Головна
 

ВЗГЛЯД: Життя без «помаранчевих»

24 листопада 2009, 23:22
0
4

Рейтинг президента України Віктора Ющенка соціологи визначають у розрізі від двох до п'яти відсотків, констатуючи, що шансів на переобрання у лідера «помаранчевих» немає. Таким чином, швидкі зміни в російсько-українських відносинах неминучі. У вівторок експерти з двох сторін намагалися порозумітися - як країнам вибудовувати діалог після зміни влади в Києві, пише російське видання Взгляд.

Прогноз загалом песимістичний: за "помаранчевої" влади відносини України і РФ деградували настільки, що вибудовувати їх доведеться з нуля.

"Відносини між Росією і Україною зайшли в глухий кут", - безапеляційно заявила у вівторок кандидат у президенти України Інна Богословська. За її словами, товарообіг між двома країнами за час "помаранчевих" скоротився вдвічі, а відносини в гуманітарній сфері найточніше характеризує слово "колапс".

При цьому політики "старої формації", які претендують на найвищу посаду братської держави, за запевненнями Богословської, не мають "чітких уявлень" про те, як навести мости між Києвом і Москвою. Тому українцям треба "шукати нових лідерів". Втім, від умовно "проросійського" кандидата в президенти, головними суперниками якої якраз і є флагмани "старої формації" Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, інших слів чекати і не доводиться.

Директор Центру соціальних досліджень Андрій Єрмолаєв також не в захопленні від нинішнього керівництва своєї країни і переконаний, що саме воно стало причиною помітного віддалення Москви від Києва. За його словами, оголошена "помаранчевою" владою політика "прагматизації" відносин України з Росією переросла у "розпилювання" грошей. А спроби української влади розібратися в загальній для двох народів історії призвели до появи "ревнощів українців і росіян до минулого" при відсутності "певних планів на майбутнє".

Російські експерти, втім, переконані, що всі позначені українськими колегами проблеми - лише приватні результати більш глобального процесу.

"Головною проблемою є те, що нинішнє керівництво України не займається проблемами власної держави, а переслідує завдання віддалення України від Росії", - висловив свою думку з цього приводу керівник Центру політичної кон'юнктури Росії (ЦПКР) Костянтин Симонов.

Поняття "прагматизація" до відносин Києва і Москви, вважає політолог, не застосовується в принципі. Оскільки всі спроби Москви "додати економіки" в російсько-українську політику Київ завжди прагне відкласти на пізніший термін. Більше того, намагаючись "насолити" заклятій подрузі, українське керівництво готове діяти навіть на шкоду собі. За словами Симонова, це наочно демонструють братання Віктора Ющенка з президентом Грузії Михайлом Саакашвілі, яким не заважає навіть те, що Тбілісі є прямим конкурентом Києва на ринку газопровідних послуг.

Представник Громадської палати Максим Шевченко, у свою чергу, зауважив, що українська влада ніяк не може вирішити, на що має бути схожа "помаранчева" держава і як її треба позиціонувати. Через це всі діалоги з Києвом стають безглузді та втомливі. "Ми обожнюємо Україну. Україна - частина нашого серця, частина нашої душі, але зараз це нескінченний Сорочинський ярмарок, з яким утомливо мати справу", - вважає Максим Шевченко.

При цьому гендиректор Фонду ефективної політики (ФЕП) Кирило Танаєв запропонував українським керівникам замислитися над тим, кому зараз взагалі потрібна Україна. Євросоюз однозначно заявив, що в найближчі роки не має наміру розширювати свої межі. А Росія вже розпочала потихеньку створювати вітчизняні підприємства там, де завжди користувалася послугами українських партнерів. Більше того, Москва активно просувається в спільних проектах з Астаною та Мінськом, в яких Києву "місця немає". Так що новій українській владі "доведеться створювати базову платформу" відносин з Росією.

Щоправда, Інна Богословська закликала обидві держави розмірковувати відразу про глобальні проекти. За її словами, "і нову Росію, і нову Україну" чекають три виклики: продовольча криза, енергетична криза і криза безпеки. Дати їм відсіч, вважає Богословська, можливо, лише об'єднавши зусилля.

Зокрема, кандидат у президенти вважає, що Україні на найближчі 15-16 років треба взяти статус нейтральної держави і спільно з Росією переконати Європу, що треба відходити від концепції "північноатлантичної безпеки", вибудовуючи схеми забезпечення безпеки континентальної.

Продовольчу кризу Богословська пропонує Росії зустрічати в компанії Казахстану та України. Зараз втрьох вони забезпечують 30% світового експорту зерна, а створивши зерновий ОПЕК, зможуть не лише ефективніше завойовувати зернові ринки, але й вийти в лідери з поставок борошна. Ну а для протистояння енергетичним загрозам Богословська закликає підписати Великий енергетичний договір між Росією, Україною і найбільшими європейськими транзитерами газу.

Вітчизняним експертам, втім, змальовані перспективи здаються сумнівними. "Ми не маємо наміру вчити Україну, але Україна повинна пред'явити якусь державу, яка буде вести переговори. А до тих пір говорити про спільні проекти неможливо", - пояснив Костянтин Симонов.

За словами експерта, найбільш наочно вірність цього постулату демонструють російсько-українські газові перипетії. "Про який великий енергетичний договір можна говорити, якщо навіть малий не прожив і року?!" - обурився Симонов.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах