ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

ФСБ Росії робить несподівану заяву

Корреспондент.net, 1 лютого 2006, 13:17
0
5

Федеральна служба безпеки Росії (ФСБ) відмовилася від претензій до правозахисників, підозрюваних у причетності до шпигунської діяльності. Про це стало відомо після того, як голови неурядових організацій пригрозили судовим позовом телеканалам, що почали скандал, спираючи на інформацію спецслужб.

Федеральна служба безпеки не лише не засуджує, але навіть навпаки – вітає діяльність неурядових організацій з надання допомоги бездомним, біженцям та іншим нужденним людям. Про це у вівторок, 31 січня, несподівано для багатьох оглядачів, повідомив керівник центру громадських зв’язків (ЦГЗ) ФСБ Сергій Ігнатченко.

Як нагадують журналісти, саме він відразу після показу на телеканалі "Росія" скандального сюжету Аркадія Мамонтова про викриття групи британських розвідників у Москві розповів, що британські шпигуни спонсували російських правозахисників, а тепер, фактично, відмовився від своїх слів.

"Нас занепокоїло, що представники англійської розвідки підписували платіжні документи для неурядових організацій", – несподівано пом’якшив своє бачення голова ЦГЗ після своєї зустрічі зі спікером Ради федерації Сергієм Мироновим.

 На цій зустрічі керівник ЦГЗ ФСБ поінформував керівництво Ради федерації про шпигунський скандал, до якого були причетні представники англійської розвідки, а також деякі російські неурядові організації. Позиція Миронова у цьому питанні виявилася однозначною.

"Діяльність британських розвідників, котрі фінансували наші неурядові організації, практично, їх дискредитує, а якщо говорити прямо, то своїми діями вони просто підставили добропорядні й ефективні організації, що діють на території нашої країни", – заявив Миронов, заступаючись, таким чином, за правозахисників.

Найближчим часом голова СФ має намір зустрітися з представниками НПО й обговорити ситуацію, що склалася.

На плечах британської розвідки

Як зазначають експерти, у вівторок Ігнатченко був менш радикальний у своїх висловлюваннях, ніж трохи більше як тиждень тому. Він підтвердив, що російських агентів, котрі співпрацювали з британськими шпигунами, заарештовано, а самі британські розвідники, котрі працюють під прикриттям британського посольства, мають імунітет.

"Щодо них треба ухвалити політичне рішення", – пояснив Ігнатченко. Голова ЦГЗ окремо наголосив, що ФСБ не займалася діяльністю неурядових організацій, а займалася англійською розвідкою, "і на її плечах ми вийшли на НПО".

"Жодного звинувачення на адресу неурядових організацій з боку ФСБ не пролунало", – запевнив журналістів Ігнатченко.

Але самі правозахисники вже наготувалися висунути звинувачення своїм кривдникам і домагатися справедливості через суд. Раніше Голова Московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва заявила, що подасть до Арбітражного суду позов про захист ділової репутації правозахисної організації до трьох провідних телеканалів країни – "Першого", "Росії" і НТВ, а пізніше додала до цього списку окремо Аркадія Мамонтова і голову комітету Держдуми з безпеки Володимира Васильєва. "Він теж заявляв, що нас фінансували іноземні розвідки", – сказала Алексєєва. І сказала, що захищати буде не лише себе, але і всіх своїх колег.

Як стало відомо у вівторок, адвокатом Людмили Алексєєвої готовий виступити Генрі Рєзник.

Якщо російський Арбітражний суд ухвалить рішення, яке не задовольнить правозахисників і їхніх адвокатів, вони мають намір продовжити процес у міжнародному арбітражному суді в Цюріху. Утім, голова колегії адвокатів Рєзник в успішному завершенні справи не сумнівається.

"Я проаналізував сюжети, показані на телеканалах, і підготував щодо них експертний висновок: у них є матеріали, що ганьблять ділову репутацію", – заявив Рєзник.

Шпигунський скандал

Минулого тижня ФСБ Росії заявила про викриття чотирьох британських розвідників, котрі працювали під прикриттям посольства Великобританії в Москві й були причетні до фінансування низки неурядових організацій у РФ. У числі НПО, що отримували гроші від співробітників британської розвідки, було названо і Московську Гельсінську групу.

Інформацію, що пролунала у фільмі, потім повторили у своїх новиннєвих випусках НТВ і "Первый канал".

Звинувачення в шпигунстві розглядають у Москві як обґрунтування для нового закону, який Путін підписав на початку цього місяця; цей закон накладає жорсткі обмеження на діяльність російських неурядових організацій та на їхні можливості отримувати фінансування з-за кордону, кажуть оглядачі.

У Росії нещодавно ухвалено закон про некомерційні громадські організації (НКО), що передбачає жорсткість контролю за їхньою роботою з боку влади. Офіційна Москва потрапила під шквал критики з боку Заходу за таке рішення. Міжнародна правозахисна організація "Human Rights Watch" заявляла, що цей закон справить негативний вплив на діяльність правозахисних організацій у Росії.

У середині грудня 2005 року Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію із закликом до РФ відмовитися від ухвалення закону про некомерційні організації, або ж внести в нього зміни.

Треба також зауважити ще одну деталь: президент Росії підписав закон про НКО 10 січня, однак про це стало відомо лише тиждень потому – 17 січня, коли його опублікували у виданні "Русская газета". Закон набуде чинності за 90 днів від моменту його офіційного опублікування.

За матеріалами Газета.Ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах