ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Французька газета оприлюднила "заповіт" Масхадова

Корреспондент.net, 21 березня 2005, 18:13
0
3

Авторитетна французька газета "Lіberatіon" у понеділок, 21 березня, опублікувала лист вбитого 8 березня лідера чеченських повстанців Аслана Масхадова.

Це послання, адресоване "Хав’єру Солані, Верховному комісару Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки", дійшло до Західної Європи через чеченські канали і представників уряду в еміграції, воно датоване 25 лютого. Фактично цей лист має характер заповіту, відзначає газета.

Масхадов, який відрекомендувався як "президент опору", підкреслював своє прагнення досягти політичного врегулювання. У посланні він жодного разу не заявив про незалежність і засудив тероризм. Згадавши про події в Україні, він повідомив, що покладає великі надії на ту роль, яку ЄС міг би відіграти в наданні допомоги Чечні.

"Пану Хав’єру Солані, Верховному комісару Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки.

Пане Верховний комісаре!

У той час як не проходить і дня без нових жертв серед чеченського мирного населення, серед російських і чеченських військовослужбовців, без того, щоб чеченці - жінки, діти, чоловіки - не ставали об’єктами найжорстокішого свавілля, ті, хто вижив, зокрема і я, відзначили сумну 10-ту річницю військового вторгнення, яке розпочав 11 грудня 1994 року президент Єльцин проти чеченського народу.

З мільйона осіб, які проживали тоді в Чечні, більше 200 тисяч загинуло, 300 тисяч втекли за межі моєї країни; десятки тисяч переселилися в інші місця проживання в межах країни; десятки тисяч страждають від отриманих поранень або наслідків катувань, яким вони зазнали; ще десятки тисяч утримуються у в’язницях і "фільтраційних" таборах російських збройних сил або їхніх чеченських пособників в очікуванні сплати викупу або, що частіше буває, смерті від катувань і страшних поневірянь.

Як Вам відомо, відтоді, як восени 1999 року розпочалася так звана друга війна в Чечні, я постійно підтверджував своє прагнення вирішити цей конфлікт і всі протиріччя, які існують між російською і чеченською сторонами, шляхом діалогу з російською владою. До цього дня ці кількаразові заклики до переговорів залишалися без іншої відповіді з боку російської влади, крім заяв про горезвісну нормалізацію.

У березні 2003 року я через свого міністра закордонних справ пана Ільяса Ахмадова оприлюднив свою мирну пропозицію, яка, спираючись на досвід міжнародного співтовариства в Східному Тиморі й у Косові, мало на меті внести черговий вклад у врегулювання цього конфлікту з урахуванням законних інтересів російської сторони в сфері безпеки і трьох вимог, від яких чеченська сторона не може відмовитися. Це створення механізму міжнародних гарантій (у тій чи іншій формі) будь-якої нової угоди між сторонами; пряме залучення - на перехідний період - міжнародного співтовариства в процес становлення правової держави і демократії в Чечні й у матеріальне відновлення моєї країни; прийняття після закінчення цього перехідного періоду остаточного рішення про статус Чечні відповідно до діючих норм міжнародного права.

На жаль, ця пропозиція, як і попередні, а саме про одностороннє припинення вогню, про яке я видав наказ на початку цього року, не викликало з боку московської влади ніякої іншої реакції, крім нових зусиль у межах так званої "нормалізації" на тлі трагедії мого народу, що супроводжувалося підтасованими виборами, активізацією воєнних операцій, свавіллям щодо мирного населення.

Я, наскільки моє становище президента опору дозволяло мені це робити, уважно стежив за подіями в Україні, за "помаранчевою революцією" і тією роллю (на мій погляд, вирішальною), яку Європейський союз відіграв у благополучному розв’язанні кризи. Я, зокрема, зміг констатувати, наскільки сильна й ефективної може бути Європа, коли вона вирішує розмовляти єдиним голосом, чи то виступи різних глав держав і урядів чи Верховного комісара ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки.

Я не ігнорую ані складнощі відносин з такою великою країною, якою є Російська Федерація, ані політичного й економічного значення цих відносин. Навпаки, я вважаю, що саме тому, що ці відносини мають принципове значення для Європейського союзу, необхідно, щоб вони будувалися на тих засадах, які є єдиними міцними засадами: свободи, демократії, принципах правової держави. На жаль, у Росії таких міцних засад не існує, про що тільки-но нагадали події в Україні, а нам уже довгі роки вказують антидемократичні тенденції в Росії і демонструє трагедія, яку мій народ переживає вже десять років.

Що ж до терористичних актів, які скоюють окремі групи чеченського опору, то я, як Ви знаєте, постійно їх засуджував. І робитиму це надалі. Я не буду казати, однак, що цей тероризм не має нічого спільного із міжнародним фундаменталізмом. До нього вдаються люди, які зневірились, які, як правило, втратили своїх близьких за жорстоких обставин і які вважають, що мають право відповідати агресору й окупанту застосуванням таких самих методів. Я цієї точки зору не поділяв і ніколи поділяти не буду. Фактично я зробив усе, що було в моїй владі, щоб дії чеченського опору здійснювалися винятково в межах, які окреслює міжнародне військове право. Мені не вдається запобігти тероризму лише в обставинах, у яких ніхто не зумів би цього зробити. Тероризм у Чечні, як зі сторони окупаційних військ, так і зі сторони окремих представників опору, народився і процвітає завдяки війні, воістину варварському насильству, щоденним і масовим порушенням основних людських прав. Тільки мир і демократія можуть його зупинити.

Аж ніяк не прагнучи перебільшити значущість мого народу для світу і для Європи, я хочу відзначити, що сьогодні він є жертвою повільного винищування і що для московської влади чеченське питання є ключовим елементом у її діяльності із руйнування демократії й інститутів правової держави або, якщо хочете, зі створення авторитарної, пара- або псевдодемократичної держави.

Я знаю, що моя країна - не Косово, а Росія - не Сербія. Але, оскільки я це бачив під час кризи в Україні, я знаю: коли Європейський союз керується волею, він спроможний запобігати тому, що здавалося неминучим. От чому я дозволяю собі припустити, що завдяки Вам Європейський союз розгляне питання про трагедію чеченського народу, для того щоб під егідою Європейського союзу, якої-небудь держави або міжнародної організації, участь якої він вважає корисною, могли нарешті розпочатися справжні переговори між моїм урядом і урядом президента Путіна.

Щоб більш глибоко розглянути ці короткі зауваження, я був би дуже щасливий, аби Ви змогли зустрітися із моїм генеральним представником у Європі і міністром охорони здоров’я в моєму уряді паном Умаром Ханбієвим, оскільки сам я наразі не можу вдостоїтися цієї честі.

З вдячністю за увагу й з надією прочитати Вашу відповідь, прошу Вас прийняти, пане Верховний комісаре, висловлювання моєї найглибшої поваги.

Аслан Масхадов, президент Чеченської Республіки Ічкерія".

Оригінал статті в Lіberatіon.


За офіційними даними, лідер чеченських сепаратистів, президент Ічкерії Аслан Масхадов був убитий у вівторок, 8 березня, у селищі Толстой-Юрт, Чечня.

Він переховувався в бункері під одним з будинків. Російські силовики повідомляють, що бункер було підірвано, унаслідок чого лідер повстанців був убитий. Однак віце-прем’єр-міністр уряду Чечні, син убитого президента республіки Рамзан Кадиров сказав журналістам, що Масхадов загинув через випадковий постріл свого охоронця.

Російські силові органи стверджували, що в них не було наказу убити Масхадова, і він загинув, оскільки чинив опір.

Будинок, у підвалі якого переховувався Масхадов, пізніше був підірваний, а уламки будинку бронетехніка зрівняла з землею.

Як сказано в повідомленні штабу російських військ на Північному Кавказі, під час цієї операції були затримані наближені Масхадова - Вахіт Мурдашев, Вісхан Хаджимуратов, Ілес Ілісханов. У розпорядження федералів також потрапив особистий архів Масхадова.

Обов’язки президента Ічкерії після загибелі Аслана Масхадова почав виконувати уродженець Саудівської Аравії Ахмад Файруз шейх Абдулхалім.

Тіло Масхадова зараз знаходиться в Москві.

Тим часом, російська преса вважає, що убивство Аслана Масхадова інсценували. Зокрема, журнал "Русский Newsweek" повідомляє, що переважна більшість жителів селища Толстой-Юрт переконані, що тіло Масхадова їм "підкинули".

Раніше під сумнів офіційну версію загибелі Аслана Масхадова поставив його син - Анзор. За його словами, лідер чеченських сепаратистів загинув не так, як про це було офіційно оголошено.

У вівторок, 15 березня, заступник міністра внутрішніх справ Чечні Султан Сатуєв в інтерв’ю "Інтерфаксу" відкинув ці припущення. "Масхадов був виявлений саме в Толстой-Юрті і саме в тому місці, яке вказали офіційні джерела у ФСБ, - сказав Сатуєв. - Це настільки очевидно, що викликають здивування спроби піднести те, що сталося в іншому світлі і додати цьому інше забарвлення".

Пізніше цю точку зору підтвердив президент Чечні Алу Алханов і перший заступник прем’єр-міністра республіки Рамзан Кадиров.

ФСБ Росії вже оголосила, що виплатила близько 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допомогла знайти Аслана Масхадова.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах