ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

ЦВК Киргизстану визнала вибори законними

Корреспондент.net, 22 березня 2005, 15:45
0
4

Голова Центральної виборчої комісії Киргизстану Сулейман Іманбаєв у вівторок, 22 березня, оголосив, що вибори на півдні країни, результати яких викликали масові протести опозиції, визнані законними.

Іманбаєв повідомив журналістам, що визнано дійсним обрання 69 депутатів у 75-місцевий парламент (Жогорку Кенеш), що дозволяє йому розпочати свою роботу. "Сьогодні народився новий парламент", - сказав він.

За інформацією опозиції, її інтереси в новому парламенті представляють три кандидати, ще два-три депутата - незалежні політики.

Варто відзначити, що напередодні, 21 березня, на тлі масових акцій протесту опозиції проти фальсифікацій на виборах президент Киргизстану Аскар Акаєв віддав розпорядження переглянути результати голосування.

Раніше вчора глава Киргизстану заявив, що готовий на переговори з опозицією.

Перше засідання парламенту

Пізніше у вівторок, 22 березня, розпочалося перше засідання обраного парламенту, на якому Іманбаєв вручив депутатські мандати 71 кандидату і депутати, які перемогли за даними ЦВК під час двох турів виборів 27 лютого і 13 березня, розпочали складати присягу на вірність державі і народу Киргизстану.

Після вручення мандатів до новобраного парламенту звернувся президент країни Аскар Акаєв. У першу чергу він назвав легітимним новий склад однопалатного парламенту країни.

За його словами, новий парламент - це якісно новий етап у житті країни, тому що республіка переходить від президентського до президентсько-парламентського устрою. "Роль нинішнього однопалатного парламенту і його депутатів відтак зростає у багато разів", - підкреслив Акаєв.

У своєму виступі президент Киргизстану висловив думку, що депутати одержали свої мандати на підставі справді демократичних, конкурентних, відкритих, прозорих і чесних виборів. Він також відзначив, що жодна з виборчих кампаній у країнах СНД, яка пройшла за останні роки, не обійшлася без міжнародної критики.

За словами президента, певні зауваження є цілком нормальним явищем у демократичній практиці.

Щодо акцій протесту опозиції у країні, Акаєв заявив, що "останнім часом і наша республіка, на жаль, зіштовхнулася з небезпечними деструктивними діями, які завдають великих збитків інтересам народу". "Органи правопорядку дають гідну відсіч діям опозиції, так буде і надалі".

Він також заявив, що події в Киргизстані не можна розглядати ізольовано від інших "кольорових революцій" у країнах Співдружності Незалежних Держав (СНД). Зокрема, за його словами, подібні революції є власне державними переворотами і виходять за межі правового поля. Це стосується і наших "доморощених революціонерів".

Глава Киргизстану також вимагає, щоб у суспільстві була створена ситуація нетерпимості до дій тих особистостей, які, керуючись іноземними директивами і за рахунок закордонних коштів, завдають шкоди інтересам свого народу.

Президент підкреслив, що ситуація на півдні республіки повинна бути урегульована найближчим часом .

Опозиція іде на Бішкек

Раніше у вівторок, 22 березня, колона автобусів із представниками киргизької опозиції виїхала з південного міста Ош у столицю країни - Бішкек. В автобусах перебувають лідери опозиції. Їхні імена, а також точна кількість пасажирів поки що невідома.

Автоколона має проїхати з Оші до Бішкека більше 500 кілометрів.

Повідомляється, що опозиція, яка виступає за відставку президента Аскара Акаєва і проведення повторних парламентських виборів, має намір організувати акції протесту в столиці Киргизії.

Раніше управління внутрішніх справ Бішкека закликало жителів столиці не піддаватися на провокації з боку політичних екстремістів, які переслідують особисті, корисливі цілі.

За даними УВС, опозиція має намір спробувати дестабілізувати ситуацію в столиці, оголосивши "безстроковий мітинг" у різних громадських місцях міста, а також організувавши проведення несанкціонованих акцій протесту і створивши так звану "бішкекську народну раду".

Міська міліція попереджує, що "дії, спрямовані проти життя, здоров’я, свободи й інших інтересів мирних громадян, так само як і захоплення особливо охоронюваних об’єктів державного значення, зокрема адміністративних будівель держустанов" будуть рішуче припинятися законними адекватними засобами. "Уся відповідальність за наслідки лягає на організаторів і підбурювачів насильницького захоплення влади", - підкреслюється в заяві.

Водночас у штабі опозиційного Народного руху Киргизії (НДК) повідомили, що в Бішкеку затримані кілька членів НДК, серед них і відомий у республіці правозахисник Топчубек Тургуналієв і його колега Жайлоб Нусупов.

У штабі НДК повідомили, що представники опозиції були затримані нібито за поширення листівок антиконституційного змісту.

Акції протесту набирають обертів

У Киргизстані до демонстрацій, які раніше проходили переважно в південній частині країни, у вівторок, 22 березня, приєдналися жителі північної Таласької області.

Про це заявив Равшан Жеенбеков, який балотувався в Талаській області, але програв парламентські вибори.

За його словами, увечері 21 березня в Таласі пройшов мітинг, учасники якого приєдналися до вимог жителів Ошської і Джалал-Абадської областей: "Це відставка уряду, відставка Центрвиборчкому, відставка верховного суду і створення уряду народної довіри".

Жеенбеков стверджує, що власті Таласу "готові мирно передати свої повноваження сформованому уряду народної довіри".

За його словами, вранці у вівторок, 22 березня, на центральній площі Таласу було близько 2 тисяч його прихильників. Вони встановили юрти. Очікується, що вдень у вівторок, 22 березня, верховний суд винесе рішення за позовом Жеенбекова, який опротестував підсумки парламентських виборів.

Водночас ситуація в південних областях Киргизстану - Ошській і Джалал-Абадській - залишається напруженою. Наразі на площі перед будинком Ошської обладміністрації розпочинається мітинг. Там провели ніч близько тисячі учасників мітингу. З ранку до центра міста прямують люди.

За деякими даними, у вівторок, 22 березня, склад Ошської міліції перейде під управління "народного губернатора" Анвара Артикова, обраного учасниками мітингу 18 березня під час обласного курултаю (з’їзду). Глава обласного УВС заявив, що йому "усе рівно кому служити, аби  в регіоні був порядок".

Напередодні близько 6-7 тисяч демонстрантів ввійшли до будинку обласної адміністрації і зайняли всі держустанови Оша. Учасники мітингу також блокували аеропорт.

Правоохоронні органи області не перешкоджали демонстрантам. Тому в Оші вдалося уникнути погромів і пожеж, як 20 березня в сусідньому Джалал-Абаді, де учасники акції протесту закидали камінням будівлю обласного управління внутрішніх справ і підпалили міську міліцію.

Держсекретар Осмонакун Ібраїмов заявив напередодні в прямому ефірі телебачення, що влада "не застосовувала і не буде застосовувати зброї проти свого народу".

Тим часом у вівторок, 22 березня, секретар президента країни Аскара Акаєва Абдиль Сегізбаєв повідомив, що всі правоохоронні органи виведені з зони конфлікту на півдні Киргизстану, щоб не допустити провокацій. За його словами, це крок викликаний прагненням не допустити жертв серед мирного населення і співробітників силових структур.

За даними прес-секретаря, учасники мітингу, "контроль над якими наразі іде убік  кримінальних осіб", можуть піти на провокації. Він не виключає, що організатори заворушень можуть "спровокувати людські жертви".

Суперечливі вибори

Парламентські вибори в Киргизії пройшли в два тури 27 лютого і 13 березня. На 75 парламентських місць претендували близько 400 кандидатів. Абсолютну більшість у парламенті - до 90% - одержали провладні та нейтральні депутати.

До парламенту потрапили також дочка і син президента країни Аскара Акаєва. У парламенті нового скликання мали б керувати представники провладних сил. З 71 новообраного депутата 19 входять до проурядової партії "Алга, Киргизстан!" ("Уперед, Киргизія!"), ще п’ять представляють іншу проурядову партію – "Аділет" ("Справедливість"). Дочка президента країни Бермет Акаєва, яка балотувалася від партії "Алга, Киргизстан!", перемогла в Університетському окрузі Бішкека з 53,6% голосів, помітно випередивши свого суперника журналіста Болотбека Маріпова.

Лише п’ятьох депутатів нового скликання можна вважати представниками опозиції. Це Омурбек Текебаєв, Дооронбек Садирбаєв, Кубатбек Байболов, Ісхак Масалієв і Азімбек Бекназаров.

Відчутним ударом для опозиції стало те, що екс-прем’єр і лідер опозиційного "Народного руху" Курманбека Бакієва поступився бізнесмену Сайруллі Нишанову. Залишився без мандата і відомий опозиціонер, депутат парламенту минулого скликання Адахан Мадумаров.

Акції протесту опозиції розпочалися одразу після другого туру парламентських виборів, який відбувся 13 березня. У декількох містах було захоплено будинки органів виконавчої влади, а держчиновників узято в заручники. Вимоги скрізь висувалися ідентичні: перехід влади до народних рад, відставка президента Акаєва, проведення дострокових президентських виборів.

Влада Киргизстану стверджує, що перемога проурядових сил над опозицією здобута в чесній боротьбі. Таку саму думку мають і спостерігачі від СНД. Вони вважають, що "недоліки і помилки, виявлені під час підготовки й організації виборів, не мали визначального впливу на вільне волевиявлення виборців".

Представники ОБСЄ і киргизька опозиція з цією оцінкою не згодні. У розповсюдженій в понеділок, 14 березня, у Бішкеку заяві місії спостерігачів ОБСЄ зазначається, що під час другого туру виявлені серйозні порушення.

За матеріалами РІА "Новости", РБК, Газета.Ru та Інтерфаксу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах