ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Помер Слободан Мілошевич

Корреспондент.net, 11 березня 2006, 20:31
0
10

У суботу, 11 березня, в Гаазі помер колишній президент Югославії Слободан Мілошевич.

Про це повідомляє бєлградська радіостанція "B 92". Вона передає, що Мілошевича  знайшли мертвим у своїй камері у в’язниці в Гаазі.

Це підтвердили у прес-службі Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (МТКЮ). Причина смерті поки не оголошена.

Міжнародний карний трибунал для колишньої Югославії розпорядився провести розслідування причин смерті Мілошевича. Разом з тим, представник МЗС Франції повідомив, що причини смерті колишнього президента Югославії - природні.

Слободан Мілошевич як підсудний перебував у в’язниці Гааги, де відбувається засідання Трибуналу щодо колишньої Югославії.

Раніше Гаазький трибунал не відпустив Мілошевича до Москви на лікування. Екс-югославський лідер звернувся з таким проханням до суддів через погіршення самопочуття.

Відмова суддів була прийнята незважаючи на те, що їм були передані гарантії Російської Федерації про дотримання всіх умов тимчасового звільнення, що можуть бути встановлені трибуналом. Суддя Патрик Робінсон тоді заявив, що звинувачуваний міг пройти медичне обстеження  й  у Голландії.

Процес над Мілошевичем переривався вже 22 рази у зв’язку з погіршенням його здоров’я. Екс-югославський лідер страждав на підвищений артеріальний тиск і серцево-судинні захворювання.

У зв’язку з погіршенням самопочуття колишнього югославського лідера суд вирішив проводити слухання на процесі по 4 години на день три рази на тиждень. Мілошевич, юрист за фахом, самостійно здійснював свій захист, оскільки не визнавав легітимності Гаазького трибуналу.

Як повідомляв Кореспондент.net, раніше колишній президент самопроголошеної на території Хорватії республіки Сербська Країна (РСК) Мілан Бабич наклав на себе руки у в’язниці в Гаазі.

Слободан Мілошевич народився в серпні 1941 року на території окупованої німецькими військами Югославії. 1959 року він вступив до лав комуністичної партії, після чого почався стрімкий ріст його кар’єри. Зоряна година політика настала 1989 року, коли він використовував націоналістичні настрої і пообіцяв захистити сербське населення краю Косово від утисків з боку албанської більшості. Саме під тиском Мілошевича парламент соціалістичної Сербії скасував автономію Косова і Воєводіни. Того ж року його обрали президентом республіки.

1991 року, коли Словенія і Хорватія оголосили про незалежність, Слободан Мілошевич був одним з ініціаторів введення югославської армії в райони, населені сербським населенням (війна в Сербській Країні). У 1992 році почалася війна у Боснії і Герцеговині, де Мілошевич підтримував лідера місцевих сербів Радована Караджича. Саме під час цих конфліктів Слободан Мілошевич вступив у конфронтацію з країнами Заходу, що вимагали від нього припинити підтримку збройних формувань сербів.

1995 року Мілошевич підписав Дейтонскі угоди, що завершили воєнні дії в Боснії.

1997 року року він (уже будучи президентом Югославії) спробував вирішити за допомогою жорстких заходів конфлікт у Косові, що розгорівся з новою силою. Його діяльність завершилася невдачею - країна зазнала нападу з боку держав НАТО. Конфлікт, що супроводжувався бомбардуванням сербських міст, завершився виведенням югославської армії з Косова.

Поразка у кількох конфліктах, важке економічне становище зруйнованої війною країни привело в підсумку до повалення режиму Мілошевича 2000 року. Від нового уряду Воїслава Коштуніци Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії став вимагати видачі Слободана Мілошевича, якого звинувачували у злочинах проти людства, скоєних у часи війни у Хорватії і Косові, і військових злочинах, геноциді і злочинах проти людства, скоєних у часи війни у Боснії.

2001 року сербська влада видала Мілошевича  Міжнародному трибуналу.

За матеріалами ИТАР-ТАСС, РБК, NEWSru.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах