Головна
 

Lenta.ru: 18 негренят

16 листопада 2009, 02:16
0
4

Центральна виборча комісія України оголосила про завершення реєстрації кандидатів на посаду президента країни. Якщо найближчим часом нічого не зміниться, то за президентську булаву боротьба розгорнеться між 18 кандидатами, які надали в ЦВК необхідні документи і по 2,5 мільйона гривень застави, пише російське видання Lenta.ru.

Перший тур виборів відбудеться 17 січня. До цього дня кожен з 18 учасників гонки повинен зробити все можливе і неможливе для того, щоб за результатами голосування стати як мінімум другим.

Це пояснюється тим, що до другого туру вийдуть лише ті два кандидати, хто займе перше і друге місце за підсумками першого туру. Ім'я свого нового президента українці дізнаються після 7 лютого, коли вони прийдуть на дільниці обирати одного з цієї пари.

Поки що всі 18 осіб заявляють про впевненість у перемозі і (кожен в міру своїх можливостей) намагаються донести до виборців свої імена та програми.

У Росії більшість кандидатів не дуже відомі, тим часом серед них трапляються цікаві персонажі.

Інна Богословська - депутат Верховної Ради, колишній соратник Віктора Януковича по Партії регіонів. Незважаючи на свій статус ренегата, вона утримується від лютої критики колишнього однопартійця. Основним об'єктом її нападів є Юлія Тимошенко, з якою у Богословської неприязні стосунки вже давно. Нещодавно вона потрапила у поле зору СБУ, запропонувавши з рекламних плакатів дати Севастополю статус "російсько-української території".

Михайло Бродський - самовисуванець, колишній соратник Юлії Тимошенко, людина різка, у висловлюваннях не соромиться. Пізніше він розірвав відносини з нинішнім прем'єр-міністром, вступив в Партію вільних демократів і став безкомпромісним критиком прем'єр-міністра. Про його погляди можна судити за заголовком одного з постів в його блозі: "Кажись Юльке - пипец".

Анатолій Гриценко - колишній міністр оборони України, депутат Верховної Ради. Будує свою кампанію на гаслі "Присягаю народу України". Створює собі імідж твердого, навіть жорсткого політика, "справжнього мужчини", не нехтує войовничою риторикою: корупції, він, наприклад, обіцяє "зламати хребет". Такий собі "генерал Лебідь" українського розливу. Гриценко користується популярністю серед українців, які скучили за порядком та серед частини інтелігенції, якій всі інші набридли.

Юрій Костенко - голова Української народної партії - виступає з націоналістичними гаслами. Його передвиборна програма носить характерну назву "Створюй українське, купуй українське, захищай українське, - бо воно твоє!" Його рейтинг не перевищує двох-трьох відсотків, проте сам він заявляє, що збере 40 відсотків голосів виборців.

Володимир Литвин - спікер Верховної Ради і голова Народної партії (не плутати з костенківською: у того вона ще й "українська"). Старожил української політики, працював ще при Кучмі главою президентської адміністрації. Вважається одним із найбільш спритних українських політиків. Полюбляє звертатися до аудиторії фразою "Люди добрі!", за якою зазвичай слідує текст. На церемонії висунення його кандидатом в президенти розплакався, побачивши подарунок - вишитий рушник. Його ім'я називалося серед можливих фігурантів справи про вбивство журналіста Георгія Ґонґадзе. Про політичні погляди Литвина щось сказати точно складно: він просто "за народ".

Олександр Мороз представляє Соціалістичну партію України, раніше працював спікером Верховної Ради. Головні вчинки у своєму житті він вже, схоже, зробив. У 2004 і 2005 роках він підтримав "Помаранчеву революцію", стояв на Майдані з стрічкою відповідного кольору і хвалив Ющенко. Однак це не зашкодило йому в 2006 році перешкодити створенню в Раді помаранчевої коаліції та об'єднати зусилля з Партією регіонів і комуністами. За це він удостоївся прізвиська "Іудушка", а його партія майже повністю розгубила колишню популярність.

Олександр Пабат - кандидат від Народної партії порятунку, прапор якої дуже схожий на іракський. Правда, напис на ньому свідчить не "Аллах Акбар", а "За нас!" . Єдиною гучною акцією з його участю був позов до суду, в якому він просив заборонити Віктору Ющенку балотуватися в президенти. Суд позов відхилив.

Василь Противсіх - людина-прізвище. Василь Гуменюк раніше працював мером міста Яремча, потім очолив Торгово-промислову палату Івано-Франківської області. Перед виборами він змінив прізвище, десь взяв 2,5 мільйони на передвиборчу заставу і пішов у президенти. Мабуть, сподівається, що за нього проголосують жартівники, ідіоти та неуважні люди. До речі, можливо, володіє шансами. Проти всіх мають намір голосувати приблизно 10 відсотків виборців. Може і йому щось перепаде.

Сергій Ратушняк - мер Ужгорода, колишній соратник Литвина. Прославився на всю Україну забіякуватим характером: новини про бійки з його участю в Україні не рідкість. Окрім того, гучний скандал викликала його публічна сварка з Арсенієм Яценюком, якого Ратушняк обізвав "знахабнілим єврейчиком" і порадив поїхати в Ізраїль. Яценюк образився, почав доводити, що він українець, але популярності йому ця історія не додала.

Олег Рябоконь був першим, хто зареєструвався кандидатом у президенти. Це успішний київський юрист, розумний чоловік, як кажуть люди, які його знають. Можливо, йому знадобилася реклама, а можливо, його попросили висунутися недруги Арсенія Яценюка. В усякому разі, ідеї, які висуває Рябоконь, багато в чому схожі з яценюковськими. При бажанні він зміг би відтягнути на себе частину голосів, які дісталися б екс-спікерові Ради.

Петро Симоненко - лідер Компартії України, депутат Ради. Український Зюганов: завжди бере участь у виборах, завжди програє, але набрані відсотки дозволяють йому триматися на поверхні української політики. Симоненко ненавидить олігархів і любить простий народ. Ще він любить нову дружину, до якої він нещодавно пішов від дружини, яка прожила з ним два десятки років. Колишня вже почала строчити в ЦВК доноси про те, що декларація про майно глави КПУ - брехлива.

Людмила Супрун - голова Народно-демократичної партії України. Політичні погляди у неї приблизно такі: я за все хороше (особливо за середній і малий бізнес) проти всього поганого (особливо високих податків). Злі язики стверджують, що це через те, що вона має безпосереднє відношення до київського готелю "Рів'єра". Брешуть, звичайно. Кандидат примітна ось ще чим: за нечувані зачіски київські журналісти дали їй прізвисько "Наша лако-фарбова промисловість працює відмінно".

Сергій Тігіпко - бізнесмен, екс-голова Національного банку України. Тігіпко висунувся від Трудової партії України, лідер якої Дмитро Сирота назвав його "сильним політиком з гарним минулим і потенціалом". У 2008 році, за оцінкою журналу "Кореспондент", був на 17 місці за розміром особистого статку в Україні з 1,64 млрд. доларів.

Юлія Тимошенко - прем'єр-міністр України. Що про неї сказати? ... Вона працює ...

Олег Тягнибок - лідер націоналістичного руху "Свобода". Він переконаний в необхідності українізувати все, що можна, ввести в паспорт графу "національність", враховувати її при формуванні органів влади, повернути країні статус ядерної держави і так далі. Ну і головне: "Не боятися боротися з москалями, з німцями, з жидвою ..."

Віктор Ющенко - нинішній президент України. Його шанси невеликі, однак, за спостереженнями соціологів, його мантри про "національний інтерес" все-таки приваблюють кілька відсотків українців.

Віктор Янукович - лідер Партії регіонів - складної долі людина. В молодості він двічі був ув’язнений, проте це не завадило (а може, і допомогло) йому двічі стати прем'єр-міністром України. Його називають "проросійським" кандидатом, однак навряд чи це так. У Януковича, в разі перемоги, будуть інші турботи: не дати збанкрутувати підприємствам, що належить його спонсорам. А всі розмови про російську мову, про флот і про Крим будуть залишені на потім.

Арсеній Яценюк - останній за алфавітом і (поки що) третій за рейтингом кандидат. Колишнього спікера Верховної Ради називають одним із розчарувань кампанії - бадьоро стартувавши (влітку його рейтинг зрівнявся з рейтингом Тимошенко), до осені Яценюк розгубив популярність. Серед причин, які зашкодили його кампанії, називають занадто ранній її початок, виключно потворну рекламу і скандал з Ратушняком. Як би там не було, з 10 відсотками голосів він йде третім і може дуже вплинути на результат другого туру.

З таким підбором дійових осіб виборча кампанія в Україні нудною точно не буде. Особливу пікантність їй додасть той факт, що в економіці країни зараз ситуація близька до критичної, причому пік кризи може припасти саме на останні тижні перед виборами.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах