Головна
 

Der Standaard: Я почуваюсь іноді покинутим у важку хвилину. Інтерв'ю Ющенка

19 жовтня 2009, 16:06
0
4

Для країн ЄС ясно, що членами Євросоюзу стануть балканські країни. Туреччина - ще невідомо. Але після цього розширення закінчиться. Проте Віктор Ющенко не здається: "ми робимо успіхи на шляху до членства", пише бельгійська газета De Standaard.

Віктор Ющенко, герой спрямованої проти проросійського політика Віктора Януковича помаранчевої революції 2004-2005 рр.., якою він керував разом з Юлією Тимошенко, зараз бореться за своє політичне майбутнє: у січні 2010 р. мають відбутися президентські вибори і згідно з опитуваннями, його шанси на переобрання невисокі. Необхідно погодитися, що європейці могли б більше підтримати його в політичному плані: двері до членства в ЄС залишаються на замку, а такі країни, як Франція і Німеччина, і чути не хочуть про членство України в НАТО.

Під час свого візиту до Брюсселю Ющенко зазначив, що почувається покинутим іноді Заходом у важку хвилину, хоча він виглядає сильним. "Наші відносини з Євросоюзом набагато кращі, ніж 4 роки тому. Через кілька місяців ми підпишемо Угоду про асоціацію, яку підписували всі країни, що стали членами ЄС. Ми робимо успіхи на шляху до членства в Євросоюзі. Я глибоко переконаний, що ЄС - унікальний проект всесвітнього значення і завжди буде мати перспективи в майбутньому ".

- Але ж ви не отримали поки що жодних обіцянок щодо вступу в ЄС.

- За останні 4 роки ми досягли успіхів у конкретних областях: ми маємо врегульований візовий режим, у 2005 р. - приєдналися до Болонського процесу в галузі освіти, ми ведемо переговори про об'єднання енергетичних систем. Це інтеграція. Було б наївним оцінювати якість наші відносини за конкретною датою вступу. Ми повинні консолідувати структуру інтеграції і для цього показати громадянам ЄС, що Україна є важливою для їхнього життя і безпеки.

Ми повинні консолідувати структуру інтеграції і для цього показати громадянам ЄС, що Україна є важливою для їхнього життя і безпеки.

В міру того, як Україна буде ставати більш важливою для Європи, ми поступово прийдемо до ситуації, коли нас будуть пов'язувати десятки проектів. Тоді залишиться лише одне питання: "якщо Україна настільки важлива для Європи, то чому вона ще не член ЄС?"

- Відносини між Україною і Росією напружені. На нещодавній конференції в Ялті зі східноєвропейськими лідерами і представниками інтелектуальної еліти піднімалося питання "Чи буде війна між Україною та Росією?" Чи є ситуація настільки драматичною?

- Війни з Росією не буде. Проблема стосується не відносин України з Росією. Чи кращі відносини Росії й України, ніж Росії та Естонії? Чи немає у Литви та Польщі проблем з Росією? Чи можна назвати нормальними відносини истостями. Кожна країна, яка розвиває свою політику на демократичних засадах і має кордон з Росією, буде мати складнощі з Москвою. Чи погані Президенти всіх цих країн? Чи це тому, що вони хочуть, щоб політика їхніх країн була заснована на європейських цінностях?

- Але російський президент Медведєв робить вигляд, що Вас не існує. Минулого тижня на саміті СНД він навіть не захотів потиснути Вам руку.

Я не хочу, щоб саміт викликав якісь романтичні почуття, але ми потиснули руки один одному .-

Ця історія - неправда. Я не хочу, щоб саміт викликав якісь романтичні почуття, але ми потиснули руки один одному. Що важливо, так це європейські цінності, які ми повинні захищати. Було б великою помилкою бачити в конфлікті між Грузією та Росією в минулому році тільки двосторонній конфлікт. Це був конфлікт між різними системами цінностей. Ми повинні бути досить сміливими, щоб розвивати і захищати демократичні цінності. В іншому випадку ми повинні проковтнути все спокійно і спостерігати, як основний принцип територіального суверенітету з року в рік втрачає своє значення.

- Чи не почуваєтесь Ви іноді покинутим західними країнами? Наприклад коли мова йде про членство в НАТО, на що у Вас поки що немає впевненої перспективи.

- Іноді так. Але мова йде не про мою особисту позицію. Чим більша територія, яка підпадає під загальноєвропейську політику безпеки, тим ця політика ефективніше. Європейські політики повинні зрозуміти, що переваги будуть не тільки в України. Поширення європейських цінностей на схід вигідне в першу чергу самій Європі. Інші думки короткозорі. Щиро ми віримо у європейські цінності? Чи європейці хочуть заглядати за паркан і дивитися, як одна з європейських країн занурюється в атмосферу нестабільності?

- Але США, очевидно, вірять більше, ніж європейські країни, в приєднання України до НАТО?

Поширення європейських цінностей на схід вигідне в першу чергу самій Європі. Чи європейці хочуть заглядати за паркан і дивитися, як одна з європейських країн занурюється в атмосферу нестабільності?

-Я думаю, це вірно. Європейці вважають свою безпеку чимось другорядним. Я не часто бачу реальну причетність європейців до цієї сфери.

- Помаранчева революція викликала великий ентузіазм також на Заході. Але мрія змінилася розчаруванням, коли ваша з Юлією Тимошенко команда розпалася. Ви перебуваєте в постійній боротьбі за владу.

- Це дуже примітивна точка зору. Чого ми досягли з 2004 року? Наш ВВП подвоївся, ми збільшили вдесятеро мінімальну пенсію, заробітна плата збільшилася в чотири рази. Ми потроїли витрати на соціальну політику. Чи є це причиною для розчарування?

Коли я вступив на посаду, в Україні було 7,5 млрд. доларів США іноземних інвестицій, зараз ми маємо 38 млрд. доларів. Це розчаровує?
Українці вийшли 4,5 років тому на вулиці, так як не існувало свободи слова і не було вільної преси. Зараз Президент - найбільш критикована особа в Україні. Раніше ми не могли вільно обирати. З того часу двічі відбувалися парламентські вибори і кожного разу перемагала опозиція. Це викликає розчарування?

- Але ми говоримо про Ваші погані відносини з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.

Одна справа стояти на площі і викрикувати гасла. Бути відповідальним за соціальний і економічний розвиток - зовсім інше .-

Коли я стояв на Майдані Незалежності під час демонстрацій, Тимошенко стояла позаду мене. Навколо нас були десятки інших політиків. Коли я прийшов до влади, я призначив їх на посади. Тимошенко була прем'єр-міністром. Але через шість місяців економічне зростання упало через її популізм і невірну економічну політику. Одна справа стояти на площі і викрикувати гасла. Бути відповідальним за соціальний і економічний розвиток - зовсім інше. Це не конфлікт між особистостями, а конфлікт ідеологій і цінностей. Я виступаю за європейську політику і ринкову економіку, вона - за соціалістичне управління вчорашнього дня і популізм.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах