ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Узбецького правозахисника засудили за розкриття таємниць Андижану

Корреспондент.net, 13 січня 2006, 16:26
0
4

Відомого узбецького правозахисника Саїджахона Зайнабітдінова засудили до семи років ув’язнення, повідомляють у п’ятницю, 13 січня, місцеві ЗМІ.

Інформації про цей процес зовсім мало, оскільки він відбувся у закритому режимі, а офіційні особи країни відмовлялися давати у цій справі будь-яку додаткову інформацію.

За попередніми даними, правозахисника визнали винним у поширенні в ЗМІ неправдивої інформації про події в Андижані 13 травня 2005 року.

До початку суду, що відбувся у закритому режимі, родичі Зайнабітдінова нічого не знали про місце його перебування.

Діти Зайнобітдінова, незалежні спостерігачі та колеги правозахисника вважають, що справжнім "гріхом", за який довелося відбувати правозахиснику, стало спілкування з закордонними репортерами. У дні андижанских подій керівник правозахисної організації "Апеляція" Саїджахон Зайнабітдінов активно давав інтерв’ю закордонним журналістам.

Зайнабітдінов, незадовго до арешту, демонструє гільзи, знайдені на місці придушення повстання в Андижані (АР)
 
Саме посилаючись на правозахисника, ЗМІ опублікували дані про втрати серед мирного населення, у кілька разів більші за цифри, які назвав офіційний Ташкент.

Про арешт Зайнабітдінова стало відомо ще 24 травня завдяки правозахисній організації "Human Rights Watch". Де його тримали і які звинувачення йому висунули досі не відомо.

Із самого початку повстання в Андижані в травні 2005 року, придушення якого вилилося в сотні людських жертв, Зайнабітдінов різко критикував Ташкент за насильницькі методи придушення заворушень, а також наводив альтернативні офіційним дані про кількість втрат серед мирного населення.

Таємниці Андижану

Досі немає певних даних про кількість загиблих у заворушеннях на сході Узбекистану. Офіційний Ташкент оголосив, що у заворушеннях в Андижані, що сталися 13 травня, загинуло 169 осіб.

Водночас, узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад 700 осіб. Крім того, за деякими даними, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані, а й в іншому місті - Пахтаабаді.

З вимогою дозволити провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкенту не раз зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація „Human Rights Watch”, а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, однак президент Узбекистану відкинув її. Пізніше Іслам Карімов знову заявив, що не дозволить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримується і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, Іслам Карімов висловив переконаність, що криваві події в місті Андижані готували заздалегідь.

"У нас досить фактів, які підтверджують, що цю операцію готували кілька місяців, а може й років", - заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіном, що відбулася у вівторок, 28 червня, у Ново-Огарєво.

"Деякі події в Узбекистані, наша самостійніша політика, відмова від низки пропозицій підштовхнули реалізацію цього сценарію", - заявив Карімов.

Загалом він упевнений, що події в Андижані були "операцією, підготовленою третіми країнами проти керівництва країни". Ці слова Карімова підтвердив президент Росії Володимир Путін.

Водночас експерти ООН, котрим довелося розслідувати події в Узбекистані з сусіднього Киргизстану, дотримуються іншої думки. Як сказано у доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ), опублікованій на початку липня, події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Після кривавих подій на півдні Узбекистану на територію Киргизстану перейшли близько 500 біженців, пізніше більшу частину з них відправили до Румунії. Звідти вони мають переїхати до Канади, США, Данії, Нідерландів.

Події в Андижані серйозно погіршили відносини Узбекистану з Євросоюзом і США.

Адміністрація голови Білого дому Джорджа Буша заморозила "понад 20 млн. доларів потенційної допомоги" Узбекистану. Крім того, на розгляд конгресу США подано проект резолюції про відкриття справи проти президента Узбекистану Іслама Карімова в Міжнародному кримінальному суді в зв’язку з подіями в Андижані.

Ташкент у боргу не лишився – у липні 2005 року Узбекистан зажадав, щоб американські війська в шестимісячний термін залишили авіабазу "Карші-Ханабад".

А Євросоюз уже тоді оголосив, що готовий запровадити економічні санкції проти Узбекистану в зв’язку з подіями в Андижані, наприкінці листопада запровадив їх.

За матеріалами Lenta.ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах