ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Папа Римський Іоанн Павло ІІ помер

Корреспондент.net, 2 квітня 2005, 22:26
0
63

Папа Римський Іоанн Павло ІІ помер о 21:37 за місцевим часом. Цю звістку оголосив представник Ватикану на площі Святого Петра, де зібралися більш 60 тис. осіб.

"Святий Отець помер сьогодні ввечері о 21:37 у своїх покоях", - йдеться в офіційній заяві Ватикану.

Після оголошення про смерть Папи Римського кардинал Анджело Содано латинською і італійською мовами прочитав псалом перед віруючими, які зібралися на площі.

Під час оголошення задзвонили дзвони на площі Святого Петра. Багато віруючих плаче і піднімають очі до вікон папських апартаментів Апостольського палацу, де горить світло.

О 10:30 (11:30 за київським часом) у неділю, 3 квітня, пройде меса з приводу смерті Понтифіка.

Протягом дев’яти наступних днів дев’ять кардиналів по черзі будуть служити меси за упокій Папи Римського.

Місяць тому Іоанн Павло ІІ переніс трахеотомію (операцію на горлі). Він страждав на хворобу Паркінсона і важку форму артриту.

Стан Папи різко погіршився в четвер, 31 березня, увечері; за словами ватиканських лікарів, інфекція сечовипускального тракту привела до відмови роботи серця і нирок. Тоді ж Іоанн Павло ІІ провів останні обряди.

У п’ятницю, 1 квітня, він попрощався з багатьма високопосадовцями Церкви - і попросив, аби йому прочитали його улюблені тексти з Біблії; поміж ними - оповідь у Євангеліях про хресний шлях Ісуса.

В останні години перед смертю стан Понтифіка різко погіршився - кров’яний тиск упав, дихання стало уривчастим, стали відмовляти серце і нирки. У свої останні години Папа впізнавав людей, які його відвідували.

Порядок похоронів Папи Римського

Період від смерті Папи до інтронізації нового Папи - "sede vacante" - проходить за правилами, встановленими Пієм X (1903-1914). Як тільки Папа помирає, його обличчя негайно покривають білим саваном. Камерленго (голова кардинальської колегії) маленьким золотим молоточком тричі стукає по чолу померлого і звертається до нього на ім’я. Потім повідомляє: "Папа справді помер!" Після цього труп покійного обробляють формаліном, переодягають і кладуть на катафалк у базиліці Святого Петра. З папських регалій беруть рибальський перстень (папський перстень з печаткою) і розламують його. За померлим Папою служать дев’ять жалобних мес, і під час дев’ятої меси тіло його віддають вічному спокою. За день до похоронів у вітрині ватиканського ательє виставлять 3 білі папські сутани. Потім їх віднесуть до Ватикану, і там одну з них надягне новий Папа Римський.

Біографія Іоанна Павла Другого

Кароль Войтила - Іоанн Павло Другий - перший з 1523 року Папа не італійського походження і навіть більше того – перший Папа слов’янин. Він очолював Римсько-Католицьку церкву 26 років - це третій за тривалістю понтифікат у довгій церковній історії.

Кароль Войтила народився 18 травня 1920 року в невеликому польському містечку Вадовіце під Краковом у родині скромного службовця.

Його батько був шевцем, потім служив офіцером в австро-угорській армії, а після утворення Польської республіки працював залізничником. У восьмирічному віці хлопчик втратив матір, а ще через три роки помер і його єдиний брат Едмунд, який працював лікарем міської лікарні.

За рік до початку Другої світової війни Кароль закінчив гімназію і вступив на філософський факультет Ягеллонського університету в Кракові, де зблизився з молодіжними католицькими організаціями. Тоді ж він уперше спробував свої сили як актора на непрофесійній сцені.

В роки німецької окупації, коли університет був закритий, Войтила разом із батьком остаточно переїхав до Кракова, де став режисером і актором напівлегального Рапсодійного театру і розпочав відвідувати заняття в підпільній духовній семінарії. Йому довелося самому заробляти на хліб спочатку на шахті, а потім у цехах хімічного підприємства концерну "Солвей".

Після звільнення Кракова радянськими військами в січні 1945 року Войтила відновив активні заняття богослов’ям. Ксьондзом він став 1 листопада 1946 року. Потім були роки навчання в Римі на філософському факультеті Домініканського університету "Ангелікум", у Швейцарії і Бельгії.

У 1948 році молодий священик повернувся на батьківщину, де став вікарієм однієї з краківських парафій. Після тривалої академічної відпустки Войтила одержав ступінь доктора теології і почав викладати в Люблінському католицькому університеті.

В ці роки в майбутнього Понтифіка проявилася пристрасть до літературної творчості. Він захопився складанням віршів, які публікував у католицькій газеті "Тигоднік повшехни" і журналі "Знак" під псевдонімами Анджей Явень (персонаж роману Парандовського "Небо у вогні") і Станіслав Анджей Груда. Деякі з цих поетичних творів згодом були перекладені на багато мов.

Приблизно в цей же час Войтила серйозно захопився драматургією. Його п’єси мали досить великий успіх у публіки, а одна з них - "Крамниця ювеліра" - обійшла театральні підмостки декількох країн.

У 1958 році у віці 38 років Кароль Войтила став єпископом, а ще за п’ять років спеціальною папською буллою був призначений архієпископом Краківським. 29 травня 1967 року він одержав з рук Папи Римського Павла Шостого пурпурну кардинальську шапочку. Уже ставши відомим церковним ієрархом, Войтила розпочав писати релігійні книги. Його головні праці в цій сфері - "Любов і відповідальність" і "Особистість і діяльність". У них Войтила розмірковував про проблеми моралі, любові, сексу, формування людської особистості.

В ці роки ім’я молодого архієпископа Войтили швидко стало відомо за межами Польщі. Він був віце-президентом Польської єпископської конференції, членом постійного секретаріату Синоду єпископів Римсько-католицької церкви, активно брав участь у роботі історичного Другого Ватиканського собору (1962-1965 роки). Проте, як "папабіля", тобто реального претендента на Апостольський престол, його ніхто не розглядав.

Після 33-денного понтифікату Іоанна Павла Першого в жовтні 1978 року у Ватикані знову відкрився Конклав (зібрання Колегії кардиналів для обрання Папи Римського).

16 жовтня після 72 годин засідань і семи турів голосування зі знаменитої труби над Сикстинською капелою пішов білий дим, який свідчив про обрання нового Папи Римського.

Уперше з 1523 року на Апостольський престол піднявся не італієць, а іноземець, який прийняв папське ім’я Іоанн Павло Другий. Особливе значення обранню Войтили надавав той факт, що новий Понтифік походив із соціалістичної Польщі.

П’ятдесятивосьмилітній Папа, який перебував в прекрасній фізичній формі, відразу ж зарекомендував себе як глава церкви, повний свіжих ідей і нових задумів. При цьому незабаром стало очевидно, що він поєднує традиційний релігійний консерватизм із безпрецедентними рішеннями і вчинками.

Він став першим Папою Римським, який відвідав синагогу і виступив у протестантській церкві, який ввійшов у мечеть і зробив офіційний візит у православну країну, який побував на рок-концерті і футбольному матчі.

Двадцятишестилітній понтифікат Іоанна Павла Другого став третім за тривалістю в багатовіковій історії церкви після правління Святого Петра і блаженного Пія Дев’ятого. За ці роки Понтифік зробив 250 пастирських поїздок, зокрема 104 закордонні подорожі, подолавши шлях, більший ніж у тричі за відстань від Землі до Місяця. За роки перебування на престолі Іоанн Павло ІІ дав близько 900 аудієнцій. На його месах на всіх континентах були присутні понад 14 мільйонів віруючих. За словами американського дослідника Майкла Новака, жодну людину в історії не бачила на власні очі така кількість людей.

Під час цих вояжів він відвідав 1022 міста на всіх континентах і провів за межами Ватикану загалом більше 822 діб. Ці цифри треба розглядати в контексті того, що перша закордонна подорож Папи в історії церкви взагалі відбулася тільки в середині двадцятого століття, і зробив її Павло Шостий. Нездійсненою мрією Іоанна Павла Другого так і залишилася поїздка в Росію.

Ще один рекорд, встановлений Папою Іоанном Павлом ІІ, пов’язаний з кількістю віруючих і прочан, до яких він безпосередньо звернувся за роки свого понтифікату. Тільки під час загальних аудієнцій у нього побувало близько 17 мільйонів осіб.

Іоанн Павло Другий є автором понад 120 філософських і богословських робіт, 14 енциклік і п’яти книг, остання з яких - "Пам’ять і ідентичність" – побачила світ напередодні його останньої госпіталізації 23 лютого 2005 року. Але головним папським бестселером стала книга "Переступити поріг надії", яка вийшла десять років тому і розійшлася світом майже 20 мільйонами примірників. Зібрання всіх його робіт нараховує близько 50 томів (близько 80 тисяч сторінок). Такої кількості друкованих праць не видавав за чверть століття поки що жоден  мислитель, проповідник або письменник.

Сам Понтифік незмінно привертав пильну увагу ЗМІ. У середньому на рік у світі виходило близько 200 книг, присвячених його персоні. Особливий інтерес був прикутий до фігури Іоанна Павла Другого в перші роки його понтифікату, коли він різко публічно критикував усі види тоталітаризму й особливо часто - комунізм.

Уже після першої пастирської поїздки в Польщу в 1979 році він засудив Ялтинські угоди і поділ Європи. Багато експертів вважають, що Іоанн Павло Другої вніс вагомий внесок у справу падіння комуністичної системи.

З цією стороною діяльності Понтифіка багато політичних спостерігачів пов’язують і замах на його життя, який 13 травня 1981 року скоїв на площі Святого Петра у Ватикані турецький терорист Алі Агджа.

Цікаво, що у своїй останній книзі "Пам’ять й ідентичність" Папа присвятив цій темі окрему главу. За його словами, замах став "однією з останніх конвульсій ідеологій деспотизму, яка лютувала в двадцятому столітті". Також він відзначив, що "насильство практикувалося фашизмом, нацизмом, а також комунізмом". Іоанн Павло Другої вказав також, що замах не був ініціативою самого Агджі. "Був хтось інший, хто замислив замах, був хтось інший, хто зробив йому замовлення на це", - зазначається в книзі.

Обставини замаху на Папу Римського дотепер остаточно не з’ясовані. Сам Понтифік, який відомий як великий релігійний містик, не одноразово заявляв, що від кулі терориста його захистила рука Божої Матері.

За останнє десятиліття стан здоров’я Кароля Войтили серйозно погіршився через розвиток хвороби Паркінсона. З того часу, як у квітні 1994 року коли Папа виходив з душу, впав і зламав шийку стегна, хвороби не припиняли переслідувати його. Загалом він десять разів побував на лікуванні в римській клініці "Агостіно Джемеллі". Сам Понтифік жартома називав цю лікарню "Ватиканом-3", після самого Ватикану і його літньої резиденції в Кастельгандольфо під Римом.

Іоанн Павло ІІ канонізував за своє життя 482 святих, більш ніж будь-який інший Понтифік, та висвятив 232 кардиналів.

До побачення, Кароль!

Понтифікат Іоанна Павла ІІ став третім за тривалістю в багатовіковій історії Римсько-католицької церкви (після правління Святого Петра і блаженного Пія Дев’ятого) і одним із найбільш насичених подіями. Нижче наведена хронологія деяких найбільш визначальних подій понтифікату.

16 жовтня 1978 року польський кардинал Кароль Войтила обраний на Апостольський престол і прийняв папське ім’я Іоанн Павло ІІ.

25 січня 1979 року розпочалася пастирська поїздка Папи до Мексики - перша з 104 закордонних подорожей Понтифіка.

4 березня 1979 року вийшла перша папська енцикліка "Redemptor Homіnіs".

2 червня 1979 року Войтила вперше приїхав у рідну Польщу як глава Римсько-католицької церкви.

28 червня 1979 року відбулася перша консисторія понтифікату, під час якої Папа вручив червоні кардинальські шапочки 14 новим "князям церкви".

13 травня 1981 року на площі Святого Петра турецький терорист Алі Агджа скоїв замах на життя Понтифіка, якого було серйозно поранено. Згодом Папа вважав, що кулю відвела від нього рука самої Божої Матері.

11 грудня 1983 року Іоанн Павло ІІ став першим Понтифіком, який  відвідав лютеранську церкву (у Римі).

13 квітня 1986 року вперше з апостольських часів папа відвідав синагогу (у Римі) і привітав іудеїв, яких він назвав "старшими братами".

27 жовтня 1986 року в італійському місті Ассизі проходить Всесвітній день молитви за мир за участю представників релігій з усього світу.

1 грудня 1989 року Папа вперше прийняв у Ватикані радянського лідера Михайла Горбачова.

15 березня 1990 року між Ватиканом і СРСР встановлені офіційні відносини, які мають дипломатичний статус.

17 квітня 1991 року Святий престол робить призначення шести єпископів і апостольських адміністраторів у Росію, Білорусію і Казахстан.

12 липня 1992 року Понтифік повідомляє віруючим про майбутню свою госпіталізацію в зв’язку з необхідністю видалення пухлини в кишечнику.

30 грудня 1993 року між Ватиканом і Ізраїлем встановлено дипломатичні відносини.

29 квітня 1994 року Понтифік послизнувся, виходячи з душу, і зламав шийку стегна. На думку незалежних експертів, з цього самого року він почав страждати на хворобу Паркінсона.

21 травня 1995 року Папа просить прощення за зло, заподіяне католиками в минулому представникам інших конфесій.

19 листопаду 1996 року Понтифік приймає у Ватикані лідера кубинської революції Фіделя Кастро.

12 квітня 1997 року Іоанн Павло ІІ здійснює поїздку до Сараєва, де каже про війну як про драму і виклик для Європи. На шляху папського кортежу були виявлені міни.

24 серпня 1997 року Папа бере участь у Всесвітньому католицькому дні молоді в Парижі, на якому зібралося більше мільйона юнаків і дівчат.

27 вересня 1997 року Понтифік як слухач присутній на концерті рок-зірок у Болоньї.

21 січня 1998 року Папа розпочинає пастирську поїздку на комуністичну Кубу.

7 травня 1999 року розпочалася папська поїздка в Румунію. Іоанн Павло ІІ став першим Папою, який відвідав православну країну.

12 березня 2000 року Понтифік робить "mea culpa" - покаяння за гріхи синів церкви.

20 березня 2000 року розпочинається папський візит в Ізраїль, під час якого він молиться біля Стіни плачу в Єрусалимі.

13 травня 2000 року римський Первосвященик відкриває "третю таємницю" Фатимської Божої Матері, пов’язану з пророкуванням замаху на його життя в 1981 році.

4 травня 2001 року в Афінах Понтифік просить прощення за руйнування Константинополя.

6 травня 2001 у Дамаску Іоанн Павло ІІ стає першим Папою, який відвідав мечеть.

23 - 27 червня 2001 року Іоанн Павло II відвідав Україну з пастирським візитом на запрошення Президента України, єпископів Української Греко-Католицької Церкви та Римсько-Католицької Церкви.

12 вересня 2001 року, після атаки терористів проти США, глава Римсько-католицької церкви закликає не допустити переваги логіки ненависті і насильства.

5 листопаду 2003 року Понтифік приймає у Ватикані президента Росії Володимира Путіна.

29 червня 2004 року відбувся офіційний візит до Ватикану Вселенного Константинопольського патріарха Варфоломія Першого.

27 серпня 2004 року Папа дарує Російській Православній Церкві коштовний список ікони Казанській Божої Матері, який зберігався в його особистій капелі.

1 лютого 2005 року Іоанн Павло ІІ був терміново доставлений у римську клініку "Джемеллі" у зв’язку з гострим ларинготрахеїтом, ускладненим спазматичними явищами.

23 лютого 2005 року на полицях книгарень Італії з’явилася остання книга, яка належить перу Папи, - "Пам’ять і ідентичність".

24 лютого 2005 року відбулася повторна госпіталізація Понтифіка, під час якої йому була проведена трахеотомія.

13 березня 2005 року Папа виписався з лікарні і повернувся до Ватикану, однак уперше не зміг узяти безпосередню участь у богослужіннях Страсного тижня.

27 березня 2005 року Понтифік спробував звернутися до віруючих після Великодньої меси з вікна Апостольського палацу, яке виходить на площу Святого Петра, але так і не зміг вимовити жодного слова.

30 березня Іоанн Павло ІІ востаннє з’явився на публіці, але не зміг привітати віруючих, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані.

Підготовлено за матеріалами РБК, Lenta.Ru, Newsu.com, РІА "Новости", української служби Бі-бі-сі та CNN.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах