Розвиток політичної кризи у Венесуелі став ще більш невизначеним, і ситуація двовладдя в країні зберігається.
У Венесуелі лідер опозиції і глава парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим виконувачем обов'язків президента країни на багатотисячному мітингу, якому передувала спроба військового перевороту в Каракасі.
Лідер США Дональд Трамп визнав його чинним главою Венесуели, за ним пішли всі великі держави обох Америк. Росія підтримує Ніколаса Мадуро, а Китай закликав до стриманості. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Два президенти
Голова Національної асамблеї Венесуели, опозиційний лідер Хуан Гуайдо 23 січня оголосив себе тимчасовим виконувачем обов'язків президента країни, звертаючись до десятків тисяч демонстрантів, які вийшли на вулиці з вимогою відставки глави держави Ніколаса Мадуро.
Гуайдо склав символічну присягу, заприсягшись перед Богом взяти на себе повноваження глави держави щонайменше до проведення виборів. Він закликав збройні сили країни підтримати його і допомогти провести у Венесуелі вільні вибори.
Він зазначив, що йде на ризикований крок, "рятуючи Каракас від диктатури і відновлюючи конституційний порядок": "Знаю, що це буде мати наслідки. Щоб виконати це завдання і відновити дію конституції, нам необхідна згода всіх венесуельців".
Очолюваний Гуайдо парламент Венесуели контролюється противниками Мадуро і в цілому ідеології чавізму. Чинна влада не визнає його легітимність - вищим органом законодавчої влади для них є створена оточенням Мадуро Конституційна асамблея.
Спроба військового перевороту
Незадоволені владою венесуельці закликали Гуайдо оголосити себе президентом з моменту інавгурації Ніколаса Мадуро 10 січня, але той говорив, що чекає однозначної підтримки армії.
Міністр оборони Венесуели Володимир Падріні Лопес після присяги Гуайдо 23 січня проголосив, що армія залишається вірною чинному уряду на чолі з Мадуро.
Збройні сили Венесуели раніше у всіх конфліктах підтримували чинну владу, але 21 січня стало відомо, що підрозділ бійців Національної гвардії в Каракасі відмовився підкорятися наказам Мадуро і закликав співгромадян до непокори.
Незабаром влада оголосила про арешт "маленької групи грабіжників і зрадників батьківщини", які збиралися "творити насильство і насаджувати тривогу серед населення".
На вулиці вийшли мешканці району Сан-Хосе-де-Котіса, які підтримали групу заколотників, перегородили вулиці барикадами і підпалили автомобілі. Влада застосувала проти них сльозогінний газ.
Слідом опозиція оголосила про багатотисячний протест проти Мадуро, запланований на 23 січня. Тоді Гуайдо, заявив, що в цей день "народ в повній мірі потребує припинити узурпацію і поважати волю венесуельців".
Хвиля антиурядових демонстрацій захлеснула Венесуелу навесні 2017 року. Тоді були заарештовані сотні активістів. За даними Венесуельського центру зі спостереження за соціальними конфліктами, загинули 163 людини. Влада Венесуели визнала смерть 129 осіб.
Влітку 2017 року колишній офіцер Оскар Перес і учасник маловідомого підпільного угрупування Фланелеві солдати викрав вертоліт і обстріляв з нього будівлі Верховного суду і МВС Венесуели.
Свої дії він пояснив бажанням повернути владу народу і відновити конституційний порядок. Через кілька місяців він був застрелений в ході спецоперації.
Пізніше в серпні 2018 року Фланелеві солдати взяли на себе відповідальність за невдалий замах на президента Венесуели за допомогою безпілотників.
Америки підтримали другого президента
Мадуро заявив, що Гуайдо є "маріонеткою США", які, на його думку, хочуть керувати Венесуелою. Його підтримали давні соратники - Росія, Болівія, Іран, Сирія, Туреччина, Уругвай, Куба і Мексика.
Американський президент Дональд Трамп випустив заяву, в якій офіційно визнав Гуайдо як в.о. глави держави.
"Народ Венесуели сміливо виступив проти Мадуро і його режиму і зажадав свободи і законності", - йдеться в заяві Трампа.
Мадуро він назвав нелегітимним президентом і заявив, що парламент країни - це єдина легітимна гілка влади, законно обрана народом Венесуели.
Нагадаємо, президентські вибори у Венесуелі пройшли в травні минулого року. Мадуро виграв їх з 67 відсотками голосів і рекордною неявкою виборців. Правові організації заявляли про численні порушення в ході голосування.
США, Канада, Європейський союз, 12 латиноамериканських країн, серед яких Мексика і Аргентина, тоді заявили, що вибори не відповідали демократичним стандартам. Тільки Росія, Куба, Еквадор, Болівія та Нікарагуа визнали ці вибори.
10 січня 2019 року Організація американських держав, яка об'єднує країни Північної і Південної Америки, 19 голосами "за", шість "проти" і вісьмома "такими, що утрималися" прийняла рішення не визнавати легітимність другого президентського терміну режиму Мадуро.
23 січня організація також визнала Гуайдо легітимним главою держави.
"Наші вітання @jguaido як виконуючому обов'язки президента Венесуели. Ви отримали наше повне визнання, щоб почати повернення демократії в країні", - написав у Twitter генсек ОАД Луїс Альмагро.
Мадуро слідом розірвав дипломатичні відносини зі США, давши американським дипломатам 72 години на те, щоб залишити країну. Проте у Вашингтоні заявили, що у Мадуро немає повноважень приймати такі рішення.
Американський держсекретар Майк Помпео закликав президента Венесуели передати владу лідеру опозиції Хуану Гуайдо. Він також звернувся до військових країни і силових структур із закликом підтримати демократію і захистити мирне населення.
Голова Європейської ради Дональд Туск у середу висловив підтримку Гуайдо і закликав всі країни Європи приєднатися до нього.
Інтереси Росії
Москва звинуватила Вашингтон в "безцеремонній дії, новій демонстрації тотального ігнорування норм і принципів міжнародного права, спробі зіграти роль самозваного вершителя доль інших народів".
Росія підтримувала Венесуелу з часів правління Уго Чавеса в обмін на розвиток власних інтересів - в основному в нафтовій і військовій галузях.
З 2001 року армія Венесуели, що традиційно використовувала зброю західного виробництва, стала закуповувати російську.
У грудні минулого року в цю країну, яка розташована поруч зі США, на військові навчання прилітали два російські стратегічні бомбардувальники Ту-160.
До 2018 року Росія видала Венесуелі щонайменше 17 мільярдів доларів кредитів. У грудні Мадуро побував в Москві, де були підписані контракти, в рамках яких Росія надасть Каракасу ще шість мільярдів доларів - для підтримки нафтовидобутку і гірничодобувної галузі, в основному золотодобування.
МЗС Китаю, один з головних кредиторів Каракаса, закликав всі сторони до стриманості і протистояння "будь-яким спробам зовнішнього втручання".
"Ми уважно стежимо за ситуацією в Венесуелі. Сподіваємося, що всі відповідні сторони будуть діяти раціонально і зберігати спокій. Закликаємо їх знайти шлях політичного врегулювання за допомогою мирного діалогу в рамках конституції", - заявили у відомстві.
Умови для конфронтації
Рішення Трампа визнати лідера венесуельської опозиції тимчасовим президентом країни закладає основи для драматичної ескалації напруженості в майбутні дні, оскільки сили всередині Венесуели і за її межами вступили в боротьбу за її майбутнє, пише CNN.
"Це конфронтаційний момент, і мені здається цілком імовірним рух на повному ходу до ескалації. Ескалація відбудеться всередині країни і на міжнародній арені, оскільки режим Мадуро зробить все можливе, щоб заручитися підтримкою Пекіна і Москви. Може, ці країни і не схвалюють стиль керівництва Мадуро , але вони нададуть протидію США і не відійдуть просто так осторонь", - цитує видання наукового співробітника Американського університету і гендиректора дослідницької фірми Caracas Wire Майкла Маккарті.
На думку аналітиків, такі 48 годин стануть вирішальними для Венесуели і для Трампа, чия бравада може не привести до негайних змін, однак посилить надію на активні дії США, особливо якщо конфронтація через американських дипломатів не буде швидко усунена.
"Визнання Гуайдо - це сміливий крок, який зобов'язує Вашингтон до подальших дій в тому випадку, якщо режим Мадуро налетить з нападками на Гуайдо і його прихильників. Треба думати, майбутні дні будуть дуже неспокійними і тривожними", - сказав віце-президент Ради країн Південної та Північної Америки Ерік Фарнсуорт.
Приватна розвідувальна компанія Stratfor пише, що визнання Гуайдо Америкою не створює загрозу позиціям Мадуро, оскільки чинний президент піде тільки в разі введення більш жорстких міжнародних санкцій і посилення протестів опозиції.
Однак це підсилює тиск на збройні сили Венесуели і на правлячу Об'єднану соціалістичну партію Венесуели. Білий дім думає про введення заборони на імпорт нафти з цієї країни, що негайно позначиться на фінансах Венесуели і призведе до ще більшого скорочення нафтовидобутку, зазначають аналітики компанії.
"Загроза санкцій і тиск з боку опозиції також підсилюють імовірність того, що армійські офіцери та еліта правлячої партії з часом здригнуться і почнуть наполягати на відставці або поваленні Мадуро", - йдеться в матеріалі.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet