ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Узбецька опозиція підрахувала кількість жертв зіткнень у країні

Корреспондент.net, 17 травня 2005, 12:53
0
5

В Узбекистані опозиційна партія "Озод дехконлар" ("Вільні селяни") з’ясовує точну кількість жертв, які постраждали під час придушення повстання в містах Андижан та Пахтаабад. Члени цієї партії ходять по будинках місцевих жителів і записують прізвища загиблих.

Лідер партії Нігара Хідоятола заявила в інтерв’ю російській газеті "Известия", яке було опубліковано у вівторок, 17 травня, що під час заворушень в Андижані і Пахтаабаді загинуло щонайменше 745 осіб. Місцеві жителі продовжують шукати тіла загиблих родичів і ховати їх.

"На учорашній вечір в Андижанському списку було 542 прізвищ. У пахтаабадському списку - 203 прізвища, серед них жінки і діти. Разом мінімум 745 загиблих. Однак перепис жертв ще не закінчено", - сказала Хідоятола.

"Кількість жертв необхідно підрахувати просто тому, що Карімов, виступаючи на прес-конференції, сказав, що загинуло лише сто осіб. Але от вам простий приклад. 18-літнього мешканця Андижана Хасана Сардара було убито пострілом у потилицю. Він не ходив на мітинги. Він вийшов з будинку за хлібом. Тіло Хасана повернули родичам. До руки була прив’язана картонка з порядковим номером трупа – 240", - розповідає Нігара Хідоятола.

Найближчим часом на Узбекистан чекають ще трагічніші події, вважає Хідоятола. "Я знала, що в Андижані щось станеться, тільки не очікувала, що так швидко, - каже вона. - І влада не очікувала. Усі призабули, що історія Ферганської долини - це низка повстань. І що Ферганська долина - це батьківщина басмацтва".

"Тепер після Андижана події розгортатимуться так: у найближчий тиждень, поки люди ховають убитих родичів, буде спокійно. Потім у долині почнуться локальні заколоти, можливо, не такі масові, як в Андижані. Влада жорстоко розправлятиметься із заколотниками, а через пару місяців пролунає вибух народного обурення", - стверджує лідер опозиціонерів.

За словами Хідоятоли, Андижан не перше місто, де за останні місяці спалахує бунт. "Перша іскра була ще 29 березня - бунт у місті Джизакі. У місцевих фермерів влада тоді відняла землю. Фермери влаштували демонстрацію. Джизак нагадував поле битви - десятки машин було перекинуто і спалено, міліція втікала. Тільки після обіцянки влади повернути землю фермери заспокоїлися", - повідомила вона.

"3 травня жінки з Кашкадар’ї влаштували акцію в Ташкенті, проти них виставили спецназ. Жінок і дітей били, багатьом переламали руки і ноги", - сказала лідер опозиційної партії.

"І от тепер збройне повстання в Андижані. Владі здається, що повстання придушене. Однак переважна більшість людей, яких президент Іслам Карімов назвав бандитами, пішла в гори і до сусіднього Киргизстану, але вони ще повернуться", - відзначила вона.

За словами Хідоятоли, місцеві жителі підтримали повстанців. Причиною цього вона назвала, зокрема, безробіття в регіоні.

"30% працездатного населення країни не має роботи, натомість у республіці накопичився чиновницький клас із нечуваними привілеями і доходами. З 1999 року парламент не обговорює бюджет республіки. Всі опозиційні партії в країні заборонено. За ЗМІ встановлено суворий контроль. Не можна критикувати літературну творчість Іслама Карімова. Не можна критикувати укази його кабінету міністрів. Не можна писати, що після землетрусу 1966 року Ташкент відновлював весь Радянський Союз. Про опозицію - не можна. Про корупцію - не можна. А слово "президент" пишеться тільки з великої букви", - підкреслила вона.

"Монархічна республіка Узбекистан дала тріщину. За останні 15 років Узбекистан опустився до розряду найбідніших держав світу", - резюмувала вона.

Хідоятола не вважає мусульманськими фундаменталістами членів організації "Акрамія", яких влада Узбекистану назвала організаторами заворушень в Андіжані. "Я бачила цих "ісламістів". Звичайні юнаки і дівчини, які зачитувалися книжкою "Шлях істини", а це соціальна утопія з релігійним ухилом", - сказала вона.

"Це ніяка не організація, а, радше, співтовариство однодумців, клуб аматорів. Однак влада розгледіла в утопічних ідеалах "акрамістів" загрозу державної безпеки. Автора книги посадили. Потім взялася за послідовників", - відзначила Хідоятола.

Партія "Вільні селяни", створена наприкінці грудня 2003 року, перебуває в опозиції до влади Узбекистану і не зареєстрована міністерством юстиції республіки. У ній налічується 100 тисяч осіб, переважно жителі Ферганської долини. На відміну від організації "Акрамія", члени якої підняли повстання, "Вільні селяни" - світська партія і не має стосунку до ісламу.

США занепокоєні подіями в Узбекистані

У понеділок, 16 травня, офіційний представник Державного департаменту Сполучених Штатів Річард Баучер заявив, що США занепокоєні силовим вирішенням ситуації в Узбекистані.

"Ми глибоко занепокоєні інформацією, відповідно до якої узбецька влада в п’ятницю наказала стріляти по маніфестантах, - сказав він на брифінгу у Вашингтоні. - Ми, безумовно, засуджуємо нерозбірливе застосування сили проти неозброєних цивільних осіб і глибоко шкодуємо про будь-які людські втрати".

Вашингтон закликає уряд Узбекистану "виявити стриманість, оскільки насильство не може привести до довгострокової стабільності". "Ми закликали уряд (Узбекистану) дозволити Міжнародному комітету Червоного Хреста й іншим гуманітарним організаціям повний доступ у регіон, щоб ми могли зібрати факти", - додав Баучер.

"Ми також закликаємо узбецький уряд відновити повний доступ до новинного мовлення й Інтернету для населення, щоб люди могли дізнатися, що відбувається", - сказав представник Держдепартаменту США. Як раніше повідомлялося, відразу після початку заворушень в Андижані у всьому Узбекистану блокувалися випуски новин закордонних каналів. 

Повідомивши, що американські дипломати підтримують контакти з МЗС Узбекистану в Ташкенті, Баучер сказав, що, за його даними, адміністрація Джорджа Буша "шукає можливість контактів з іншими урядами" у зв’язку із ситуацією в Узбекистані, але на цьому етапі він ще не має інформації про ці контакти.

Баучер також засудив демонстрантів за атаку в’язниці й адміністративних будинків в Андижані: "За жодних обставин ми не можемо підтримати подібне насильство".

"Ніщо не виправдує акти насильства або тероризм, - наголосив американський дипломат. - Ми дуже занепокоєні повідомленнями про звільнення або втечу членів Ісламського руху Узбекистану".

У свою чергу, державний секретар США Кондоліза Райс після повернення з Іраку сказала, що Вашингтон "усе ще намагається зрозуміти", що відбулося в Узбекистані. "Зараз головна турбота полягає в тому, щоб підштовхнути всі сторони уникнути подальшого насильства, допомогти біженцям, які втекли з Узбекистану в Киргизстан, і швидко подолати наслідки останніх подій", - додала вона.

Глава американської дипломатії також нагадала, що США закликали власті Узбекистану "провести реформи, щоб система стала більш відкритою". "У певному сенсі ця країна має потребу в клапанах, що надає більш відкрита система", - підсумувала Райс.

Нові зіткнення

Тим часом, 16 травня у районі прикордонного узбецького міста Пахтабад група озброєних людей зробила спробу потрапити на територію Киргизстану. На думку представників правоохоронних органів міста, ці люди можуть бути нападниками, які влаштували заворушення в Андижані, й ув’язненими, звільненими з місцевої в’язниці.

"У напрямі кордону з Киргизстаном намагається прорватися група озброєних людей. Можливо, це бойовики, які втекли з Андижана і тамтешньої в’язниці", - заявили в УВС Пахтабада.

"Ми не дамо їм сховатися, ми вже попередили наших колег у Киргизстані, - сказав представник УВС. – Кордон перекритий". "У разі опору бойовиків ми не будемо ризикувати", - відзначив він.

Про чисельність групи, виявленої в районі Пахтабада, він нічого не сказав, але підкреслив, що "їх не так багато".

Раніше надходила інформація про те, що внаслідок зіткнення поліцейських і учасників антиурядового мітингу в Пахтабаді загинули близько 200 осіб.

Одночасно продовжуються заворушення в іншому прикордонному місті – Кара-Суу. Там захоплено будинок обладміністрації і спалено кілька адміністративних будинків. Повідомляється, що вчора узбецькі війська блокували це містечко, населення якого складає близько 20 тисяч осіб. 

Крім того, очевидці повідомляють, що в Андижані в понеділок також були зафіксовані зіткнення. Однак ця інформація поки не підтверджується офіційно.

Кількість жертв п’ятничних зіткнень в Андижані до цього часу невідома. Президент Узбекистану Іслам Карімов, який поклав провину за цей інцидент на ісламських екстремістів, заявив, що вбито 10 солдатів і "набагато більше" демонстрантів. Однак місцеві лікарі і співробітники неурядових правозахисних організацій кажуть про кілька сотень загиблих. За різними даними, унаслідок придушення повстання в Андижані загинуло від 300 до 500 осіб, до 2 тисяч осіб отримали поранення.

Тим часом, поки не одержало підтвердження повідомлення про перестрілку у містечку Тешик-Таш в районі киргизько-узбецького кордону, унаслідок чого, за даними Assocіated Press, загинули узбецькі військовослужбовці.

У правоохоронних органах Киргизстану й Узбекистану заявили, що не мають у своєму розпорядженні даних про цей інцидент.

Потік біженців

Події в Андижані і Кара-Суу викликали потік біженців з Узбекистану в сусідній Киргизстан. Більше 500 осіб у суботу, 14 травня, прорвалися через прикордонний пост на киргизьку територію в районі містечка Тешик-Таш Сузакського району Джалалабадської області Киргизстану.

Зараз тут організовано табір для біженців, серед яких 16 дітей і близько сотні жінок.

Як повідомили в МОЗ Киргизстану, близько 20 біженців з Узбекистану, які мають кульові поранення, госпіталізовані до киргизьких лікарень.

Лише в Сузакській районній лікарні Киргизстану перебуває сім поранених під час андижанських подій. Серед поранених – один громадянин Киргизстану, який перебував в Узбекистані у комерційних справах. Він перебуває у важкому стані.

За словами лікарів, в інших пацієнтів, який мають кульові поранення, стан стабільний. Усім їм надається необхідна медична допомога.

Джерело в киргизьких правоохоронних органах повідомило також, що в районі, де розташовано табір біженців, ситуація спокійна. Тут у неділю, 15 травня, побували представники комітету безпеки ООН і представник президента Киргизстану в південному регіоні, які зустрілися з біженцями і вивчили ситуацію на місці.

Рішенням властей Узбекистану і Киргизстану вчора вночі було прийняте рішення відкрити кордон у районі киргизького населеного пункту Кара-Суу для пропуску людей, які за традицією в неділю вирушили на базари, хоча Ташкент і Бішкек офіційно оголосили про закриття спільного кордону після подій в Андижані.

Очевидці кажуть, що киргизькі прикордонники пропускали узбецьких громадян до країни без обмежень, але звичайна процедура перевірки документів розтягувалася на 10-15 хвилин.

Небезпека репресій

Міжнародна правозахисна організація "Human Rіghts Watch" (HRW) занепокоєна можливою ескалацією репресій в Узбекистані.

"Після масових демонстрацій у п’ятницю-суботу на сході Узбекистану уряд може знову вдатися до застосування проти демонстрантів надлишкової сили і розв’язати повсюдні репресії проти мирних учасників протесту й інакомислячих", - наголошується в заяві організації, оприлюдненій 15 травня.

Правозахисники закликали узбецькі власті не використовувати для розгону демонстрацій вогнепальну зброю за умов, коли зберігається ймовірність нових акцій протесту.

"Міжнародне право трактує питання застосування надлишкової сили зовсім однозначно. Уряд має право і зобов’язаний забезпечувати громадський порядок, але він при цьому повинен діяти в межах закону", - заявила виконавчий директор HRW по Європі і Центральній Азії Холлі Картнер.

У заяві організації стверджується, що "минулої п’ятниці в Андижані війська із застосуванням вогнепальної зброї розігнали приблизно 10 тисяч демонстрантів, які зібралися на головній площі міста".

"Кількість загиблих невідома, однак очевидці кажуть про, як мінімум, кілька сотень убитих і набагато більшу кількість поранених, серед яких були й беззбройні громадяни", - наголошується в заяві HRW.

"Уряд не може виправдувати розстріл демонстрантів боротьбою з тероризмом. До тероризму це не має ніякого відношення. Мова йде про людей, які піднялися проти бідності і репресій", - сказала Картнер.

"Узбецький уряд жорстко обмежує громадянську активність і мирне висловлення інакомислення. У країні немає незалежних ЗМІ, влада відмовляється реєструвати опозиційні політичні партії, діють жорсткі обмеження на діяльність груп громадянського суспільства і неурядових організацій", - стверджують правозахисники.

Вони висловили занепокоєність "у зв’язку з повідомленнями про те, що уряд фактично ввів інформаційну блокаду Андижана, видворивши з міста журналістів і заборонивши місцевим ЗМІ висвітлювати ситуацію".

Підготовлено за матеріалами РІА "Новости", Інтерфаксу, РБК, BBCrussіan.com, Лента.Ru, NEWSru.com.


 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах