ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

ІHT: Нерозсудливість Саакашвілі

29 серпня 2008, 13:43
0
9

Грузинський президент Михайло Саакашвілі дуже зашкодив США, НАТО й самій Грузії, яка реально дивлячись у майбутнє, буде країною з обмеженим суверенітетом і важким тягарем для своїх західних союзників, пише сьогодні Вільям Пфафф в американській газеті Іnternatіonal Herald Trіbune.

Переважною реакцією Америки і Європи на російський удар, що пішов після грузинської атаки на "миротворчі" сили в Південній Осетії, стала думка, що Росія занадто сильно оголила свої ікла. І тепер її потрібно покарати за "надмірну реакцію" на напад на її військовослужбовців.

Ця реакція не припускає визнання, що грузинський президент Михайло Саакашвілі завдав значної шкоди Сполученим Штатам, НАТО й самій Грузії, яка реально дивлячись у майбутнє буде країною з обмеженим суверенітетом і важким тягарем для своїх західних союзників.

Грузії потрібно буде миритися з російськими військами, які залишаться на її території на невизначений час із метою захисту Південної Осетії й Абхазії - з недавнього часу самопроголошених незалежних утворень під російською протекцією, які в остаточному підсумку можуть бути анексовані Росією з власного прохання. Росіянам у цей момент зручне самопроголошення незалежності, тому що, як вони люблять підкреслювати, вони пішли за прикладом самопроголошення незалежності Косово від Сербії в лютому цього року при сприянні Америки.

Ця криза стала поворотним моментом у міжнародних відносинах, тому що вона демонструє, що США не стануть захищати Грузію, незважаючи на враження, що Вашингтон, навчивши грузинські війська й представляючи уряд Саакашвілі як свого протеже, був у своєму роді причетний до грузинської атаки на Південну Осетію й на російських солдатів, які легально перебувають у регіоні на правах "миротворців".

Ці російські солдати перебувають там протягом  16 років відповідно до міжнародної угоди, яка укладена за першою грузинською спробою "повернути" лінгвістично й історично відмінні від Грузії Південну Осетію й Абхазію. Обидві провінції були автономними російськими протекторатами або регіонами з 1810 року.

Наступного тижня віце-президент США Дик Чейні збирається відвідати Грузію. Це відбудеться після візитів в Азербайджан і в Україну - держави, які, поза всяким сумнівом, потребують  підтримки після цього сплеску російського гніву й американський "дипломатичної стриманості". Американські військові кораблі перебувають у Чорному морі, і один з них, есмінець, доставив гуманітарні вантажі в південний грузинський порт.

Російська сторона похмуро озвучила свої побоювання, що американські судна доставляють у Грузію зброю. І хоча росіяни знищили все, що залишалося від нового американського військового устаткування й об'єктів, недавно переданих Грузії, Саакашвілі навряд чи хоче починати війну знову - принаймні зараз, якщо тільки Чейні не привезе із собою 82-гу повітряно-десантну дивізію й 6-й флот. Звичайно, саме цього Саакашвілі чекав у ту ніч, коли його вторгнення перетворилося в панічну втечу.

"Де Америка? - запитував він. - Де вільний світ?" Після цього він одержав запевнення кандидата в президенти Джона Маккейна й Джо Байдена, що йде на вибори разом з Бараком Обамою (обоє вони - фанати неуспішного грузинського визволителя). Це було безглузде й дурне підприємство, якби не ті нещасні, що вбиті, покалічені, втратили будинки або зазнали етнічного чищення однієї зі сторін в останні дні, а зараз є втікачами. США залишили Саакашвілі й грузин у тяжкому становищі, і це після сигналів, які пролунали, про те, що їх хочуть прийняти в НАТО й що вони будуть допомагати розвивати демократію на Кавказі.

Україна й балтійські держави одержали свій урок: великі держави не відправляються на війну проти інших могутньо озбройних великих держав лише для того, щоб урегулювати древні сектантські розколи або усувати іншомовних конкурентів у підзахисних країнах, навіть якщо ці країни - потенційні члени НАТО.

Польща й Чеська республіка думали, що з їх сторони розсудливо потурати Вашингтонові і його виробникам зброї, одержимим створенням системи протиракетної оборони на випадок, якщо Іран наважиться на суїцидальний удар. Тепер вони виявили, що Росія в люті від тих американських заяв, яким вони просто повірили, але які, як виявляється для самих вашингтонських політиків були лише принадою для догоджання виборцям і залучення грошей.

Ізраїль виявляє, що Сирія веде переговори з московськими постачальниками зброї. Російське співробітництво зі США з різних питань - Іран, Хамас і Хізбалла, контртерроризм, ядерне нерозповсюдження, нафтогазові поставки в Європу - тепер, як очікується, припиниться.

Чому? Тому що ряд політичних персонажів в адміністраціях Клінтона й Буша Другого й у Пентагоні вирішили, що розширення НАТО аж до парадних дверей Росії буде безвитратною демонстрацією американської сили. Вони могли б навіть взяти під контроль деякі історично залежні від Росії території й протекторати - аби тільки показати, хто "номер один" у світі.

Оригінал статті - WilliamPfaff: Saakashvili'sfolly

Переклад ИноПресса
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах