Загальний обсяг інвестицій з російського боку для реалізації контракту на поставку газу у Китай складе 55 мільярдів доларів, з китайської сторони - приблизно 22 мільярдів доларів.
Десятирічні переговори
Переговори про постачання російського газу в Китай почалися у 2004 році. Спочатку обговорювалися два маршрути - західний і східний - із загальним обсягом поставок до 70 мільярдів кубометрів на рік, і тільки в березні 2013 року було вирішено обмежитися тільки східним маршрутом з об'ємом до 38 мільярдів кубометрів. Він передбачає будівництво газопроводу Сила Сибіру в створі ССТО від Чаяндинського родовища в Якутії до Владивостока з відведенням на Китай у районі Благовєщенська. Поставки також планується здійснювати з Південно-Киринського родовища на шельфі Сахаліну.
У ході візиту було підписано кілька десятків документів. Також лідери РФ і КНР побували на відкритті військово-морських навчань "Морська взаємодія-2014".
"Ціна на російський газ для Китаю прив'язана до ринкової ціни на нафту і нафтопродукти і задовольняє обидві сторони", - заявив Володимир Путін, коментуючи підписання газового контракту.
Додамо, до візиту Володимира Путіна в посольстві РФ у Пекіні відбулася презентація його книги "Вибрані праці. 2012-2014 рр", виданої
китайською мовою.
Великі плани
Крім газової дружби, Росія і Китай збираються реалізувати низку інших проектів.
Так, російсько-китайський інвестиційний фонд, створений Російським фондом прямих інвестицій та China Investment Corporation, інвестує близько
400 мільйонів доларів у будівництво першого моста через річку Амур, який матиме пропускну спроможність до 21 мільйонів тонн на рік і з'єднає Єврейський автономний округ з провінцією Хейлунцзян.
Також китайські експерти розглядають можливість
спорудження високошвидкісної залізниці Китай-Росія-Канада-Америка. Протяжність запланованої лінії складе близько 13 тисяч кілометрів - вона пройде через Сибір і під Беринговою протокою через 200 кілометрів тунелю.
Дружба проти США?
В Америці вже назвали зближення Росії і Китаю "дружбою проти США".
"Ворог мого ворога - мій друг. Ця крилата фраза міжнародної дипломатії допомагає нам зрозуміти теплоту, з якою Володимира Путіна приймали у Пекіні: візит російського президента в Китай співпав з новою кризою в американсько-китайських відносинах. Саміт у Пекіні відбувається на тлі безпрецедентних звинувачень Вашингтоном китайських військових в організації масштабного державного кібершпіонажу в США. Адміністрація Барака Обами звинувачує китайців у крадіжці комерційних секретів у американських компаній", - написало американське видання Independent.
Саміт у Пекіні відбувається на тлі безпрецедентних звинувачень Вашингтоном китайських військових в організації масштабного державного кібершпіонажу в США.
Видання також зазначило, що "ще більше загострює американсько-китайські відносини зростання домагання Пекіна на спірні території у Південно-Східній Азії, на які також претендують союзники США - Японія і Філіппіни, а також В'єтнам. Вашингтон турбує погано приховуваний намір Китаю взяти під свій контроль офшорні енергоресурси і, у віддаленій перспективі, витіснити США як головного і найбільш впливового гравця в цьому величезному регіоні. У підсумку, незважаючи на традиційні для Китаю принципи невтручання і недоторканності чинних державних кордонів, Пекін утримався від критики Путіна у зв'язку з анексією Криму".