ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Після погромів Франція посилює контроль за імміграцією

Корреспондент.net, 29 листопада 2005, 17:53
0
6

Влада Франції на засіданні міжвідомчого комітету з контролю за імміграцією, що відбулося у вівторок, 29 листопада, ухвалила серію заходів, спрямованих на посилення контролю за міграційними потоками.

Виступаючи на прес-конференції за підсумками засідання, прем’єр-міністр республіки Домінік де Вільпен повідомив, що одним із таких заходів стане збільшення терміну возз’єднання родин із одного до двох років.

"Нині тривалість терміну мешкання у Франції, після закінчення якого можна подати прохання про возз’єднання родини, – один рік. Це не здається мені достатнім, дворічний термін доречніший", – сказав голова уряду.

Крім того, він наголосив на "необхідності дотримуватися закону, що забороняє полігамію" у Францію.

На думку деяких французьких політиків і експертів, саме фактична полігамія, поширена серед емігрантів із африканських країн, котрі прибувають до Франції, стала однією з непрямих причин заворушень, які нещодавно охопили значну частину французької території.

На думку експертів, у полігамних родинах неможливо забезпечити ні нормальний рівень статку, ні належний контроль за численними дітьми та підлітками, котрі саме і стали головними учасниками заворушень.

Як повідомив прем’єр-міністр, на нинішній день "возз’єднання родин є другим джерелом регулярної імміграції після вступу в шлюб".

" 2004 зафіксовано 25 тисяч випадків возз’єднання родини", – сказав де Вільпен, і додав, що ця "кількість лишається стабільною протягом багатьох років".

Що ж до вступу в шлюб, то він перетворився на головне джерело легальної імміграції. За даними урядових експертів, 2004 року було укладено 34 тисячі змішаних шлюбів, тоді як 1995 року їх кількість сягала лише 13 тисяч.

Такий бурхливий ріст викликає у французької влади певні сумніви в справжності шлюбів. У зв’язку з цим уряд запропонував низку заходів, спрямованих на посилення контролю в цій царині.

Передбачено, зокрема, на два роки збільшити термін спільного сімейного мешкання, необхідний для набуття громадянства. Якщо родина живе у Франції, а один з подружжя не є французьким громадянином, він зможе претендувати на отримання громадянства лише після чотирьох років спільного мешкання. А якщо родина живе за кордоном, то цей термін збільшується до п’яти років.

Уряд пропонує також, щоб у тих випадках, коли змішаний шлюб укладають за кордоном, церемонії одруження передувала співбесіда у французького консула, котрий зможе висловити свою думку з приводу справжності чи фіктивності шлюбу.

Крім того, влада хоче розширити повноваження прокуратури Нанта, що реєструє акти цивільного стану, укладені за кордоном, і дозволити їй відмовляти в реєстрації актів одруження. Оскаржити рішення прокуратури можна буде лише через суд.

Реалізувати всі ці заходи можна лише якщо внести зміни до Цивільного кодексу.

Відповідний законопроект мають підготувати протягом найближчих місяців, і навесні 2006 року передати його на розгляд парламенту.

Уряд хоче також посилити контроль за добором іноземних студентів, котрі приїздять до Франції на навчання, їх кількість сягає нині 50 тисяч осіб на рік. У зв’язку з цим французьким посольствам за кордоном мають повідомити додаткові критерії для добору.

Крім того, передбачено створити додатково в шести країнах – Мексиці, Південній Кореї, Лівані, Камеруні, Туреччині та Мадагаскарі – центри добору кандидатів на навчання у Франції. Нині такі центри існують у Китаї, В’єтнамі, Сенегалі та країнах Магрібу. Студенти, що пройшли добір у таких центрах, отримуватимуть тимчасову посвідку на мешкання у Франції без обов’язкової для всіх решти процедури в префектурах на французькій території.

Франція у вогні

Наприкінці жовтня Францію охопила безпрецедентна хвиля погромів і заворушень. Причиною заворушень став інцидент, що стався 27 жовтня в містечку Кліші-су-Буа. Тоді загинули двоє місцевих підлітків із емігрантських родин, ще один отримав поранення. Думаючи, що їх переслідують поліцейські, вони спробували сховатися на силовій електропідстанції, але отримали сильний удар струмом.

У цих наймасштабніших протестах у Франції за останні 40 років (з часів студентських заворушень 1968 року), під час яких вандали громили будинки, підпалювали машини і влаштовували сутички з поліцією, брали участь в основному молоді іммігранти, або діти іммігрантів, незадоволені своїм соціальним становищем.

Унаслідок заворушень одна людина загинула, десятки, зокрема поліцейські та і пожежники, отримали поранення.

У зв’язку з погромами в країні було запроваджено надзвичайні законодавчі заходи, що дозволяють, наприклад, оголошувати комендантську годину.

Міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі наприкінці листопада повідомив, що за майже три тижні заворушень у країні було спалено 10 тисяч автомобілів.

Унаслідок дій погромників також було спалено понад 200 громадських будинків, потерпіли торгівельні заклади із загальною площею тисячі квадратних метрів.

Саркозі уточнив, що за причетність до заворушень "узято під варту близько 4,5 тисячі осіб, проти них є серйозні та достовірні докази". Приблизно 800 із них уже висунуто звинувачення, уточнив міністр. За його словами, від 70% до 80% затриманих "колись уже мали проблеми з законом".

За попередніми даними, заворушення і погроми у Франції коштуватимуть місцевим страховим компаніям щонайменше 200 мільйонів євро.

Президентові країни хвилювання коштували набагато дорожче – після цих подій майже 72% французів не вірять у здатність Жака Ширака впливати на внутрішні та зовнішньополітичні події.

За матеріалами РІА "Новости"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах