ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Російський сенат ратифікував угоду про ЄЕП і договори з Україною про державний кордон й Азово-Керченську акваторію

Корреспондент.net, 22 квітня 2004, 15:49
0
5

На позачерговому засіданні в четвер, 22 квітня, Рада Федерації Федеральних зборів Російської Федерації, верхня палата російського парламенту, ратифікувала чотиристоронню угоду про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) і російсько-українські договори про державний кордон і спільне використання Азовського моря і Керченської протоки.

Рішення про ратифікацію угоди про ЄЕП і договору про співробітництво Росії й України у використанні Азовського моря і Керченської протоки були прийняті одностайно – “за” проголосував 131 сенатор. За ратифікацію договору про російсько-український державний кордон проголосувало 130 сенаторів.

Перед голосуванням, представляючи своїм колегам угоду про формування ЄЕП, голова комітету Ради Федерації у справах СНД Вадим Густов відзначив, що цей документ, ратифікований 20 квітня Держдумою, відповідає інтересам Росії і відповідає загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, а також узгоджується з конституцією Російської Федерації.

Він також нагадав, що угода про формування ЄЕП уже ратифікована Казахстаном і Україною, і найближчим часом буде ратифікована в парламенті Білорусі.

Представляючи сенаторам договір про державний кордон, Густов нагадав, що він є базовим документом, у якому визначається лінія проходження державного кордону між двома країнами на сухопутній ділянці, включаючи річки, озера, а також принциповий підхід у вирішенні питань, пов"язаних з Чорним і Азовським морями і Керченською протокою. "У межах договору використання Азовської і Керченської проток здійснюється закріпленням їхнього статусу як внутрішніх вод обох держав", - додав він.

За словами Вадима Густова, цей договір покликаний зняти розбіжності між Росією й Україною з використання Керченської протоки й Азовського моря, а також сприяти зміцненню двостороннього співробітництва.

Говорячи про договір про співробітництво Росії й України у використанні Азовського моря і Керченської протоки, Густов підкреслив, що в документі враховується ряд принципово важливих для Росії положень - за акваторією закріплюється "історично сформований" статус внутрішніх вод обох держав, обмежується можливість односторонніх дій з боку України, у тому числі у частині встановлення кордону, а також забезпечуються російські інтереси в сфері рибальства.


Угоду про формування ЄЕП підписано в Ялті 19 вересня 2003 року президентами Білорусі, Казахстану, Росії й України. Відповідно до  угоди головною метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення. Основними завданнями, що забезпечують поетапне поглиблення інтеграції в межах ЄЕП, є формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, уніфікація принципів розробки і застосування технічних регламентів і стандартів, гармонізація макроекономічної політики і законодавства.

Договір між Росією й Україною про державний контроль був підписаний у Києві 28 січня 2003 року. Це базовий документ, що визначає лінію проходження державного кордону між двома державами на його сухопутній ділянці, включаючи річки й озера. У ньому також зафіксований принциповий підхід до вирішення питань, пов"язаних з Чорним і Азовським морями і Керченською протокою.

Договір про співробітництво Росії й України у використанні Азовського моря і Керченської протоки був підписаний президентами двох держав у Керчі 24 грудня 2003 року. Документ закріплює за акваторією статус внутрішніх вод обох держав, забороняє захід в Азовське море і Керченську протоку без обопільної згоди Росії й України військових кораблів третіх країн, визнає необхідність збереження акваторії як цілісного господарського і природного комплексу, використовуваного в інтересах Росії й України, фіксує свободу судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці для торгових суден і військових кораблів обох держав.

Як повідомляв Кореспондент.net, 20 квітня угода про формування ЄЕП і два російсько-українських договори пройшли ратифікацію в нижній палаті російського парламенту - Державній Думі, а також у Верховній Раді України. 22 квітня закони про ратифікацію цих документів українським парламентом підписав Президент України Леонід Кучма.

21 квітня угоду про формування ЄЕП схвалив мажиліс (нижня палата) парламенту Казахстану. 22 квітня її ратифікував сенат. Відповідний закон про ратифікацію направлений на підпис президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву.

 

Підготовлено за матеріалами Інтерфакс-Україна, РІА “Новости”.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах