ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Світ: Підсумки 2008 року від Корреспондент.net

26 грудня 2008, 16:26
0
7
Світ: Підсумки 2008 року від Корреспондент.net
Фото: Reuters
У 2008 році Америка зробила історичний вибір

Обрання Барака Обами президентом США, п'ятиденна війна Росії і Грузії, безчинства сомалійських піратів, проголошення незалежності Косово, затримка Радована Караджича та запуск Великого адронного коллайдера - ці та інші події, якими запам'ятається 2008 рік, що минає - у підсумках року від Кореспондент.net.

Вибір року

Журнал Time назвав його людиною року, мешканці сіл і міст по всьому світу називають його ім'ям вулиці, площі і гірські піки, штат Алабама вводить спеціальне свято на його честь, Молдова випускає матрьошки із зображенням цієї людини, йому симпатизує навіть Уго Чавес, а нинішній кубинський лідер Рауль Кастро називає його людиною, з якою "можна домовитися".

Звичайно ж, мова йде про обраного в цьому році 44-го президента США Барака Обаму. 4 листопада Америка зробила історичний вибір, вперше обравши темношкірого президента. Сенатор-демократ Барак Обама здобув переконливу перемогу над республіканцем Джоном Маккейном. "Завдяки тому, що ми сьогодні зробили на цих виборах, у цей визначальний момент, в Америку приходять зміни", - сказав Обама на мітингу, який розпочався одразу після того, як стало відомо про його перемогу. На думку Обами, його успіх на виборах - доказ того, що в США людина, при бажанні, може домогтися всього.

Обама каже, що буде прагнути залишатися на посту президента нормальною людиною

Син кенійця і білої американки, що народився на Гаваях, швидко підкорив світ чарівністю, інтелектом, і молодістю. Популярність Обами в Америці й у світі надзвичайно велика. Ще до перемоги США і світ охопила хвиля обамоманії. Багато хто бачить у Обамі Месію, покладаючи на нього великі надії. Сам він говорить, що буде прагнути залишатися на посту президента нормальною людиною.

Інавгурація Обами пройде в січні. Він приступить до виконання своїх обов'язків у критичний для своєї країни період. Його чекає  боротьба з економічною кризою, відновлення економіки та спасіння мільйонів американців від безробіття. Крім того, Бараку Обамі доведеться зайнятися розпочатими останньою адміністрацією війнами в Іраку і Афганістні, здійснити низку грандіозних реформ у сфері охорони навколишнього середовища, а також, за його власними словами, вирішити нелегке завдання "стосовно морального статусу Америки в світі".

Війна року

Відносини між Грузією з одного боку, та Росією, Абхазією і Південною Осетією з іншого загострилися у березні, коли невизнані республіки заявили про своє бажання вийти зі складу Грузії, а Москва оголосила про особливі відносини із Цхінвалі та Сухумі. Держдума РФ рекомендувала президенту Росії розглянути питання про визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії, і в квітні прийнято рішення видавати всім охочим у республіках російські паспорти. Весняна напруга вилилася в скандал із польотами розвідувальних літаків і введенням в кінці травня військ Росії на територію Абхазії. Тбілісі звинуватило Москву в порушенні її суверенітету, в свою чергу Москва звинуватила Тбілісі в політиці державного тероризму.

У червні Росія вивела залізничні війська з Абхазії, а в липні напруга перемістилася з Абхазії у Південну Осетію. Ледве не кожного дня приходили повідомлення про перестрілку і вибух на кордоні, і до початку серпня ситуація наблизилася до точки кипіння.

У відповідь на потужний вибух на кордоні Грузія 2 серпня почала обстріл Цхінвалі. У Москві заговорили про підготовку Тбілісі до війни, а зі столиці Південної Осетії почалася евакуація населення. Заклики міжнародної громадськості до миру не вистудили гарячих голів, хоча 7 серпня, коли Михайло Саакашвілі заявив про готовність провести будь-які переговори, здавалося, що війни вдасться уникнути.

У ніч на 8 серпня Грузія оголосила про початок операції із відновлення конституційного ладу в Південній Осетії. Цхінвалі піддано інтенсивному артобстрілу. Керівництво республіки одразу ж звернулося за допомогою до Росії, і буквально на другий день Дмитро Медведєв почав військову операцію, яку росіяни назвали операцією із примусу до миру.

Фактична війна між Росією та Грузією продемонструвала нездатність міжнародних інститутів впливати на розвиток конфлікту

58-у російську армію із великою оперативністю було введено в Південну Осетію і до 10 серпня вона повністю контролювала всю її територію. Водночас, Тбілісі в односторонньому порядку оголосив про припинення вогню, що, втім, не зупинило Росію. 11 серпня російські війська зайняли третину Грузії, а в Тбілісі почалася підготовка до оборони. Цього ж дня в столиці воюючих держав прибули президент і міністр закордонних справ Франції Ніколя Саркозі та Бернар Кушнер, які взяли на себе функцію посередників у переговорах між сторонами. Крім того, Михайло Саакашвілі підписав документ про припинення вогню, а 12 серпня об 11:00 Дмитро Медведєв зупинив військову операцію.

На основі вироблених Ніколя Саркозі шести принципів про припинення вогню, Грузія і Росія 15-16 серпня підписали угоду про перемир'я. Незабаром сторони оголосили про свої втрати у війні. Згідно із заявами Генштабу РФ Росія втратила 74 особи, за даними грузинського міністерства охорони здоров'я Грузії втрати склали 175 осіб. За підрахунками організації Human Rights Watch, в період бойових діі вбито 44 жителя Південної Осетії, близько 300 поранено.

Результатом серпневих подій стало визнання Росією 26 серпня незалежності Абхазії і Південної Осетії. Ще однією країною, що визнала Абхазію і Південну Осетію, стала Нікарагуа.

Фактична війна між Росією та Грузією продемонструвала нездатність міжнародних інститутів впливати на розвиток конфлікту. За п'ять днів РБ ООН збиралася три рази, але виробити хоч якесь рішення так і не вдалося. Більш активну позицію зайняли сусідні з Росією країни. Підтримку Грузії висловили Україна, Польща та балтійські держави, лідери яких відвідали під час конфлікту Тбілісі.

Сполучені Штати на тлі різких заяв на адресу Росії направили до берегів Грузії американські кораблі із гуманітарною допомогою.

На момент завершення бойових дій під контролем російських військ опинилася третина території Грузії. Згідно із досягнутими домовленостями Росія вивела свої війська з Грузії лише 9 жовтня. У буферну зону між Грузією та невизнаною республікою введено європейських спостерігачів, які за задумом сторін повинні сприяти врегулюванню конфлікту.

Зараз світ намагається врегулювати конфлікт шляхом регулярних консультацій та переговорів, а тим часом із грузино-осетинського кордону надходять нові повідомлення про перестрелки, вибухи, польоти бойових літаків. Проте на тлі облаштування військових баз РФ в Абхазії та Південній Осетії, навряд чи Грузія спробує знову відновити конституційний порядок. Оглядачі кажуть, що Грузія втратила Абхазію і Південну Осетію надовго, якщо не назавжди.

Теракт року

26 листопада 2008 року здійснено один із найбільш безпрецедентних за жорстокістю терактів у сучасній історії. Десять озброєних автоматами та гранатами молодих людей, які прибули в індійське місто Мумбаї морем, влаштували криваву бійню поблизу кінотеатрів і дорогих готелів, у лікарнях та ресторанах, на центральному залізничному вокзалі.

Протягом трьох днів група терористів тримала в страху друге за величиною місто в Індії Мумбаї, убивши 188 осіб, у тому числі 23 іноземців, і поранивши близько 300 осіб.

Спочатку терористи більше години розстрілювали перехожих і закидали їх ручними гранатами, після чого захопили заручників у дорогому готелі Тадж-Махал, готельному комплексі Трайдент/Оберой та житловому комплексі Нариман. Нейтралізація бойовиків тривала протягом 60 годин.

Протягом трьох днів група терористів тримала в страху друге за величиною місто Індії

Атака на Мумбаї ускладнила і без того не ідеальні відносини Індії та Пакистану. Індійська поліція звинуватила в терактах ісламістську організацію Лашкар-е-Тайба, яку створено саме в Пакистані. У Нью-Делі чи не прямо звинуватили Ісламабад в підготовці терористів, вимагаючи від пакистанської влади в якості викуп за провину видати організаторів.

Деякі ЗМІ повідомили, що Індія може завдати удару по базі підготовки бойовиків цієї організації. У результаті пакистанські військові провели власну операцію проти Лашкар-е-Тайба, заарештувавши її провідників. Однак президент Пакистану Асіф аль-Зардарі відмовився видавати Індії підозрюваних, заявивши, що його країна проведе власне розслідування.

Як зазначають експерти, головним підсумком терактів в Мумбаї стало те, що терористи можуть домогтися припинення відлиги стосовно Індії та Пакистану, яку досягнуто після конфлікту 1999 року. Якщо ж теракт призведе до відкритої конфронтації двох ядерних держав, то атаку на Мумбаї можна буде назвати перемогою тероризму.

Феномен року

2008 рік можна сміливо назвати роком піратів. Діяльність морських розбійників, які діяли, переважно, у Аденській затоці біля берегів африканської держави Сомалі, досягла небачених масштабів.

Першою великою здобиччю піратів у цьому році стала французька яхта класу люкс Le Ponant, на борту якої знаходилося 30 осіб, включаючи громадянку України. Французькій владі довелося заплатити 2 млн доларів заради спасіння яхти. За яхтой передувало німецьке суховантажне судно Lehmann Timber, японський танкер, єменські судна, за які пірати отримали чималі гроші.

Із серпня активність піратів перейшла всі межі. Ледь не кожного дня повідомлялося про захоплення в Аденській затоці одного-двох кораблів. У вересні пірати провели, як здавалося, одну із найуспішніших своїх операцій: біля берегів Кенії захоплено українське судно Фаїна із 17 українцями на борту, що перевозили 33 танки та інше озброєння. Одразу ж було названо сума викупу, за яку пірати були готові відпустити судно - 35 млн доларів. Потім пірати значно знизили суму, але домовленостей не досягнуто, торг за Фаїну триває до сьогоднішнього дня. Українці знаходяться в полоні у піратів.

У 2008-му діяльність морських розбійників, які діяли, переважно, у Аденській затоці біля берегів африканської держави Сомалі, досягла небачених масштабів

17 листопада пірати захопили нафтовий танкер Sirius Star, який став найбільшою здобиччю за останній час. Судно перевозило 2 млн барелів нафти на суму близько 100 млн доларів. І хоча в переговори із морськими бандитами вступили навіть старші сомалійські племена, досягти хоч якогось результату стосовно звільнення танкера поки що не вдається.

Світ відповів на дії піратів резолюцією ООН, при цьому їхня агресивність еволюціонувала залежно від активності сомалійських розбійників. У червні РБ ООН схвалила резолюцію, яка дозволяла іноземним військовим суднам входити у територіальні води Сомалі для боротьби із піратством. А в жовтні нова резолюція вже закликала до активних дій проти піратів. І, нарешті, останнє рішення ООН, прийняте в грудні, дозволило переслідувати піратів не тільки на морі, але і на суші. У підсумку до берегів Сомалі свої військові судна направили країни-члени НАТО, ЄС, Росія, Індія, Китай. Навіть Україна заявила, що готова надати свій флот для участі у спільних операціях.

Однак зусилля країн, спрямовані на припинення діяльності піратів, не призвели до бажаних результатів. Аденська затока, як і раніше, залишається одним із найбільш небезпечних регіонів для судноплавства. Пірати ж посміливішали настільки, що об'єднали розрізнені угруповання для виконання спільних завдань. За інформацією арабських ЗМІ, нещодавно на базі в місті Харарді створено виконавчий комітет для координації дій піратів, що обіцяє чимало проблем для світу в майбутньому році.

Кидок року

14 грудня президент США Джордж Буш несподівано прибув до Іраку. Під час прес-конференції в Багдаді виступ Буша перервав чоловік, який встав, і один за одним кинув у нього свої черевики, обізвавши американського президента "собакою". Чоловіка, що виявився згодом іракським журналістом на ім’я Мунтазер аз-Зейді, затримано на місці і в даний час він знаходиться у слідчій в'язниці.

Відеозапис інциденту показує, що обидва рази Буш продемонстрував гарну реакцію, зумівши відхилитися від обох черевиків, які, пролетівши поверх його голови, потрапили в стіну, біля якої стояли американські та іракські прапори.

Відеозапис інциденту із черевиками показує, що обидва рази Буш продемонстрував гарну реакцію

Буш назвав те, що відбулося, однією із найбільш дивних речей, які він бачив за час свого президентства, і зовсім не образився. "Вони вважали, що він зганьбив увесь журналістський корпус, але я, відверто кажучи, так не вважав і думав, що це було цікавим. Я подумав, що це незвично, коли людина кидає в тебе черевики, але я не образився", - повідомив президент США. Вчинок 29-річного тележурналіста миттєво зробив його героєм у багатьох країнах арабського світу. Єгиптянин Саад Гумаа пообіцяв видати за нього свою дочку, а багатий саудівський землевласник Хасан Махафа заявив про бажання купити черевики аз-Зейді за 10 мільйонів доларів.

Однак дуже скоро стало відомо, що черевики, які стали знаменитими, було знищено іракськими та американськими спецслужбами при спробах знайти в них вибухівку.

Стихійне лихо року

У травні нинішнього року на Китай, ща активно готувався до літньої Олімпіади, обрушилося масштабне стихійне лихо. 12 травня в китайській провінції Сичуань стався землетрус силою в 7,9 бали, став найпотужнішим землетрусом у країні за останні 30 років.

Збиток від землетрусу оцінюють у суму близько $ 124 млрд

Під уламками будівель у тисячах населених пунктів загинуло майже 70 тис. китайців, 18 тис. Осіб і досі вважають зниклими безвісті, тисячі дітей залишилися сиротами.

Збиток від землетрусу оцінюють у суму близько $ 124 млрд. Журналістам, які побували в Сичуані, доводилося користуватися послугами психологів.

У зв'язку із загальнонаціональною трагедією влада КНР дозволила батькам, що втратили дітей під час землетрусу, порушити незмінно чинне із 1979 року правило "одна сім'я - одна дитина" і народити ще одну дитину.

Жінка року

Сорокачотирирічна Сара Пелін, мешканка містечка Уасілла на Алясці, мати п'ятьох дітей і чарівна жінка в один прекрасний день прославилася на весь світ. 29 серпня кандидат у президенти США від Республіканської партії Джон Маккейн заявив, що саме Пелін у разі його перемоги на виборах стане віце-президентом Сполучених Штатів.

Рішення Маккейна додало роботи журналістам: енергійно досліджуючи минуле і сьогодення Пелін, вони відшукують усе нові і нові цікаві факти з життя першої леді Республіканської Партії.

Сара виросла в маленькому містечку неподалік від Анкоріджа, вищу освіту в сфері журналістки і політичних наук здобула в університеті Айдахо. Саме тоді за агресивний стиль гри в баскетбол за нею закріпилося прізвисько Сара-Барракуда. У 1984 році двадцятирічна Сара перемогла на конкурсі краси, що проводився муніципалітетом Васілли, маленького містечка штату Аляска. Через кілька місяців Міс Васілла отримала титул Віце-міс Аляски.

Екс-співробітники штабу республіканців розповіли світу, що під час з'їзду Республіканської партії Пелін не посоромилась вийти на нараду до радників Маккейна, що проходила в її готельному номері, лише у накиненому рушнику і попросила "почекати хвилинку"

У 2006 році Пелін стала наймолодшим губернатором в історії Аляски, а також першою жінкою на цій посаді. Пелін була також першою жінкою, яка боролася за віце-президентський пост.

Уже через кілька днів після висунення навколо Пелін розгорівся перший великий скандал: стало відомо, що неповнолітня дочка Сари Пелін Брістол вагітна. Ця звістка викликала хвилю обурення серед релігійних прихильників тандему Маккейн-Пелін: Сара, послідовна противниця сексуального виховання школярів та продажу контрацептивних засобів у навчальних закладах, не зуміла "правильно" виховати власну доньку.

Уже до кінця вересня аналітики і деякі республіканці заявляли, що Пелін слід вийти із перегонів заради блага партії – на тлі її дивних заяв.

Зокрема, в інтерв'ю CBS вона повідомила, що бачити Росію з берега Аляски дуже важливо для вирішення питань національної безпеки. "Саме на Алясці ми наполягаємо, щоб не спускали очей із цієї дуже сильної нації, з Росії, оскільки вона прямо поруч, прямо поруч із нашим штатом", - пояснила губернатор.

Пелін також заявила, що одним із кризових сценаріїв у разі перемоги на президентських виборах в США демократа Барака Обами може бути російське військове вторгнення в Україну.

Впливова консервативна колумністка Кетлін Паркер написала, що висунення Пелін "було забавним свого часу". Однак обставини з того часу змінилися, і останнє інтерв'ю губернатора Аляски показало "привабливого, щирого, впевненого кандидата", який взявся не за свою справу.

Багато хто вважає, що вибір Пелін в якості кандидата у віце-президенти коштував Маккейну перемоги на часом виборахТем в інтернеті виклали фотографії голої Пелін, зроблені за припущенням, в 1984 році, після її перемоги на конкурсі краси. Провідний канадського радіошоу, видаючи себе за президента Франції Ніколя Саркозі, додзвонився Пелін і вона провела з ним шестімінутний розмову, не підозрюючи про підступ. В одному з штатів пройшов конкурс стріптізерш-двійників Пелін. Преса підрахувала, що одяг та аксесуари кандидата у віце-президенти США Сари Пелін та членів її сім'ї обійшлися Національному комітету Республіканської партії в 150 тисяч доларів.

Багато хто вважає, що вибір Пелін в якості кандидата у віце-президенти коштував Маккейну перемоги на виборах

Після програшу Маккейна колишні співробітники виборчого штабу республіканців розповіли світу, що під час з'їзду Республіканської партії в Сент-Полі вона не посоромилась вийти на нараду до радників Маккейна, що проходила в її готельному номері, лише у накиненому рушнику і попросила "почекати хвилинку". Помічники також згадували про те, як Сара Пелін не розуміла, що Африка - це континент, а не назва держави.

Передбачуваність року

2 березня в Росії відбулися вибори президента країни, впевнену перемогу на яких, як і очікувалося, здобув Дмитро Медведєв. За даними ЦВК РФ за нього віддали свої голоси більше 70% відсотків росіян.

Ще після оголошення Медведєва наступником у грудні 2007 року в світі зазначали, що новий президент буде лише маріонеткою в руках Володимира Путіна. Однак, вже після виборів, ґрунтуючись на риториці обраного президента, західні ЗМІ висловили надію, що прихід до влади Медведєва може пом'якшити політику Кремля, спрямовану на придушення інакодумства і здійснення контролю держави над економікою.

Медведєв хоч і виступає в ролі наступника Путіна, але при цьому не є його клоном

Ближче до інавгурації на Заході зійшлися на думці, що Медведєв хоч і виступає в ролі наступника Путіна, але при цьому не є його клоном. У цілому ж вважалося, що Путін віддасть Медведєву зовнішню і оборонну політику, а сам займеться "внутрішніми проблемами". Новий президент, як і обіцяв, на другий день після початку свого правління підписав указ про призначення Володимира Путіна прем'єр-міністром, а сам незабаром представив Росію на саміті країн Великої Вісімки.

На посаду третій президент Росії вступив у переддень Дня Перемоги - 7 травня. Примітно, що вперше з моменту розвалу Радянського Союзу у військовому параді на Красній площі, у якому брав участь вже новий президент, була і бойова техніка, включаючи танки, бойова авіація та ракети.

Здобич року

21 липня одного із людей в світі, якого найбільше розшукували - Радована Караджича, колишнього лідера боснійських сербів, обвинуваченого у військових злочинах, схоплено в Сербії місцевими спецслужбами в результаті спецоперації.

Більше десятиліття він ховався від міжнародного правосуддя. Караджича звинувачують в організації 43-місячної облоги боснійської столиці Сараєво, в ході якої загинули 10 тис. мирних громадян, а також вбивстві приблизно 8 тис. мусульманських чоловіків на сході Боснії в місті Сребреніца в липні 1995 року.

Караджич протягом 13 років ховався від міжнародного правосуддя. Завдяки пишній шевелюрі і бороді Караджичу вдавалося залишатися непоміченим, вільно пересуватися Сербією і навіть подорожувати в інші країни. У 1999 році він придбав підроблені документи на ім'я Драгана Дабіча, а останнім часом захопився нетрадиційною медициною і практикував в одній із приватних бєлградських клінік, а також в Австрії та в Італії. Колишній лідер боснійських сербів лікував безпліддя, імпотенцію та головні болі.

30 липня Сербія видала Караджича Міжнародному трибуналу по колишній Югославії - спеціальний літак доставив Караджича в Нідерланди.

Колишній лідер боснійських сербів лікував безпліддя, імпотенцію та головні болі

На засіданні Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії в Гаазі Караджич на всі висунуті проти нього звинувачення відповісти відмовився. Після того, як Сербія видала Караджича МТБЮ, він зробив сенсаційну заяву. Виступаючи на засіданні трибуналу, Караджич розповів, що свого часу уклав угоду із спецпредставником президента США на Балканах Річардом Холбруком. Договір зобов'язував його піти із політичного життя в обмін на припинення переслідувань, і, можливо, саме тому йому вдавалося стільки років переховуватися від правосуддя.

Караджич став найбільшою здобиччю МТБЮ після нині покійного Президента Сербії Слободана Мілошевича, який помер у 2006-му. Тепер влада Сербії має намір активізувати пошуки колишнього командувача армією боснійських сербів Ратко Младича, якого також звинувачують у геноциді боснійських мусульман. 23 липня The Daily Telegraph із посиланням на німецькі спецслужби повідомила, що саме Младич був тією людиною, який видав місце перебування свого колишнього соратника Караджича.

Плітки року

11 квітня газета Московский корреспондент повідомила про майбутнє весілля тоді ще чинного президента Росії Володимира Путіна із всесвітньо відомою гімнасткою і депутатом Держдуми РФ від партії Единая Аліною Кабаєвою. Видання також повідомляло і про вже нібито оформлене розлучення президента із Людмилою Путіною.

Іноземна преса активно відреагувала на новину, яка стала додатковим штрихом до портрета російського президента і олюднювала залізного Путіна.

Путін заявив, що завжди погано відносився до тих, хто з "якимось грипозним носом і з своїми еротичними фантазіями лізе в чуже життя"

Італійська La Repubblica наголошувала, що ніхто не поспішає спростовувати слух на офіційному рівні. Газета також припустила, що російське телебачення так широко висвітлило сюжет одруження президента Франції Ніколя Саркозі і моделі Карли Бруні, щоб підготувати російське суспільство до майбутнього весілля Путіна і Кабаєвої.

Проте згодом посипалися спростування: від російського агентства Карнавал-стиль, яке нібито повинно було займатися організацією урочистості, від власника Московского корреспондента, бізнесмена Олександра Лебедєва, і, нарешті, від самого Володимира Путіна. "У тому, що ви сказали, - жодного слова правди", - сказав Володимир Путін на спільній із Сільвіо Берлусконі прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістки стосовно Кабаєвої. На закінчення він зазначив, що завжди погано відносився до тих, хто з "якимось грипозним носом і з своїми еротичними фантазіями лізе в чуже життя". Незважаючи на те, що Лебедєв на сторінках газети особисто спростував цю інформацію, що базується, як він зазначив, лише на чутках, випуск Московского корреспондента незабаром припинили.

Незалежність року

17 лютого 2008 року на карті Європи стало однією проблемною автономією менше і однією проблемною країною більше: парламент Косово в односторонньому порядку прийняв декларацію про незалежність краю від Сербії і оголосив про формування суверенної держави Республіка Косово. Для етнічних жителів, землі яких із червня 1999 знаходяться під протекторатом військ НАТО KFOR та адміністрації ООН, ця подія стала справжнім святом, для сербів - волаючим актом порушення Конституції, а для світової спільноти - ще одним головним болем, адже із проголошенням незалежності Косово перед урядами інших країн постало серйозне питання: "визнавати чи не визнавати?".

Уже 18 лютого незалежність Косова визнано Афганістаном і Тайванем. У той же день це рішення підтримала Франція, а потім до неї приєдналися Велика Британія та Італія. На другу добу незалежність Косова визнали у США. Водночас, проти визнання незалежності краю виступила Іспанія, а також Кіпр, Греція, Словаччина, Болгарія, Румунія, Китай і Росія. 19 лютого Болгарія змінила своє рішення і оголосила, що в майбутньому визнає суверенітет краю. 20 лютого незалежність Косова також визнала Німеччина. Сербія ж, при потужній підтримці Росії, продовжувала гнути свою лінію і доводити, що Косово - автономний край Сербії, яке в односторонньому порядку ухвалило рішення про свою незалежність, і визнання його суверенітету - це небезпечний прецедент і грубе порушення норм міжнародного права.

17 лютого 2008 року на карті Європи стало однією проблемною автономією менше і однією проблемною країною більше

У середині березня, після багатостороннього обміну дипломатичними думками і масових протестів прихильників та противників проголошення незалежності Косово, ситуація розігрілася до межі: в районі косовської Мітровіци, переважно населеної сербами, спалахнули заворушення, в яких поранення різного ступеня тяжкості отримали більше ста осіб. У справу втрутилися міжнародні організації: спецназ місії ООН в Косові провів штурм будівлі суду, яку протягом півтора тижнів утримували серби. Будинок вдалося звільнити, заарештовано понад п'ятдесят осіб. Однак після того, як затриманих спробували вивезти із зони зіткнень, в місті відбулися запеклі зіткнення сотень сербських демонстрантів із поліцією місії ООН і натовськими військами KFOR. Під час зіткнень із сербами поранено п'ятнадцять українських міліціонерів, направлених по лінії МВС для служби в поліції ООН, один із них - Ігор Кіналь - помер у місцевій лікарні 17 березня.

Стихійні зіткнення і масові протести у Косові та Сербії тривали аж до літа, однак, силовикам ООН все-таки вдалося взяти ситуацію під контроль і перевести конфлікт у відносно мирне дипломатичне русло. До кінця 2008 року, після низки переговорів і дебатів, косовське самовизначення підтримала 51 країна-учасниця ООН із 192. Водночас, Сербія, Росія і Китай продовжують наполягати на нелегітимності Республіки Косово та все ж таки намагаються доказати світовій спільноті, що визнання суверенітету краю потягне за собою непоправні наслідки.

Крім того, на думку урядів США і деяких держав ЄС, ситуація в Косово є унікальною, і визнання його незалежності не повинно бути прецедентним для інших самопроголошених утворень. В якості обґрунтування унікальності Косово держсекретар США Кондоліза Райс назвала комбінацію наступних факторів: загальний контекст розпаду Югославії, етнічні чистки та злочини стосовно цивільного населення Косово і тривалий період перебування краю під управлінням адміністрації ООН. На думку Райс, сукупність цих факторів є достатньою підставою для того, щоб визнати незалежність краю і посприяти жителям у розбудові їх суверенної країни.

Сантехнік року

В останні тижні передвиборчих перегонів у США незвичайну популярність здобув звичайний сантехнік із Огайо Семюель Джо Вюрцельбахер, відомий також як Джо-сантехнік.

Сходження Джо-сантехніка на Олімп слави почалося 12 жовтня, коли тоді ще кандидат-демократ Барак Обама в рамках передвиборчої кампанії відвідав невеличке містечко Холланд в Штаті Огайо. Тоді Вюрцельбахер звинуватив Обаму в тому, що його податкова політика не принесе нічого доброго простим американцям.

Республіканці перетворили Вюрцельбахера в уособлення середнього класу, якому при президенті Обамі загрожує придушення податками. Джо-сантехнік став одним із улюблених прихильників Маккейна.

Раніше невідомий Джо почав роздавати інтерв'ю головним телеканалам країни, до нього постійно звертався на мітингах сам Джон Маккейн. Кандидат-республіканець навіть жартував, що звільнить усіх своїх помічників, а їх місце займе сантехнік Джо.

Маккейн жартував, що звільнить усіх своїх помічників, а їх місце займе сантехнік Джо

У ході третього туру теледебатів між Обамою і Маккейном Джо-сантехніка згадали 26 разів, тоді як слово "економіка" - 16 разів, слово Ірак - усього 6. Маккейн навіть присвятив йому свій передвиборчий автобусний тур по штату Флорида. На сайті Маккейна стартувала акція Я-Джо-сантехнік, в рамках якої викладались відеоролики, надіслані простими американцями з усіх кінців країни.

Несподівана слава і перетворення на символ середнього класу змусила Джо-сантехніка подумати про те, щоб приєднатися до влади можновладців. У кінці жовтня він оголосив про свій намір балотуватися в Конгрес на виборах у 2010 році. Джо-сантехнік навіть завів собі власну прес-службу.

Після того, як Маккейн програв вибори президента, Джо-сантехнік зник із поля зору. А професор політології нью-йоркського університету New School Ніна Хрущова вважає появу Вюрцельбахера добре продуманим піар-ходом.

Повстання року

Тим, хто звик асоціювати Тибет із монастирями, заспокійливими пейзажами та буддійським спокоєм, навесні 2008 року довелося переглянути свою думку про цю гірську автономію. 10 березня понад п'ять сотень буддійських монахів вийшли на вулиці Лхаси, щоб привернути увагу світової громадськості до стану справ у Тибеті та згадати про повстання сорокадев’ятирічної давності, що закінчилося вигнанням духовного лідера Тибету Далай-лами. Демонстрацію ченців жорстоко придусили китайські військові, у Лхасі затримано кілька десятків духовних осіб, які виступали за автономію Тибету і свободу сповідувати свою релігію. Після того, як китайські військові оточили три найбільших монастирі в Лхасі, в місті відбулася ще одна акція протесту, в якій взяли участь понад сто тибетських ченців, до яких вже приєдналися сотні мирних жителів. У місті запанував хаос.

Тим, хто звик асоціювати Тибет із монастирями, заспокійливими пейзажами та буддійським спокоєм, навесні 2008 року довелося переглянути свою думку про цю гірничу автономію

Протестанти підпалювали поліцейські автомобілі й били етнічних китайців, вимагаючи надати автономію Тібету. У відповідь на це китайський уряд направив у Лхасу та прилеглі райони додаткові військові підрозділи, які незабаром взяли все місто під свій контроль. За даними тибетського уряду у вигнанні, в результаті зіткнень в ці дні загинуло більше ста тридцяти осіб, тоді як офіційні особи в Пекіні говорять лише про дев'ятнадцять загиблих.

До кінця весни ситуація лише загострилася: масові акції на підтримку незалежності Тибету перестали бути виключно регіональним явищем і охопили всю планету. Світове співтовариство в особі ООН засудило дії китайської влади, а лідери країн ЄС почали загрожувати офіційному Пекіну економічними та дипломатичними санкціями. На початку літа у зв'язку із ситуацією в Тибеті лідери європейських країн заявляли, що можуть бойкотувати відкриття Олімпійських ігор в Пекіні, запланованих на серпень. За таке рішення голосував і Європарламент. Активісти організацій, що боролися за незалежність Тибету, неодноразово переривали естафету Олімпійського вогню в різних країнах світу, у зв'язку з чим Китай змушений був змінити і скоротити маршрут естафети. У ході самих Олімпійських Ігор тема незалежності Тибету ще не раз нагадувала про себе: так, скандалом обернулися спроби китайської влади змусити членів збірної США зняти зі спортивних костюмів значки із прапором Тибету. Крім того, за час проведення Олімпіади в Китаї затримано більше трьохсот борців за свободу Тибету.

Восени духовний лідер Тибету Далай-лама звинуватив Китай у винесенні "смертного вироку" всьому тибетському народу і сказав, що тибетцям доводиться жити в умовах фактичної військової окупації, в яких стародавній народ і його культура помирають. 5 грудня Далай-лама звернувся із промовою до європейських законодавців, заявивши, що його мета - утворення Тибетської автономії у складі Китаю, а не незалежної держави, однак, до кінця року Китай так і не відреагував на цю заяву.

Прогулянка року

У 2008 році комуністичний Китай у своєму прагненні бути вищим, швидшим і сильнішим зайшов як ніколи далеко: 27 вересня член екіпажу китайського космічного корабля Шеньчжоу-7, 42-річний офіцер ВПС Китаю Чжай Чжіган, вперше в історії космонавтики КНР вийшов у відкритий космос.

Ім`я нового китайського героя до останнього дня трималося в строгій таємниці, як і інші подробиці місії, що готувалася. У космічному просторі Чжіган провів трохи більше п'ятнадцяти хвилин та скоїв тридцять вісім обертів навколо спеціальної капсули, в якій знаходився другий член екіпажу Шеньчжоу-7 - Лю Бомін. Коротку космічну прогулянку Чжігана китайці одразу ж охрестили історичною, а самого офіцера на Землі зустріли бурхливими оплесками та загальнонаціональними урочистостями.

У 2008 році комуністичний Китай у своєму прагненні бути вищим, швидшим і сильнішим зайшов як ніколи далеко

Однак, уже скоро вихід китайців у відкритий космос, який телекомпанії КНР транслювали в прямому ефірі, став причиною цього скандалу: експерти з NASA помітили у відеозйомці безліч підозрілих моментів і незрозумілих фізичних явищ: зокрема, бульбашки в космосі, відсутність ознак земної атмосфери, відсутність фонових звукових перешкод, які характерні для зв'язку у відкритому космосі.

Передбачалося, що зйомки могли зробити під водою, щоб симулювати невагомість і додати натуралістичності рухам космонавтів. Китай на звинувачення у фальсифікації відео ніяк не відреагував, однак, космічне агентство країни оголосило про підготовку до нових виходів тайконавтів у відкритий космос.

Арешт року

На початку березня в столиці Таїланду Бангкоку за запитом США заарештовано російського підприємця Віктора Бута, якого Вашингтон називає одним із найбільших торгівців зброєю у світі.

США звинуватили Бута в тому, що зброя, яку він продав, служила розпалюванням конфліктів і надавала підтримку режимам в Афганістані, Анголі, Конго, Ліберії, Руанді, Сьєрра-Леоні та Судані. Звинувачення стверджує, що у Бута є можливість перекидати танки, вертольоти і зброю цілими тоннами практично в будь-яку точку світу.

Сам Бут усі звинувачення категорично спростовує, заявляючи, що все це нагадує "сюжет голлівудського бойовика, в якому так цікаво знайти російський слід

Бута також звинувачували у постачанні зброї руху Талібан і терористам з Аль-Каїди. Сам підприємець усі обвинувачення категорично спростовує, заявляючи, що все це нагадує "сюжет голлівудського бойовика, в якому так цікаво знайти російський слід".

Головним же підсумком арешту збройового барона стало те, що Росія і США отримали нову можливість з'ясувати відносини. У Росії Буту ніяких звинувачень не пред'явлено. І вже в квітні росіянин звернувся до уряду РФ із проханням сприяти його звільненню, оскільки його арештували за сфабрикованими звинуваченнями. На заяву Бута одразу ж відреагувало МЗС РФ, пообіцявши прийняти відповідні заходи.

У травні США направили до Бангкока запит про екстрадицію Віктора Бута, при цьому звинувативши Росію в спробах перешкодити правосуддю. У випадку рішення суду Таїланду щодо передачі Бута в руки американського правосуддя, йому загрожує довічне ув'язнення.

Втрати року

18 січня у віці 64 років помер екс-чемпіон світу із шахів Роберт (Боббі) Фішер. Шахіст став відомим своїм талантом і скандальною поведінкою. У 90-х роках Фішер пішов на прямий конфлікт із владою США, взявши участь у двобої проти Бориса Спаського в Югославії. Після подій 11 вересня Фішер заявив, що Америка заслужила ці теракти, чим викликав бурхливий протест у себе на батьківщині. У результаті шахматисту довелося ховатися від американського правосуддя в Японії. Потім, щоб уникнути арешту, Фішер став громадянином Ісландії, куди переїхав після заслання, і де прожив залишок свого життя.

12 лютого в Лондоні від серцевого нападу помер 52-річний грузинський опозиціонер, мільярдер і друг Бориса Березовського Бадрі Патаркацішвілі. Він був одним із найвпливовіших опонентів чинної влади Грузії. Грузинські правоохоронні органи звинувачували його в змові з метою повалення державного ладу, у зв'язку з чим навіть оголошували Патаркацішвілі в міжнародний розшук. Смерть опозиціонера викликала багато питань, соратники й близькі Патаркацішвілі заявили, що він не мав проблем зі здоров'ям, а тому не виключили версію про його вбивство.

4 серпня на 90-му році життя помер російський письменник, публіцист, історик, поет і громадський діяч Росії Олександр Ісаєвич Солженіцин. Причиною смерті стала гостра серцева недостатність. Популярність письменникові принесли такі твори як Архіпелаг ГУЛАГ, У колі першому, Червоне колесо, Раковий корпус та ін. Колишній дисидент протягом декількох десятиліть (шістдесяті, сімдесяті і вісімдесяті роки XX століття) активно боровся проти комуністичного режиму в Росії. Солженіцин здобув широку популярність, крім літературних творів (як правило, що торкаються гострих суспільно-політичних тем), також історико-публіцистичними творами про історію Росії XIX-XX століть. У 1970 році Солженіцина удостоїли Нобелівської премії із літератури.

5 грудня помер патріарх Московський і всія Русі Алексій ІІ, який 18 років стояв на чолі Російської Православної Церкви. "Олексій прийняв керівництво слабкою церквою, а залишив після себе потужний інститут, що втілює, не в останню чергу, і відроджену російську національну гордість", писала іноземна преса після звістки про смерть Патріарха.

Зникнення року

Найбільш закрита країна світу - Північна Корея - у цьому році потрапляла на обкладинки газет і перші рядки у випусках новин не лише через свою ядерну програму. Ще однією причиною стало таємниче зникнення незмінного вже багато років лідера - 66-річного Кім Чен Іра.

Із середини серпня керманич КНДР просто перестав з'являтися на публіці. Американські і південнокорейські спецслужби заявили, що лідер КНДР переніс інсульт, після чого його нібито прикував параліч, і він змушений відійти від керівництва. За даними спецслужб, обов'язки Кім Чен Іра взяв на себе його 62-річний зять Чан Сун Тек.

Здоров'я Кім Чен Іра у 2008-му стало предметом численних дискусій, оскільки офіційного наступника, який очолить КНДР у разі його смерті, не призначено

Державні північнокорейські ЗМІ назвали всі ці повідомлення брехнею і провокацією. На початку листопада офіційні ЗМІ країни опублікували ряд фотографій, які повинні були свідчити про те, що Кім Чен Ір знаходиться в доброму здоров'ї: Кім Чен спостерігає за футбольним матчем між військовими командами. 24 листопада з'явилася інформація про те, що лідер КНДР здійснив першу за довгий час поїздку за межі Пхеньяну, а трохи пізніше-опубліковано нові фотографії Кім Чен Іра, на одній з яких він плескає в долоні, високо піднявши руки. Таким чином, фотографії повинні спростувати чутки про те, що ліву сторону його тіла паралізовано після інсульту.

Офіційне агентство КНДР ЦТАК, повідомило про те, що Кім Чен Ір відвідував зоопарк і інспектував одну із частин ЗС країни. Однак, жодна із цих фотографій не була датована, та, на думку деяких фахівців, ці знімки зроблено за кілька місяців до появи інформації про хворобу лідера КНДР.

Але до кінця грудня американським і південнокорейським літакам-розвідникам вдалося таки отримати дані, що підтверджують повідомлення північнокорейських ЗМІ про нещодавні візити Кім Чен Іра в ряд міст.

Крім того, французький нейрохірург Франсуа-Ксав'є Ру, якого ЗМІ називають лікарем Кім Чен Іра, підтвердив, що лідер КНДР переніс інсульт і повідомив, що в даний час його стан покращився. "Кім Чен Ір переніс інсульт, але його не оперували. Зараз він почуває себе краще", - сказав лікар. Здоров'я Кім Чен Іра стало предметом численних дискусій, оскільки офіційного наступника, який очолить КНДР у разі його смерті, не призначено.

Гра у демократію року

28 вересня в Білорусі відбулися чергові парламентські вибори, на які в самій країні і на Заході покладали великі надії. Так, президент Білорусі Олександр Лукашенко, який править країною вже 14 років, назвав вибори безпрецедентними за своєю справедливістю.

Свої слова Лукашенко засвідчував і справою, дозволивши кандидатам від опозиції брати участь і більш значній кількості, ніж на попередніх парламентських виборах 2004 року, і на відміну від минулого разу, не утискуучи їх так демонстративно.

На думку впливової американської газети The Wall Street Journal, "вибори в Білорусі стали викликом для США та Європи, які прагнуть протистояти впливу Москви в колишніх радянських республіках"

Більше того, кандидатам у депутати пропонували суму у 800 доларів на проведення виборчої кампанії. На вибори допущено міжнародних спостерігачів, які мали можливість стежити за підрахунком голосів.

Ще однією характерною рисою є те, що вперше правоохоронні органи Білорусі не розігнали мітинг опозиції після виборів. У результаті 500 демонстрантів, простоявши кілька годин на головній вулиці Мінська, спокійно розійшлися по домівках.

І хоча за результатами голосування жоден кандидат-опозиціонер не пройшов до парламенту, Олександр Лукашенко домігся свого. Через два тижні після виборів ЄС зняв візові санкції із білоруських політиків, хоча Європарламент не визнав вибори вільними і демократичними.

У середині грудня один із високопоставлених білоруських чиновників заявив, що Білорусі та Євросоюзу необхідно приступити до розробки нової угоди про партнерство, що також може свідчити про потепління, що почалося у відносинах країни із Заходом.

На думку впливової американської газети The Wall Street Journal, "вибори в Білорусі стали викликом для США та Європи, які прагнуть протистояти впливу Москви в колишніх радянських республіках". На думку видання, посилення геополітичних відносин з Росією може зробити Олександра Лукашенка союзника Росії, людиною, становлення якої варто домагатися".

Авіакатастрофи року

Дві найбільші авіакатастрофи 2008-го сталися із різницею у три з половиною тижні.

20 серпня в мадридському аеропорту Барахас у літака McDonnell Douglas MD 82 компанії Spanair, що прямував у Лас-Пальмас (Канарські острови), на зльоті загорівся лівий двигун. Екіпаж спробував припинити зліт, але літак викотився за межі злітно-посадочної смуги, розвалився на дві частини і загорівся. Загинуло 145 осіб. Згідно із попередніми висновками слідства, причиною авіакатастрофи стало те, що при зльоті літак не випустив закрилки. Система оповіщення дала збій, і пілоти не отримали інформацію про неполадки, що виникли. Ця авіакатастрофа виявилася для Іспанії найбільшою за кількістю загиблих із початку 1980-их років.

Рано-вранці 14 вересня на південно-західній околиці Пермі звалився літак Boeing 737-500 компанії Аерофлот-Норд, який прямував за маршрутом Москва-Перм (рейс 821), на борту якого перебувало 83 пасажири і п'ять членів екіпажу.

Падіння Boeing-737-500 в Пермі стало найбільшою авіакатастрофою в Росії із серпня 2006 року, коли пасажирський літак Ту-154, що виконував рейс із Анапи до Петербурга, впав у 45 кілометрах від Донецька

При падінні літак вибухнув, засипав усе навколо палаючими уламками і пошкодив ділянку Транссибірської магістралі. Усі пасажири і члени екіпажу загинули. Серед загиблих - шестеро громадян України.

Падіння Boeing-737-500 в Пермі стало найбільшою авіакатастрофою в Росії з серпня 2006 року, коли пасажирський літак Ту-154, що виконував рейс із Анапи до Петербурга, впав у 45 кілометрах від Донецька при спробі обійти Грозовий фронт. Тоді загинуло 160 пасажирів і 10 членів екіпажу.

У ході розслідування катастрофи Boeing 737 компанії Аерофлот Норд 14 вересня в Пермі домінуючою версією причин трагедії стало припущення про помилку пілотів. За десять днів після катастрофи російський КоммерсантЪ написав, що експерти технічної комісії, що розслідують катастрофу, схиляються до версії помилки пілотів, ймовірно, через їх недостатню кваліфікацію. Екіпаж Boeing 737-500, на думку деяких фахівців, опинився в екстремальній ситуації після того, як ведений диспетчером літак, взявши курс на посадку, раптом різко піднявся вгору. У кінці жовтня Міждержавний авіаційний комітет повідомив, що не буде розголошувати інформацію про причини авіакатастрофи до затвердження остаточного звіту про підсумки розслідування.

Хвилювання року

У цьому році одна із країн в далекій південно-східній Азії за рівнем політичної стабільності до болю нагадувала Україну: в останні півроку в Таїланді не припинялася політична криза.

Опозиційний Народний альянс за демократію активно домагався відставки кабінету міністрів, звинувачуючи його в неефективній економічній політиці.

У цьому році одна із країн в далекій південно-східної Азії за рівнем політичної стабільності до болю нагадувала Україну

У листопаді на вулицях Бангкока проходили масові демонстрації, в результаті чого заблоковано два головних аеропорти країни - Дон Муанг і Суварнабхумі. Таким чином, країна опинилася в своєрідній повітряній блокаді. Крім того, на деякий час заблокованими в аеропортах виявилися іноземні туристи, у тому числі українці.

На тлі вибухів масових демонстрацій у Бангкоку, в ході яких у зіткненнях з поліцією загинуло двоє і постраждало 443 осіб, 2 грудня конституційний суд Таїланду розпустив правлячу Партію народної влади і заборонив прем'єру Сомчаю Вонгсавату п'ять років займатися політичною діяльністю. Приводом для вердикту суддів послужили звинувачення в шахрайстві під час парламентських виборів у грудні 2007 року, зокрема, підкуп виборців одним із функціонерів ПНВ.

Того ж дня Сомчай Вонгсават заявив про те, що підкоряється рішенню Конституційного суду і готовий залишити свій пост. Вонгсават посів прем'єрське крісло тільки у вересні, змінивши на цьому посту Самака Сунтаравета, якого відправлено у відставку конституційним судом Таїланду у зв'язку із участю того в телевізійному кулінарному шоу.

15 грудня парламент Таїланду обрав новим прем'єром країни лідера опозиції Абхізіта Вейджаджіва. Чи надовго це принесе спокій в цю популярну політичну країну - невідомо.

Апокаліпсис року

На кордоні Швейцарії та Франції, неподалік від Женеви, глибоко під землею в тунелі лежить дітище Європейської ради ядерних досліджень CERN, - Великий адронний коллайдер (БАК), через який словосполучення "кінець світу" у новинах в 2008 році згадувалося незліченну кількість разів.

"Пристрій, що може знищити Землю", "комбінат із виробництва чорних дір", "червоточина галактики", "машина часу", "убивчий агрегат" - усе це про нього.

Цей небувалий за своєю потужністю і масштабністю механізм призначений для прискорення протонів і важких іонів до раніше недоступних людству швидкостей. Великим БАК назвали через свій периметр - близько 27 кілометрів. Внаслідок того, що він прискорює протони і важкі ядра, які є адронами, його назвали адронним. І, нарешті, коллайдером він називається тому, що він прискорює частинки на зустрічних пучках.

"Пристрій, що може знищити Землю", "комбінат із виробництва чорних дір", "червоточина галактики", "машина часу", "убивчий агрегат" - усе це про нього

Учені сподіваються, що БАК, робота над яким велася з 1984 року, допоможе їм дати відповіді на нерозв'язані питання загальної теорії відносності та квантової теорії поля, зрозуміти, як взаємодіють між собою матерія та енергія, і, можливо, відкрити шлях до подорожей у часі.

Запуск коллайдера планувався на 10 вересня. Скептики від науки не переставали заявляли, що Великий адронний колладер може вийти з-під контролю і знищити нашу планету, а то й цілу Галактику.

У день планованого запуску відвідуваність офіційного сайту CERN більш ніж у 100 разів перевищила звичайну. Навіть пошукова система Google тимчасово змінила свій логотип на честь колайдера.

Але, як виявилося, навіть у апокаліпсису бувають збої: після пробного запуску БАК, коли за допомогою 120 потужних електромагнітів при температурі мінус 271,3 градуси за Цельсієм успішно проведено пучки протонів спочатку по а потім проти годинникової стрілки, вийшов із ладу 30-тонний трансформатор. Після усунення поломки в тунель випадково витекла тонна рідкого гелію від розплавленої електропроводки, що призупинило роботу прискорювача, як кажуть вчені, до 2009 року.

За оцінками дослідників, ремонт колайдера обійдеться у 29 мільйонів доларів - сума чимала. Так і не розігнавши і не відкривши секретів гіперпростору, БАК, тим не менше, подарував своєму творцю Ліндону Евансу звання одного із ньюсмейкерів року.

Вагітність року

2008 рік здивував не тільки науково-технічним прогресом. Вперше за всю історію існування людства чоловік народив дитину.

34-річний американець Томас Беаті, який народився жінкою на ім'я Трейсі Лагондіно, змінив стать, але попросив зберегти функції жіночої статевої системи, щоб в подальшому мати можливість народити дитину. Томас Беаті одружений. Його дружина, на відміну від нього самого, мати дітей не може. Томас Беаті завагітнів за допомогою штучного запліднення.

А 3 липня Томас Беаті народив здорову дівчинку, яку назвали Сюзен

Після того, як у квітні цього року про Беаті розповіла знаменита американська телеведуча Опра Уїнфрі, за долею американця зі штату Орегон стежив увесь світ. А 3 липня Беаті народив здорову дівчинку, яку назвали Сюзен.

Томас Беаті вирішив не зупинятися на досягнутому. У листопаді він оголосив, що знову завагітнів. Його друга дитина має з'явитися на світ у червні 2009 року.

Манія року

Компанія Apple, 2007, що випустила у 2007 році чудо-гаджет iPhone, не дала спокійно спати своїм користувачам і 2008. У нинішньому році Apple вийшла на ринок із iPhone 3G, які викликали в усьому світі справжню iPhone-манію.

Бажаючі придбати новинку не тільки шикувалися в черги, але й ночували під магазинами

Глава компанії Apple Стів Джобс представив iPhone 3G 9 червня. Уже 11 липня смартфон, здатний працювати в мережах зв'язку третього покоління, що володіє наявністю модуля GPS-навігації, поліпшеною аудіосистемою і більш місткою батареєю порівняно із попередником, почали продавати у більш ніж двох десятках країн світу. Вартість iPhone 3G у США становить $ 199 за базову 8-гігабайтну модель.

За кілька днів до початку продажу в окремих країнах охочі придбати новинку не тільки шикувалися в черги, але й ночували під магазинами, щоб стати першими власниками iPhone 3G. До грудня iPhone 3G придбали близько 10 мільйонів осіб.

А в кінці вересня в Нью-Йорку компанія T-Mobile разом із Google офіційно представила перший телефон G-1 на базі платформи Android, більше відомий як гуглофон, що потрапив у список пристроїв, які прийнято називати iPhone killer (убивця iPhone).

Не відстала у виробництві вбивць iPhone і Nokia. На початку жовтня фінська компанія представила модель Nokia 5800 Xpress Music із сенсорним екраном.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах