ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Минулого року у світі було вбито рекордну кількість журналістів

17 лютого 2010, 12:47
0
10

У 2009 році в світі було вбито 70 журналістів. Це рекордна кількість за ті 30 років, протягом яких ведеться збір даних.

Про це говориться в доповіді міжнародного Комітету із захисту журналістів (КЗЖ), що базується в Нью-Йорку, Напади на пресу у 2009 році, яку оприлюднено у вівторок, 16 лютого.

Попередній сумний рекорд було встановлено зовсім недавно, в 2007 році: 67 вбитих журналістів, але тримався він зовсім недовго, зокрема, тому, що в 2009-му на Філіппінах влаштували різанину, в якій загинув відразу 31 представник преси.

Росія під вогнем критики

Росія, за даними Комітету, перебуває на четвертому місці в світі за кількістю вбитих журналістів і на дев'яту за кількістю нерозкритих убивств журналістів.

З 2000 року, говориться в доповіді організації, у Росії 19 журналістів було вбито, "щоб помститися за їхню професійну діяльність. Тільки в одному випадку убивць засудили".

"У липні [2009 року] президент Дмитро Медведєв заявив, що вбивць журналістів необхідно притягти до відповіді, - нагадує Комітет із захисту журналістів. - Проте ні на московських вулицях, ані в неспокійних республіках Чечні і Дагестані груба дійсність не змінювалася. У 2009 році як мінімум трьох журналістів вбили у зв'язку з їх професійною діяльністю".

Щоб створити безпечні умови для існування живої і вільної преси в різних країнах світу, необхідний новий стратегічний підхід, який дозволить притягати вбивць до відповідальності, скоротити кількість ув'язнених журналістів і підтримати репортерів, які працюють у вигнанні чи в репресивному оточенні – Саймон

Особливу увагу автори документа звертають на найважчі умови, в яких працюють представники преси, що критикують Кремль, - і наводять кілька прикладів: "Двоє журналістів, убитих в 2009 році [Анастасія Бабурова і Наталія Естемірова], працювали в одній і тій же Новой газете; п'ятьох журналістів і редакторів цього видання було вбито в цьому десятилітті. У 2009 році п'ятеро журналістів зазнали жорстокого побиття в різних містах Росії після публікації репортажів на чутливі теми, у тому числі про корупцію в уряді і зловживанні службовим становищем. В 11 випадках протягом цього року журналістам, їх органам ЗМІ або їх рідним погрожували, їх переслідували, змушували відмовлятися від взятої теми або притягали до суду через політизовані звинувачення".

Крім вбивств, Комітет відслідковує й факти переслідування, залякування журналістів і проведення політично мотивованих судів над ними. Таких випадків протягом 2009 року в Росії Комітет зафіксував 11.

Займається організація і правозахисною діяльністю - і в цій сфері зазначає, що після приїзду до Москви Барака Обами і його зустрічі з Дмитром Медведєвим російська влада "погодилася відновити розслідування скоєного в 2004 році вбивства Пола Хлєбнікова, редактора журналу Forbes Russia, і домовилася вести його у співпраці з міністерством юстиції США".

Ситуація в інших країнах пострадянського простору теж далека від ідеальної.

Україна, Грузія та інші країни пострадянського простору

В Україні, наприклад, повідомляючи про факт арешту колишнього генерала МВС Олексія Пукача у справі про вбивство Георгія Ґонґадзе в 2000 році, автори, водночас, констатують про "сильний політичний тиск", який чиниться на засоби масової інформації.

Схожі тенденції спостерігаються і в Грузії: "політизація телевізійних випусків новин внаслідок маніпуляцій з боку уряду" і "створення перешкод для роботи мовних органів, що орієнтуються на опозицію" - при тому, що лише 7% населення мають доступ до інтернету.

Деяке поліпшення ситуації КЗЖ спостерігає в Білорусі. Тут, за даними комітету, 13 незалежних газет опинилися в "чорному списку" підконтрольних державі розповсюджувачів.

Але з іншого боку, як пишуть автори доповіді, "адміністрація частково переходить до менш репресивної тактики, щоб заручитися розташуванням ЄС".

Гірше йдуть справи в інших державах пострадянського простору.

Так, в Узбекистані, зазначають експерти КЗЖ, не припиняються арешти журналістів, а "співробітники спецслужб встановили жорстку цензуру". Водночас, у Киргизстані побито чотирьох журналістів - і нікого з винних досі не заарештовано; при цьому залишається нерозкритим скоєне в 2007 році вбивство Алішера Саіпова, а в сусідньому Казахстані "набуває чинності репресивний закон про ЗМІ, що вводить обмеження на публікації в інтернеті".

У цілому в різних країнах світу в ув'язненні зараз перебувають 150 журналістів, причому 60 з них - в Ірані, де, за даними КЗЖ, влада де-факто поставила цю професію поза законом.

Особливо вразливі перед репресіями, зауважує організація, представники інтернет-журналістики: на їх кількість припадає понад половину всіх випадків ув’язнення працівників преси. Щодо цього пальма першості, як і в попередні 10 років, належить Китаю: у цій країні на сьогоднішній день за ґратами перебувають 24 журналісти. Слідом за КНР в цьому списку Іран, Куба, Ерітрея і М'янма.

Виступаючи на прес-конференції, влаштованій у штаб-квартирі ООН, представники Комітету із захисту журналістів наголосили: міжнародний тиск залишається найбільш ефективним заходом боротьби як з урядовими репресіями щодо преси, так і з іншими приватними особами та організаціями, що здійснюють напади на працівників пера.

"Щоб створити безпечні умови для існування живої і вільної преси в різних країнах світу, необхідний новий стратегічний підхід, який дозволить притягати вбивць до відповідальності, скоротити кількість ув'язнених журналістів і підтримати репортерів, які працюють у вигнанні чи в репресивному оточенні", - заявив виконавчий директор КЗЖ Джоель Саймон.

З доповіддю Напади на пресу у 2009 році можна ознайомитися на офіційному сайті міжнародного Комітету із захисту журналістів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах