ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

В Узбекистані засуджено журналіста "Радіо Свобода"

Корреспондент.net, 31 серпня 2005, 17:40
0
3

Узбецька влада засудила до шести місяців в’язниці репортера місцевого відділення "Радіо Свобода". Справу Нозира Зокірова було почато за надуманими звинуваченнями і з грубим порушенням міжнародних правових норм, вважають його колеги.

Звільнення журналіста зараз безрезультатно вимагають вашингтонський офіс "Радіо Свобода" і правозахисники.

У середу, 31 серпня, стало відомо про звинувачувальний вирок Нозиру Зокірову, котрий працював останні 8 років в узбецькій філії "Радіо Свобода".

Наприкінці минулого тижня його викликали до суду міста Намангана (на сході країни, біля Андижану), у той самий день йому оголосили звинувачувальний вирок. У сьогоднішній спільній заяві радіо "Вільна Європа" і "Радіо Свобода" (корпорацію фінансує конгрес США) сказано, що Зокірова звинуватили за статтею 140 узбецького кримінального Кодексу ("образа співробітника силових відомств"). Крім того, узбецька влада не дозволила Зокірову скористатися послугами адвоката і навіть викликати до суду свідків захисту.

Після ухвалення вироку Зокірова направили просто до в’язниці, де він і перебуває наразі.

Оскільки розслідування справи відомого в Узбекистані журналіста вели в закритому режимі, у ньому досі багато незрозумілого.

Однак очевидно, що влада почала атаку на Зокірова у зв’язку з його висловлюваннями на захист узбецького поета Хаїдаралі Комілова, кажуть його колеги. На початку серпня в програмі Зокірова на радіо "Озодлік" ("Свобода" по-узбецьки) поет необережно розкритикував узбецький уряд за травневі події в Андижані (13 травня під час придушення мітингів опозиції було вбито близько 700 людей. Офіційна кількість загиблих, яку назвав Ташкент, – 187 осіб). Цього самого місяця Зокіров зачитав у ефірі радіо "Озодлік" поему про події в Андижані, яку написав Комілов. Після цього влада почала переслідувати і Зокірова, і Комілова.

17 серпня влада відключила мобільний і домашній телефон журналіста. Як пояснили згодом оператори зв’язку – "номери було заблоковано за вказівкою згори".

Після перших ознак тиску з боку влади журналіст зважився подзвонити в місцеву Національну службу безпеки. У розмові Зокіров жорстко критикував владу за гоніння на узбецького поета. Саме цю розмову влада інтерпретувала як образу і підвела Зокірова під 104-у статтю кримінального кодексу.

Оскільки запису телефонної розмови з Зокіровим узбецькі силовики не оприлюднили, не можна сказати напевне, чи був у діях журналіста склад злочину. Узбецькі правозахисники і родичі Зокірова, втім, переконані, що журналіст нікому не казав грубощів.

Відповідно до інформації, вміщеної на сайті "Радіо Свобода", Зокіров – ветеран радійної служби і дисидент зі стажем. На початку 90-х років, ще до роботи в наманганській філії радіо "Озодлік", він цілий рік відсидів у в’язниці за свої виступи на цьому радіо. Тоді-таки узбецька влада додатково "покарала" Зокірова – у його квартиру вкинули бойову гранату. У січні 2001 року про гоніння на журналіста повідомив у спеціальному посланні до конгресу США голова "Товариства прав людини Узбекистану" Таліб Якубов.

Цього разу звинувачувальний вирок відомому журналістові намагаються заперечити його колеги – з вашингтонського і празького офісів "Радіо Свобода".

"Суд над Зокіровим – найвідвертіша профанація. Процес не має нічого спільного з міжнародними правовими нормами", – заявив сьогодні президент корпорації "Вільна Європа" і "Радіо Свобода" Томас Дайн.

За його словами, процес над узбецьким журналістом знаменує черговий сплеск кампанії проти нього й інших журналістів, що почалася ще до подій в Андижані.

Узбецьку правозахисницю запроторили до психіатричної лікарні

Тим часом, у вівторок стало відомо, що в Узбекистані поміщено до психіатричної клініки відому правозахисницю Олену Урлаєву. Цей факт напередодні підтвердив керівник слідчого відділу Сергелійского РВВС Шакір Якубов.

"Її затримали, коли вона розклеювала і роздавала людям листівки – карикатури на герб республіки Узбекистан", – сказав він.

За санкції прокурора, Урлаєву поміщено до психіатричної лікарні, де вона вже стояла на обліку, зазначив Якубов.

Як повідомила раніше  журналістам керівник опозиційної партії "Озод дехконлар" ("Вільні селяни") Нігора Хідоятова, "27 серпня Олена Урлаєва вирушила до одного з районів Ташкенту за сигналом групи громадян, котрі просили її допомогти захистити їхні права".

"Ці громадяни ввечері мені подзвонили і повідомили, що Урлаєву забрали ввечері в міліцію, коли вона поширювала брошури і листівки нашої партії "Озод дехконлар", – розповіла вона.

У свою чергу, адвокат Урлаєвої Віталій Красиловський сказав журналістам: "Від керівника слідчого відділу Сергелійського РВВС Шакіра Якубова мені стало відомо, що проти правозахисниці в прокуратурі порушено кримінальну справу, яка передбачає відповідальність за наругу над держсимволами Узбекистану".

За матеріалами Газета.Ru, NEWSru.com

Досі немає достовірних даних про кількість загиблих під час заворушень на сході Узбекистану. Офіційний Ташкент оголосив, що під час зіткнень в Андижані, що сталися 13 травня, загинули 169 осіб.

Попри те, узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад 700 осіб. Крім того, за деякими даним, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані, а й в іншому місті – Пахтаабаді.

З вимогою провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкента не раз зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація "Human Rights Watch", а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, однак президент Узбекистану відкинув її. Пізніше Іслам Каримов знову заявив, що не дозволить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримується і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, Іслам Каримов висловив упевненість, що криваві події в місті Андижані готували заздалегідь.

"У нас достатньо фактів, які підтверджують, що цю операцію готували кілька місяців, а може і років", – заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, що відбулася 28 червня в Ново-Огареві.

"Деякі події в Узбекистані, наша самостійніша політика, відмова від низки пропозицій підштовхнули реалізацію цього сценарію", – заявив Каримов.

Загалом, він переконаний, що події в Андижані були "операцією, яку підготували треті країни проти керівництва країни". Ці слова Каримова підтвердив і президент РФ Володимир Путін.

Водночас, експерти ООН, котрим довелося розслідувати події в Узбекистані з сусіднього Киргизстану, дотримуються іншої думки. Як сказано у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), поширеній на початку липня, події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах