижні обстріли посилилися. За це мінські домовленості неодноразово піддавалися критиці і називалися тупиковими.
Посольство США в Україні сьогодні, 5 вересня, закликало Росію дотримуватися мінських домовленостей і покинути територію України. Але, як відомо, російська сторона не вважає себе учасницею конфлікту.
Напередодні в Мінську пройшла ще одна зустріч Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Також триває підготовка саміту нормандської четвірки, в основі якого лежать мінські угоди. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Мінськ-1: припинення вогню
5 вересня 2014 року в білоруській столиці перша мінська угода була укладена учасниками Тристоронньої контактної групи: другим президентом Леонідом Кучмою, послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим і послом ОБСЄ Хайді Тальявіні.
Також під документом стоять підписи ватажків "ЛДНР" - Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. Вони значаться як приватні особи і припускають визнання "республік". На сьогодні Захарченка вбито, а Плотницкий втік до РФ після "повалення".
Напередодні підписання Мінського протоколу відбулася телефонна розмова президентів Петра Порошенка і Володимира Путіна, під час якої вони домовилися про припинення вогню.
Повна назва угоди: Протокол за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна.
Він
містить такі пункти, більшість з яких не було дотримано:
-
Забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї.
-
Забезпечити моніторинг і верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї.
-
Провести децентралізацію влади, у тому числі шляхом прийняття закону про особливий статус областей Донбасу.
-
Забезпечити постійно діючий моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України і РФ.
-
Невідкладно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб.
-
Прийняти закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями на Донбасі.
-
Продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог.
-
Вжити заходів щодо поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі.
-
Забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до закону про особливий статус.
-
Вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України.
-
Прийняти програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону.
-
Надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій.
-
Угода набула чинності о 18:00 дня підписання. Першочерговим завданням двох сторін було припинення вогню і відведення військ.
У ніч на 20 вересня учасники Контактної групи погодили додатковий меморандум, у якому міститься й пункт про негайне припинення вогню з обох сторін, а також зупинки на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки на Донбасі.
Спочатку режим припинення вогню і відведення військ в цілому дотримувався, однак обстріли періодично траплялися. Уже в листопаді ситуація на Донбасі значно загострилася.
Мінськ-2: втілення мирного плану
6 червня 2014 року з'явився нормандський формат переговорів по Донбасу за участю лідерів України, Росії, Німеччини і Франції.
На початку 2015 року канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд відвідали Київ і Москву, щоб запропонувати свій варіант вирішення конфлікту.
Пізніше в Мінську (11-12 лютого) лідери нормандської четвірки провели саміт, де погодили комплекс заходів з виконання Мінського протоколу. Мінську угоду підписали члени Тристоронньої групи - і пізніше схвалили резолюцією в Радбезі ООН.
Про які заходи домовилися:
-
Негайне і всеосяжне припинення вогню з 15 лютого 2015 року.
-
Відведення всіх важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки шириною як мінімум 50 км одне від одного для артилерійських систем калібром 100 мм і більше, зони безпеки шириною 70 км для РСЗВ і шириною 140 км для РСЗВ Торнадо-С, Ураган, Смерч і тактичних ракетних систем Точка У.
-
Відвід має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом 14 днів. Цьому процесу сприятиме ОБСЄ за підтримки ТКГ.
-
Забезпечити ефективний моніторинг і верифікацію режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відведення.
-
У перший день після відведення розпочати діалог про модальність проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства.
-
Негайно прийняти постанову Верховної Ради із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим.
-
Забезпечити помилування і амністію шляхом введення в силу закону.
-
Забезпечити звільнення і обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу "всіх на всіх". Цей процес має бути завершений найпізніше на п'ятий день після відведення озброєння.
-
Забезпечити безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму.
-
Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази - такі, як виплата пенсій.
-
Відновлення повного контролю над держкордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання.
-
Висновок всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під наглядом ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.
-
Проведення конституційної реформи в Україні зі вступом в силу до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію, а також прийняття постійного законодавства про особливий статус.
-
Питання про місцеві вибори будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками "ЛДНР" у рамках ТКГ. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ для моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.
-
Інтенсифікувати діяльність ТКГ, у тому числі шляхом створення робочих груп з виконання відповідних аспектів мінських угод.
Мінські угоди виявилися тупиковими: за роки, що минули з дати їхнього підписання, фактично жоден їхній пункт виконаний не був.
Росія звинувачує Україну в саботажі політичної частини мінських домовленостей.
Україна заявляє про пріоритетну необхідність стійкого припинення вогню, а також встановлення міжнародного контролю над кордоном між "ЛДНР" і Росією як ключової умови, що сприяє поверненню цих територій.
Однак усі сторони конфлікту, підписанти угод і учасники процесу врегулювання ситуації на Донбасі продовжують твердити, що у мінських домовленостей немає альтернативи.
Оптимізм Путіна на рахунок Зеленського
Нормандська четвірка не збиралася з осені 2016 року. Зміни почалися з приходом Емманюеля Макрона на пост президента Франції, який
хоче очолити західний світ і стати головним миротворцем.
19 серпня Макрон прийняв у себе Путіна, щоб обговорити, зокрема, Україну. Обидва президенти заявили про необхідність нової зустрічі в нормандському форматі вже найближчим часом, але з конкретними попередніми домовленостями, щоб цей саміт мав практичне значення.
"Альтернативи нормандського формату не існує. І, безумовно, ми будемо його підтримувати", - додав російський президент.
3 вересня в Берліні відбулася підготовча зустріч радників лідерів нормандської четвірки. Київ заявив про "певний успіх", але дата саміту так і не називається.
4 вересня в Мінську пройшла зустріч Тристоронньої контактної групи, під час якої українська сторона поставила питання про повернення російської сторони в Спільний центр з контролю і координації сторін (СЦКК).
"Минулі два тижні відзначилися збільшенням кількості порушень режиму тиші з боку НЗФ ОРДЛО, у тому числі із застосуванням зброї, забороненої мінськими домовленостями. Цей двосторонній українсько-російський механізм контролю за дотриманням режиму припинення вогню доцільно відновити", - повідомила прессекретарка Кучми Дарка Оліфер.