У відозві до Федеральних зборів 15 січня російський президент ініціював внесення поправок до конституції, які радикально змінюють систему держуправління в Росії.
Російський президент Володимир Путін анонсував радикальну конституційну реформу. Вона спрямована на розширення ролі Державної ради РФ, яка зараз не фігурує в конституції РФ, парламенту і прем'єр-міністра.
Після цього він прийняв відставку уряду і запропонував кандидатуру нового прем'єра. Політологи, як російські, так і зарубіжні, констатували початок трансферу влади в Росії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Як Путін змінює конституцію
У рамках поправок у російське законодавство Путін запропонував розширити повноваження парламенту до призначення прем'єра, а не тільки затвердження його кандидатури. Також Держрада зможе призначати всіх віце-прем'єрів і міністрів за поданням останнього.
У російського президента не буде права відхилити затверджені кандидатури міністрів, але залишиться право їх звільняти. Зараз уряд призначається президентом.
За президентом РФ залишається пряме керівництво Збройними силами та усією правоохоронною системою. Однак, з Радою Федерації (сенат) він повинен буде проводити консультації з приводу призначення керівників силових відомств і регіональних прокурорів.
Російські сенатори також можуть отримати повноваження по відмові від посади суддів конституційного суду.
Незважаючи на розширення повноважень парламенту, РФ залишиться "сильною президентською республікою", оскільки, на думку Путіна, Росія "не може розвиватися, існувати стабільно у формі парламентської республіки".
Путін також оголосив про бажання "кардинально підвищити роль губернаторів у виробленні і прийнятті рішень на федеральному рівні". На цьому рівні глави російських регіонів працюють у складі Державної ради.
Роль цього "дорадчого органу" в конституції РФ ніяк не відображена. Правда, Путін поки не уточнив, якими повноваженнями хоче наділити Держраду.
Зараз до її складу входять спікери Держдуми і Ради Федерації, лідери думських фракцій, губернатори і деякі колишні глави регіонів, а також президент, який є головою цього органу.
Щось
подібне сталося в Казахстані, коли Нурсултан Назарбаєв незадовго до своєї відставки з поста президента посилив повноваження Ради безпеки, яку пізніше й очолив.
Із заяв Путіна також можна зробити висновок, що наступний президент Росії не зможе правити більше двох термінів.
"У нашому суспільстві обговорюється конституційне положення про те, що одна і та ж особа не має займати посаду президента РФ більше двох термінів поспіль. Не вважаю, що це питання принципове, але згоден з цим", - сказав Путін у відозві 15 січня.
Нагадаємо, що під час прес-конференції в грудні минулого року він говорив, що обумовлення про два поспіль терміни "можна було б прибрати".
До глави держави також пред'являється більше вимог: він повинен прожити в Росії не менше 25 років поспіль і ніколи не мати друго громадянства чи навіть посвідки на проживання, окрім російського.
Путін також заявив, що вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії, тільки якщо вони не суперечать російській конституції.
"Поправки не зачіпають фундаментальних основ конституції, а отже, можуть бути прийняті парламентом. Але так як це істотні зміни політичної системи, вважаю правильним провести голосування громадян по всьому пакету запропонованих поправок і тільки за його результатами приймати рішення", - підкреслив Путін.
Що кажуть експерти про трансфер влади
Олексій Чеснаков, директор наближеного до Кремля Центру політичної кон'юнктури, заявив, що Путін "достатньо чітко гармонізує взаємини між гілками влади".
"Я думаю, Володимир Путін знайде, чим займатися після 2024 року. Він не потребує політологів для того, що вони йому це розповідали... Він нікуди не дінеться з нашої політичної системи і буде ще довго, й після 2024 року, впливати на неї", -
цитує його
Коммерсантъ.
Андрій Колесніков, експерт Московського центру Карнегі, вважає, що парламентська реформа в Росії є імітаційною.
"Важко собі уявити парламент, який не погодився б з президентом з приводу призначення прем'єра чи віце-прем'єрів тощо. Принципово не зміниться нічого. Система залишиться такою ж авторитарною, навіть якщо можуть бути, можливо, якісь поправки після 2024 року", - сказав Колесніков.
За його словами, система влади в Росії організована так, що особі з ліберальними поглядами в неї не пробитися. Експерт також сказав, що підвищення ролі Держради - це підготовка Путіним собі нового робочого місця.
Павло Салін, директор Центру політологічних досліджень Фінансового університету при уряді РФ, говорить, що виступ Путіна - це вдала "інформаційна спецоперація із водіння за носа еліти і політично активного населення".
"Не можна дати ніякого прогнозу, можна зробити тільки один висновок: публічний етап транзиту російської політичної системи стартував. Усі зазначені сьогодні ініціативи були оприлюднені для того, щоб обкатати механізм їхньої легітимації через голосування... для більш сутнісних і серйозних змін конституції", - сказав експерт.
Політолог Олександр Кинев
сказав Ведомостям, що транзит влади в Росії йде за модифікованим казахським сценарієм.
"Ніякого єлбаси там немає, звісно, але буде перерозподіл функцій серед вищих посадових осіб і, мабуть, Держради, конституційного суду. Це додаткові "оглядові майданчики", з яких можна стежити за тим, щоб з наступника Путіна не виріс хтось самостійний", - вважає експерт.
Аналітик Євген Мінченко вважає ключовою поправкою фіксування примату національного законодавства над міжнародним.
"Це серйозно змінює весь основний уклад. Це призведе, зокрема, до того, що рішення міжнародних судів будуть необов'язкові для виконання, якщо ми вирішимо, що вони суперечать національному законодавству", - сказав він.
Що стосується пертурбації влади, то, на думку Мінченка, пропозиції Путіна не дали уявлення про те, як саме її буде здійснено, а тільки "було окреслено численні коридори можливостей".
Джерело Коммерсанта, близьке до адміністрації президента, вважає, що тепер до 2024 року варто очікувати, що Путін очолить правлячу партію, оскільки у неї буде контроль над урядом, а майбутньому президентові доведеться з нею рахуватися.
Утім, він також не виключає й інших варіантів - наприклад, переходу нинішнього глави РФ у Держраду чи Радбез: "Усе залежатиме від того, як саме будуть змінені повноваження, про які згадав президент".
Німецький політолог Фабіан Буркхардт сумнівається, що більш уповноважену Держраду Путін готує саме собі.
"Скоріше, це пов'язане з відставкою Медведєва або новим постом для нього. Оскільки Путін зараз, як за казахстанським сценарієм, і є головою Радбезу, усі повноваження, що стосуються військової сфери і забезпечення безпеки, як і у випадку з Назарбаєвим, знаходяться у нього в руках, а якщо б він став головою Держради, він би їх позбувся", -
говорить він
DW.
Рада безпеки на цей час є найпотужнішим органом у Росії: тим, хто входить до її складу належать ключові функції в РФ, вважає Буркхардт.
"Тому, я думаю, що в наступному році буде цікаво подивитися, що станеться з Радою безпеки", - сказав німецький експерт.
Політолог Тетяна Станова, запрошений експерт Московського Центру Карнегі,
пише, що поєднання нових повноважень з новими обмеженнями для наступного президента нагадує взаємний обмін страховками, домовленість про взаємний захист від зловживань.
"Це дозволяє припустити, що Путін вже визначився з ім'ям того, хто змінить його на президентському посту", - вважає Станова.
На її думку, усі поправки, які Путін ініціював, спрямовані не на посилення його власної позиції після відходу з поста президента, а на створення механізмів, які дозволять регулювати його розбіжності з майбутнім президентом, якщо вони виникнуть.
New York Times звертає увагу на те, що Путін і Медведєв і раніше координували свої дії - зокрема під час так званої рокіровки, коли Медведєв зайняв президентське крісло, яке через один термін повернулося до Путіна.
З цієї причини нова посада заступника голови Радбезу - це навряд чи пониження Медведєва.
Наступником Медведєва став 53-річний технократ Михайло Мішустін, який очолював Федеральну податкову службу і відомий тим, що збільшив збір податків, а також приборкав хабарництво.
Мішустіна мало хто знає, і в Москві його не вважають впливовим керівником, а тому перетворення цієї особи у велику політичну силу є малоймовірним, пише Foreign Policy. Усі експерти говорять про відсутність у Мішустіна політичних амбіцій.
Новий прем'єр РФ Михайло Мішустін і Путін // Фото: EPA