Президент Ірану Хасан Роухані
Іранська влада відмовилася виконувати домовленості щодо обмеження запасів збагаченого урану і важкої води.
Іран направив послам Німеччини, Великобританії, Китаю і Росії повідомлення про прийняте рішення "призупинити виконання деяких зобов'язань" у рамках так званої ядерної угоди.
Тегеран пригрозив піти на більш жорсткі заходи, якщо протягом 60 днів його вимоги не будуть виконані. Йдеться про зняття обмежень на продаж нафти і скасування банківських санкцій. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Тегеран вимагає компенсувати санкції США
8 травня стало відомо, що іранська влада відправила послам Німеччини, Великобританії, Китаю і Росії повідомлення про рішення призупинити виконання деяких зобов'язань у рамках Спільного всеосяжного плану дій, який у пресі називають ядерною угодою.
"Після порушення США своїх зобов'язань з ядерної угоди Іран припиняє два свої зобов'язання із СВПД, які досі країна постійно виконувала", - заявив у середу вранці президент Ірану Хасан Роухані в ефірі місцевого телебачення.
У справах обізнана верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні як координатор угоди з Тегераном щодо ядерної програми.
Повний текст заяви опубліковано на сайті президента Ірану. У ній сказано, що країни-учасниці угоди не зробили конкретних кроків, щоб "компенсувати санкції США". Через це Тегеран не бачить іншого виходу, крім як "скоротити свої зобов'язання".
Так, іранська влада відмовилася виконувати домовленості щодо обмеження запасів збагаченого урану і важкої води, яка використовується в ядерних реакторах.
Тегеран дав 60 днів європейським країнам, щоб ті виконати свої зобов'язання, "особливо в банківській сфері і в області нафтових родовищ".
Якщо цього не станеться, Іран, крім відмови від виконання умов зі збагачення урану, призупинить модернізацію ядерного реактора на важкій воді в Араку. За умовами ядерної угоди, Тегеран зобов'язався не використовувати цей реактор для вироблення збройового плутонію.
"Вікно для дипломатів не буде залишатися відкритим довго", - підкреслюється в заяві Ірану.
З кінця минулого століття Іран побував під санкціями США, Євросоюзу й ООН, але більша частина обмежень була знята у 2015 році в обмін на зобов'язання припинити ядерну програму.
15 липня 2015 року Іран і "шістка" міжнародних посередників (п'ять країн-постійних членів Радбезу ООН і Німеччина) досягли історичної угоди про врегулювання багаторічної проблеми іранського атома.
Найскладніші переговори завершилися прийняттям спільного плану дій, у разі виконання якого Ірану пообіцяли зняти економічні і фінансові санкції.
Основні пункти:
-
велику частину іранського збагаченого урану буде вивезено за кордон;
-
жоден із ядерних об'єктів в Ірані не буде демонтований;
-
завод зі збагачення палива Фордо стане науково-дослідним центром ядерної фізики без потужностей зі збагачення урану;
-
МАГАТЕ отримає доступ до всіх ядерних об'єктів у країні терміном на 20 років.
Однак президент США Дональд Трамп вирішив вийти з угоди і
відновити санкції проти Ірану. Нова адміністрація Білого дому звинувачує Тегеран у фінансуванні тероризму.
Крім того, як писало минулої осені авторитетне видання Foreign Policy, посилаючись на секретний іранський архів, захоплений спецслужбами Ізраїлю, Тегеран просунувся набагато далі в реалізації своєї ядерної програми, ніж вважали західні розвідувальні служби та Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
Наприкінці лютого МАГАТЕ відзвітувало, що Іран виконує всі пункти ядерної угоди.
Протягом року Вашингтон відновив односторонні санкції щодо Ірану, які насамперед торкнулися нафтової і банківської сфер. Останні обмеження вступили в силу 2 травня цього року.
Під тиском США Іран відключили від системи SWIFT, що серйозно ускладнило фінансові взаємовідносини іранського бізнесу з іноземними партнерами. А створений Берліном, Лондоном і Парижем спеціальний механізм для обходу санкцій так і не запрацював.
Останньою краплею стали наміри США ввести санкції на вивезення з Ірану збагаченого урану в обмін на уранову руду, а також співпраця з Тегераном в атомній сфері.
В опублікованій 3 травня заяві Білого дому повідомлялося, що Вашингтон дав 90 днів для виключення із санкцій проектів в Араку, Фордо і російсько-іранського проекту АЕС Бушер.
У Москві назвали наміри США застосувати санкції проти ООН, МАГАТЕ та держав-членів цих організацій за підтримку і виконання ними рішень із реалізації СВПД "незаконними і неприйнятними".
8 травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції після переговорів з іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфом заявив, що введені США односторонні санкції перешкоджають розвитку зовнішньоторгівельних зв'язків Росії та Ірану.
"Ми підтвердили нашу відданість тому, щоб просувати наше економічне співробітництво і шукати ефективні шляхи, які були б не підвладні цим неприйнятним нелегітимним американським обмеженням", - сказав Лавров.
Російський міністр закликав країни Європи дотримуватися ядерної угоди і задіяти механізм, який дозволить не залежати від США у банківських транзакціях.
Мохаммад Джавад Заріф уточнив, що Тегеран усвідомлює важливість ядерної угоди і наголосив, що вважає Росію "впливовою стороною", яка відіграє "дуже важливу роль у реалізації СВПД".
Мохаммад Джавад Заріф та Сергій Лавров / EPA