ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

RTVi: "Політковська, як і Сахаров, була суспільно важливою фігурою". Інтерв’ю Юлія Кіма

Корреспондент.net, 14 жовтня 2006, 17:17
0
4

Відомий бард та драматург Юлій Кім відвідав студію RTVi та відповів на питання ведучої Асі Істошиної про Ганну Політковську, Володимира Путіна, боротьбу між старими і новими силами та дисидентів.

- Ми звикли сприймати бардів якщо не як пророків, то, у всякому разі, як людей, з якими можна і потрібно обговорювати політичні та загальнолюдські теми. Сьогодні не можна не задати вам питання про Ганну Політковську, статті якої ви, мабуть, читали, і про загибель якої неможливо не думати...

- Я, на жаль, не був з нею знайомий особисто, хоча свого часу познайомився з її соратником і колегою по "Новій газеті" Славою Ізмайловим, теж дуже гідною і мужньою людиною. Проте, завжди, коли я говорю про Ганну Політковську, я подумки знімаю капелюх перед її мужністю. Перед її пронизливою правдивістю я схиляюся. На початку 90-х років мене, як колишнього дисидента, запитали, яка професія вимагає в наші дні максимальної громадської відповідальності, і я сказав: журналіст, чесний журналіст. І вчитель, чесний, звичайно. Треба увесь час підкреслювати це слово - "чесний". Смерть Ганни Політковської - це жахливий удар. І було б добре, якщо б на її місце прийшли інші чесні люди, якщо б ця смерть не злякала нас.

- "Журналісти й експерти повинні розуміти, що її вплив на політичне життя Росії був вкрай незначним", - не знаю чому, але ця путінська фраза мене вразила. Можливо, ви допоможете мені зрозуміти, чому ця фраза звучить так жахливо?

- Ця фраза цілком природна для Путіна. У сьогоднішній Росії є вертикаль влади і немає горизонталі громадської сили, система їхньої взаємодії ще не склалася. Тому Путін і може дозволити собі такі слова. Насправді, вплив Ганни Політковської на громадську думку був дуже сильним. А чим більше таких людей, тим сильніша громадська думка.

- Ця фраза звучить так зневажливо!

- У ній дуже багато нестерпної зневаги влади до того, що називається суспільством, "масами".

- Політковська, як і Сахаров, була суспільно важливою фігурою, камертоном, за яким можна було настроювати власну совість...

- Безумовно, так.

- Моя подруга, відома ізраїльська правозахисниця, сказала мені, що після недавньої війни ситуація в країні бачиться їй настільки жахливою, що в неї опускаються руки і хочеться звідси виїхати. У даному випадку неважливо - яку саме країну хочеться залишити. Важлива позиція. Що б ви сказали їй, що б ви їй відповіли?

- Я б відповів, що, насамперед, ця справа особистого вибору кожного. Такого роду трагічні події ставлять кожного з нас перед вибором - чи здатний він протистояти цьому натиску. Що стосується Росії - між старими і новими силами в країні точиться прихована боротьба. І в цій боротьбі є жертви.

- Напевно, у дисидентів вашого "призиву" теж іноді опускалися руки, коли результат зусиль здавався недосяжним?

- Дисиденти завжди чинили по совісті, і це було основним імпульсом їхньої діяльності. Такі імпульси є завжди. Я не можу похвалитися тим, що був таким вже геройським правозахисником, але коли й у мене занеболіла совість, я, хоч і коротко, послужив цій святій справі. І, безумовно, цим пишаюся.

За матеріалами NEWSru.co.il 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах