ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Європа запровадила санкції проти Узбекистану

Корреспондент.net, 15 листопада 2005, 11:56
0
9

Європейський союз у понеділок, 14 листопада, оголосив про ембарго на постачання зброї до Узбекистану та про заборону надавати візи 12 узбецьким високопосадовцям, котрих вважають відповідальними за жорстоке придушення заколоту в Андижані в травні 2005 року.

Заборона на надання віз поширюється, зокрема, на міністра внутрішніх справ Закірджона Алматова, міністра оборони Кадира Гулямова і голову Національної служби безпеки Рустама Іноятова.

У спеціальній заяві сказано, що заборона на в’їзд до країн ЄС поширюється на "тих осіб, котрі безпосередньо відповідальні за безладне і необґрунтоване застосування сили в Андижані та за протидію незалежному розслідуванню".

ЄС вважає осіб, котрим на один рік заборонено в’їздити до європейських країн, "безпосередньо причетними" до придушення масових виступів, у результаті якого загинули, за різними даними, від 187 до 700 людей".

До списку осіб, перебування яких у країнах ЄС небажане, не потрапив президент Узбекистану Іслам Карімов, котрий у понеділок підписав у Москві з президентом Росії Володимиром Путіном договір про союзницькі відносини двох країн.

 Ембарго стосується зброї, військового устаткування та "іншого устаткування, яке може бути використане для внутрішніх репресій", – зазначено в повідомленні Ради Європи.

Обмежувальні заходи Європи щодо Узбекистану будуть діяти протягом року. Після закінчення цього терміну ЄС розгляне питання про зняття заборони залежно від поведінки влади країни і від результатів судового процесу над людьми, звинувачуваними в організації заворушень в Андижані.

США також заявили, що розглядають можливість запровадження санкцій проти Узбекистану.

У понеділок Верховний суд Узбекистану визнав 15 людей, звинувачених в організації травневих заворушень в Андижані, винними в тероризмі, спробі повалення конституційного ладу, вбивстві за обтяжливих обставин, захопленні заручників та інших злочинах. Підсудні, серед яких 12 узбеків і 2 громадянина Киргизстану, отримали від 14 до 20 років позбавлення волі.

Цю справу розглядали у Верховному суді з 20 вересня.

Загалом у справі заарештували 121 людину. За даними генпрокуратури Узбекистану, наразі слідство проти решти 106-ти звинувачених, котрі брали участь у подіях в Андижані, перебуває в стадії завершення.

Таємниці Андижану

Досі немає певних даних про кількість загиблих у заворушеннях на сході Узбекистану. Офіційний Ташкент оголосив, що у заворушеннях в Андижані, що сталися 13 травня, загинуло 169 осіб.

Водночас, узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад 700 осіб. Крім того, за деякими даними, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані, а й в іншому місті - Пахтаабаді.

З вимогою дозволити провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкенту не раз зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація „Human Rights Watch”, а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, однак президент Узбекистану відкинув її. Пізніше Іслам Карімов знову заявив, що не дозволить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримується і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, Іслам Карімов висловив переконаність, що криваві події в місті Андижані готували заздалегідь.

"У нас досить фактів, які підтверджують, що цю операцію готували кілька місяців, а може й років", - заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, що відбулася у вівторок, 28 червня, у Ново-Огарєво.

"Деякі події в Узбекистані, наша самостійніша політика, відмова від низки пропозицій підштовхнули реалізацію цього сценарію", - заявив Карімов.

Загалом він упевнений, що події в Андижані були "операцією, підготовленою третіми країнами проти керівництва країни". Ці слова Карімова підтвердив президент Росії Володимир Путін.

Водночас експерти ООН, котрим довелося розслідувати події в Узбекистані з сусіднього Киргизстану, дотримуються іншої думки. Як сказано у доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ), опублікованій на початку липня, події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Після кривавих подій на півдні Узбекистану на територію Киргизстану перейшли близько 500 біженців, пізніше більшу частину з них відправили до Румунії. Звідти вони мають переїхати до Канади, США, Данії, Нідерландів.

Події в Андижані серйозно погіршили відносини Узбекистану з Євросоюзом і США.

Адміністрація голови Білого дому Джорджа Буша заморозила "понад 20 млн. доларів потенційної допомоги" Узбекистану. Крім того, на розгляд конгресу США подано проект резолюції про відкриття справи проти президента Узбекистану Іслама Карімова в Міжнародному кримінальному суді в зв’язку з подіями в Андижані.

Ташкент у боргу не лишився – у липні 2005 року Узбекистан зажадав, щоб американські війська в шестимісячний термін залишили авіабазу "Карші-Ханабад".

А Євросоюз уже тоді оголосив, що готовий запровадити економічні санкції проти Узбекистану в зв’язку з подіями в Андижані.

За матеріалами BBCrussian.com, Lenta.ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах