ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Інавгурацію Лукашенка раптом відклали

Корреспондент.net, 28 березня 2006, 12:03
0
5

Церемонію інавгурації президента Білорусі Олександра Лукашенка, обраного за даними ЦВК країни на третій термін, відклали на пізніший час. Про це повідомив у вівторок, 28 березня, секретар Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Микола Лозовик.

Раніше голова Центрвиборчкому Лідія Єрмошина назвала 31 березня датою інавгурації.

За словами Миколи Лозовика, орієнтовно церемонія відбудеться в першій половині квітня. Конкретну дату визначить адміністрація президента. Про причини відкладення інавгурації не повідомляють.

Відповідно до Виборчого кодексу, протягом 10 днів із моменту ухвалення в Центрвиборчкомі рішення про встановлення підсумків виборів колишні кандидати в президенти мають право оскаржити його у Верховному суді.

Засідання ЦВК відбулося 23 березня. Таким чином, крайній термін подання заяви про визнання виборів недійсними - 2 квітня.

Лукашенко зник

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, відомий своєю діяльною натурою і частим спілкуванням зі співгромадянами, от уже вісім днів не з’являється на публіці. Де він наразі перебуває і що з ним - невідомо.

Республіканські ЗМІ також практично нічого не повідомляють про останні дії і рішення голови держави, котрого, за даними ЦВК країни, обрано втретє на цю посаду.

Востаннє Олександра Лукашенка широка публіка мала нагоду побачити 20 березня, коли він брав участь у прес-конференції в Мінську за підсумками голосування. Після цього білоруський лідер не брав участі в жодному публічному заході.

Крім того, не було жодного повідомлення з Мінська про те, що білоруський президент відповів на привітання на свою адресу з нагоди переобрання, які надійшли поки що лише від президента Росії Володимира Путіна, його колеги з Ірану Мохаммеда Ахмадінеджада і кубинського лідера Фіделя Кастро. Втім, Лукашенко не відреагував і на критику з боку США і ЄС, після того, як силові структури Білорусі жорстко придушили виступи опозиції. 

Учора пішов у відставку разом із усім кабінетом міністрів голова уряду Білорусі Сергій Сидорський. Це зроблено відповідно до законодавства республіки - після інавгурації президент має затвердити новий склад уряду.

Мало хто зі спостерігачів сумнівається, що Сидорський, а також переважна більшість нинішніх міністрів збережуть свої посади.

Канада і Грузія відступають від Білорусі

У Мінську масово відбуваються суди над демонстрантами, котрих затримали під час акцій протесту опозиції минулого тижня. Багатьох, серед них є й українці, вже засуджено на термін від 5 до 15 діб. Про долю сотень затриманих досі нічого не відомо.

Серед затриманих - журналісти, чимало іноземців. Колишнього посла Польщі в Білорусі Маріуша Машкевича засудили на 15 діб адміністративного арешту. Суд Ленінського району Мінська визнав дипломата винним в участі в несанкціонованій політичній акції.

Машкевича затримали минулого четверга вночі під час ліквідації наметового табору на Октябрській площі Мінська. По закінченні суду Машкевич заявив журналістам: "Я пишаюся, що був там".

Суд у Мінську також засудив затриману одночасно з Машкевичем журналістку польської загальнонаціональної газети "Gazeta Wyborczа" Вероніку Саморінську до 10 діб арешту за участь у мітингу білоруської опозиції.  Грузинську журналістку й оператора засудили на 5 і 15 діб відповідно.

Водночас, влада Канади в понеділок оголосила, що обмежує контакти з керівництвом Білорусі на знак протесту проти великої кількості порушень, зафіксованих у перебігу недавніх президентських виборів у країні.

Голова канадського МЗС Пітер Маккей висловив білоруському послу в Канаді Ніні Мазай "осуд із приводу абсолютного недотримання принципів демократії в перебігу проведення виборів 19 березня". За словами міністра, вибори в Білорусі не можна вважати вільними і чесними.

"Я також сповістив її, що уряд Канади має намір обмежити офіційні відносини з владою Білорусі в царинах захисту прав людини, демократичного розвитку і міжнародної безпеки", - заявив він.

Разом із тим, голова зовнішньополітичного відомства зажадав негайного звільнення канадського журналіста Фредеріка Лавуа, якого мінська міліція затримала під час висвітлення демонстрацій білоруської опозиції. Репортера газети "La Presse", що виходить у Квебеку, засудили до 15 діб арешту.

Маккей поклав усю відповідальність за безпеку журналіста на владу країни.

За даними правозахисної організації "Репортери без кордонів", Фредеріка Лавуа заарештували у ніч на 24 березня, коли мінська міліція розігнала мітинг на Октябрській площі міста і зліквідувала споруджений там наметовий табір. За офіційними даними, Лавуа не мав акредитації для роботи в Білорусі.

Крім того, Совєтський районний суд Мінська засудив російського журналіста, редактора інформаційного агентства "Прима-News" та оглядача "Новой газеты" Олександра Подрабинека до 15 діб арешту.

Крім росіянина, до адміністративного арешту засудили журналістів Громадського телебачення Грузії, їх, як і Подрабинека, заарештували під час розгону демонстрації супротивників режиму Лукашенка. Грузинську журналістку засудили до п’яти, а оператора - до п’ятнадцяти діб. Обох журналістів покарано за "хуліганство".

МЗС Грузії випустив заяву, у якій сказано, що "затримання представників грузинських ЗМІ без висунення їм звинувачень і без законної на те підстави ще раз підтверджує, що влада Білорусі остаточно відмовилися від демократичного шляху розвитку країни і загальновизнаного принципу захисту прав людини".

Тбілісі закликав Мінськ звільнити представників ЗМІ й інших затриманих, однак білоруська сторона ніяк не відреагувала на цей заклик.

А МВС Грузії оголосило, що відмовляється від співпраці з МВС Білорусі доти, доки не буде відпущено грузинських журналістів, затриманихі 24 березня в Мінську.

Висловлюючи протест у зв’язку з незаконним затриманням у Мінську грузинських журналістів Громадського телебачення Грузії Ніно Гіоргобіані та Георгія Лагідзе, МВС Грузії "закликає МЗС Білорусі негайно звільнити затриманих журналістів".

"Інакше МВС Грузії відмовляється від будь-якої співпраці з правоохоронними органами Білорусі", - сказано в заяві.

Своє обурення фактом затримання в Мінську грузинських журналістів раніше також уже висловили прем’єр-міністр Грузії Зураб Ногаїделі та гендиректор Громадського телебачення Грузії Тамар Кінцурашвілі, котрі зажадали якнайшвидшого звільнення затриманих.

Не минув арешт і українців. За даними посольства України в Білорусі, протягом тижня на території республіки було затримано сімох громадян України. Як повідомив прес-секретар дипмісії Леонід Ясинський, одного неповнолітнього депортували на батьківщину 24 березня, ще трьох - 25 березня. Їм усім заборонили в’їзд у Білорусь протягом п’яти років. Наразі троє мешканців України перебувають у приймальнику-розподільнику. Двох уже засуджено на 15 діб адміністративного арешту, ще один чекає суду. Ясинський зазначив, що всі затримані почуваються задовільно.

Раніше Україна закликала білоруську владу звільнити затриманих демонстрантів і учасників акцій протесту.

У понеділок адміністративні процеси над іншими учасниками несанкціонованих акцій у білоруській столиці відбулися й у інших районних судах Мінська. Всіх учасників акцій, справи яких слухають у судах, засуджують до різних термінів адміністративного арешту або до грошових штрафів.

За даними опозиції, затриманих - сотні. Десятки людей затримано в наступні дні після президентських вибрів під час організації наметового містечка в центрі Мінська. Тільки в ніч на 24 березня під час розгону наметового містечка заарештували понад 400 людей, близько 100 затримано під час силового розгону мирної демонстрації в День волі 25 березня. Серед них багато дівчат і жінок. Їх судять у Жовтневому районі і дають по 10 -15 діб адміністративного арешту. За даними родичів, засуджено вже кілька десятків дівчат.

Сина лідера опозиції Олександра Мілінкевича Ігоря Кулея, котрого затримали в ніч на 24 березня під час розгону наметового містечка на Октябрській площі, засудили сьогодні на 15 діб арешту за участь у "несанкціонованих зборах".

Доля багатьох активістів невідома

Доля багатьох затриманих під час акцій опозиції залишається невідомою. Правозахисники складали списки затриманих людей не за даними міліції, а на підставі звернень родичів і друзів зниклих. Сайт "Хартія"97" повідомляє, що міліція відмовлялася називати прізвища затриманих. Також невідомо, де їх усіх тримають. Близькі затриманих сподівалися з’ясувати їхню долю сьогодні в судах. Однак суди закриті для родичів і преси.

Спецприймальник-розподільник на Окрестіна, куди звичайно саджають опозиціонерів, заповнено вщерть, так само як слідчий ізолятор на Володарського, хоча там належиться розташовувати тільки фігурантів кримінальних справ. Людей везли в Жодіно, де також розташовано слідчий ізолятор і так званий арештантський будинок. Однак з’ясувати, де точно перебувають конкретні люди, правозахисники так і не змогли.

У лікарнях Мінська відмовляються надавати родичам і журналістам інформацію про потерпілих під час розгону мирної акції 25 березня. Мало того, правозахисники стверджують, що медикам заборонили реєструвати демонстрантів, котрі звернулися по медичну допомогу.

Правозахисники і журналісти третій день шукають людей у лікарнях самостійно. Так, наприклад, стало відомо, що Сергія Отрощенка, котрого доправили у 4-у лікарню Мінська у тяжкому стані, вчора відвезли з лікарні в невідомому напрямку. Ситуація виглядає тим паче дивною з огляду на те, що спочатку повідомляли, що цю людину могло бути вбито.

У 9-й лікарні з черепно-мозковою травмою знайдено учасницю акції 25 березня Ганну Чернишову.

Захисницю наметового містечка Інну Кліметко знайшли в лікарні "швидкої допомоги". Дівчину лікували нібито від "загострення виразкової хвороби", але Інна вся в синцях, пам’ятає тільки своє ім’я і деякі моменти арешту на Октябрській площі.

Після жорстокого розгону мітингу 25 березня МВС Білорусі оголосило, що в зіткненнях потерпів лише один демонстрант, поранено 8 правоохоронців. Однак ці заяви суперечили відеоряду, який показали багато світових телеканалів.

Правозахисна організація "Міжнародна амністія" тим часом збирає підписи під петицією з закликом звільнити затриманих демонстрантів, активістів опозиції, а також в’язнів совісті. Петиція доступна для підписання з 25 березня в інтернеті на офіційній сторінці відділення організації "Міжнародна амністія" у Бонні.

У петиції "Міжнародної амністії" є заклик до білоруського президента Олександра Лукашенка "негайно і безумовно" звільнити всіх, кого затримано "за законне і мирне вираження своїх поглядів". У документі нагадується, що Білорусь підписала Загальну декларацію прав людини ООН, стаття 19 якої стверджує, що "кожна людина має право на свободу переконань і на вільне вираження їх".

Підписанти петиції закликають білоруську владу гарантувати повне дотримання міжнародних стандартів прав людини під час політичних акцій, а також особисту безпеку демонстрантів. У петиції також є заклик забезпечити членам молодіжних незареєстрованних організацій "свободу від судового переслідування й утисків за ненасильницьке використання своїх прав на волю зборів, об’єднань і вираження своїх переконань".

Козуліну загрожує 10 років

Тим часом, у понеділок ще одному лідеру опозиції, голові партії "Грамада" Олександру Козуліну, затриманому в Мінську 25 березня, висунуто нові звинувачення.

За словами дружини заарештованого, його звинувачено в організації групових дій із застосуванням вибухових речовин, що призвели до порушення громадського порядку. "Нові звинувачення, що стосуються подій 25 березня, передбачають покарання від трьох до десяти років позбавлення волі", - заявила Ірина Козуліна.

Тоді в перебігу демонстрації опозиції Козулін закликав своїх прихильників проїхати до будинку спецприймальника і звільнити всіх учасників несанкціонованих мітингів, яких затримала мінська міліція. Як додала дружина опозиціонера, після затримання у її чоловіка в СІЗО "виникли проблеми зі здоров’ям", зокрема, "є ушкодження хребта".

Раніше лідерові соціал-демократичної партії "Грамада" висували звинувачення за епізодами, що відбулися 17 лютого і 2 березня. Зокрема, 1 березня 2006 року Ленінський РВВС Мінська порушив кримінальну справу за фактом злісного хуліганства в Національному прес-центрі, за яким Козуліна визнали підозрюваним (частина 2 статті 339 КК Білорусії). 2 березня проти Козуліна порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 339 (хуліганство) за протиправні дії в Октябрському РВВС Мінська, куди його доправили після бійки в Палаці культури залізничників на Всебілоруських народних зборах.

Минулого четверга на Козуліна склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене у ст. 156 КоАП (дрібне хуліганство).

Лідер "Грамады" наразі перебуває в слідчому ізоляторі в Жодіно, за 50 км від Мінська.

Далі й далі від Європи

Минулі вибори президента Білорусі ще більше віддалили її від європейського співтовариства. Про це в ефірі "Эхо Москвы" заявив голова Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Рене ван дер Лінден. Він пояснив, що один із головних критеріїв включення до парламенту Європи - це вільні і рівноправні вибори.

"Не Рада Європи виключила Білорусь зі своєї організації. Білорусь сама себе виключила. Якщо ви хочете стати членом організації, ви мусите виконувати низку вимог і умов. І, звичайно, ви не можете виконати всі ваші обіцянки одночасно - це зрозуміло. І я дуже шкодую, що Білорусь досі не є членом Ради Європи, і ці вибори, на жаль, не просунули Білорусь до вступу. Принаймні, вони не потішили всіх тих, хто за ними спостерігав. Особливо тому, що один із ключових елементів включення до парламенту Європи - це вільні і рівноправні вибори. І якщо членів опозиції кидають до в’язниці до виборів і після виборів, ми не можемо назвати це проявом вільних виборів", - зазначив Рене ван дер Лінден.

За його словами, політика Олександра Лукашенка в довгостроковій перспективі є контрпродуктивною й ізолює країну від європейського співтовариства. "Єдиний, хто щасливий бути ізольованим, мені здається, це сам Лукашенко. Але в довгостроковому періоді це контрпродуктивна політика. Треба бути відкритим для цілого світу, для переговорів, для тих сил, що щиро ставляться до Білорусі й бажають їй добра. У принципі, треба поважати правила Ради Європи", - заявив глава ПАРЄ.

Голова Парламентської асамблеї Ради Європи назвав неприйнятним арешт білоруських опозиціонерів. За його словами, у демократичній державі у всіх людей є право вільно виражати свою волю. "Треба негайно відпустити затриманих, тому що цілком ясно, що це суто політичне затримання, що порушує політичні права і міжнародне право. Якщо така політика триватиме, у такому дусі, Лукашенко ще більш ізолює країну і себе від світу. І це зовсім не має ніяких підстав", - сказав Рене ван дер Лінден.

Голова ПАРЄ не став порівнювати безладдя у Франції і події в Мінську. За його словами, "у Мінську це були мирні демонстрації, а зовсім не хуліганські витівки. Люди намагалися висловити свою політичну волю і переконати своїх громадян у тому, що є певні політичні переконання, які не змогли знайти своє відображення під час виборів. Це не можна порівняти з хуліганськими виступами у Франції, де напад на поліцію є явищем соціального порядку", - зазначив Рене ван дер Лінден.

Опозиція не здається

Водночас, лідер опозиції Олександр Мілінкевич напав із різкою критикою на офіційний Мінськ.

"Білоруський режим у черговий раз показав нам, громадянам Білорусі, і цілому світовому співтовариству своє справжнє обличчя. Побиття 25 березня мирних людей - це чергова спроба влади повернути суспільство в стан тотального страху, з якого воно почало рішуче і безповоротно виходити", - сказано в заяві політика, опублікованій у понеділок.

"Неадекватне застосування сили проти групи мирних демонстрантів виявляє боягузтво правлячого режиму, уже не здатного контролювати ситуацію в країні шляхом загальновизнаних демократичних процедур. Влада, що зі звіриною жорстокістю, використовуючи міліцію і спеціальні засоби, розігнала мирних демонстрантів, цілком знищила свій авторитет і втратила підтримку народу", - сказав у зверненні Мілінкевич.

Мілінкевич: опозиція продовжуватиме демонстрації (АР)
 
"Я заявляю про свою повну солідарність із побитими й заарештованими 25 березня людьми. Громадяни Білорусі, котрі вийшли на вулиці Мінська, хотіли висловити свій протест режиму, що фальсифікує вибори, щодня бреше про ситуацію в країні та світі, з надуманих причин заарештовує і кидає у в’язниці своїх опонентів. Право на мирний протест людям дає Основний Закон нашої країни - Конституція Республіки Білорусь. Дії мирних демонстрантів не були загрозою громадському порядку, звинувачення на їхню адресу про підготовку до захоплення державних установ і охоронюваних об’єктів є нахабною брехнею з боку керівництва правоохоронних органів", - наголосив політик.

Разом із тим, він повідомив, що направить у міжнародні організації імена і прізвища ініціаторів, організаторів і учасників розгону мирної демонстрації, щоб до них застосували відповідні санкції.

"Дії цих осіб обов’язково отримають правову оцінку й у демократичній Білорусі", - додав Мілінкевич.

"Ми маємо намір продовжувати мирні масові акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів, за відновлення в країні конституційної законності та демократії. Ми не буде чекати ще 5 років, щоб позбавити білоруський народ від влади тих, хто давно втратив і юридичне, і моральне право на цю владу. Я переконаний, що широкий загальнонаціональний рух за волю Білорусі, про створення якого я заявив на мітингу 25 березня, виконає цю свою історичну місію перед народом і державою", - наголосив лідер опозиції.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах