Суперник Олександра Лукашенка на президентських виборах-2010, помилуваний переможцем минулої суботи після 16 місяців в'язниці, закликав лідера Білорусі добровільно скласти повноваження заради майбутнього "країни, яка змінилася".
Лукашенко заздалегідь оголосив про майбутнє
помилування деяких своїх взятих під варту опонентів. Їх звільнення домагався
Захід, покаравши Білорусь санкціями за жорсткий розгін і арешти демонстрантів,
що вийшли з протестами проти продовження повноважень Лукашенка. Після нової
порції санкцій білоруський лідер натякнув на готовність вести діалог з ЄС. За ґратами
залишаються ще більше десятка учасників розігнаної демонстрації 19 грудня
2010-го.
Андрій Санніков сказав в інтерв'ю Reuters, що
подав Лукашенкові прохання про помилування добровільно, і назвав останні
півроку у в'язниці "тортурами".
"Я впевнений, впевнений, що мене
підштовхували до того, щоб я добровільно пішов з життя", - сказав
58-річний кар'єрний дипломат, який кинув Лукашенкові виклик у 1996-му, коли звільнився
з МЗС на знак протесту проти розпуску парламенту, що сперечався з президентом. Відтоді
в країні пройшла конституційна реформа, що стиснула повноваження депутатів, які
в результаті перетворилися на зібрання, що штампує закони за вказівкою глави
держави.
Санніков набрав два з половиною відсотки
голосів, ставши другим на президентських виборах, легітимність яких відмовився
визнати Захід, який заявив про тиск влади на користь Лукашенка.
Щедрі обіцянки останнього, який домагався
четвертого з 1994 року президентського терміну, обернулися спустошенням казни і
жорстокою фінансовою кризою, яка вивела на вулиці тисячі людей, до того часу
байдужих до гасел опозиції.
Санніков, який отримав п'ять років в'язниці за
"організацію масових заворушень", сказав на свободі, що країна стала
іншою. "Я згадую цей день як момент найвищого емоційного, духовного
підйому... Країна змінилася 19 грудня", - сказав екс-кандидат в
президенти.
"Дев'ятнадцятого грудня влада відкинула
кокетство і відкрито визнала, що в Білорусі диктатура. Це і є причина. А
економічна криза, девальвація, зростання цін - це вже наслідок".
Обвал національної валюти обвалив і рейтинг
довіри виборців Лукашенка, показали соціологічні опитування.
"Лукашенко нічого не пропонує для
майбутнього. Людям хочеться бачити розвиток, а цей розвиток перекреслено.
Горезвісна стабільність звалилася", - сказав Санніков.
"Сварка з усім світом, образи, які
лунають з Білорусі - не думаю, що це тішить навіть прихильників Лукашенка...
Найкращим виходом для самого Лукашенка була б добровільна відставка".
Захід допоміг
Президент відмовляється визнати ув'язнених
дисидентів політичними і називає їх кримінальними злочинцями. Лукашенко
відмовився милувати двох засуджених за кровопролитні теракти в мінському метро,
і в березні світ був шокований стратою молодих людей, почекати з якою просили
європейські політики і правозахисники. Але в квітні президент сказав, що
готовий прийняти каяття дисидентів: "Ми приймемо рішення щодо деяких осіб,
які в кінці кінців усвідомили згубність власної позиції і політики щодо власної
держави".
Сварка з усім світом, образи, які лунають з Білорусі - не думаю, що це тішить
навіть прихильників Лукашенка... Найкращим виходом для самого Лукашенка була б
добровільна відставка - Санніков
Однак критики режиму покарані забороною на
виїзд з Білорусі, а за ґратами залишається ще один суперник Лукашенка на
виборах - Микола Статкевич, військовий пенсіонер і активіст опозиції.
Президент помилував і главу виборчого штабу
Саннікова Дмитра Бондаренка.
Санніков похвалив Захід за тиск на Мінськ,
розцінивши своє звільнення як наслідок цього. "Політика ЄС свідчить, що на
Білорусь нарешті звернули увагу і серйозну увагу. Європа визнала, що існує
серйозна проблема. Я думаю, ЄС сприймає наше звільнення як початок звільнення
всіх інших".
Санніков також вважає, що його соратникам у
в'язниці загрожує небезпека: "Я дуже боюся, щоб не почалася якась брудна
гра навколо інших політв'язнів. Що з ними відбувається, ми не знаємо. Що
відбувається зі Статкевичем (екс-кандидат в президенти)? Зараз дуже небезпечний
момент".
Екс-кандидата в президенти за час ув'язнення
сім разів переводили з однієї тюрми в іншу. Представники комітету з виконання
покарань не були доступні для коментарів.
"До мене підсаджували, людей, які, як це
називається, були особи низького соціального статусу або, на блатному жаргоні, "опущені",
що само по собі вкрай небезпечно для будь-якого зека. Метою провокацій було
принизити мене до крайньої межі, за зонівскими мірками - до найнижчого статусу.
Цього вдалося уникнути, але небезпека була... просто все на волоску висіло",
- розповів Санніков.
"Я припускав, що владі потрібна була
жертва, потрібне фізичне знищення когось із опозиціонерів".
"Розчавлене життя"
Незабаром після арешту Саннікова під вартою
опинилася його дружина, відома критичними публікаціями про Лукашенка в
білоруській та російській пресі журналістка Ірина Халіп. Вона провела за ґратами
півтора місяця, у той час як чотирирічний Данило чекав батьків під наглядом
бабусі, яку влада подумувала позбавити права опікунства. Потім дружину
суперника Лукашенка перевели під домашній арешт: суд засудив її до двох років
обмеження волі за участь у протестах. Халіп повинна відзначатися в міліції і не
залишати будинок після 22.00.
"Те, що зі мною відбувалося, було
організовано витонченими садистами, які дуже добре знали психологію зека в
цілому і, зокрема, знали, що відбувалося в душі у мене", - сказав
Санніков.
Помилуваний сказав, що не пов'язував себе
зобов'язаннями залишити політику або емігрувати в обмін на звільнення.
"Були натяки. Найбільше цікавило, буду я
займатися політикою чи ні. Залишуся в країні чи поїду", - розповів
Санніков, заявивши, що має намір домагатися реабілітації дружини і спробує
повернутися до нормального життя.
"Зараз я хочу відновити своє розчавлене
життя. Нестерпно важко було думати про свою родину, особливо про молодшого
сина, Даньку".
З місця ув'язнення у Вітебську, за 260
кілометрів від Мінська, Санніков добрався до дому пізно вночі в неділю, коли
Данило вже спав.
"Я дуже не хотів обійматися з ним в
тюремному одязі. Мені дуже допомогло, що він спав, коли я приїхав. Ми обидва
дуже змінилися", - розповів про зустріч із сином колишній ув'язнений, який
розлучився у в'язниці з фірмовою професорською борідкою.
"У моєму житті це довгий період, а для
нього це - третина життя. Я знаю, він дуже боявся, що мене не впізнає без
бороди".