IT-сектор є найбільшим донором білоруської економіки і приносить більше чистого прибутку, ніж сільське господарство.
У міністерство закордонних справ Білорусі був викликаний посол України Ігор Кизим через прийняття президентом Володимиром Зеленським указу для залучення білоруських IT-фахівців в Україні. У Мінську заявляють про "недружній і дискримінаційний крок з боку Києва.
Висококваліфіковані фахівці почали залишати Білорусь у зв'язку з протестами після президентських виборів, що тривають із серпня. Україна включилася в боротьбу за білоруських програмістів, якими також цікавляться у Польщі, Литві та Латвії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Хвороблива реакція Лукашенка
14 жовтня стало відомо, що український посол в Мінську Ігор Кизим був викликаний у білоруське МЗС у зв'язку з прийняттям президентом Володимиром Зеленським указу про залучення білоруських "підприємців і висококваліфікованих фахівців".
У зовнішньополітичному відомстві Білорусі відзначили, що українському дипломату була "вручена нота МЗС".
"Зазначений правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь", - заявили в міністерстві.
Постанова Зеленського "в порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави", йдеться в повідомленні МЗС країни.
У зв'язку з цим Мінськ розцінив український документ як такий, що підриває довіру у двосторонніх відносинах.
Київ відкидає звинувачення Мінська. Як заявили в міністерстві закордонних справ, Україна "традиційно відкрита і дружня для громадян Білорусі.
"Ще до початку кризи в Білорусі рух між нашими країнами був максимально вільним, а міжлюдські та бізнес-контакти зміцнювалися", - йдеться в коментарі.
Сам посол Ігор Кизим вважає, що перераховані в білоруській ноті претензії "важко піддаються логіці".
"Указ був прийнятий у зв'язку зі зверненнями тих же білоруських фахівців, які виявили бажання працювати в Україні, і їх проханнями створити для цього більш прийнятні умови... Як мені здається, це скоріше, акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі", - написав він на своїй сторінці в Facebook.
При цьому український посол нагадав про указ президента Білорусі від 2014 року, який "торкався надання допомоги українцям, змушеним через розв'язану Росією війну на Донбасі тікати, в тому числі, і в Білорусь".
Через релокацію IT-бізнесу Білорусь втратить більше п'яти відсотків ВВП і мільярди доларів, пишуть "Білоруські Новини. Ця галузь є "золотим драйвером" - важливим джерелом валюти, втрата якої боляче вдарить по економіці.
Уряд Білорусі робить ставку на розвиток IT-сфери, плануючи подвоїти частки цифрової економіки до 2025 року (до 15 відсотків ВВП), йдеться в іншій статті Білоруських новин.
"Білорусь має намір побудувати IT-країну, що передбачає впровадження інформаційно-комунікаційних і передових виробничих технологій в усі сфери життєдіяльності", - йдеться в проекті програми соціально-економічного розвитку Білорусі.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко дуже болісно поставився до ініціативи української сторони, незважаючи на те, що сам розв'язав жорсткі репресії проти IT-компаній, заявив член Координаційної ради опозиції Білорусі Андрій Курейчик.
"Справа в тому, що IT-сектор - це найбільший донор білоруської економіки, він приносить більше чистого прибутку, ніж сільське господарство і будь-який інший індустріальний сектор. Його втрата означатиме кінець Білоруського економічного дива. Тому Лукашенко дуже болісно поставився до цієї ініціативи української сторони", - сказав в ефірі Україна 24.
Як Україна заманює IT-фахівців
Йдеться про указ Зеленського за 4 жовтня, згідно з указом, уряд повинен продовжити до 180 днів на рік термін тимчасового перебування на території України громадян Білорусі.
Це стосується підприємців, висококваліфікованих фахівців, зокрема, фахівців у сфері інформаційних технологій та інновацій, "імміграція яких відповідає інтересам України і членів їх сімей".
Як говорили в прес-службі Офісу президента, документ розрахований на залучення в Україну висококваліфікованих ІТ-фахівців і новаторів.
Кабміну також наказано запровадити пілотний проект зі спрощеного оформлення для таких фахівців посвідки на проживання. При цьому строки отримання відповідних документів можуть бути скорочені до трьох днів - без необхідності виїзду за межі України.
13 жовтня уряд спростив порядок оформлення дозволів на тимчасове проживання для ІТ-фахівців з Білорусі.
Перед цим, на початку вересня, міністерство цифрової трансформації створило спеціальний портал, покликаний допомогти працівникам білоруських IT-компаній переїхати на роботу в Україну. Про бажання допомогти айтішникам з Білорусі віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров говорив ще в середині серпня.
З початку протестів у Білорусі в Україну переїхало вже близько 1,2 тисячі білоруських IT-фахівців, повідомив заступник міністра з цифрової трансформації Олександр Борняков.
"У нас є гаряча лінія, і ми фіксуємо, що близько тисячі IT-фахівців перетнули кордон, тоді як у серпні було близько двохсот. Потік зростає, тому що ситуація не заспокоюється", -
сказав чиновник у коментарі DW.
Про переїзд в Україну замислюються не тільки окремі фахівці, а й цілі компанії. На сьогодні Київ веде переговори з 15 білоруськими фірмами, повідомив Борняков.
Відома компанія PandaDoc, що займається розробкою програмного забезпечення для автоматизації документообігу, вже прийняла таке рішення на тлі затримання чотирьох своїх топ-менеджерів силовиками в Білорусі.
Білоруським айтішникам цікавий проект міністерства цифрової трансформації Дія Сіті, пише білоруський журналіст Денис Лавникевич у статті для Office Life.
Цей хаб матиме одну з найбільш привабливих податкових систем у світі, де податкове навантаження на працівників буде майже вдвічі менше, ніж у білоруському Парку високих технологій, пише автор.
Примітно, що в проекті Дія Сіті задіяний білоруський юрист Денис Олейников, який брав участь у створенні білоруського Парку, який став прибутковим для держави. У 2019 IT-сектор забезпечив половину приросту ВВП Білорусі.
"Найцікавіше і нове для української економіки - те, що в рамках Дія Сіті буде розвиватися форма зайнятості під назвою GIG. Це коли працівників не беруть у штат, а запрошують для реалізації конкретних проектів (на кшталт фрілансу)", - аналізує автор.
За словами Лавникевича, Україна готова запровадити для резидентів Дія Сіті інструменти англійського права, що дозволить інвесторам відчувати себе більш захищеними.
Навіщо Україні білоруські айтішники
Один IT-фахівець виробляє, в середньому, близько 100 тисяч доларів на рік доданої вартості, заявив DW директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
"Якщо приїхало 1200 фахівців, то, грубо кажучи, виходить 120 мільйонів доларів на рік додаткових надходжень валюти в Україну", - підкреслив експерт.
Він зазначив, що айтішники заробляють від двох до семи тисяч доларів на місяць, частина з яких буде витрачатися в Україні.
Крім того, релокація білоруських IT-фахівців в Україні стане корисна і для репутації країни, підкреслює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.
"У нас була така ситуація в 2014 році, коли почалася війна і мобілізація, а СБУ активізувала рейди в IT-компаніях. Тоді кілька компаній переїхало до Польщі. Це були величезні репутаційні втрати, а розвиток галузі загальмувався", - нагадав експерт.
За даними Асоціації ІТ Ukraine, відновлення почалося з 2015 року, а вже з 2017 року зростання експорту послуг української IT-галузі становив близько 30 відсотків щорічно.
"Якщо білоруські IТ-фахівці відчують себе як вдома і будуть про це розповідати, то можна очікувати більше інвестицій в Україну", - сподівається Дубровський.