ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Знакові події і персони 2003 року: вибір Кореспондент.net

Корреспондент.net, 30 грудня 2003, 18:05
0
7

У цьому огляді редакція сайту Кореспондент.net представляє найбільш знакових, з їхньої точки зору, осіб, а також найважливіші події, які визначили хід історичного процесу цього року. У світових масштабах такими подіями і особами є:

ЛЮДИНА РОКУ

1. Скинутий диктатор Іраку

Саддам Хусейн - колишній іракський лідер - став тією людиною, чиє ім"я не сходило з вуст усього світу протягом  цілого року. Для одних він перетворився на ікону і мученика, для інших - на справжнє посміховисько й улюбленого героя жартів. Диктатор, який майже 23 роки одноосібно правив Іраком, став "розмінною монетою"  для Сполучених Штатів, які, оголосивши його "світовим злом", напали на Ірак, щоб "звільнити світ від небезпеки" у його особі.

Під час війни Саддаму вдалося сховатися, його пошуки, незважаючи на обіцяну високу винагороду в 25 млн доларів, безрезультатно тривали протягом  9 місяців. І коли вже мало хто вірив, що диктатора зможуть знайти, і всі були переконані, що він стане такою самою міфічною і невловимою фігурою, як і терорист №1 Усама бін Ладен, "світове зло" було зненацька виявлене в льосі на залишеній фермі неподалік від Тікріта - міста, де Саддам народився.

Зараз колишній іракський лідер перебуває під охороною американців на території Іраку. Його точне місцеперебування не розголошується. Для суду над Хусейном підконтрольна США Правляча рада Іраку планує створити спеціальний трибунал. За скоєні злочини диктатору загрожує страта. Однак міжнародні оглядачі сумніваються, що іракський суд зможе компетентно судити Саддама.

2. Сміливий самотній голос

Ханс Блікс, колишній голова комісії ООН з питань спостережень, контролю й інспекцій за озброєннями (ЮНМОВІК), був керівником групи, яка займалася пошуками зброї масового ураження в Іраку. Діяльність його групи довелося припинити, оскільки США і Великобританія відмовилися надати інспекторам додатковий час перед тим, як розпочати бойові дії проти Іраку.

Із самого початку, під час обговорення іракського питання в Раді Безпеки ООН, Блікс наполягав на тому, що, за даними інспекторів ООН, Багдад не має у своєму розпорядженні зброї масового знищення. Його слова підтвердилися вже після війни в Іраку, коли американцям так і не вдалося знайти там цю зброю.

Ханс Блікс пішов у відставку з посади головного інспектора Організації Об"єднаних Націй з питань озброєнь 30 червня 2003 року.

На початку червня він дав ексклюзивне інтерв"ю британській газеті “The Guardіan”, у якому відкинув властиву йому дипломатичність і розкритикував  своїх недоброзичливців, як у Вашингтоні, так і в Іраку. Блікс виступив з різкими заявами на адресу, за його словами,  "виродків", які намагалися підірвати його авторитет протягом трьох років його перебування на високій посаді.

Так, за його твердженням, адміністрація Джорджа Буша здійснювала тиск на інспекторів ООН, прагнучи домогтися потрібних їй висновків. У Пентагоні була розроблена "брудна кампанія”, щоб опорочити особисто його - Ханса Блікса, а сам Вашингтон сприймає ООН як ворожу силу, що, "як вони сподіваються, незабаром потоне в Іст-Рівер" (Іст-Рівер – річка у Нью-Йорку – ред. Кор.net).

Однак гучні й несподівані для дипломата заяви Ханса Блікса, хоч і були почуті, але залишилися без відповіді. 

ПОДІЯ РОКУ

3. Війна в Іраку

20 березня 2003 року коаліція військ на чолі зі США без санкції ООН розпочала військову операцію в Іраку.

Початку війни в Іраку передували масові протести по всьому світі, а також численні політичні спори і розбіжності, які викликали кризу в Раді Безпеки ООН і призвели до фактичного розколу Європи. Дві основні європейські країни - Франція і Німеччина - виступили різко проти вторгнення в Ірак. США назвали їх "старою Європою". Підтримали військову кампанії Сполучених Штатів в Іраку їхній "вічний союзник" Великобританія, а також Іспанія і більшість країн Центральної і Східної Європи.

Основною мотивацією війни в Іраку був пошук зброї масового знищення, яку нібито мав Саддам Хусейн. Зброї так і не знайшли, і президент США Джордж Буш був змушений визнати, що її, найімовірніше, не існує зовсім. Це зміцнило альтернативну версію противників політики США, які вважають, що війна й усунення "незручного" лідера країни були лише способом одержати контроль над другими за розміром запасами нафти у світі, якими володіє Ірак.

Уже після війни у Вашингтоні і Лондоні спалахнула низка скандалів навколо так званого "іракського досьє" - доповіді лідерів США і Великобританії, яка містила недостовірну інформацію про наявність зброї масового знищення в Іраку і  фактичні масштаби "іракської загрози" для світу.

Війна "з диктаторським режимом Саддама", як називав її Вашингтон, протривала півтора місяці - 1 травня 2003 року президент США Джордж Буш оголосив про завершення її активної фази.

Ірак був розділений на три зони, які контролюють війська США і їхні союзники. До країни також були введені міжнародні війська держав, які підтримують Вашингтон у цій війні. Україна також приєдналася до коаліції, і 1656 українських миротворців були направлені в польський сектор відповідальності у центральній частині Іраку.

Фактично війна - тепер партизанська – триває в Іраку до цього часу. Згідно з офіційними даними, з початку військової операції в цій країні загинуло (як у боях, так і в терактах й інших інцидентах) більше 480 американців, більше 50 британців і 35 солдатів з інших країн. Україна також зазнала втрат в Іраку: один український солдат наклав на себе руки, другий загинув через ДТП, а третій  - через необережне поводження зі зброєю.

Втрати серед мирного населення Іраку склали від 7960 до 9792 осіб. Крім того, під час війни було вбито від 4895 до 6370 іракських солдатів.

НАДІЯ РОКУ

4. Перемога грузинської опозиції

Безпрецедентно завершилися цьогорічні парламентські вибори в Грузії, які не обіцяли суттєвих несподіванок. Спочатку події розвивалися за стандартним сценарієм: за попередніми результатами і даним exіt-polls, лідирувала опозиція, однак грузинська ЦВК назвала переможцем пропрезидентський блок "За нову Грузію!". Опозиція назвала результати виборів сфальсифікованими й ініціювала масові акції протесту. Опозиціонерам удалося безкровно змінити хід подій у країні: через їхній тиск незмінний президент Грузії з 1992 року Едуард Шеварднадзе був змушений піти у відставку. Підсумки парламентських виборів 2 листопада за рішенням верховного суду Грузії були визнані недійсними. Нові президентські вибори призначені на 4 січня 2004 року. До цього часу колишній спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе, відповідно до конституції країни, узяла на себе виконання обов"язків президента Грузії.

5. Підкорення Марса

У 2003 році увага людства була прикута до найбільш загадкової і "перспективної" планети Сонячної системи - Марса. Дослідницькі апарати знайшли на поверхні Марса сліди води, що дає вченим підстави припустити, що на ньому може існувати чи раніше існувало життя.

Користуючись тим, що влітку 2003 року Марс перебував на найближчій  відстані від Землі за останні 60 тис. років, відразу три місії - європейська станція “Mars Express”, японський апарат “Nozomі” і два американських марсоходи MER – вирушили до Червоної планети.

Однак сміливі починання чекала низка розчарувань: спочатку був загублений японський апарат “Nozomі”; потім створений британськими конструкторами спускний модуль “Beagle 2” зник, відокремившись від станції “Mars Express”. “Beagle 2” повинен був сісти на поверхню Марса в день католицького Різдва і почати там пошуки води й інших хімічних елементів, які могли б допомогти вченим відповісти на запитання "чи є життя на Марсі". Однак сигнал від апарата так і не надійшов. Надій знайти його майже не залишилося. Учені кажуть, що “Beagle 2 міг розбитися при посадці.

Зараз до Марса вирушають ще два американських марсоходи “Mars Exploratіon Rover” (MER). Якщо все пройде успішно, вони досягнуть Марса в січні 2004 року. 

Незважаючи на невдачі на нелегкому шляху вивчення Марса, 2003 рік подарував землянам надію і вселив упевненість, що вже не за горами той день, коли перша людина ступить на поверхню Червоної планети.

РОЗЧАРУВАННЯ РОКУ

6. Політика США

У Сполучених Штатів, які залишилися єдиною наддержавою світу після розвалу СРСР, завжди були свої вороги і супротивники, які різко критикували їхню політику. Однак у минулому році невдоволення діями і поведінкою США набуло глобального відтінку. Детонатором для вибуху антиамериканських настроїв у світі стала розв"язана Америкою без санкції ООН війна в Іраку. Знехтувавши принципами міжнародного права і проігнорувавши рішення Ради Безпеки ООН, США фактично поставили  під загрозу саме існування Організації Об"єднаних Націй, викликавши найсильнішу кризу за 50 років її діяльності.

По всіх країнах прокотилися найбільші в історії масові демонстрації протесту. Поряд із традиційними опонентами вперше з різкою критикою й осудом політики Вашингтона виступили лідери західних європейських держав, традиційно лояльні до свого всемогутнього заокеанського сусіда.

Однак, незважаючи на незгоду і протести більшої частини світу, Сполученим Штатам ніщо не зашкодило втілити в життя задумане. Події  цього року ще раз засвідчили, що той, хто говорить мовою сили, не потребує ні розуміння, ні перекладачів.

7. Європейський глухий кут

Глави країн-членів ЄС не змогли досягти компромісу з питання про першу європейську конституцію. За словами голови Єврокомісії Сільвіо Берлусконі, тільки чудо могло врятувати ЄС від повного провалу. Однак цього не сталося.

Переговори навколо нової конституції ЄС тривали кілька місяців і були вкрай важкими. За планами європейських лідерів, перша конституція Євросоюзу повинна значно підсилити роль ЄС на світовій арені завдяки створенню посади міністра закордонних справ, а також розширенню повноважень президента ЄС. Однак критичні розбіжності між країнами-членами ЄС не дали цим планам реалізуватися в 2003 році. 

Основним каменем спотикання стало питання пропорційного поділу голосів між країнами-членами. Ці розбіжності викликані тим, що на самміті в Ніцці в 2000 році Польща й Іспанія одержали по 27 голосів у раді міністрів Євросоюзу, у той час як Німеччина, населення якої вдвічі більше, має лише 29 голосів. Однак, відповідно до  нових пропозицій, голоси в Європейській комісії повинні розподілятися пропорційно кількості населення держави-члена ЄС. Ця формула передбачає, що Мадрид і Варшава втратять деякі зі своїх привілеїв. Польща й Іспанія стверджують, що побоюються не цього, а того, що за новим розподілом повноважень великі країни ЄС одержать владу над більш дрібними державами.

Другий спірний момент - обмеження кількості членів Європейської комісії. Автори конституції пропонують відмовитися від сьогоднішньої практики, коли кожну країну ЄС представляє в Єврокомісії один делегат, і обмежити її чисельність 15 членами. У зв"язку з цим невеликі держави побоюються, що вони залишаться без представництва в цьому органі влади.

Ще одне питання, що викликає протиріччя між європейцями, стосується того,  чи включати в конституцію посилання на християнські цінності і традиції. Такого доповнення домагаються католицькі країни, насамперед  Італія, Польща й Іспанія. Багатоконфесійні держави вважають, що в такому разі в конституції доведеться згадати також іслам та іудаїзм. Щоб не ускладнювати прийняття конституції, вони пропонують взагалі виключити пункт про релігію.

Лідери європейських країн мають намір продовжити переговори, однак конкретна дата нової зустрічі поки не визначена.

ТРАГЕДІЯ РОКУ

8. Землетрус в Ірані

26 грудня в південно-східній іранській провінції Керман стався сильний землетрус. Потужність підземних поштовхів, зафіксованих у районі населеного пункту Бам, склала 6,3 балів за шкалою Ріхтера. У місті Бам землетрусом було зруйновано до 90% будинків.

За даними іранської влади, кількість загиблих досягла майже 50 тисяч осіб. Рятувальні роботи в районі епіцентру землетрусу продовжувалися протягом  кількох діб. Рятувальникам удалося дістати з-під завалів близько тисячі живих людей, більшість з яких були у вкрай важкому стані. Багатьом потерпілим допомогу надавали прямо на вулицях, інших перевозили в сусідні міста, тому що лікарні Бама не могли впоратися з потоком поранених.

Після руйнівного удару стихії власті Ірану звернулися до світового співтовариства з проханням допомогти в ліквідації наслідків землетрусу. На цей заклик відгукнулося майже 80 країн, фахівці з 13 країн узяли безпосередню участь у рятувальних роботах в Ірані, у тому числі й Україна.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах