ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Узбекистан виганяє «Радіо Свобода»

Корреспондент.net, 13 грудня 2005, 20:56
0
3

Міністерство закордонних справ Узбекистану відмовилося продовжити акредитацію радіостанції «Радіо Свобода».

Зовнішньополітичне відомство направило керівництву радіостанції офіційний лист, у якому повідомляється про те, що Ташкентському бюро Узбецької служби «Радіо Свобода» відмовили у продовженні акредитації.

Достроково призупинена акредитація кореспондентів радіостанції  Садріддіна Ашурова, Огульжан Раджапової, Мірасрора Ахророва та Гульнар Байжанової.

«Узбецька, туркменська, таджицька і казахська служби Радіостанції Свобода, а також Ташкентське бюро Узбецької служби у своїй роботі на території країни активно використовують позаштатних кореспондентів («стрінгери»), які є громадянами республіки, і  які без акредитації у МЗС Узбекистану незаконно займаються журналістикою, що є порушенням законодавства», - сказано у листі МЗС на ім’я в.о. президента Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода Джеффа Трімбла, який оприлюднили у вівторок, 13 грудня.

«У зв’язку з тим, що недотримуються правила, якими регулюється  на території республіки професійна діяльність кореспондентів засобів масової інформації іноземних держав, прес-служба МЗС змушена відмовити у продовженні акредитації ташкентського бюро Узбецької служби Радіостанції Свобода», - зазначається у листі.

Раніше, наприкінці жовтня, британська телерадіокомпанія Бі-Бі-Сі закрила бюро в Узбекистані, і вивезла своїх співробітників, оскільки вони зіштовхнулися з утисками і переслідуваннями з боку влади.

Рішення щодо подальшої роботи журналістів Бі-Бі-Сі в Узбекистані мають прийняти через півроку.

Уряд Узбекистану неодноразово звинувачував іноземних журналістів в упередженому висвітленні подій в Андижані у травні 2005 року. У серпні з Узбекистану вислали кореспондента норвезького агентства "Forum 18" Ігоря Ротаря, який має російське громадянство.

Президента Узбекистану Іслама Карімова обурила  робота західних журналістів і російського телеканалу НТВ під час андижанських подій.

«Дуже зручно займатися інсинуаціями, перебуваючи далеко від місця подій, про те, які нібито звірства чинила влада Узбекистану», - заявив Карімов. Відразу ж після того, як розпочалися заворушення в Андижані мовлення НТВ на території Узбекистану було припинено.

Таємниці Андижану

Досі немає певних даних про кількість загиблих у заворушеннях на сході Узбекистану. Офіційний Ташкент оголосив, що у заворушеннях в Андижані, що сталися 13 травня, загинуло 169 осіб.

Водночас, узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад 700 осіб. Крім того, за деякими даними, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані, а й в іншому місті - Пахтаабаді.

З вимогою дозволити провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкенту не раз зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація „Human Rights Watch”, а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, однак президент Узбекистану відкинув її. Пізніше Іслам Карімов знову заявив, що не дозволить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримується і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, Іслам Карімов висловив переконаність, що криваві події в місті Андижані готували заздалегідь.

"У нас досить фактів, які підтверджують, що цю операцію готували кілька місяців, а може й років", - заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, що відбулася у вівторок, 28 червня, у Ново-Огарєво.

"Деякі події в Узбекистані, наша самостійніша політика, відмова від низки пропозицій підштовхнули реалізацію цього сценарію", - заявив Карімов.

Загалом він упевнений, що події в Андижані були "операцією, підготовленою третіми країнами проти керівництва країни". Ці слова Карімова підтвердив президент Росії Володимир Путін.

Водночас експерти ООН, котрим довелося розслідувати події в Узбекистані з сусіднього Киргизстану, дотримуються іншої думки. Як сказано у доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ), опублікованій на початку липня, події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Після кривавих подій на півдні Узбекистану на територію Киргизстану перейшли близько 500 біженців, пізніше більшу частину з них відправили до Румунії. Звідти вони мають переїхати до Канади, США, Данії, Нідерландів.

Події в Андижані серйозно погіршили відносини Узбекистану з Євросоюзом і США.

Адміністрація голови Білого дому Джорджа Буша заморозила "понад 20 млн. доларів потенційної допомоги" Узбекистану. Крім того, на розгляд конгресу США подано проект резолюції про відкриття справи проти президента Узбекистану Іслама Карімова в Міжнародному кримінальному суді в зв’язку з подіями в Андижані.

Ташкент у боргу не лишився – у липні 2005 року Узбекистан зажадав, щоб американські війська в шестимісячний термін залишили авіабазу "Карші-Ханабад".

А Євросоюз уже тоді оголосив, що готовий запровадити економічні санкції проти Узбекистану в зв’язку з подіями в Андижані.

За матеріалами РІА Новости

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах