ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Сибірка: радянська історія

Корреспондент.net, 16 жовтня 2001, 15:21
0
19

Офіційні особи у США підозрюють, що деякі вчені з колишнього СРСР, які працювали над створенням хвороботворних мікроорганізмів, можливо, допомагали (чи досі допомагають) терористам розробляти біологічну зброю.

Від Санкт-Петербургу до степів Казахстану, від невеликих підмосковних містечок до Уральських гір й пустельних островів в Аральському морі Радянський Союз створював сотні тонн збудників сибірки у лабораторіях з виробництва біологічної зброї.

Офіційні особи у США підозрюють, що деякі вчені з колишнього СРСР, які працювали над створенням хвороботворних мікроорганізмів, можливо, допомагали (чи досі допомагають) терористам розробляти біологічну зброю, пише Assocіated Press.

У 1972 р. Москва підписалася під Конвенцією про біологічну зброю, яка забороняє бактеріологічну війну. Пізніше з'ясувалося, що країна порушувала цей договір протягом  20 років, поки колишній президент Борис Єльцин не видав у квітні 1992 року  указ про виконання умов конвенції.

Деякі дослідження таємно здійснювалися й після цього - під прикриттям оборонних програм, говорить заступник директора підприємства "Біопрепарат", пов'язаного з розробкою біологічних боєприпасів, Кен Алібек, який втік до США у 1992 р.

Радянська, а пізніше й російська програми біологічної війни були такі масштабні, що до моменту офіційного згортання в них було задіяно до 70 тис. осіб. Продуктом цих програм є стійкий до антибіотиків вірус сибірки.

Колишній радянський лідер Михайло Горбачов в інтерв'ю Ларрі Кінгу заявив, що Росія припинила розробку біологічної зброї.

"Хотілося б звернутися до сьогоднішньої заяви радянських офіційних осіб, міністра охорони здоров'я й відповідальної за розробку хімічної зброї особи. Те, що вони обоє сказали, - дуже важливо: Росія немає програм розробки біологічної зброї, здійснюються лише дослідження у медичних цілях", - заявив він.

Якщо вірити російським офіційним особам, на час  розпаду СРСР мав  дослідницькі центри у Сергієвому Посаді й Оболенську у Підмосков'ї, Інституті надчистих біопрепаратів у Петербурзі, у Кірову (центральна Росія), Єкатеринбурзі (Урал), в Аральську й Степногорську (Казахстан), а також дослідницький полігон на острові Відродження в Аральському морі.

Зараз підвищений інтерес викликає Казахстан, де команда американських військових експертів, що допомагає конверсії колишнього радянського заводу з  біологічних боєприпасів у Степногорську, минулого тижня знайшла на одній із труб спори сибірки.

Завод будувався з 1982 р. для заміни такого ж заводу в Єкатеринбурзі, який у 1979 р. випадково випустив у повітря спори сибірки, внаслідок чого загинуло близько 70 осіб. Єльцин, тодішній секретар горкому партії у місті Свердловськ, заявив, що йому нічого не було про цьому відомо.

У понеділок Казахстан категорично відкинув імовірність будь-якого зв'язку між "інфікуванням сибіркою американських громадян і можливістю того, що створений у Казахстані вірус потрапив до рук екстремістів".

Але у 1999 р., за даними "Нью-Йорк Таймс", американські вчені знайшли живі збудники сибірки на острові Відродження, назвавши його найбільшим у світі могильником. Острів, який належить Казахстану й Узбекистану, з висиханням Аральського моря стає все більш небезпечним.

Можливо, бацили сибірки було створено якоюсь з держав, що здійснюють підозрілі програми з розробки біологічної зброї - наприклад, Іраком, Іраном,  Лівією чи Сирією. Росію неодноразово називали  можливим постачальником цих країн.

Як випливає з доповіді американської розвідки за 1994 р., ймовірно, Росія надала технології у галузі біологічної зброї Іраку та Північній Кореї, яких підозрюють у накопиченні тисяч літрів препаратів, що містять сибірку.

За повідомленнями ЗМІ, Росія також вела переговори щодо багатомільйонного контракту на постачання Іраку обладнення для промислового виробництва смертельних мікробів.

Росія категорично заперечувала ці повідомлення, заявляючи, що більша частина обладнання іракських комплексів з виробництва біологічної зброї вироблена у Західній Європі.

За іншими даними, у колишніх радянських фахівцях-біологах був зацікавлений Іран, і деяким з них було запропоновано працювати над програмами розробки зброї.

З 1994 р. схвильовані таким перебігом подій США витратили 20 млн. дол. на те, щоб найняти колишніх радянських фахівців у цій області. Торік  американська адміністрація запропонувала виділити ще 220 млн. дол. на перепрофілювання колишніх радянських інститутів, які працювали над біологічною зброєю.

Минулого року, спільно з Європейським Союзом та Японією, США обіцяли надати 1,61 млн. дол. на посилення безпеки найбільшої лабораторії з дослідження сибірки - Російського державного дослідницького центра прикладної мікробіології в Оболенську, що у 80 км на південний-схід від Москви.

За словами американського сенатора Річарда Лугара, який відвідав її у 1998 році, у Центрі зберігаються сотні, а можливо й тисячі, патогенних мікроорганізмів.

Москва також розвиває програму боротьби із сибіркою, за словами провідного експерта з цієї хвороби Веніаміна Черкаського, яка є абсолютно відмінною від прийнятої програми у США.

Представниця російського міністерства з охорони здоров'я Любов Воропаєва у понеділок заявила, що Росія готова поділитися своїм досвідом зі США, якщо виникне така необхідність.

Але вчені США говорять, що принаймні  один генетично змінений вірус сибірки, вирощений в Оболенську у 1997 р., стійкий до впливу російської вакцини і може протистояти антибіотикам, що застосовуються у США.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах