ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Чому відповідь Росії на дії Грузії була правильною. Стаття Лаврова в Fіnancіal Tіmes

13 серпня 2008, 09:51
0
5

Для деяких людей, які спостерігали за бойовими діями на Кавказі протягом останніх декількох днів, сюжет здається простим і нехитрим.

На відважну республіку Грузія, де проживає всього кілька мільйонів людей, напав гігантський східний сусід, Росія. Додайте всі стереотипи епохи холодної війни, і ви одержите інтерпретацію в дусі історії про Давида й Голіафа, з усіма відповідними коннотаціями - відбулася битва добра зі злом. Саме таку версію подій викладають багато західних ЗМІ - тим часом з фактів складається інша картина.

Дозвольте мені заявити абсолютно чітко. Цей конфлікт затіяла не Росія, цей конфлікт не обумовлений вибором, що зробила Росія. У цьому конфлікті немає переможців. За кілька годин до вторгнення Грузії Росія вживала зусилля для прийняття в Раді Безпеки ООН резолюції із закликом до відмови від застосування сили обома сторонами - і грузинською, і південно-осетинською. Резолюція, що могла б запобігти кровопролиттю, була заблокована західними країнами.

У минулу п'ятницю, після того як всі країни світу з'їхалися в Пекін на Олімпіаду, грузинські війська почали повномасштабний напад на область Південна Осетія, що більше 16 років користується фактичною незалежністю. Більшість жителів області - російські громадяни. За умовами угоди від 1992 року, підписаної, у тому числі, і Грузією, вони мають право на захист, що здійснює нечисленний контингент російських військовослужбовців-миротворців. У результаті атаки на землі й з повітря були жертви серед миротворців, а також загинули приблизно 1600 мирних жителів, що спричинило   гуманітарну катастрофу.

Грузинський режим відмовився створити гуманітарний коридор і розбомбив колону з гуманітарними вантажами. Є також докази того, що відбувалися звірства - настільки важкі й систематичні, що вони являють собою акти геноциду.

Таким чином, не варто особливо дивуватися, що Росія відповіла на цей неспровокований напад на своїх громадян, направивши в Південну Осетію війська. Жодна  країна світу не стане стояти осторонь  склавши руки, коли її громадян убивають і виганяють із їхніх будинків. Росія неодноразово попереджала Тбілісі, що якщо буде потреба застосує силу для захисту своїх громадян, і її дії повністю відповідають нормам міжнародного права, у тому числі 51-й статті Уставу ООН про право на самозахист.

Застосування військової сили Росією у відповідь на напад Грузії на російських громадян і миротворців було абсолютно виправданим. Тактична мета Росії полягала в тому, щоб витиснути грузинські війська з цієї області, у яку їм, відповідно до міжнародних угод, входити заборонено. Незважаючи на твердження Грузії, начебто вона ввела режим однобічного припинення вогню, тривали постійні атаки на російських миротворців і війська, які прийшли їм на допомогу - цей факт підтверджують спостерігачі й журналісти, що перебували в області. У Росії не було іншого вибору крім як ударити по військовій інфраструктурі за межами області - інфраструктурі, що використовувалася для підтримки грузинського наступу. Відповідні заходи Росії були точковими, поміркованими й правомірними.

Росію звинувачують у тому, що вона використовує цей конфлікт, щоб спробувати скинути уряд й установити свій контроль над країною. Абсурдність цих тверджень очевидна. Забезпечивши безпеку області, президент оголосив про завершення військової операції. Росія не має намір анексувати або окупувати будь-яку частину Грузії й знову підтверджує свою повагу до її територіальної цілісності. У найближчі кілька днів, за умови того, що Грузія утримається від бойових дій і не стане тримати свої війська в цій області, Росія продовжить дипломатичні зусилля, необхідні для консолідації цього тимчасового припинення бойових дій.

Михайло Саакашвілі, президент Грузії, заявив, що "якщо ми не зупинимо Росію, якщо її не зупинить увесь світ, завтра російські танки ввійдуть у будь-яку столицю в Європі", а за інших обставин додав, що "це більше не питання про Грузію. Це питання про Америку". Очевидно, Грузія хоче, щоб ця суперечка стала чимось більшим, ніж короткий при всієї його кривавості регіональний конфлікт. Особам, що приймають рішення в західних країнах НАТО, варто задуматися:  чи хочете ви, щоб у майбутньому чоловіки й жінки, які служать у ваших збройних силах, підкорялися рішенням Саакашвілі оголошувати війну на Кавказі.

Росія - член Ради Безпеки й "великої вісімки" провідних промислово розвинених країн, партнер Заходу в рішенні таких різноманітних проблем, як Близький Схід, Іран і Північна Корея. Виконуючи свої зобов'язання світової держави й гаранта стабільності на Кавказі, Росія буде докладати зусиль для забезпечення мирного й міцного врегулювання проблем цієї області.

Оригінал статті в Financial Times
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах