ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Батьківщина Царнаєвих: Від розрухи до влади страху - Reuters

3 травня 2013, 14:42
0
19
Батьківщина Царнаєвих: Від розрухи до влади страху - Reuters
Фото: Reuters

Коли десятиліття тому Чечня останнього разу опинялася в центрі міжнародної уваги, вона лежала в руїнах. Тоді Грозний зрівняли з землею внаслідок найбільш кровопролитного бомбардування в Європі від часів Другої світової війни.

До моменту, коли етнічні чеченці, підозрювані у вибухах у Бостоні, повернули Чечню на перші шпальти світової преси, вона чарівним чином перетворилася.

Грозний відбудований заново. Зрешечених кулями стін більше немає. Над обрієм підносяться хмарочоси. На нових дитячих майданчиках шумно. Вночі мармур гігантської мечеті мерехтить у темряві.

Але якщо зідрати свіжу штукатурку, копнути глибше - і диво вже не здається таким вражаючим. За зачиненими дверима люди називають Чечню страшним і жорстоким місцем, яке тримає у страху нав'язаний Кремлем лідер.

Добре охоронювані хмарочоси недавно побудованого комплексу Грозний-сіті пустують. Ночами вимирають і вулиці міста.

Історична батьківщина бостонських обвинувачених Джохара і Тамерлана Царнаєвих, населена, в основному, мусульманами республіка на півдні Росії, століттями страждала від воєн та репресій. Вона більше не загрожує відокремитися від Росії. Але вона дала притулок войовничому ісламу, чиї послідовники розповсюдили насильство на інші регіони Росії і, можливо, надихнули підозрюваних в атаці на Бостон.

"Може здатися, що тут усе стабільно і мирно, але це не так", - розповідає громадський активіст, який, як і багато хто, хто наважуються критикувати підтримуваного Кремлем чеченського лідера Рамзана Кадирова, просив не називати його імені.

У горах як і раніше ховаються розрізнені групи бойовиків, додає він.

"І в селах молодь іде до них або носить їм у гори їжу".

АЙФОНИ, СУШІ ТА ІСЛАМ

Москва заливає Чечню грошима на відновлення і пишається тим, що винищила сепаратистів, від яких російська армія зазнавала принизливих поразок у 1990-ті роки.

Центральна площа Мінутка, де у січні 1995 року у вуличному бою була практично знищена російська військова колона, тепер оточена модними кафе, у яких юнаки у шкіряних куртках і дівчата у хустках, що покривають голови, їдять суші і стукають по екранах айфонів.

Колишній бойовик та Герой Росії, 36-річний Кадиров дивиться з білбордів та з екранів телевізорів. Червоні неонові літери дякують йому: "Рамзане, спасибі за Грозний!".

Кремезний чоловік з акуратно підстриженою бородою і яскраво-блакитними очима створює собі імідж правовірного мусульманина і зразкового сім'янина, захопленого фотоблогом в Instagram.

Кадиров любить хороші вечірки, особливо, якщо йому уготована на них роль почесного гостя. У 2011 році він оплатив приїзд до Грозного на свій ювілей співака Сіла та голлівудських зірок Жан-Клода Ван Дамма та Хілларі Суонк. Після скарг правозахисників Суонк вибачилася, звільнила свого директора і пожертвувала шестизначний гонорар на благодійність.

Кадиров та його соратники заперечують причетність до жорстокості, вбивств та викрадень людей. Однак часто життя їхніх критиків несподівано обривалися внаслідок нерозкритих злочинів, або ж вони зникали, не залишивши сліду.

Правозахисні організації пов'язували з ім'ям Кадирова вбивства російської журналістки Анни Політковської, що критикувала його, чеченських емігрантів в Австрії і Туреччині, а також представників протиборчих чеченських кланів у Дубаї та Москві.

Місцева громадянська активістка Наталя Естемірова була схоплена у Грозному у 2009 році і пізніше знайдена мертвою. Правозахисні організації повідомляють, що без вісти зникли до п'яти тисяч чеченців.

Кадиров заперечує причетність до всього цього. Його представник повідомив, що він недоступний для інтерв'ю.

Демонстративна лояльність Кадирова іноді ставить Кремль у незручне становище. На президентських і парламентських виборах, які викликали масштабні протести проти фальсифікацій, Чечня забезпечила Володимиру Путіну і його партії більше 99 відсотків голосів за майже 100-відсоткової явки.

Центральна вулиця Грозного носить ім'я Путіна.

ЗОЛОТА ЛЮСТРА

Коли по Грозному проноситься галасливий кортеж Кадирова, перехожі завмирають, скуті страхом і благоговінням. Найближчі соратники чеченського президента віддають перевагу розкішним машинам, які добре вирізняються за номерами КРА - "Кадиров Рамзан Ахматович".

Його батько Ахмат Кадиров був муфтієм і сепаратистом, але Путін залучив його на свій бік, і Кадиров-старший правив Чечнею, поки його не підірвали у 2004 році. Його музей пишається найбільшою в Росії люстрою вагою в півтори тонни, на яку пішло 22 кілограми золота. Люстру виготовили в Ірані.

Можливо, намагаючись перехопити порядок денний ісламістів, Кадиров заборонив алкоголь та азартні ігри, заохочуючи багатоженство та обов'язкові хустки для жінок. Кілька років тому, його прихильники були помічені під час стрілянини з пейнтбольних рушниць по жінках у недостатньо скромному одязі.

Однак кадировська пропаганда ісламу не змогла затьмарити його привабливий для багатьох у Чечні радикальний варіант, який сповідують бойовики під проводом Доки Умарова, колишнього польового командира, який бився за незалежність Чечні, а зараз керує ісламським опором, активним у сусідньому Дагестані.

"Чому вони говорять нам, що дозволена лише офіційна форма ісламу? Очевидно, у кожного виникає таке питання, - каже правозахисник. - Люди не люблять, коли їм читають лекції про те, як і в що вірити".

ВІДДАНІСТЬ ТА ОБУРЕННЯ

Як у радянські часи, справжнє ставлення чеченців до свого керівника з'ясувати непросто. На людях місцеві жителі відповідають стандартним висловленням безмежної відданості.

"Я не знаю, що з нами було б, якби не наш президент, - каже, загорнувшись у традиційний одяг, продавщиця квіткового магазину 44-річна Фатіма Магомедова. - Тепер ми вільні".

Багато хто щиро вдячний Кадирову, пов'язуючи з його ім'ям мир і відносний достаток після десятиліття воєн, розрухи і вбивств.

"Не думаю, що багато хто хоче виїхати. Насправді, багато чеченців кажуть, що хочуть повернутися. Ті ж, хто їде, - вони шукають легкого життя", - каже заступник офіційного духовного лідера Чечні Хамза Хірахматов.

"Ті, хто хочуть чогось досягти, певного успіху, лише повертаються, отримують роботу, допомагають боротися за моральність і духовність, допомагати нашій республіці".

Сяюча вогнями столиця оточена бідної провінцією, де безробіття місцями досягає 80 відсотків. Багато хто їде у Грозний у пошуках роботи.

"Тут дуже важко. Роботи майже немає. Я вже багато років без роботи. Всіма будмайданчиками керують люди Рамзана, і туди неможливо влаштуватися, усі хочуть там працювати", - каже мешканець Урус-Мартана Льома, один із групи безробітних на імпровізованій біржі праці біля узбіччя.

За межами Грозного чеченці виживають за рахунок дрібного землеробства в селах, розсипаних на родючих землях між Грозним та горами Кавказу, що підносяться на півдні. Частина мріє виїхати.

Рукіят Арсаєва вирушила до Грозного отримати закордонний паспорт, сподіваючись з'їздити до Європи. Вона каже, що її дочкам потрібне лікування. Одній зараз 14 років, і в дитинстві її поранило в живіт під час бомбардування. Іншій 20 років, вона ще дитиною оглухла від вибуху снаряда.

Їхня мати боїться, що вибухи в Бостоні закриють чеченцям шлях на Захід.

"Чеченці зараз будуть сприйматися як погані люди. Ми не терористи. Після того, що сталося, я не знаю, чого чекати за кордоном", - розповідає Рукіят, нервово стискаючи в руках документи на курній вулиці біля паспортного столу.

"Те, що трапилося в Бостоні, - це дуже погано. Я - маленька людина. Я просто хочу допомогти своїм дітям".

ТЕГИ: ЧечняКадировЦарнаєвимешканці
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах