ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Світові ЗМІ: Головна помилка Бориса Єльцина - вибір Володимира Путіна

Корреспондент.net, 24 квітня 2007, 12:30
0
5

Борис Єльцин помер 23 квітня на 77-му році життя. У вівторок, 24 квітня, на перших смугах світових ЗМІ з’явилися статті про першого президента Росії, у яких журналісти дають оцінку проведеної ним політики.

Газета The Washington Post у статті, присвяченій першому президенту Борису Ельцину, зазначає, що він зробив більше, ніж будь-хто інший в побудові нової демократичної і капіталістичної держави Росія. Як пише видання, "як і Петро I, якого Єльцин називав як свою модель, Єльцин не був великим демократом". "Почавши війну в південному регіоні Чечні в 1994 році, він ніс відповідальність за смерті російських громадян більше, ніж будь-який інший глава Кремля після Йосифа Сталіна", - пише газета. "Однак, як і автократичний Петро, Єльцин взяв керування деградуючої, герметично закритої країни і відкрив їй двері новим ідеям, методам і впливам", - зазначає The Washington Post.

Дуже важливо пам’ятати, що ті жахливі умови життя, з якими в російського народу асоціюється Єльцин - це не тільки результат його політики, але і причина її появи, зазначає The Washington Post. Розпад Радянського Союзу відбувся тому, що ще до того, як він прийшов до влади, такі проблеми, як етнічний сепаратизм, економічний спад і політичний параліч, уже прийняли величезні масштаби, і помірні комуністи-реформатори - навіть з огляду на те, що вони відмовилися від репресій і цензури - уже нічого не могли з ними поробити.

Історія незабаром забуде зоряну годину Єльцина - серпень 1991 року, коли він, стоячи на танку, повів народ проти державного перевороту, затіяного ядром старої комуністичної влади, пише The Wall Street Journal. Щось увередині підказувало йому, що народу набрид Радянський Союз - цього так і не зміг зрозуміти Горбачов, який  до кінця вырив у те, що дім, побудований Леніним, ще можна врятувати. Перемогти таку складну систему, якою був СРСР, міг тільки той, хто був у ній "своїм" - і той, хто мав хоробрість і харизму. Такий, як Єльцин.

Єльцин виявився більш ефективним руйнівником СРСР, ніж будівельником російської демократії, пише The Guardian. Демократична зоря Росії тривала всього два роки, поки новий президент не наказав танкам стріляти по тому ж самому парламенту, який допоміг йому покінчити з радянською владою. В ім’я ліберальної демократії лилася кров. Єльцин відмовився від державного субсидування цін, сприйнявши це як догму, і в результаті темпи інфляції підскочили до 2000%. Це називалося "шокова терапія", але шоку в ній було занадто багато, а терапії - занадто мало. Мільйони людей побачили, що їх заощадження відразу випарувалися, в той час як родичі президента і його найближче оточення сфлормували собі величезні багатства, яким володіють і донині.

Ще перш, ніж Єльцин послав у Грозний колону танків без пізнавальних знаків, щоб роздавити сепаратистів, що поклало початок десятилітній жорстокій Чеченській війні, ліберальна демократія задихалася у фатальних обіймах президента. Підтримка Заходу, яка настільки радувала президента, лише підписала демократам вирок. У ту епоху були посіяні дуже велике насіння російського авторитаризму. Ринкові реформи Єльцина призвели до більш значного спаду промислового виробництва, ніж вторгнення гітлерівських військ у 1941 році, і у відповідь на це сьогоднішня Росія, яка розбагатіла на нафті і газу, займає агресивно-націоналістичну позицію. Якщо тоді Росією керував п’яний президент - якому, відповідно до анекдоту тих часів, було важко втриматися у своєму кріслі - то тепер нею керує надто твереза людина з тевтонською зовнішністю, якого лякає втрата влади, пише The Guardian.

Він у цілому зберіг прозахідну орієнтацію в зовнішній політиці, пише The Financial Times. Від ледь не тотальних поступок Заходу, несприйнятних психологічно, він перейшов до спроб затвердити велич Росії, що було неможливо через фінансові причини. Він допускав серйозне, а часом і грубе втручання у внутрішні справи сусідніх республік, які мали послабити їх самостійність.

Президент Путін закрив рота пресі і накинув петлю на свободу слова, зруйнував опозиційні партії, централізував економічний вплив і політичну владу всередині Кремля. Будучи у відставці, Єльцин міг лише мовчки дивитися на те, як усе те гарне, що було зроблено при ньому, руйнується - а все або майже все погане залишається.У 90-ті роки минулого століття, при Борисі Єльцині, Росія була вільною як ніколи - ні до нього, ні після, пише The Wall Street Journal.

Історія ще має винесе свій вердикт щодо кар’єри Бориса Єльцина. З його смертю світ втратив не тільки колоритного персонажа, але і лідера світового масштабу, чиї досягнення безсумнівно переважають недоліки. Росія вже починає усвідомлювати його досягнення, намагаючись знайти баланс між його анархічною демократією і сьогоднішніми політичними обмеженнями. Ностальгія, якою буде, безумовно, оточено його відхід, зможе нагадати росіянам про принесену ним волю  і, можливо, оживить їх віру в демократичні цінності, які він проголошував, пише The Independent.

Переклад Inopressa.ru, InoСМИ.ru

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах