Варто нагадати, що революційна хвиля почалася після парламентських виборів 2 листопада 2003 року, коли опозиційні сили, на чолі з Михайлом Саакашвілі, Ніно Бурджанадзе та Зурабом Жванією, вийшли на вулиці міст країни й вимагали від Центральної виборчої комісії анулювання підсумків виборів, визнавши їх сфальсифікованими. Через кілька днів вимога опозиції переросла в заклик відставки президента Шеварднадзе.
Своєї кульмінації протести опозиції досягли 22 листопада - у перший день засідання нового грузинського парламенту, легітимність якого була поставлена під сумнів. У той день опозиціонери на чолі із Саакашвілі із трояндами в руках увірвалися в будинок парламенту, перервали Шеварднадзе, що виступав з промовою, і змусили його покинути зал.
Двадцять третього листопада Шеварднадзе пішов у відставку. За оцінками аналітиків, таке рішення було неминучим на тлі мітингів на проспекті Руставелі перед будинком парламенту країни й біля резиденції президента в Крцанісі.
Мітингувальники радістю зустріли новину про відставку Шеварднадзе.
Після його відставки, прозвучала заява спікера парламенту Бурджанадзе, котра тимчасово взяла на себе функції виконуючої обов'язки президента, про призначення позачергових президентських виборів, на яких переконливу перемогу (до 85% голосів) одержав Саакашвілі.
За матерiалами: РІА Новости
British American Tobacco Україна
Sky
Lemon, Web Design