ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

В Узбекистані засуджено ще понад 30 заколотників із Андижану

Корреспондент.net, 23 грудня 2005, 17:56
0
4

В Узбекистані в четвер, 22 грудня, ще 38 звинувачуваних за участь в організації заколоту в Андижані засуджено до тривалих термінів позбавлення волі.

Підсудних визнано винними в скоєнні низки тяжких злочинів, серед яких: навмисне вбивство за обтяжливих обставинах, тероризм, замах на конституційний лад тощо.

За вироком Ташкентського обласного суду, 14 звинувачуваних засуджено до позбавлення волі на терміни від 14 до 18 років. Ще 11 звинувачуваних засуджено до позбавлення волі на терміни від 10 до 17 років. Визначенням суду щодо одного підсудного – Ділмурода Садова – вжито примусових заходів медичного характеру.

Другу групу, з 12 звинувачуваних, засуджено до термінів від 15 років 6 місяців до 18 років позбавлення волі.

У андижанській справі тривалі терміни ув’язнення отримали понад 100 осіб. 21 грудня присуд оголошено 42 заколотникам.

Таємниці Андижану

Досі немає певних даних про кількість загиблих у заворушеннях на сході Узбекистану. Офіційний Ташкент оголосив, що у заворушеннях в Андижані, що сталися 13 травня, загинуло 169 осіб.

Водночас, узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад 700 осіб. Крім того, за деякими даними, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані, а й в іншому місті - Пахтаабаді.

З вимогою дозволити провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкенту не раз зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація „Human Rights Watch”, а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, однак президент Узбекистану відкинув її. Пізніше Іслам Карімов знову заявив, що не дозволить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримується і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, Іслам Карімов висловив переконаність, що криваві події в місті Андижані готували заздалегідь.

"У нас досить фактів, які підтверджують, що цю операцію готували кілька місяців, а може й років", - заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, що відбулася у вівторок, 28 червня, у Ново-Огарєво.

"Деякі події в Узбекистані, наша самостійніша політика, відмова від низки пропозицій підштовхнули реалізацію цього сценарію", - заявив Карімов.

Загалом він упевнений, що події в Андижані були "операцією, підготовленою третіми країнами проти керівництва країни". Ці слова Карімова підтвердив президент Росії Володимир Путін.

Водночас експерти ООН, котрим довелося розслідувати події в Узбекистані з сусіднього Киргизстану, дотримуються іншої думки. Як сказано у доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ), опублікованій на початку липня, події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Після кривавих подій на півдні Узбекистану на територію Киргизстану перейшли близько 500 біженців, пізніше більшу частину з них відправили до Румунії. Звідти вони мають переїхати до Канади, США, Данії, Нідерландів.

Події в Андижані серйозно погіршили відносини Узбекистану з Євросоюзом і США.

Адміністрація голови Білого дому Джорджа Буша заморозила "понад 20 млн. доларів потенційної допомоги" Узбекистану. Крім того, на розгляд конгресу США подано проект резолюції про відкриття справи проти президента Узбекистану Іслама Карімова в Міжнародному кримінальному суді в зв’язку з подіями в Андижані.

Ташкент у боргу не лишився – у липні 2005 року Узбекистан зажадав, щоб американські війська в шестимісячний термін залишили авіабазу "Карші-Ханабад".

А Євросоюз уже тоді оголосив, що готовий запровадити економічні санкції проти Узбекистану в зв’язку з подіями в Андижані, наприкінці листопада запровадив їх.

За матеріалами РІА "Новости"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах